Справа № 161/3652/26
Провадження № 2/161/3339/26
09 квітня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Антіпової Т.А.
за участю секретаря судового засідання Семенової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України понесені витрати у розмірі 152724,64 грн. (сто п'ятдесят дві тисячі сімсот двадцять чотири) гривні 64 копійки.
Свій позов мотивує тим, що 14 листопада 2024 року об 19 год 10 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем SKODA, д.н.з 0 НОМЕР_1 , рухаючись в м. Луцьку, вул. Конякіна,7, не дотрималась безпечної дистанції в русі та допустила зіткнення з автомобілем FORD, н/з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2024 року по справі №161/21703/24, яка не оскаржувалася і набрала законної сили 17.12.2024 року, водія ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Дані ЄЦБД МТСБУ не містять підтвердження, що на момент ДТП, транспортний засіб, SKODA, н/з НОМЕР_3 був забезпечений договором ОСЦПВВНТЗ, а також відомостей, що водій ОСОБА_1 підпадає під норму п.13.1 ст.13 Закону № 1961-IV, немає.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була забезпечена чинним договором ОСЦПВВНТЗ серія ЕР/ 222466667 (дія з 04.08.2024 року по 03.08.2025 року), страховик - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», відомості внесенні в ЄЦБД МТСБУ.
З метою отримання відшкодування (регламентної виплати), ОСОБА_2 , який є власником КТЗ FORD, н/з НОМЕР_2 , на підставі ст. ст.33, 35, п.41.1 ст.41 Закону № 1961-IV, звернувся до МТСБУ: 1) з повідомленням про ДТП від 12.09.2024 року (зареєстровано справу МТСБУ: 113520); 2) з заявою на виплату страхового відшкодування від 09.01.2025 року.
У зв'язку з чим МТСБУ перерахувало потерпілому, ОСОБА_2 , суму відшкодування у розмірі 149178,64 грн. Крім того, МТСБУ сплатило ФОП ОСОБА_3 за збір документів по справі та проведення огляду пошкодженого у ДТП автомобіля потерпілого по справі МТСБУ: 113520 в сумі 3546,00 грн.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2026 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 84).
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено, що копію ухвали про відкриття провадження надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України.
Однак, до суду повернувся конверт із відміткою ДП «Укрпошта» про причини невручення - «адресат відсутній» (а.с. 90,99).
Окрім цього, відповідача повідомлено про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду та направлення смс-повідомлення на номер телефону відповідача (а.с. 87,92,95).
Відзив на позовну заяву відповідачем у визначений в ухвалі суду термін не надано. Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судове засідання представник позивача не з'явилась, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі. Не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.96).
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи, та не подав письмового відзиву, а також, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 14 листопада 2024 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу SKODA, д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу FORD, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 (повідомлення про ДТП від 09.01.2025, а.с.72-74).
Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2024 року справа №161/21703/24, яка набрала сили 17.12.2024 року, водія ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.76-77).
На час вчинення ДТП ОСОБА_1 не мала чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності (витяг з бази МТСБУ, а.с. 11).
На час вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «FORD», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № EP-222466667, страховик - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (а.с. 79).
Як вбачається зі звіту № 05/2025 про оцінку транспортного засобу FORD FOCUS реєстраційний номер НОМЕР_5 від 22.04.2025 року, оцінювачем визначено: ринкову вартість досліджуваного автомобіля на момент пошкодження - 281892,00 грн.; вартість відновлювального ремонту складає 684484,66 грн .; - коефіцієнт фізичного зносу - 0,70;- вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 270757,91 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.35-40).
12.09.2024 ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 31-34).
08.08.2025 МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі ОСОБА_2 в розмірі 149 178.64 (платіжна інструкція № 25560 від 08.08.2025, а.с. 71).
Крім того, МТСБУ сплатило ФОП ОСОБА_3 за збір документів по справі та проведення огляду пошкодженого у ДТП автомобіля потерпілого по справі МТСБУ: 113520 в сумі 3546,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №18763 від 09.06.2025 року (а.с.70).
Таким чином, фактичні витрати МТСБУ на відшкодування витрат пов'язаних з регламентною виплатою по страховому випадку складають в сумі 152 724,64 гривень.
Отже, МТСБУ виконало покладений на нього обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не забезпечив цивільно-правову відповідальність.
Відповідач добровільно не відшкодував витрати, пов'язані з регламентною виплатою, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (який діяв на момент вчинення ДТП, далі Закон) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з ст. 28 Закону шкодою, заподіяною в результаті дорожньо - транспортної пригоди майну потерпілого, є в тому числі, шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з п. 40.3 ст. 40 Закону МТСБУ має право залучати експертів або юридичних осіб, у штаті яких є експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
Згідно з п. 41.4 ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат.
Отже, обов'язково умовою прийняття МТСБУ рішення про здійснення регламентної виплати на користь потерпілої особи є залучення відповідного експерта для встановлення розміру збитку. Виконання указаних робіт є платними та оплачуються замовником, що МТСБУ визначається як наслідок шкоди, завданої винною у ДТП особою.
Відповідно до пп.«а» п.41.1 ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до пп. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема внаслідок правопорушень (деліктів), у зв'язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків, а на правопорушника покладається обов'язок відшкодувати ці збитки.
За загальним правилом шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела. У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини.
Суб'єктом відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників особи, діяльність яких пов'язана з використанням транспортних засобів, зобов'язані застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед іншими особами на випадок завдання шкоди.
Якщо шкоди завдано особою, відповідальність якої не застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то страхове відшкодування здійснює МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих. Після сплати страхового відшкодування МТСБУ набуває права регресної вимоги до власника чи водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Як встановлено судом, відповідач вчинила ДТП, внаслідок якої була заподіяна шкода майну потерпілого (шкода, пов'язана з пошкодженням транспортного засобу). Оскільки на час вчинення ДТП відповідач не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, то позивач на виконання вимог статті 41 Закону здійснив страхове відшкодування (регламентну виплату) потерпілій особі. Відтак, позивач має право зворотної вимоги до відповідача в розмірі виплаченого страхового відшкодування. Крім того, позивач має право вимагати компенсації понесених витрат на визначення розміру збитку, які були розумно необхідними для здійснення регламентної виплати.
Отже, позовні вимоги слід задовольнити.
З огляду на результат вирішення спору та враховуючи приписи ст. 141 ЦПК України, на відповідача слід покласти судовий збір, сплачений позивачем, в розмірі 3328,00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 273, 280, 284, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України майнову шкоду в розмірі 152 724 (сто п'ятдесят дві тисячі сімсот двадцять чотири) гривні 64 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України сплачений судовий збір в сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; код в ЄДРПОУ 21647131..
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Повний текст рішення складений 17 квітня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.А. Антіпова