16.04.2026 Справа№914/783/26
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, за участі секретаря судового засідання Ольги КРАВЕЦЬ, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Дочірнього підприємства “Санаторій “Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця», місто Моршин, Стрийський район, Львівська область
до відповідача Моршинської міської ради, місто Моршин, Стрийський район, Львівська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Моршинської міської ради Магуцій Христина Василівна, Львівська область, Стрийський район, місто Моршин
про визнання протиправним та скасування рішення; скасування рішення державного реєстратора; скасування рішення про державну реєстрацію прав із закриттям відповідного розділу; відновленнядержавних реєстрах державної реєстрації земельної ділянки.
За участі представників сторін:
від позивача: Бауман Ю.Т.- адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АІ №2167059 від 01.04.2026; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №21/596 від 03.12.2007);
від відповідача: Більська Л.В.- представник (довіреність від 25.10.2024);
від третьої особи: не з'явився.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Дочірнього підприємства “Санаторій “Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця» до відповідача Моршинської міської ради за участю третьої особи державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Моршинської міської ради Магуцій Христини Василівни про: 1) визнання протиправним та скасування рішення Моршинської міської ради LXXVIII сесії VIII скликання №1211 від 20 листопада 2025 року “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок по вулиці Проліскова в місті Моршині»; 2) відновлення становища Дочірнього підприємства “Санаторій “Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ: 02649905, 82482, Львівська область, Стрийський район, місто Моршин, вулиця Паркова Площа, будинок, 3, яке існувало до порушення, у наступний спосіб: скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Моршинської міської ради Магуцій Христини Василівни про державну реєстрацію прав: індексний номер: 82054900 від 26.11.2025 р. щодо земельної ділянки площею 0.1597 га з кадастровим номером: 4610700000:01:006:0111; індексний номер: 82054688 від 26.11.2025 р. щодоземельної ділянки площею 0.32 га з кадастровим номером: 4610700000:01:006:0115; індексний номер: 82054406 від 26.11.2025 р. щодо земельної ділянки площею 0.4873 га з кадастровим номером: 4610700000:01:006:0117; індексний номер: 82054108 від 26.11.2025 р. щодо земельної ділянки площею 0.9701 га з кадастровим номером: 4610700000:01:006:0119; індексний номер: 82053823 від 26.11.2025 р. щодо земельної ділянки площею 4.6458 га з кадастровим номером: 4610700000:01:006:0121; 3) скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення про державну реєстрацію прав (індексні номери 82054900, 82054688, 82054406, 82054108, 82053823 від 26.11.2025 р.) із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи; 4) відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4610700000:01:006:0045 загальною площею 6,5829 га(категорія земель: землі оздоровчого призначення; цільове призначення: код КВЦПЗ 06.01 - для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів; місцезнаходження: вулиця, Проліскова, місто Моршин, Стрийський район, Львівська область), з поновленням відповідного запису у Поземельній книзі (п.п. 60- 61 Порядку ведення ДЗК, затвердженого постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012).
Ухвалою суду від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 16.04.2026 на 10:20 год.
03.04.2026 за вх.№1544/26 в канцелярію суду від Дочірнього підприємства “Санаторій “Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця» надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд постановити ухвалу про забезпечення позову у справі №914/783/26, якою:
1) накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 4610700000:01:006:0111; 4610700000:01:006:0115; 4610700000:01:006:0117; 4610700000:01:006:0119; 4610700000:01:006:0121 шляхом заборони їх відчуження, передачі у користування та вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо них, до набрання законної сили рішенням суду у справі.
2) заборонити Моршинській міській раді та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження, передачі в оренду, у користування, в іпотеку або інше розпорядження (зокрема шляхом укладення договорів, прийняття рішень органу місцевого самоврядування) земельними ділянками з кадастровими номерами: 4610700000:01:006:0111;4610700000:01:006:0115;4610700000:01:006:0117;4610700000:01:006:0119; 4610700000:01:006:0121 у тому числі шляхом укладення будь-яких договорів, прийняття рішень органу місцевого самоврядування, до набрання законної сили рішенням суду у справі №914/783/26.
3) заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі державному реєстратору речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Моршинської міської радиМагуцій Христині Василівні вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 4610700000:01:006:0111; 4610700000:01:006:0115; 4610700000:01:006:0117; 4610700000:01:006:0119; 4610700000:01:006:0121, у тому числі реєстрацію, зміну припинення будь-яких речових прав, їх обтяжень внесення змін до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру, до набрання законної сили рішенням суду у справі №914/783/26.
4) заборонити Моршинській міській раді та будь яким іншим особам проводити будь-які будівельні, земляні, підготовчі роботи на земельних ділянках з кадастровими номерами: 4610700000:01:006:0111 (площа 0,1597 га); 4610700000:01:006:0115 (площа 0,3200 га); 4610700000:01:006:0117 (площа 0,4873 га); 4610700000:01:006:0119 (площа 0,9701 га); 4610700000:01:006:0121 (площа 4,6458 га) до набрання законної силирішенням суду у справі №914/783/26.
Ухвалою суду від 06.04.2026 розгляд заяви про забезпечення позову призначено в судовому засіданні на 16.04.2026.
14.04.2026 за вх.№10417/26 через підсистему “Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову.
15.04.2026 (вх.№1715/26) та 16.04.2026 (вх№10597/26) через підсистему “Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок «Укрпрофоздоровниця» надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
15.04.2026 за вх.№10564/26 через підсистему “Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
16.04.2026 за вх.№10638/26 через підсистему “Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
16.04.2026 за вх.№10631/26 через підсистему “Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про визнання відзиву відповідача таким, що поданий з пропуском процесуального строку.
16.04.2026 за вх.№10648/26 через підсистему “Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
16.04.2026 за вх.№10634/26 через підсистему “Електронний суд» від позивача надійшли письмові пояснення на заперечення відповідача на заяву про забезпечення позову.
16.04.2026 за вх.№10655/26 через підсистему “Електронний суд» від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
Представник позивача у підготовче судове засідання 17.04.2026 в режимі відеоконференції з'явився, підтримав заяву про забезпечення позову та залучення третьої особи, просив задовольнити заяву про забезпечення позову з підстав наведених у заяві (вх.№1544/26) та письмових поясненнях позивача на заперечення відповідача (вх.№10634/26).
Зокрема зазначив, що Моршинська міська рада (відповідач) рішенням LXXVIII сесії VIII скликання № 1211 від 20.11.2025 року затвердила технічну документацію щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4610700000:01:006:0045 загальною площею 6,5829 га на п'ять окремих ділянок.
26.11.2025 року державний реєстратор Магуцій Христина Василівна здійснила державну реєстрацію прав на кожну з новоутворених ділянок. Таким чином, первісна ділянка: 4610700000:01:006:0045 фактично припинила існування як об'єкт цивільних прав у Державному земельному кадастрі.
Позивач стверджує, що власником будівель (їдальня, спальний корпус № 3, спальний корпус № 2) по вулиці Пролісковій у місті Моршин є Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок “Укрпрофоздоровниця», а позивач є Дочірнім підприємством “Санаторій “Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця».
На думку позивача, поділ земельної ділянки є підготовчим етапом до подальшого розпорядження новоутвореними ділянками - відчуження, передачі в оренду, користування, тощо. Оскільки, відповідач вже провів реєстрацію поділу, означає, що він має намір передати земельні ділянки третім особам. Поява будь-якого орендаря чи нового землекористувача автоматично створить додаткові перешкоди для виконання рішення суду про скасування рішення Моршинської міської ради №1211 від 20.11.2025 року “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок по вулиці Проліскова в місті Моршині» та відновлення реєстрації первісної ділянки 4610700000:01:006:0045. Поділ земельної ділянки під будівлями санаторію створює загрозу порушення принципу єдності земельної ділянки та будівлі, оскільки подальше розпорядження окремими ділянками на користь третіх осіб (які не є власниками будівель) призведе до конфлікту речових прав, що суттєво ускладнить вирішення основного спору.
Крім того, позивач зазначив, що Закон України «Про адміністративну процедуру», встановлює обов'язковий порядок дій адміністративних органів (у тому числі органів місцевого самоврядування) при прийнятті індивідуальних адміністративних актів.
Рішення Моршинської міської ради №1211 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки є адміністративним актом у розумінні статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру».
Позивач, як суб'єкт, що безпосередньо здійснює господарську діяльність на земельній ділянці: 4610700000:01:006:0045 та використовує розташовані на ній будівлі, є особою, чиї права та законні інтереси зачіпаються рішенням про поділ цієї ділянки.
Щодо втручання в дискреційні повноваження позивач зазначив, що рішення органу місцевого самоврядування є протиправним, прийнятим з порушенням закону, у тому числі Закону України «Про адміністративну процедуру», його виконання не є реалізацією дискреції, а виконанням незаконного акта. Суд, забезпечуючи позов, не втручається в дискрецію, а запобігає реалізації потенційно протиправного рішення.
Щодо бюджетних втрат відповідача, позивач стверджує, що тимчасове обмеження у розпорядженні земельними ділянками (до набрання законної сили рішенням суду) не позбавляє відповідача надходжень за фактичне користування цими ділянками. Позивач та його засновник продовжують сплачувати плату за землю відповідно до чинного законодавства. Натомість саме дії відповідача з незаконного дроблення ділянки створюють тривалу правову невизначеність, яка перешкоджає будь-якому прогнозованому бюджетному плануванню.
Позивач зазначив, що ризик ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду є реальним та підтвердженим конкретними фактичними обставинами (поділ ділянки, реєстрація нових ділянок, повноваження відповідача щодо подальшого розпорядження); заходи забезпечення є співмірними із заявленими вимогами та мають безпосередній зв'язок з предметом позову; тимчасове обмеження відповідача у розпорядженні новоутвореними ділянками є значно меншим порівняно з ризиком безповоротної втрати можливості відновити цілісну земельну ділянку оздоровчого призначення площею 6,5829 га.
У зв'язку з вищенаведеним просить задовольнити заяву про забезпечення позову.
Представник відповідача в підготовче судове засідання 17.04.2026 в режимі відеоконференції з'явилася, заперечила проти задоволення заяви про забезпечення позову з підстав наведених у запереченнях на заяву про забезпечення позову, розгляд клопотання щодо залучення третьої особи Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок “Укрпрофоздоровниця»залишила на розсуд суду.
Представник відповідача зазначила, що позивач помилково вважає, що земельна ділянка є його власністю, з моменту припинення права користування земельною ділянкою позивач втратив на неї право.
Поділ земельної ділянки не є фактичним відчуженням, а привів лише до змін кадастрового номеру. Діяльність Моршинської міської ради (відповідача) має публічний характер, а її повноваження здійснюються депутатським складом та у межах роботи постійних комісій. У зв'язку з цим рішення міської ради не можуть вважатися таємними. Виключно на пленарних засіданнях вирішуються питання щодо земельних ділянок, діяльність відповідача є відкритою.
На земельній ділянці є один об'єкт власником якого є Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок “Укрпрофоздоровниця».
Відповідач стверджує, що на земельній ділянці відсутній об'єкт, який належить Дочірньому підприємству “Санаторій “Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця» (позивачу).
Представник відповідача зазначив, що заборона міській раді приймати рішення щодо спірних земельних ділянок є втручанням в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування.
Представник відповідача в судовому засіданні повідомила суд, що представником позивача не надано доказів здійснення будівництва, земельних чи інших робіт на спірній ділянці.
Крім того, відповідач зазначила, що накладення арешту на майно вже передбачає заборону на його відчуження та розпорядження. Додаткова заборона Моршинській міській раді вчиняти ті самі дії є дублюванням, яке не створює нових правових наслідків, а лише створює надмірний спосіб забезпечення. Це свідчить про обрання неефективного та надмірного способу захисту, що є підставою для відмови у задоволенні заяви в поданій позивачем редакції.
Враховуючи вищенаведене, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача явки повноважного представника в підготовче засідання 17.04.2026 не забезпечила, проте, подала клопотання про розгляд справи без її участі.
У судовому засіданні 16.04.2026 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Згідно пункту 10 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову (вх.№1544/26) суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Так, частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) виключено;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) виключено;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.
Разом з тим, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.06.2019 у справі №910/773/19.
Оскільки позивач Дочірнє підприємство “Санаторій “Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця» звернулось до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не застосовується та не досліджується така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (у цьому висновку суд звертається до правової позиції Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 916/1867/19).
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому наявність таких обставин покладається на заявника. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеною у постанові від 13.01.2020 р. справа №922/2136/17.
Позивач просить суд забезпечити позов шляхом: 1) накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 4610700000:01:006:0111; 4610700000:01:006:0115; 4610700000:01:006:0117; 4610700000:01:006:0119; 4610700000:01:006:0121 шляхом заборони їх відчуження, передачі у користування та вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо них, до набрання законної сили рішенням суду у справі; 2) заборонити Моршинській міській раді та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження, передачі в оренду, у користування, в іпотеку або інше розпорядження (зокрема шляхом укладення договорів, прийняття рішень органу місцевого самоврядування) земельними ділянками з кадастровими номерами: 4610700000:01:006:0111; 4610700000:01:006:0115; 4610700000:01:006:0117; 4610700000:01:006:0119; 4610700000:01:006:0121 у тому числі шляхом укладення будь-яких договорів, прийняття рішень органу місцевого самоврядування, до набрання законної сили рішенням суду у справі №914/783/26; 3) заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі державному реєстратору речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Моршинської міської ради Магуцій Христині Василівні вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 4610700000:01:006:0111; 4610700000:01:006:0115; 4610700000:01:006:0117; 4610700000:01:006:0119; 4610700000:01:006:0121, у тому числі реєстрацію, зміну припинення будь-яких речових прав, їх обтяжень внесення змін до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру, до набрання законної сили рішенням суду у справі №914/783/26; 4) заборонити Моршинській міській раді та будь яким іншим особам проводити будь-які будівельні, земляні, підготовчі роботи на земельних ділянках з кадастровими номерами: 4610700000:01:006:0111 (площа 0,1597 га);4610700000:01:006:0115 (площа 0,3200 га); 4610700000:01:006:0117 (площа 0,4873 га);4610700000:01:006:0119 (площа 0,9701 га); 4610700000:01:006:0121 (площа 4,6458 га) до набрання законної сили рішенням суду у справі №914/783/26.
Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Водночас, для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору. При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Предметом спору у справі №914/783/26 є вимоги визнати протиправним та скасувати рішення Моршинської міської ради LXХVIII сесії VIII скликання №1211 від 20.11.2025 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок по вулиці Проліскова в місті Моршині», скасування рішення державного реєстратора; скасування рішення про державну реєстрацію прав із закриттям відповідного розділу; відновлення державних реєстрах державної реєстрації земельної ділянки.
Заявник обґрунтовує необхідність застосування заходів забезпечення позову тим, що відповідач може передати у власність чи користування земельні ділянки, що може створити додаткові спори з третіми особами щодо користування нерухомим майном позивача та земельними ділянками, зазначеними в оспорюваному рішенні Моршинської міської ради. Вважає, що у випадку не застосування заходів забезпечення позову Моршинська міська рада на будь-якому етапі судового розгляду може передати третім особам у власність чи користування земельні ділянки, вказані у заяві, а відтак позивач не зможе у випадку задоволення позову ефективно відновити свої порушені права.
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав та Реєстру прав власності на нерухове майно Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно власником нерухомого майна по вулиці Пролісковій в місті Моршин є Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок «Укрпрофоздоровниця» (01033, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 39/41, ідентифікаційний код юридичної особи 02583780), яке наразі не є учасником даної справи.
