Справа № 274/7723/21
Провадження № 2/0274/287/26
іменем України
"15" квітня 2026 р. м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б., за участю секретаря судового засідання Гориніної Ю. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом розглядаючи цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,
І. Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, просить стягнути:
- з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у сумі 49973,98 грн;
- з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у сумі 49973,98 грн.
Позов обґрунтовано тим, що заочним рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11.08.2022 у цивільній справі № 274/7723/21 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь КП "Бердичівтеплоенерго" заборгованість з постачання теплової енергії у розмірі 63484,07 грн, а саме: по 31 742,04 грн з кожного та по 1 135 грн. з кожного витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 29.01.2025 вказане заочне рішення суду скасоване, зокрема, з тих підстав, що ОСОБА_5 жодних обов'язків перед позивачем щодо оплати за послуги з постачання теплової енергії не має, власником житла з 10.06.2011 є ОСОБА_6 .
Позивач зазначає, що право власності за вказаною квартирою зареєстровано за відповідачами, вони є споживачами послуг з постачання теплової енергії.
Таким чином, між позивачем та відповідачами виникли зобов'язальні правовідносини з приводу надання послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачами не забезпечено повну та своєчасну оплату наданих послуг за період 01.09.2013 по 01.12.2021, внаслідок чого станом на 01.12.2021 утворилась заборгованість у розмірі 63484,07 грн.
Окрім того, за час розгляду справи відповідачі не здійснювали оплату послуг з постачання теплової енергії по особовому рахунку № НОМЕР_1 , внаслідок чого заборгованість за період з 01.09.2013 по 01.02.2025 збільшилась та становить 99947,96 грн, що свідчить про неналежне виконання відповідачами своїх зобов'язань, порушує право позивача на одержання плати за постачання теплової енергії в установлений законодавством строк.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Заочним рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11.08.2022 у цивільній справі № 274/7723/21 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь КП "Бердичівтеплоенерго" заборгованість з постачання теплової енергії у розмірі 63484,07 грн, а саме: по 31 742,04 грн з кожного та по 1 135 грн. з кожного витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 29.01.2025 заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення суду задоволено, скасовано заочне рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11.08.2022 у цивільній справі № 274/7723/21.
Ухвалою від 01.05.2025 клопотання представника позивача задоволено, поновлено КП «Бердичівтеплоенерго» строк на подання заяв про заміну відповідача та збільшення позовних вимог у цивільній справі № 274/7723/21. Замінено відповідача ОСОБА_5 на належного відповідача ОСОБА_3 . Прийнято до розгляду заяву КП «Бердичівтеплоенерго» про збільшення позовних вимог в редакції, що надійшла до суду 11.03.2025.
23.06.2025 від відповідача ОСОБА_7 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого вважає, що заявлені щодо неї позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Позовні вимоги до неї заявлені у зв'язку з посиланням на повідомлення КП «Бердичівське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради, що станом на 31.12.2012 згідно наявних паперовий носіїв підприємства на нерухоме майно в м. Бердичеві 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 належить їй на підставі свідоцтва про право власності від 26.01.1999, виданого відділом ЖКГ міськвиконкому. На момент видачі вказаного свідоцтва вона була неповнолітньою, у зв'язку з чим мала неповну цивільну дієздатність. За загальним правилом право власності на нерухоме майно, що підлягає державний реєстрації, виникає з дня такої реєстрації. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна відомості про зареєстроване за нею право власності на 1/2 частину квартири за вказаною адресою відсутні, тому вона власником не вважається. Починаючи з 2006 року у місті Бердичів, згідно наявного в матеріалах паспорта вважається не проживаючою, у тому числі фактично. Отже, упродовж спірного періоду у вказаному житловому приміщенні не проживає і жодного стосунку до нього не має. Презумпція укладення угоди у зв'язку з його оприлюдненням у 2008 році у місцевому засобі масової інформації до неї, як не мешканця населеного пункту, не власника житлового приміщення не його користувача чи наймача не може бути застосована. З позивачем угод про надання комунальних послуг не укладалось, не пропонувалось і такою, що їх уклала як фактично отримувач послуг не вважається. Згідно наявних в матеріалах судової справи довідок у вказаній квартирі вважається зареєстрованими двоє осіб: ОСОБА_8 з 21.06.2011, який є власником та ОСОБА_9 з 30.01.2013, що є користувачем. Особовий рахунок щодо надання житлово-комунальних послуг по спірному приміщенні вважається відкритим на ім'я ОСОБА_10 . Не маючи жодного стосунку до спірного приміщення та населеного пункту, будучи ані власником, ані наймачем чи користувачем спірного приміщення споживачем наданих позивачем комунальних послуг не вважається. Справа судом розглядається з 2021 року, при цьому позов та матеріали судової справи не містять жодного належного та допустимого доказу (акту обстеження, пояснення тощо), яким би підтверджувалось фактичне отримання нею комунальних послуг упродовж спірного періоду. Більше того, позивачем за весь час жодного разу не зафіксовано хто фактично у спірному приміщення споживає надані ним комунальні послуги. За наявності заборгованості не зазначено причин припинення чи неможливості припинення надання комунальних послуг. Наголошує, що жодних зобов'язань перед позивачем про сплату за надані ним комунальні послуги не має. За відсутності жодного доказу, що нею упродовж спірного періоду фактично отримано комунальні послуги, позовні вимоги вважає заявленими безпідставно.
