Справа № 274/4176/25
Провадження № 2/0274/386/26
Іменем України
"20" квітня 2026 р. м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" заборгованість за кредитним договором № 27269-06/2024 у розмірі 22000,00 грн, та стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № 27269-06/2024 від 20.06.2024, укладеного між відповідачем та ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість, що становить 22000 грн, з яких 5000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 7125,00 грн - сума заборгованості за процентами; 9875 грн - сума заборгованості за штрафними санкціями.
Позивач вказує, що 19.11.2024 на підставі договору факторингу № 191124/2 укладеного між ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі позивач, ТОВ "ФК "ЄАПБ"), та до реєстру від 19.11.2024 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 27269-06/2024 у розмірі 22000 грн.
Позивач зазначає, що всупереч умов договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання та заборгованість за договором позики не погасив ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем.
Указані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Ухвалою суду від 01.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Представник позивача належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подано.
Відповідач належним чином повідомлялась про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження за зареєстрованою адресою проживання.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.
В ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
У ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація, в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст. ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Відповідно до ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 82 ЦПК України цивільнесудочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду
Судом встановлено, що 20.06.2024 між «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 27269-06/2024.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора W929.
Згідно умов договору, відповідачу надано кредит у розмірі 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Строк кредитування становить 120 днів. Дата надання кредиту 20.06.2024. Дата повернення кредиту 17.10.2024. Розмір процентної ставки 1,50 % в день.
У випадку прострочення клієнтом терміну сплати чергового платежу, визначеного в графіку платежів, Товариство у перший день прострочення нараховує штраф у розмірі 200,00 % від суми, одержаної клієнтом за цим договором, при цьому загальний розмір нарахованого штрафу не може перевищувати граничні обмеження, встановлені нормами чинного законодавства України про споживче кредитування. Штраф підлягає оплаті клієнтом протягом строку кредитування.
Відповідно до п. 1.6 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 .
Відповідачу було перераховано 5000,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 23.04.2025 за № 3466_250423100711.
Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною договору (п.3.1. договору).
Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит зазначена у Паспорті споживчого кредиту, який також підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором.
19.11.2024 між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 191124/2, у відповідності до умов якого, ТОВ «Аванс кредит» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 191124/2 від 19.11.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набула права грошової вимоги до відповідача в розмірі 22000,00 грн, що складається з: 5000,00 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу; 7125,00 грн - суми заборгованості за процентами; 9875,00 грн - суми заборгованості за штрафними санкціями.
Отже, судом встановлено, що між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ЄАПБ» та відповідачем укладений договір про надання фінансового кредиту № 27269-06/2024 від 20.06.2024.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.
Позикодавець покладені на нього зобов'язання за вказаним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти.
Після закінчення строку кредитного договору відповідач не повернув грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними.
Факт невиконання умов за договором про надання фінансового кредиту 27269-06/2024 від 20.06.2024 щодо повернення грошових кошів за тілом кредиту в розмірі 5000,00 гривень та відсотками у розмірі 7125,00 грн доведено розрахунком боргу. Натомість відповідачем визначений у позовній заяві розрахунок заборгованості не спростовано, будь-яких доказів щодо погашення ним боргу за кредитним договором суду не надано.
Доводи відповідача про відсутність доказів отримання кредитних коштів спростовуються наданими позивачем доказами та матеріалами справи. Натомість, відповідач не надав доказів того, що на його картковий рахунок не було перераховано грошові кошти у розмірі 5000 грн.
Отже в цій частині суд стягує борг за тілом кредиту та відсотками у повному обсязі.
Щодо стягнення неустойки (штрафу) за цим договором, суд доходить таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в зв'язку з військовою агресією на території України введено воєнний стан, який був неодноразово продовжений і триває станом на час розгляду справи.
Оскільки нарахований позивачем штраф за договором № 27269-06/2024 від 20.06.2024 в розмірі 9875,00 грн під час воєнного стану підлягає списанню позичальником, у стягненні штрафу суд відмовляє.
За такого позов підлягає частковому задоволенню.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд частково задовольняє позов, із відповідача на користь позивача слід стягнути 1668,84 грн сплаченого судового збору.
Водночас матеріали справи не містять жодного обґрунтування розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, а саме витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1514 грн), а також будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів щодо їх понесення позивачем, у зв'язку з чим вони стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" заборгованість за кредитним договором № 27269-06/2024 у розмірі 12125,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 7125,00 грн - сума заборгованості за процентами.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" 1668,84 грн судового збору.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", адреса реєстрації: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА