65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1472/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Мінерал» (вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112) за вх. № 4-26/26 від 20.04.2026 про вжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на морське судно для забезпечення морської вимоги щодо: компанії Seven Seas Maritime Ventures S.A. (80 Broad Street, Monrovia, Liberia) про стягнення 25383083,33 грн,
та клопотання компанії Seven Seas Maritime Ventures S.A. (80 Broad Street, Monrovia, Liberia) за вх. ГСОО № 2-775/26 від 22.04.2026 про зустрічне забезпечення позову,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Крафт Мінерал» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на морське судно MV MILLA (IMO 9004487), зареєстрованим власником якого є компанія Seven Seas Maritime Ventures S.A., зареєстрована за адресою: 80 Broad Street, Monrovia, Liberia, яке знаходиться в акваторії морського порту Південний, шляхом заборони його виходу за межі акваторії морського порту Південний.
Заяву про вжиття заходів забезпечення позову мотивовано тим, що у заявника виникла морська вимога до боржника у розмірі 25383083,33 грн внаслідок неналежного виконання відповідачем укладеного між сторонами договору фрахтування, оскільки: відповідач відмовився завантажувати передбачену договором фрахтування кількість товару, всупереч обов'язку прийняти до перевезення повну кількість вантажу; відповідач неправомірно змінив прапор судна в процесі здійснення рейсу та, як наслідок, порушив обов'язок забезпечити чинність документів на судно протягом всього періоду рейсу, встановленого договором фрахтування; відповідач порушив своє зобов'язання здійснити рейс до порту розвантаження без затримок, оскільки рейс тривав у 8 разів довше, ніж передбачено договором фрахтування; відповідач порушив своє зобов'язання забезпечити повне відокремлене перевезення двох видів товару, що мало наслідком пошкодження вантажу.
Так, відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4. ст. 137 ГПК України).
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 138 ГПК України заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити:1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичної особи) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичної особи), що є відповідальною за морською вимогою, її місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання чи перебування (для фізичної особи), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна; 4) найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.
Частиною 2 статті 140 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.
Так, 22.04.2026 компанією Seven Seas Maritime Ventures S.A. було подано суду клопотання про розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін, посилаючись на необхідність надання пояснень по суті поданої заяви та забезпечення сторонам права бути почутими.
Як зазначалось судом вище, положення ч. 2 ст. 140 ГПК України передбачають, що розгляд заяви про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на морське судно розглядається судом без повідомлення сторін. В цей же час, відповідно до ч. 3 ст. 140 ГПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. Водночас, у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін, що передбачено ч. 4 ст. 140 ГПК України.
Приймаючи до уваги положення ч. 2-4 ст. 140 ГПК України та враховуючи, що судом не встановлено необхідності витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Мінерал» додаткових доказів або пояснень, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням, відсутні підстави для призначення судового засідання, яке проводиться у виняткових випадках коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову.
За вищевикладених обставин, у задоволенні клопотання компанії Seven Seas Maritime Ventures S.A. про розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін слід відмовити.
Отже, розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на морське судно для забезпечення морської вимоги, суд дійшов висновку про таке.
Заявником повідомлено суду, що:
1) 15 січня 2026 року заявник уклав договір поставки мінеральних добрив з компанією Ніппон Джордан Фертилайзер Ко. Дабл'ю Л.Л., за умовами якого компанія Ніппон Джордан Фертилайзер Ко. Дабл'ю Л.Л. зобов'язалась поставити заявнику 6000 метричних тон добрив насипом за ціною 590 доларів США за метричну тону на базисі FОВ Акаба, Йорданія. Поставка мала бути здійснена до кінця лютого 2026 року;
2) 5 лютого 2026 року заявник уклав договір поставки червоного гранульованого хлориду поташу з компанією Араб Поташ Компані ПіЕлСі, за умовами якого компанія Араб Поташ Компані ПіЕлСі зобов'язалась поставити заявнику 3500 метричних тон мініральних добрив насипом за ціною 365 доларів США за метричну тону на базисі FОВ Акаба, Йорданія. Поставка мала бути здійснена до кінця березня 2026 року;
3) 6 лютого 2026 року заявник уклав з відповідачем договір фрахтування судна MILLA для виконання рейсу з Акаба, Йорданія, до портів Чорноморська, Одеси чи Південного, з метою перевезення до України вантажу, придбаного за договорами поставки;
4) під час виконання договору фрахтування відповідачем були допущені порушення умов договору, а саме:
- відповідач завантажив на борт судна мінеральні добрива на 702 мт менше, ніж погоджено договором, що підтверджується коносаментом № 01 від 26 лютого 2026 року;
- станом на час укладення договору фрахтування та завантаження вантажу на борт судна, останнє було зареєстроване в Сан-Марино та ходило під прапором цієї країни, про що був виданий відповідний сертифікат реєстрації судна Морським управлінням Сан-Марино 29 січня 2025 року зі строком дії до 29 січня 2030 року. Водночас, як зазначає заявник, в ході здійснення рейсу судно здійснило зміну прапора, отримавши тимчасове свідоцтво про реєстрацію від Морської адміністрації Сьєрра-Леоне 14 березня 2026 року, тобто, після завантаження вантажу судно змінило прапор та сертифікат про реєстрацію судна, виданий Морським управлінням Сан- Марино, втратив чинність, що є порушенням обов'язків відповідача за договором фрахтування щодо забезпечення чинності документів на судно протягом усього рейсу. Заявник наголошує, що відповідач приховував факт зміни прапора судна в ході здійснення рейсу та втрати чинності документів на судно, при цьому такі дії відповідача призвели до суттєвих затримок у виконанні рейсу до порту розвантаження;
- судно прибуло до морського порту Південний лише 16 квітня 2026 року, а отже замість 6 днів рейсу, вказаних у договорі фрахтування, відповідач виконував рейс протягом 49 днів, що у 8 разів більше, ніж погоджено сторонами;
- при вивантаженні вантажу було виявлено, що 35 мт добрив перебували у неналежному стані, а вартість пошкодженого вантажу складає 20650 доларів США.
Враховуючи вищевикладене, заявник вказує, що наразі сума морської вимоги заявника до відповідача складається з трьох частин, а саме:
1) з суми збитків у розмірі вартості недоотриманого вантажу кількістю 702 мт, вартість якого становить 414180 доларів США, що за офіційним курсом валют, встановленим НБУ, станом на день подання заяви, еквівалентною 18180141,20 грн;
2) з суми збитків, завданих затримкою здійснення рейсу, що мало наслідком нарахування заявнику контрагентами штрафних санкцій за невчасну поставку добрив, розмір яких становить 6296524,83 грн;
3) з суми збитків, завданих пошкодженням вантажу внаслідок порушення обов'язку перевозити різні його види в окремих трюмах, а саме у розмірі 20650,00 доларів США, що за офіційним курсом валют, встановленим НБУ, станом на день подання заяви, еквівалентно 906417,30 грн.
З урахуванням вищевикладеного, загальна сума морської вимоги заявника до відповідача складає 25383083,33 грн. Оскільки, як пояснив заявник, відповідач не погодився відшкодувати завдані заявнику збитки у добровільному порядку, останній звернувся до суду із заявою про накладення арешту на судно MILLA (IMO 9004487), єдиним зареєстрованим власником якого є компанія Seven Seas Maritime Ventures S.A.
Так, порядок накладення та звільнення з-під арешту морських суден врегульовано Міжнародною конвенцією з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, до якої Україна приєдналася відповідно Закону України від 07.09.2011 № 3702-VІ.
Згідно з положеннями статті 1 Конвенції "морська вимога" означає вимогу, що виникає на підставі одного чи більше із зазначених нижче пунктів: збитку, завданого будь-яким судном у результаті зіткнення або в інший спосіб (a); загибелі людей або тілесного ушкодження, що заподіяні будь-яким судном або пов'язані з його експлуатацією (b); рятування судна або вантажу (c); договору, що стосується використання або здачі будь-якого судна в наймання за договором про фрахтування або інакше (d); договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування або інакше (e); втрати вантажу або шкоди, завданої вантажу, в тому числі багажу, який перевозиться будь-яким судном (f); загальної аварії (g); морської позики (h); буксирування (i); лоцманства (j); поставок товарів або матеріалів, що здійснюються для судна з метою його експлуатації або технічного обслуговування, незалежно від того, де ці поставки здійснюються (k); будування, ремонту або спорядження судна чи докових зборів (l); заробітної плати капітанів, офіцерів чи екіпажу (m); витрат капітана, у тому числі витрат вантажовідправників, фрахтувальників чи агентів, що здійснені за дорученням судна або його власника (n); спорів, що стосуються права власності на морське судно (o); спорів між співвласниками будь-якого судна стосовно права власності на це судно, його експлуатації або доходів від його експлуатації (p); іпотеки або морської застави будь-якого судна (q).
Згідно зі статтею 2 Конвенції судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.
Відповідно до положень частини першої статті 3 Конвенції, з урахуванням положень пункту 4 цієї статті й статті 10, позивач може накласти арешт або на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога, або на будь-яке інше судно, власником якого є особа, яка була в момент виникнення морської вимоги власником конкретного судна, навіть якщо заарештоване судно готове до відплиття, але жодне судно, за винятком окремого судна, щодо якого виникла морська вимога, не може бути заарештоване стосовно будь-якої з морських вимог, перелічених у підпунктах "о", "p" або "q" пункту 1 статті 1.
За змістом статті 4 Конвенції на судно може бути накладений арешт не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт.
Частиною другою статті 6 Конвенції визначено, що процесуальні норми, що стосуються арешту судна, клопотання про одержання дозволу, згаданого в статті 4, та всіх інших процесуальних питань, що можуть виникнути у зв'язку з арештом, визначаються правом Договірної Держави, в якій арешт був здійснений чи було подано клопотання щодо його здійснення.
Згідно з положеннями частини другої статті 8 Конвенції судно, що ходить під прапором Держави, яка не є Договірною Державою Конвенції, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав щодо будь-якої із морських вимог, що перераховані у статті 1, чи будь-якої іншої вимоги, щодо якої закон цієї Договірної Держави дозволяє арешт.
Як вбачається з поданих заявником матеріалів та пояснень останнього, морська вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Мінерал» до компанії Seven Seas Maritime Ventures S.A. у розмірі 25383083,33 грн ґрунтується на обставині спричинення збитків заявнику, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору фрахтування та складаються з: вартості недоотриманого вантажу; суми збитків, завданих затримкою здійснення рейсу; суми збитків, завданих пошкодженням вантажу при виконанні перевезення.
Відповідно до долученого заявником до заяви тимчасового свідоцтва про реєстрацію, виданого 14.03.2026 Морською адміністрацією Сьєрра-Леоне, зареєстрованим власником судна MILLA (IMO 9004487) є компанія Seven Seas Maritime Ventures S.A. (80 Broad Street, Monrovia, Liberia), порт реєстрації судна - Фрітаун, Сьєрра-Леоне.
В цей же час, згідно з листом за підписом капітана морського порту «Південний» від 17.04.2026 № 18/27-07-01-13 судно MILLA (IMO 9004487), станом на 17.04.2026, знаходиться біля причалу № 22 морського порту Південний, а розпорядженням капітану порту від 20.04.2026 № 4 заборонено вихід судна з порту від 16год.00хв. 20.04.2026, на підставі заявки про затримку судна на забезпечення морської вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Мінерал» до компанії Seven Seas Maritime Ventures S.A.
На підтвердження того, що на території України перебуває інше рухоме чи нерухоме майно компанії Seven Seas Maritime Ventures S.A., окрім судна MILLA (IMO 9004487), суду доказів не подано.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Таким чином, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
Отже, виходячи зі змісту наведених приписів Конвенції, а також обставин, вказаних у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Мінерал», суд виснує, що між заявником та компанією Seven Seas Maritime Ventures S.A. існує спір стосовно неналежного виконання відповідачем умов договору фрахтування та відшкодування збитків, завданих пошкодженням вантажу під час його перевезення на судні MILLA (IMO 9004487), а тому у спірних правовідносинах існує морська вимога за правилами підпунктів ,,e» та ,,f» пункту 1 статті 1 Конвенції, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Мінерал» про вжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на морське судно MILLA (IMO 9004487) для забезпечення вищевказаної морської вимоги.
Оскільки на момент постановлення цієї ухвали про арешт судна позов заявником по суті морської вимоги до відповідача не поданий, суд, відповідно до положень ч. 3 ст. 138 ГПК України та ч. 6 ст. 140 ГПК України, зазначає строк, протягом якого заявник зобов'язаний подати такий позов та надати відповідне підтвердження суду - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Водночас, 22.04.2026 до суду від компанії Seven Seas Maritime Ventures S.A. надійшло клопотання, в якому останнє просить суд застосувати зустрічне забезпечення шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Мінерал» у п'ятиденний строк внести на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області грошові кошти у сумі 623759,26 доларів США за курсом НБУ на день сплати на забезпечення відшкодування збитків, які можуть бути спричинені компанії “Seven Seas Maritime Ventures S. A.» (80, Broad Street, Monrovia, Liberia (Ліберія) забезпеченням позову у вигляді арешту судна «Milla» (IMO 9004487), а також розглянути це клопотання одночасно із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Мінерал» про накладення арешту на судно «Milla».
Вищевказане клопотання заявник мотивує тим, що судновласник заперечує свою відповідальність за морською вимогу заявника і у випадку задоволення заяви судом компанії “Seven Seas Maritime Ventures S. A.» можуть бути завдані суттєві збитки. Так, відповідач наголошує, що виходячи із встановленого законом строку для подання позову позивачем та необхідного строку для отримання судновласником гарантії, з метою зняття судна з під арешту, судновласник припускає, що судно буде арештоване не менше ніж 30 днів, що призведе до необхідності здійснення відповідних платежів за простій судна, а також до понесення збитків, внаслідок невиконання судновласником договору фрахтування з компанією «Tiryaki Shipping FZE» (ОАЕ) щодо перевезення судном 7700 тон пшениці з порту Самсун, Туреччина до порту Массава, Еритрея. За розрахунком відповідача загальна сума збитків, яка може бути спричинена арештом судна, становить 623759,26 доларів США та складається з: суми збитків, які можуть бути понесені у зв'язку з розірванням договору фрахтування і неможливості для судновласника отримати фрахт у розмірі 616000 доларів США за цим договором; суми витрат, пов'язаних з перебуванням судна біля вільного причалу у розмірі 7759,26 доларів США, розрахованих виходячи з розміру ставок, встановлених у п. 5.7 «Порядку справляння та розміри ставок портових зборів», затверджених наказом Міністерства Інфраструктури України від 27.05.2012 № 316, а також габаритів судна «Milla» (IMO 9004487) та припущень, що судно буде перебувати під арештом протягом 30 діб. Крім цього, компанія “Seven Seas Maritime Ventures S. A.» наголошує на відсутності можливості подати підтверджуючі докази на підтвердження вищевказаних доводів, враховуючи стислі строки для розгляду судом заяви про забезпечення позову та необхідності здійснення перекладів іноземних документів.
Отже, вирішуючи питання щодо клопотання компанії “Seven Seas Maritime Ventures S. A.» про застосування зустрічного забезпечення, суд зазначає про таке.
Статтею 141 ГПК України визначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення. Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення. Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.
Метою зустрічного забезпечення є співмірне вжиття судом заходів, спрямованих на забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача відповідно до ст. 146 ГПК України, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Інститут зустрічного забезпечення спрямований на реалізацію таких основних засад господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та пропорційність, адже забезпечення позову певною мірою обтяжує відповідача і у випадку незадоволення вимог позивача зустрічне забезпечення гарантує можливість відшкодувати збитки.
За правовою природою зустрічне забезпечення є процесуальною гарантією компенсаційного характеру, а не способом вирішення спору по суті чи формою перевірки обґрунтованості позовних вимог. При цьому суд має оцінити, чи доведено реальну ймовірність понесення збитків саме внаслідок вжиття заходів забезпечення позову та розмір потенційних збитків, а також співмірність заявленої суми зустрічного забезпечення характеру та наслідкам забезпечувальних заходів.
Як зазначалось судом, обґрунтовуючи необхідність застосування заходів зустрічного забезпечення позову у цій справі компанія “Seven Seas Maritime Ventures S. A.» покликається на припущення, що судновласник понесе збитки, у зв'язку з арештом судна, на загальну суму 623759,26 доларів США, яка складається з: суми збитків, які можуть бути понесені у зв'язку з розірванням договору фрахтування та становлять 616000 доларів США та суми витрат, які можуть бути понесені під час перебування судна біля вільного причалу у розмірі 7759,26 доларів США та розрахованих на підставі п. 5.7 «Порядку справляння та розміри ставок портових зборів», затверджених наказом Міністерства Інфраструктури України від 27.05.2012 № 316.
Водночас, як встановлено судом, судновласником не подано суду доказів, які дозволяють суду визначити розмір можливих збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову та пов'язаних з виконанням останнім умов договору фрахтування з компанією «Tiryaki Shipping FZE» (ОАЕ) щодо перевезення судном пшениці. Так, в матеріалах справи відсутні докази: повний переклад договору фрахтування з судновласником, правочин про розірвання цього договору, підстав розірвання, вимоги фрахтувальника до судновласника з відповідним розрахунком і позиція судновласника з цього приводу, розрахунок збитків тощо. Відповідно, судновласником не доведено реальної ймовірності понесення збитків у розмірі 616000 доларів США саме внаслідок вжиття судом заходів забезпечення позову, а тому суд виснує про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення позову у зазначеному розмірі.
В цей же час, суд вважає обґрунтованим заявлений судновласником розмір потенційних збитків, які можуть бути понесені внаслідок сплати обов'язкових платежів під час простою судна в пору під арештом, який розрахований з урахуванням положень «Порядку справляння та розміри ставок портових зборів», затверджених наказом Міністерства Інфраструктури України від 27.05.2012 № 316 та габаритів судна MILLA (IMO 9004487).
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що клопотання компанії Seven Seas Maritime Ventures S.A. за вх. ГСОО № 2-775/26 від 22.04.2026 про зустрічне забезпечення позову слід задовольнити частково, а саме зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Крафт Мінерал» протягом 7 днів з дня постановлення даної ухвали суду внести на депозитний рахунок суду грошові коштів в розмірі 7759,26 доларів США еквівалентно гривні за курсом НБУ, який буде встановлений на дату проведення платежу та надати суду відповідні докази.
При цьому суд роз'яснює Товариству з обмеженою відповідальністю «Крафт Мінерал», що відповідно до ч. 8 ст. 141 ГПК України якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 141, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити компанії Seven Seas Maritime Ventures S.A. у задоволенні клопотання за вх. ГСОО № 13910/26 від 22.04.2026 про розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Мінерал» за вх. № 4-26/26 від 20.04.2026 про вжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на морське судно для забезпечення морської вимоги щодо компанії Seven Seas Maritime Ventures S.A. про стягнення 25383083,33 грн - задовольнити.
3. Накласти арешт на морське судно MV MILLA (IMO 9004487), зареєстрованим власником якого є компанія Seven Seas Maritime Ventures S.A., зареєстрована за адресою: 80 Broad Street, Monrovia, Liberia, яке знаходиться в акваторії морського порту Південний, шляхом заборони його виходу за межі акваторії морського порту Південний.
4. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Крафт Мінерал» строк тридцять днів з дня постановлення даної ухвали суду для надання суду доказів на підтвердження пред'явлення позову до компанії Seven Seas Maritime Ventures S.A.
5. Клопотання компанії Seven Seas Maritime Ventures S.A. за вх. ГСОО № 2-775/26 від 22.04.2026 про зустрічне забезпечення позову - задовольнити частково.
6. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Крафт Мінерал» протягом 7 днів з дня постановлення даної ухвали суду внести на депозитний рахунок суду грошові коштів в розмірі 7759,26 доларів США еквівалентно гривні за курсом НБУ, який буде встановлений на дату проведення платежу та надати суду відповідні докази.
7. В іншій частині клопотання відмовити.
8. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Крафт Мінерал», що відповідно до ч. 8 ст. 141 ГПК України якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
9. Копію ухвали для виконання направити:
- капітану Морського торговельного порту “Південний» (вул. Берегова, 13, м. Південне, Одеська обл., 65481, Україна; harbourmaster@pf.uspa.gov.ua, inspa.skpp@pf.uspa.gov.ua);
- Південній Філії Державного підприємства “Адміністрація Морських Портів України» (Адміністрація морського порту Південний) (вул. Берегова, 11, м. Південне, Одеська обл., 65481; info@uspa.gov.ua);
- ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 );
- Одеській митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, od.post@customs.gov.ua).
Стягувачем за ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Крафт Мінерал» (вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 44756385)
Боржником за ухвалою є компанія Seven Seas Maritime Ventures S.A. (80 Broad Street, Monrovia, Liberia)
Ухвала є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Ухвала може бути пред'явлена до виконання в строк, встановлений ст.12 Закону України “Про виконавче провадження».
Ухвала набирає законної сили 22.04.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Бездоля Дмитро Олександрович