Згідно відповіді від 30.06.2025 представника позивача на відзив ОСОБА_11 , доводи відзиву на позовну заяву зводяться лише до того, що відповідач, з її слів, упродовж спірного періоду у вказаній квартирі не проживає та в зв'язку з цим, на її думку, жодного стосунку до даного житлового приміщення не має. Водночас, Відповідачем зазначено про те, що відповідно наявного в матеріалах справи паспорта - лише з 2006 року, нібито вважається фактично не проживаючою у місті Бердичеві. При цьому, зазначає про відсутність доказів про фактичне отримання нею комунальних послуг упродовж спірного періоду та про відсутність фіксації фактичного споживання комунальної послуги споживачами. Крім цього, Відповідач наголошує про наявність причин припинення надання комунальних послуг у зв'язку з наявністю заборгованості по отриманим послугам. Позивач є надавачем комунальних послуг з постачання теплової енергії і у рамках покладених на нього функцій та обов'язків повинен забезпечувати сталість та безперебійність роботи теплопостачальної системи у місті Бердичеві, відноситься до підприємств критичної інфраструктури. На час отримання Свідоцтва на право власності на квартиру державна реєстрація речових прав на нерухоме майно ще не здійснювалася й почала проводитись лише з 01 січня 2013 року. Право власності на належну частку нерухомого майна було зареєстровано за відповідачами на підставі свідоцтва про право власності від 26.01.1999, виданого відділом ЖКГ місьвиконкому. Право на приватизацію станом на січень 1999 року, на дату видачі Свідоцтва про право власності від 26.01.1999, виданого відділом житлово-комунального господарства міськвиконкому та на час дії Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», мали наймачі та повнолітні та неповнолітні члени сім'ї. Тобто, на час здійснення приватизації, хоч і Відповідач- ОСОБА_11 була неповнолітньою, але згідно діючого на той час законодавства мала повне право брати участь у приватизації даної квартири. Тому, приватизація даної квартири здійснена відповідно до вимог чинного на час її проведення законодавства. Відповідачем - ОСОБА_11 поряд із ОСОБА_6 (в подальшому за свідоцтвом про право на спадщину, за законом, серія та номер: р. №3-160, виданого 22.03.2018 - став ОСОБА_1 ) мали право на приватизацію даної квартири та у її власність перейшла її частка в порядку приватизації державного житлового фонду, оскільки вона та інший наймач квартири мали рівні права щодо користування нею та здобули рівні права при її приватизації. Щодо не проживання у вказаній квартирі представник зазначив, що споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору, за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб, у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Ухвалою від 02.07.2025 клопотання представника позивача задоволено, витребувано у відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету Бердичівської міської Ради - інформацію про реєстрацію місця проживання відповідачки - ОСОБА_11 в період з 01.01.1998 по 01.01.2000 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 23.09.2025 клопотання представника позивача задоволено, витребувано у КП "Бердичівське МБТІ" Житомирської області інформацію щодо проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з наданням підтверджуючих документів.
Ухвалою від 17.11.2025 клопотання відповідача про витребування доказів задоволено, витребувано у КП "Бердичівське МБТІ" Житомирської області з матеріалів інвентарної справи на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , засвідчені належним чином копії паперових примірників документів, підтверджуючих проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на частку вказаної квартири.
Сторони в судове засідання не з'явилися про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Вирішуючи питання можливості розгляду справи за відсутності відповідачів, які належним чином повідомлені про розгляд справи, суд виходить з наступного.
Від відповідача ОСОБА_1 заяв по суті справи до суду не надійшло, останній не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Від відповідача ОСОБА_2 13.04.2026 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з тих підстав, що ухвалою суду від 17.11.2025 витребувано з КП "Бердичівське МБТІ" Житомирської області з матеріалів інвентарної справи на квартиру АДРЕСА_2 засвідчені належним чином копії паперових примірників документів, підтверджуючих проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на частку вказаної квартири. Відповіді до матеріалів електронної судової справи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) не долучено, їх паперові примірники нею не отримувались.
Суд вважає клопотання відповідача ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи є безпідставним, оскільки 18.12.2025 на виконання ухвали суду від 17.11.2025 з КП "Бердичівське МБТІ" Житомирської області надійшла копія свідоцтва про право власності на житло від 26.11.1999 та копія витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 4053242. В автоматизовану систему документообігу Бердичівського міськрайонного суду вбачається вказані документи завантажені до ЄСІТС 02.02.2026.
Остання у судові засідання не з'являлась, поряд з цим, скористалась своїм процесуальним правом та направила до суду відзив на позовну заяву.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників провадження, які належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ст. ст. 244, 259 ЦПК України у судовому засіданні 15.04.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, складення повного тексту якого відкладено до п'яти днів.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню
Згідно з положеннями статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує.
Відповідно до статті 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п.п. 6, 13 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Комунальні послуги - це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Згідно ч. 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
У частині 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зазначено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Крім того, відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постанови КМУ № 830 від 21.08.2019 визначено, що індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
Приписами ст. 25 цього Закону визначено, що теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас приписами ст. 24 Закону встановлено, що своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов'язками споживача теплової енергії.
У відповідності до ст. ст. 67, 68 ЖК України та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 (чинної на момент надання послуг) споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установленні строки. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа. Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі.У відповідності до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду
Судом встановлено, що 23.05.2008 у спецвипуску газети «Земля Бердичівська» був опублікований публічний договір «Про надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води». 14.07.2017 опублікований змінений публічний договір «Про надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води» у спецвипуску газети «Земля Бердичівська» №56 (1537).
Відповідно до довідки КП «Бердичівтеплоенерго» від 08.12.2021 №776 за адресою: АДРЕСА_1 , надаються послуги з постачання теплової енергії.
Згідно довідки відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету Бердичівської міської ради № 5639 від 28.02.2025, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_9 (з 30.01.2013 по т. ч.), ОСОБА_1 (з 21.06.2011 по т. ч.).
Згідно Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованих 06.10.2021 та 31.10.2024, право власності 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 22.03.2018.
Згідно вище вказаних інформаційних довідок, право власності на іншу 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі договору довічного утримання від 14.07.2004.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.05.2011 у цивільній справі № 2-327/11 розірвано договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 14 липня 2004 року та посвідчений державним нотаріусом Бердичівської державної нотаріальної контори за реєстровим №3-1296.
Згідно повідомлень КП «Бердичівське МБТІ» від 03.03.2024 № 107 та від 10.11.2025 № 579, станом на 31.12.2012, відповідно до наявних паперових носіїв підприємства, право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6 (частка у праві власності - 1/2) та ОСОБА_12 (частка у праві власності - 1/2) на підставі свідоцтва про право власності від 26.01.1999, виданого відділом ЖКГ міськвиконкому.
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 11.06.2006 зареєструвала шлюб з ОСОБА_13 , прізвище після реєстрації шлюбу змінила на ОСОБА_14 .
Згідно копії паспорта ОСОБА_7 20.04.2004 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , знята з реєстрації 17.10.2006. У подальшому, з 2007 року відповідач має зареєстроване місце проживання в м. Овруч Житомирської області.
У постановах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15. від 11.04.2018 у справі №904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі №904/7377/17 Верховний Суд вказав, що укладання договору з теплопостачальною організацією відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил користування тепловою енергією, є не правом споживача послуг, а його обов'язок. Але, сам факт неукладення такого договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від сплати за фактично спожиту теплову енергію в спірний період.
Загальновідомим є той факт, що у м. Бердичеві послуги теплопостачання надаються КП «Бердичівтеплоенерго» та доказів про від'єднання квартири відповідачів від теплопостачання суду не надано.
Відтак, між сторонами встановлені фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг та даний факт відповідачами не спростовано.
Відповідно до уточненої таблиці- розрахунку боргу КП "Бердичівтеплоенерго", що виник за надані послуги за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок (№ НОМЕР_3 , відкритий на ім'я ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ), за період з вересня 2013 по лютий 2025 склав 99957,71 грн.
Надані позивачем докази відповідають критеріям належності, допустимості та стосуються предмету доказування у даній справі.
В той же час, відповідачі будь-яких доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, у тому числі щодо правильності виставлених КП «Бердичівтеплоенерго» рахунків та розміру заборгованості, суду не надали.
Щодо твердження ОСОБА_3 , що остання не є власником квартири, то такі спростовані матеріалами справи.
Зважаючи на викладене, суд задовольняє позовні вимоги та стягує з відповідачів заборгованість в розмірі 99957,71 грн. а саме по 49973,98 грн з кожного.
V. Розподіл судових витрат
На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача документально підтверджені понесені ним судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись ст. ст. 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з постачання теплової енергії задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" заборгованість з постачання теплової енергії у розмірі 49973,98 та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1135 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" заборгованість з постачання теплової енергії у розмірі 49973,98 та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1135 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи.
Позивач: Комунальне підприємство «Бердичівтеплоенерго», код ЄДРПОУ 32794899, знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Шевченка, 23.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст рішення виготовлено 20.04.2026.
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА