8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" квітня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1338/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про неплатоспроможність
До Господарського суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 17.04.2026 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/1338/26 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.
Розглянувши зазначену заяву та додані до неї документи, суд встановив, що подана заява не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою частиною 3 статті 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/2629/20, від 23.11.2020 у справі №922/1734/20, від 19.11.2020 у справі №927/203/20, від 17.02.2021 у справі №927/166/20).
Згідно ЗУ "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році місячний прожитковий мінімум для працездатних осіб: 3328 грн.
Отже, станом на дату звернення заявника із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність розмір авансування винагороди керуючому реструктуризацією повинен становити 49920 грн ((3 328,00 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб, станом на дату звернення із заявою х 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 3 місяці виконання повноважень керуючим реструктуризацією).
Так, пунктом 1-6 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ встановлено, що стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/726/20 від 19.11.2020 було зроблено висновок, що: « 37. Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.» (п. 37 постанови).
Вказана правова позиція касаційного суду допускає можливість мирного врегулювання між боржником та арбітражним керуючим питання авансування грошової винагороди, однак ставить таку можливість у залежність від наявності у Боржника майна, яке буде реалізовано у перспективі (відстрочка платежу) у справі про неплатоспроможність. Крім того, Верховний Суд зазначає, що місцевий суд приймає рішення про надання такої можливості за результатами дослідження усієї сукупності наданих документів.
Вказані положення КзПБ та судова практика передбачають оцінку на належність наданої суду угоди між боржником та арбітражним керуючим з іншими матеріалами справи як можливості прийняття альтернативного виконання обов'язку щодо здійснення авансування винагороди арбітражного керуючого, а не автоматичне її застосування.
Заявником долучено до матеріалів заяви:
- Договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 23.02.2026, укладений між ОСОБА_1 (сторона-2) та арбітражним керуючим Белінською Н.О. (сторона-1).
Відповідно до п.п. 3.2, 3.4. означеного договору передбачено, що оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 49 920,00 грн за весь строк виконання повноважень. Сторона -2 вносить оплату протягом 10 місяців по 4 992,00 грн на загальну суму 49 920,00 грн на депозитний рахунок суду в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність, до 23.11.2026.
З даного приводу суд зазначає, що однією з обов'язкових передумов для звернення фізичної особою з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Щодо долученого заявником договору про оплату праці, суд зауважує, що арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого; зловживання правами арбітражного керуючого; подання до суду неправдивих відомостей; відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Кодексом; припинення діяльності арбітражного керуючого; наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Таким чином, у разі непризначення арбітражного керуючого, з яким підписано договір, або його відсторонення судом, фактично призведе до того, що призначеному/новопризначеному судом арбітражному керуючому у разі відсутності авансованої боржником винагороди не буде гарантовано оплату праці.
Також, суд зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 28 КзПБ розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі, які є заінтересованими особами у цій справі. На думку суду, укладення договору про надання послуг між боржником та арбітражним керуючим з оплатою послуг у меншому розмірі ніж встановлено законом, може сприяти неналежному виконанню обов'язків останнім, оскільки арбітражний керуючий може бути зацікавлений в однобічному розгляді справи, нехтуючи законними очікуваннями кредиторів щодо повернення боргу.
В зв'язку з означеним суд приходить до висновку, що доданий до заяви договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 23.02.2025 не є належним доказом альтернативного виконання обов'язку щодо здійснення авансування винагороди арбітражного керуючого.
Суд зауважує на тому, що відповідно до ч. 5 ст. 34 КУзПБ боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
В своїй заяві, заявник вказує, що не є працевлаштованою, але має дохід в розмірі 10 000,00 грн, з яких, як зазначено в проекті плану реструктуризації боргів витрачає на власні побутові потреби 8 328,00 грн.
Також у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і доданих до неї документів заявник повідомляє суд про те, що він не має на праві власності будь-якого майна.
Таким чином, заявником не надано належних та допустимих доказів можливості в подальшому здійснити оплату послуг арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність відповідно до умов договору.
На підставі вищевикладеного, боржник має подати до суду докази решти авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 116 КУ з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
Щодо долучених заявником файлів під назвою 2023.docx_ 2024.docx_ 2026.docx_ в папці декларації, та зазначені документи подані в форматі, який не дозволяє відкрити ці файли та дослідити їх зміст.
Також суд встановив, що заявником, в порушення приписів частини 5 статті 116 КУзПБ, подано декларацію за 2025 рік, де в графі відносно членів його сім'ї відсутня інформація.
При цьому, в заяві зазначено, що вони відмовились надавати свої дані та будь-яку інформацію щодо доходів та майна, однак самі по собі такі обставини не звільняють боржника від встановленого законом обов'язку надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, оскільки боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника, позаяк спеціальним законом, яким є КУзПБ, такої підстави ненадання інформації про майновий стан члена сім'ї не передбачено, а крім того, частиною 5 статті 116 КУзПБ імперативно визначено, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76-77 ГПК України, що також передбачено п.п.3, 14 ч.3 ст.116 КУзПБ
Крім того, пояснення, копії яких долучені від імені членів сім'ї заявника, не завірені нотаріально щоб могло встановити осіб які ці пояснення надали.
Заявником не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел про отримання інформації щодо членів сім'ї боржника, яка необхідна для заповнення розділів декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Згідно з ч. 3 ст. 37 КУзПБ господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 37, 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 174, 232-235 ГПК України, суд -
Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за вх. №1338/26 залишити без руху.
Надати заявнику строк 5 днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків заяви, шляхом подання до суду доказів авансування грошової винагороди арбітражного керуючого на депозитний рахунок господарського суду; документів, що долучені у файлах під назвою 2023.docx_ 2024.docx_ 2026.docx_ в папці декларації; декларації відносно членів її сім'ї, в яких повинна міститися інформація щодо їх майна, доходів та витрат, яка перевищує 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Попередити заявника, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана 22.04.2026.
Суддя Прохоров С.А.