65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
"22" квітня 2026 р.м. Одеса № 916/1442/26
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р. В.,
розглянувши матеріали за вх. № 1477/26 від 17.04.2026
за позовом Фізичної особи-підприємця Русецької-Кучер Анни Михайлівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача - Фізичної особи-підприємця Виштикайло Тетяни Анатоліївни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
про встановлення фактів та стягнення 123 533,00 грн,
Фізична особа-підприємець Русецька-Кучер Анна Михайлівна звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Виштикайло Тетяни Анатоліївни, в якому просить суд:
1) встановити факт володіння і користування фізичною особою-підприємцем Русецькою-Кучер Анною Михайлівною та фізичною особою-підприємцем Виштикайло Тетяною Анатоліївною будинком АДРЕСА_3 , протягом строку від 23.06.2021 року (включно) і до 15.08.2022 року, за згодою власників - фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (місце проживання яких: АДРЕСА_4 );
2) встановити факт доставки в період червня-вересня 2021 року в приміщення будинку АДРЕСА_3 майна, належного на праві власності ФОП Русецкій-Кучер А. М., загальна вартість якого, на момент доставки, становила 123 533,00 грн;
3) стягнути на користь фізичної особи-підприємця Русецької-Кучер Анни Михайлівни із ОСОБА_3 відшкодування вартості майна в сумі 123 533,00 грн.
В обґрунтування позову позивачка покликається на те, що з її користування (володіння) вибуло приміщення, доступ до якого на праві власності залишався у відповідачки та третіх осіб. При цьому вказує, що, утримавши у своєму володінні і користуванні приміщення, відповідачка та треті особи безпідставно заволоділи майном позивачки, без компенсації вартості такого майна. Зазначає, що відповідачкою завдано збитків у сумі понесених витрат позивачки на закупівлю майна на загальну суму 123 533,00 грн.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.
За ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду, та справи у спорах щодо продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків;
3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами, клопотаннями органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
8) справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника;
9) справи щодо процедури превентивної реструктуризації;
10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) юридичних осіб та їх органів, посадових та службових осіб, а також фізичних осіб - підприємців у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;
11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;
12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;
13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;
14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;
15) інші справи у спорах між юридичними особами, які здійснюють господарську діяльність, та/або фізичними особами - підприємцями;
16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;
17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках публічно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;
18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями;
19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій.
20) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід'ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення;
21) справи про ліквідацію страховика або кредитної спілки за позовом Національного банку України відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України.
Натомість зі змісту позовної заяви вбачається, що перші дві вимоги, заявлені Фізичною особою-підприємцем Русецькою-Кучер Анною Михайлівною, є вимогами немайнового характеру, які належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:
1) наказного провадження;
2) позовного провадження (загального або спрощеного);
3) окремого провадження.
За ч. 7 цієї ж статті окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Порядок розгляду справ в окремому провадженні врегульовано розділом IV ЦПК України (ст. 293 - 350-12).
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Отже, заявлені позивачкою вимоги про встановлення фактів належить розглядати у порядку цивільного судочинства. Водночас, з аналізу положень ч. 1 ст. 20 ГПК України вбачається, що справи про встановлення фактів не входять до предметної юрисдикції господарських судів.
При цьому суд звертає увагу, що поряд з двома вимогами про встановлення фактів, які належить розглядати у порядку цивільного судочинства, Фізичною особою-підприємцем Русецькою-Кучер Анною Михайлівною заявлено також третю вимогу про відшкодування збитків, котрі, як зазначає позивачка, заподіяні відповідачкою внаслідок безпідставного заволодіння належним позивачці майном, без компенсації його вартості.
Втім, за приписами ч. 4 ст. 173 ГПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Аналогічні за змістом положення містяться у ст. 21 ГПК України.
Отже, у розумінні вказаних процесуальних норм не допускається об'єднання в одне провадження вимог позивачки про встановлення фактів, що мають юридичне значення (перші дві вимоги), котрі належить розглядати виключно у порядку цивільного судочинства (окреме провадження), із вимогою про стягнення збитків, яка може бути розглянута у порядку господарського судочинства.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява Фізичної особи-підприємця Русецької-Кучер Анни Михайлівни до Фізичної особи-підприємця Виштикайло Тетяни Анатоліївни про встановлення фактів та стягнення 123 533,00 грн підлягає поверненню позивачці на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, у зв'язку із порушенням правил об'єднання позовних вимог.
При цьому суд роз'яснює, що згідно з ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст. 20, 21, 173, 174, 234 ГПК України, суд
1. Позовну заяву (вх. № 1477/26 від 17.04.2026) Фізичної особи-підприємця Русецької-Кучер Анни Михайлівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фізичної особи-підприємця Виштикайло Тетяни Анатоліївни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про встановлення фактів та стягнення 123 533,00 грн - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили 22 квітня 2026 р. та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.В. Волков