Справа № 161/18385/23
Провадження № 2-п/161/40/26
16 квітня 2026 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Пахолюка А.М.,
при секретарі - Корнійчук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом органу опіки та піклування Луцької міської ради в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 через свого представника звернувся в суд з заявою про перегляд заочного рішення від 18.12.2023 року в цивільній справі за позовом органу опіки та піклування Луцької міської ради в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки жодних документів та повісток по даній справі відповідач не отримував засобами поштового зв'язку, про наявність заочного судового рішення йому та його представнику стало відомо лише 03.02.2026 року під час ознайомлення з матеріалами справи. Вказує, що сторона відповідача заперечує проти вимог позивача, оскільки ОСОБА_1 з 26.04.2019 р. зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місця проживання не змінював, за цією ж адресою він проводив свій вільний час з сином в селі, коли привозив його на вихідні дні до рідної бабусі ОСОБА_3 . Під час проведення спільних вихідних відповідач доглядав та виховував сина, купував речі та необхідні продукти. ОСОБА_1 стверджує, що він надавав гроші на утримання свого сина готівкою, старався з ним спілкуватись на підтримувати хороші відносини, цікавитись його навчанням. ОСОБА_1 станом на даний час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . Станом на даний час відповідач періодично телефонує до свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вони спілкуються по телефону, батько старається завжди телефонувати до дитини, перебуваючи на військовій службі. Також, відповідач надає утримання своїй дитині шляхом перерахування на банківську картку його бабусі ОСОБА_4 грошових коштів, що підтверджується квитанцією АТ «ПУМБ» №038133653500 від 14.02.2026 року на загальну суму 5000,00 грн. Відповідач стверджує, що 15.09.2022 р. надавав свої пояснення Службі у справах дітей Луцької міської ради про участь у вихованні дитини, однак протягом всього 2023 року його до служби не викликали, пояснень протягом 2023 року він не надавав, відповідно не знав про складання службою висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 . Наданий до суду висновок був складений за відсутності батька дитини, тобто без врахування його пояснень та доводів, а тому не може бути беззаперечним доказом для підтвердженням факту ухилення відповідачем віл виконання батьківських обов'язків, а також застосування до нього такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав. Просить поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення від 18.12.2023 року та скасувати дане заочне рішення і призначити справу до розгляду.
14.04.2026 року від виконавчого комітету Луцької міської ради надійшли письмові заперечення на заяву про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, в обґрунтування якої представник позивача зазначив, що рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 було винесено 18.12.2023 року, а заява подана
20.02.2026 року. Вважають, що навіть, якщо відповідач не брав участі у розгляді справи та не отримував будь-які документи по справі, він, як батько, проявляючи мінімальну турботу про дитину, мав би знати, де вона перебуває, з ким проживає та на яких підставах. Відсутність інтересу до долі сина протягом 2 років підтверджує, що пропуск строку не є «поважним», а є наслідком не виконання батьком своїх батьківських обов'язків. Поняття «поважних причин» для поновлення строку передбачає обставини, які об'єктивно заважали особі дізнатися про розгляд справи та прийняте рішення. Проте, повна відсутність спілкування з дитиною, невиконання батьківських обов'язків протягом двох років свідчать про свідоме самоусунення, а не про процесуальні перешкоди. Поновлення
строку через 2 роки після набрання рішенням законної сили грубо порушить права
дитини на стабільне виховання в сім'ї опікуна. Прояв інтересу відповідача до долі
сина відбувся після його призову на військову службу до лав Збройних Сил України.
Вважають, що справжньою метою звернення до суду є не відновлення батьківських
прав заради виховання дитини, а створення штучних підстав для звільнення з
військової служби на підставі ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і
військову службу» (як батька, що самостійно виховує дитину). Відповідачем не надані докази його участі у вихованні та матеріальному утриманні сина на момент розгляду справи про позбавлення його батьківських прав. Відтак, просять відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду від 18.12.2023 року.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.12.2023 року задоволено позов органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету
Луцької міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.
Згідно ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає до скасування, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причин неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, згідно зазначених правових норм, для скасування заочного рішення необхідна одночасна наявність таких умов: підтвердження того, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин та докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином повідомлявся про час розгляду справи, оскільки судові повістки згідно вимог ст.128 ЦПК України надсилалися відповідачу за адресою його місця проживання (перебування), зареєстрованого у встановленому законом порядку, що підтверджується відповіддю адресного бюро, та за адресою місця проживання, яка була зазначена позивачем у позовній заяві (а.с.27,36-38), разом з тим в судове засідання не з'являвся, доказів поважності причин неявки суду не надав.
Крім того, про розгляд даної цивільної справи судом здійснювалося повідомлення відповідача шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (а.с.33).
Будь-яких заяв від відповідача про зміну місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження на адресу суду не надходило.
Відтак, судом було вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов'язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду. Тобто, судом вживались всі необхідні процесуальні заходи для повідомлення відповідача про судові засідання та про результат розгляду справи.
У даному випадку, заявником не доведено поважності причин його неявки в судові засідання та не надано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, як того вимагає ст. 288 ЦПК України. Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, надало суду право при розгляді справи обмежуватися доказами, наданими позивачем.
Що стосується доказів в обґрунтування заяви по суті спору, то заявником не вказано та не подано належних та достатніх доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення. Доводи, викладені представником відповідача в заяві про перегляд заочного рішення, зводяться до незгоди з ухваленим рішенням суду по суті.
Сам по собі факт відсутності заявника у судовому засіданні не може бути підставою для скасування заочного рішення суду.
Зазначені представником заявника обставини в заяві не можуть бути підставою для скасування заочного рішення, при фактичній відсутності сукупності підстав, які зазначені в частині першій ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідачів та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд вважає, що підстави для застосування ст.288 ЦПК України відсутні, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що заяву відповідача про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 258-260, 288, 289, 353 ЦПК України, суд, -
Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 18.12.2023 року у цивільній справі за позовом органу опіки та піклування Луцької міської ради в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Ухвала в повному обсязі складена 16 квітня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк