вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
21 квітня 2026 року м. Рівне Справа № 918/58/26
Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,
розглянувши матеріали справи
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
про: неплатоспроможність
кредитор: Акціонерне товариство "Акцент - Банк"
кредитор: Акціонерного товариства "Універсал Банк"
кредитор: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп"
секретар судового засідання: С.Коваль
представники сторін:
арбітражний керуючий: А.Мельникова (поза межами приміщення суду)
представник ТОВ ФК "Ел.Ен.Груп": В.Калачик (поза межами приміщення суду авторизувався перед проголошенням судом вступної та резолютивної частини рішення)
Обставини справи
У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У межах справи про неплатоспроможність Акціонерне товариство "Акцент - Банк", Акціонерне товариство "Універсал Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" звернулись до суду з заявою про визнання кредиторських вимог.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 12 лютого 2026 року суд прийняв заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, підготовче засідання призначив на 3 березня 2026 року.
Ухвалою від 3 березня 2025 року суд відкрив провадження у справі, ввів процедуру реструктуризації боргів, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначив керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Мельникову Антоніну Валеріївну, визначив дату проведення попереднього судового засідання 21 квітня 2026 року.
4 березня 2026 року здійснено оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
31 березня 2026 року від Акціонерного товариства "Акцент-Банк" надійшла заява про визнання вимоги кредитора до боржника у даній справі.
Ухвалою суду від 31 березня 2026 року суд прийняв заяву Акціонерного товариства "Акцент-Банк" про визнання грошових вимог до розгляду у попередньому засіданні.
1 квітня 2026 року від Акціонерного товариства "Універсал Банк" надійшла заява про визнання вимоги кредитора до боржника у даній справі.
Ухвалою суду від 6 квітня 2026 року суд прийняв заяву Акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання грошових вимог до розгляду у попередньому засіданні.
14 квітня 2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" надійшла заява про визнання вимоги кредитора до боржника у даній справі.
Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року суд прийняв заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" про визнання грошових вимог до розгляду у попередньому засіданні.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
В розрізі даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріям, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до статті 122 КУзПБ, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Так, згідно з умовами статті 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність здійснено 4 березня 2026 року, тобто, строк на пред'явлення грошових вимог закінчився 3 квітня 2026 року (включно).
Відповідно до статті 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з положеннями статті 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18).
Відповідно до норм визначених КУзПБ, за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включені до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена статтею 133 даного Кодексу.
Кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Акцент - Банк"
Кредиторська заява подана 31 березня 2026 року, тобто в межах строків встановлених статтею 45 КУзПБ.
У заяві про визнання кредиторських вимог заявник просить суд визнати грошові вимоги кредитора до боржника в сумі 26 312,01 грн, з яких: 20 154,88 грн заборгованість за кредитом та 6 157,13 грн заборгованість за відсотками.
Розглянувши подану заяву суд установив, що 17.05.2023 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк" з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки та підписала заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою.
Згідно із заявою щодо встановлення кредитного ліміту, сторонами визначено наступні умови, а саме: пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3.4% на місяць. Строк кредитування (строк дії кредитної лінії) - 240 місяців. Порядок погашення щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 4% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн й не більше повного розміру заборгованості за договором про споживчий кредит. У випадку порушення клієнтом будь-якого із грошових зобов'язань: при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8% у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості; штраф за несвоєчасне погашення кредиту та / або відсотків. Штраф списується в день списання відсотків: 50 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов'язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100 грн; 100 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов'язкового щомісячного платежу на суму від 100 грн другий місяць поспіль і більше; 500 грн + 5% від суми загальної заборгованості, у разі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого по сплаті обов'язкового щомісячного платежу за карткою із порушеним строком більше ніж на 30 днів. Кредит надається клієнту відповідно до тарифів, які розміщуються на вебсайт Банку у розділі "Картки".
Заявник вказує, що на підставі вказаної заяви боржнику 17.05.2023 року надано кредит (SAMABWFC10076977297) у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та, 17.05.2023 року підписано паспорт споживчого кредиту "Кредитна картка".
Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.
Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Банк на боргові зобов'язання за кредитом і овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Умовами та правилами надання банківських послуг.
Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.10. цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.
Заявник вказує, що свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав боржнику кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.
Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг.
Згідно з п. 2.1.1.12.2.1 Умов та правил надання банківських послуг, у разі виникнення прострочених зобов'язань за договором, клієнт сплачує банку плату за користування кредитом у розмірі подвійної місячної процентної визначеної в тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в тарифах, нараховуються від суми загальної заборгованості з моменту виникнення заборгованості під час дії пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення щомісячного мінімального платежу в повному обсязі. При цьому сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього договору та/або зміною процентної ставки за договором, що здійснюється банком в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до договору не потребується.
Відповідно до п. 2.1.1.12.10 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань у цілому або в певній банком частки у разі невиконання клієнтом та \ або довіреною особою клієнта своїх боргових та /інших зобов'язань за цим договором.
Банк вказує, що у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за даним кредитним договором у боржника станом на 3 березня 2026 року сформувалася заборгованість 26 312, 01 грн, яка складається з наступного: 20 154, 88 грн - заборгованість за кредитом; 6 157, 13 грн - заборгованість по відсоткам.
Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з нормами частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Суд зазначає, що згідно з положеннями статті 204 ЦК України укладений сторонами кредитний договір як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Нормами частини 1 статті 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Водночас нормами частини 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з нормами статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
15 квітня 2026 року арбітражним керуючим подане повідомлення за результатами розгляду кредиторських вимог АТ "А Банк", у відповідності до якого заявлені вимоги визнані повністю.
Згідно з нормами статті 133 КУзПБ, для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника вносяться на окремий банківський рахунок, відкритий керуючим реалізацією.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене, суд визнає вимоги конкурсного кредитора Акціонерного товариства "Акцент Банку" у розмірі 26 312,01 грн, з яких: 20 154,88 грн заборгованість за кредитом, 6 157,13 грн заборгованість за процентами, як вимоги 2 черги задоволення.
Згідно з правилами частини 2 статті 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Суд також встановив, що заявником понесені витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність в розмір 5324,80 грн судового збору, отже, суд вважає за необхідне включити до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору.
Кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Універсал Банк"
Кредиторська заява подана 1 квітня 2026 року, тобто в межах строків встановлених статтею 45 КУзПБ.
У заяві про визнання кредиторських вимог заявник просить суд визнати грошові вимоги кредитора до боржника в сумі 17 660,49 грн заборгованості за кредитом.
Розглянувши подану заяву суд установив, що 22.12.2022 року АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 уклали договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.
Відповідно до 1, 2 пункту анкети-заяви, клієнт просить відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов.
Клієнт підтвердив свою згоду з тим, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Згідно з умовами пункту 5 анкети-заяви, клієнт погодився з тим, що невід'ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг "Monobank", з підписанням якого в мобільному додатку договір набуває чинність.
Відповідно до п. 1 запевнення клієнта, підписавши власним УЕП в мобільному додатку це запевнення клієнта, що є невід'ємною частиною анкети-заяви до договору, клієнт: підтвердив отримання примірника договору в мобільному додатку monobank; підтвердив своє ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватися відкриття та обслуговування його рахунків, розміщення ним вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; підтвердив укладання ним договору; зобов'язався виконувати умови договору; підтвердив, що інформація передбачена ч. 2. ст. 12 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" йому надана шляхом її розміщення у договорі та на офіційному сайті банку.
У п. 3 запевнення клієнта зазначається, що умови, передбачені ч. 1 ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", визначені в договорі та тарифах.
Клієнт беззастережно погодився із тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодився із тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Згідно із п. 18 запевнення клієнта, клієнт надав згоду з встановленим в договорі порядком внесення змін до договору, в тому числі порядку зміни розміру процентної ставки або інших платежів за споживчим кредитом. Підтвердив свою згоду з тим, що інформування його про зміни умов договору, в тому числі про тарифи на послуги, що надаються та які можуть бути змінені банком за договором, банк має здійснювати шляхом розміщення нових умов на сайті банку та шляхом надсилання йому повідомлень у мобільний додаток.
Відповідно до п. 10 запевнення клієнта, клієнт надав право та доручив АТ "Універсал Банк" здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ "Універсал Банк", без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких інших грошових зобов'язань клієнта перед АТ "Універсал Банк", що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між клієнтом та банком.
Відповідно до розділу І Умов і правил, які розміщені на веб сайті кредитора https://monobank.ua/doc/umovy.html, анкета-заява до договору про надання банківських послуг "Моnоbank" - письмове звернення клієнта до банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та/або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених договором. Підписана клієнтом анкета-заява є підтвердженням укладення договору.
Заявник кредиторських вимог вказує, що заборгованість клієнта перед банком за договором про надання банківських послуг "Моnоbank" згідно з розрахунком станом на 03.03.2026 року становить 17 660,49 грн.
Як унормовано положеннями статті 11 ЦК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з нормами частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Суд зазначає, що згідно з положеннями статті 204 ЦК України укладений сторонами кредитний договір як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Нормами частини 1 статті 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Водночас нормами частини 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з нормами статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
15 квітня 2026 року арбітражним керуючим подане повідомлення за результатами розгляду кредиторських вимог АТ "Універсал банк", відповідно до якого заявлені вимоги визнані повністю.
Згідно з нормами статті 133 КУзПБ, для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника вносяться на окремий банківський рахунок, відкритий керуючим реалізацією.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Ураховуючи викладене, суд визнає вимоги конкурсного кредитора Акціонерного товариства "Універсал Банк" у розмірі 17 660,49 грн заборгованості за кредитом, як вимоги 2 черги задоволення.
Згідно з правилами частини 2 статті 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Суд також встановив, що заявником понесені витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність в розмір 5 324,80 грн судового збору, отже, суд вважає за необхідне включити до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору.
Кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.Груп"
Розглянувши письмові заяви кредиторів з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, суд зазначає наступне.
Кредиторська заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.Груп" подана 14 квітня 2026 року, тобто поза межами строків встановлених статтею 45 КУзПБ.
Згідно з правилами статті 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
У заяві про визнання кредиторських вимог заявник просить суд визнати грошові вимоги кредитора до боржника в сумі 45 512.80 грн, з яких: 34 188,00 грн заборгованість за кредитним договором (включає в себе 14 000,00 грн заборгованості за кредитом, 10 773,00 грн заборгованість за відсотками, 7 000,00 грн неустойка, 2 415,00 грн заборгованість за комісією), 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 5 324,80 грн судового збору.
Розглянувши подану заяву, суд зауважує наступне.
13 липня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "1 безпечне агентство необхідних кредитів" (кредитодавець) та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії (надійний) №8146969, відповідно до якого кредитодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі "кредит"), на погоджений умовами договору строк (надалі "строк кредиту"), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.
Згідно з умовами пункту 2.2. договору, параметри та умови кредиту: сума кредиту 14 000,00 (чотирнадцять тисяч гривень нуль копійок) грн; строк кредитування/строк договору 360 днів; розмір першого обов'язкового платежу 5 075,00 грн; період сплати мінімального обов'язкового платежу дорівнює строку сплати позичальником процентів за користування кредитом та становить 20 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування кредитом нараховані за 20 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 20 днів користування; кількість мінімальних обов'язкових платежів становить 17. Дата сплати першого обов'язкового платежу 01.08.2025 року.
Позичальник розуміє та погоджується, що розмір першого обов'язкового платежу та мінімального обов'язкового платежу може змінитись в сторону зменшення у випадку дострокового погашення позичальником частини основної суми боргу. Зниження позичальнику процентної ставки, внаслідок застосування умов програми лояльності, можливе на період з дати надання кредиту, визначеної в колонці 1 таблиці п. 2.2. договору, до дати сплати першого обов'язкового платежу, визначеної п.п. 2.2.5. п. 2.2. договору, про що позичальника буде повідомлено в особистому кабінеті. Сторони погодили, що зміна розміру мінімального обов'язкового платежу та першого обов'язкового платежу на підставах, визначених у цьому пункті договору, не призводить до необхідності укладання між сторонами додаткової угоди до цього договору. Розмір першого обов'язкового платежу/мінімального обов'язкового платежу може бути змінено у випадку збільшення основної суми боргу (суми кредиту) в порядку та на умовах, визначених договором, а також відповідно до п. 6.10 договору.
Тип кредиту - невідновлювальна кредитна лінія.
Комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 2 415,00 грн.).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка 3949,85%. Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки базується на припущенні, що договір залишається дійсним протягом строку, визначеного п.п. 2.2.2. п. 2.2. договору та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі, а також на припущенні, що позичальник не буде здійснювати дострокового виконання умов договору, не буде збільшувати суму кредиту та не буде допускати порушення умов договору (пункт 2.3.)
Денна процентна ставка/день 0.998% (пункт 2.3.1.).
Згідно з умовами пункту 2.5. договору, максимальний кредитний ліміт, доступний для позичальника відповідно до умов цього договору, становить 14 000.00 гривень. Даний ліміт є максимальною сумою коштів, яку кредитодавець може надати позичальнику в рамках цього договору на умовах повернення, сплати процентів, комісій за надання кредиту та інших передбачених договором платежів. Позичальник має право використовувати кошти в межах встановленого кредитного ліміту протягом строку дії Договору.
Пунктом 9.5. договору передбачено, що за порушення кредитодавцем строків надання позичальнику кредиту, визначених договором, позичальник має право стягнути з кредитодавця неустойку у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 відсотків від суми простроченого платежу. Кредитодавець не несе відповідальність за відмову у наданні кредиту після підписання договору з підстав, визначених п.п. 8.2.8 п. 8.2. договору.
На підтвердження перерахування кредитних коштів кредитор до заяви про грошові вимоги додає підтвердження від ТОВ "Європейська платіжна система" щодо здійснення переказу грошових коштів на підставі договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів.
За розрахунком кредитора, розмір заборгованості боржника становить 34 188,00 грн, з яких: 14 000,00 грн заборгованість, 10 773,00 грн відсотки, 7 000,00 грн пеня, 2 415,00 грн комісія.
Як видно з матеріалів справи, 28.11.2025 року ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" (первісний кредитор/клієнт) та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.Груп" (фактор/кредитор) уклали договір факторингу №28/11/25-02, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
Згідно з умовами пункту 2.1.3. договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді або у вигляді електронного документу, підписаного кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін у порядку, визначеному цим договором за допомогою сервісу для обміну електронних документів "вчасно", є невід'ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 28 листопада 2025 року до договору факторингу №28/11/25-02, клієнт передав ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.Груп" (фактор) право вимоги №3385 до ОСОБА_1 за договором 8146969, в тому числі: 14 000,00 грн заборгованість за договором, 10 773,00 грн заборгованість за відсотками, 7 000,00 грн пеня, 2 415,00 грн комісія.
Оцінюючи кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.Груп" суд ураховує наведені вище норми законодавства, зокрема положення статей 11, 526, 530, 626, 627, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України.
Також суд ураховує, що за нормами статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 510 ЦК України встановлено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Крім того, статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з визначенням статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України встановлено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
За змістом статті 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно з нормами статті 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
З урахуванням вищенаведеного, суд констатує, що матеріалами справи підтверджено набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.Груп" права вимоги до ОСОБА_1 права вимоги за договором позики в тому числі на умовах кредиту №8146969, в тому числі: 14 000,00 грн заборгованість за договором, 10 773,00 грн заборгованість за відсотками, 7 000,00 грн пеня, 2 415,00 грн комісія.
15 квітня 2026 року арбітражним керуючим подане повідомлення за результатами розгляду кредиторських вимог ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.Груп", у відповідності до якого заявлені вимоги визнані частково, зокрема вимоги з неустойки не визнані, решта вимог визнані повністю.
Суд ураховує, що згідно з пунктом 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, суд не знаходить підстав для визнання вимог кредитора на суму 7 000,00 грн пені, які суд відхиляє.
Решта вимог 27 188,00 грн судом визнаються як вимоги 2 черги задоволення.
Суд також встановив, що заявником понесені витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність в розмір 5 324,80грн судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд вважає, що за правилами частини 2 статті 133 КУзПБ, такі витрати мають бути включені до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність.
Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно із частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України).
Системний аналіз норм статті 123 ГПК України, статті 64 КУзПБ свідчить, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов'язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та відносяться згідно із пунктом 1 частини першої статті 64 КУзПБ до першої черги задоволення вимог кредиторів (див. постанову ВС від 22 жовтня 2020 року, справа № 904/4387/19).
За змістом частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За таких обставин розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Згідно з частиною третьою-п'ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Клопотань про неспівмірність судових витрат боржником не заявлено. Водночас заявником долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги №8/2025 від 18 листопада 2025 року, у відповідності до якого адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором з дотриманням правил адвокатської етики, а клієнт зобов'язаний сплатити винагороду, відповідно до кожного акту наданих послуг, протягом 10-ти днів з дня підписання відповідно акту, які є невід'ємною частиною цього договору.
Адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень:
а) складає необхідні документи, заяви про грошові вимоги кредитора, позовних заяв в тому числі процесуального характеру, предметом яких є врегулювання правовідносин між Клієнтом та особою, яка буде виступати учасником таких правовідносин;
б) надає консультації та роз'яснення з правових питань;
в) представляє інтереси клієнта в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування, в усіх підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, в судах загальної юрисдикції в адміністративних, цивільних, господарських справах, справах про адміністративні правопорушення протягом строку дії цього договору з усіма наданими правами позивача, відповідача, кредитора, представника боржника, третьої особи, потерпілого, особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у тому числі з правом відмови від позову, зміни позову, правом визнання позову, правом примирення від імені клієнта та правом підпису та подання всіх необхідних документів від імені клієнта, а також з правом отримання в судах копій процесуальних документів; представляє інтереси Клієнта у виконавчому провадженні з усіма наданими правами як учаснику такого провадження.
г) представляє (захищає) Клієнта в органах внутрішніх справ, Служби безпеки України, органах прокуратури, податкової міліції в кримінальних провадженнях на всіх стадіях, включаючи судовий розгляд на всіх інстанціях.
д) брати участь від імені Клієнта у зборах кредиторів з правом голосу та підпису процесуальних документів, у тому числі але не виключно плану реструктуризації боргів боржника.
Згідно з умовами пунктів 1.5. , 4.1., 4.2. договору про надання правової допомоги, витрати адвоката, які виникли в процесі надання правової допомоги клієнту, невідкладно погоджуються з клієнтом в розрахунку витрат, який є невід'ємною частиною цього договору, за правову допомогу, передбачену договором, клієнт сплачує адвокату винагороду, розрахований у відповідному акті наданих послуг. Грошові кошти перераховуються на картковий рахунок адвоката, вказаний в реквізитах, відповідно до п. 1.1. даного договору.
Згідно з актом про надання правничої (правової) допомоги до договору №8/2025 від 13.04.2026 року, сторони підтвердили, що адвокатом виконано правничу допомогу щодо підготовки та подання заяви про грошові вимоги кредитора у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , справа №918/58/26. Загальна вартість послуг становить 6 000,00 грн.
Таким чином, заявником надано суду докази понесення витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Водночас, суд керуючись положеннями статті 129 ГПК України покладає такі витрати на сторін пропорційно розміру задоволених (визнання) вимог, а саме: 4 771,50 грн суд покладає на боржника, решту 1 228,50 грн на заявника.
Інші процесуальні питання
Згідно з положеннями статті 122 КУзПБ, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
В ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:
1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;
2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Разом з тим, згідно з приписами статті 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
З огляду на наведені вище норми суд вважає за необхідне зобов'язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, надати суду реєстр вимог кредиторів боржника, а також призначити судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 45, 47, 122, 133 КУзПБ, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати вимоги Акціонерного товариства "Акцент Банк" у розмірі 20 154,88 грн заборгованість за кредитом, 6 157,13 грн заборгованість за процентами, як вимоги 2 черги задоволення.
2. Включити до витрат Акціонерного товариства "Акцент Банк", пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору в розмірі 5 324,80 грн.
3. Визнати вимоги Акціонерного товариства "Універсал Банк" у розмірі 17 660,49 грн заборгованість за кредитом, як вимоги 2 черги задоволення.
4. Включити до витрат Акціонерного товариства "Універсал Банк", пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору в розмірі 5 324,80 грн.
5. Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.Груп" у розмірі 27 188,00 грн заборгованість за кредитом, як вимоги 2 черги задоволення.
4. Включити до витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.Груп", пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору в розмірі 5 324,80 грн та 4 771,50 грн витрат на професійну правничу допомогу.
5. Вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.Груп" в розмірі 7 000,00 грн пені відхилити.
6. Зобов'язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.
7. Зобов'язати керуючого реструктуризацією надати суду: реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів.
8. Призначити судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на "26" травня 2026 р. на 10:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Давидюка Тараса , 26-А, в залі судових засідань №12.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до вимог 235 ГПК України та може бути оскаржена у десятиденний строк до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя Андрій КАЧУР