Отже, на спірних земельних ділянках відсутні об'єкти нерухомого майна, які належать на праві власності позивачу.
Накладення арешту та інших заборон на земельні ділянки фактично блокує можливість власників нерухомості реалізувати свої законні права щодо оформлення майнових прав на земельні ділянки, що є неприпустимим.
Вжиття заходів із забезпечення позову шляхом заборони Моршинській міській раді приймати рішення про передачу майнових прав на земельні ділянок призведе до того, що законний власник буде позбавлений права оформити право на земельні ділянки, а відповідач буде позбавлений права отримати плату за користування земельними ділянками.
Враховуючи положення пунктів 1, 2, 6 статті 79-1 Земельного кодексу України технічний процес поділу земельної ділянки не є актом відчуження майна чи його вилученням із володіння. Поділ земельної ділянки не припиняє об'єкт права, а лише змінює його кадастрові характеристики. Вказане узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду зазначеними у постановах № 367/2022/15-ц від 29.05.2019; № 922/2723/17 від 01.10.2019, згідно з яким формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту прав власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Поділ земельної ділянки не припиняє права оренди, що виникло в землекористувача до її поділу.
Твердження заявника про можливе прийняття рішення про передачу у власність або користування земельних ділянок іншим особам, які не є власниками нерухомого майна є необгрунтоване, не підтверджене належними, допустимими, достовірними доказами.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (постанова Верховного Суду від 27.05.2025 року у справі №910/16225/24).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 зазначено, що при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на земельні ділянки, не узгоджується з предметом та підставами позову; позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Моршинської міської про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок по вулиці Проліскова в місті Моршині та відновлення становища не стосуються безпосередньо повернення чи витребування земельних ділянок на користь позивача, тобто не мають майнового характеру, за наявності яких суд міг би забезпечити позов шляхом накладення арешту на відповідні земельні ділянки і є неспівмірними із заявленими вимогами.
Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 907/269/22.
Такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на земельні ділянки не узгоджується з предметом та підставами позову; позовні вимоги у цій справі не стосуються безпосередньо повернення чи витребування земельних ділянок на користь позивача, тобто не мають майнового характеру, за наявності яких суд міг би забезпечити позов шляхом накладення арешту на відповідні земельні ділянки; накладення арешту наземельні ділянки не є співмірним заходом забезпечення позову із заявленимипозивачем вимогами немайнового характеру. Вказане узгоджується із правовою поицією викладеною Верховним Судом у постанові від 04.04.2023 у справі №907/268/22.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.05.2025 у справі № 921/663/24.
Враховуючи, що спірні земельні ділянки перебувають у власності Моршинської міської ради, а відтак задоволення заявлених позивачем заходів забезпечення позову порушуватиме право власності відповідача на спірні земельні ділянки, що свідчить про неспівмірність заходів забезпечення позову та в силу положень частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України є неприпустимим.
Власником спірних земельних ділянок є Моршинська територіальна громада в особі Моршинської міської ради, право власності на які не оспорюється позивачем. Натомість відомості про речові права позивача на спірні земельні ділянки відсутні, так само, як і відсутні відомості про речове право на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на спірних земельних ділянках.
Відповідно до положень статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин натериторії сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 ЗаконуУкраїни "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Вимога заявника (позивача) про заборону Моршинській міські раді (відповідачу), як власнику спірних земельних ділянок приймати рішення щодо передачі у власність або користування земельних ділянок та заборона укладати будь-які договори є втручання в дискреційні повноваження ради.
Повноваження державних органів не є дискреційними, коли існує лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень, тобто, коли у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.02.2024 у справі № 914/2223/22, від 18.05.2023 у справі № 910/2417/20, від 15.02.2022 у справі № 914/2055/18.
Суд не може втручатися в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування щодо вирішення питань, які відповідно до чинного законодавства України віднесені до виключних повноважень органів місцевого самоврядування. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.05.2024 у справі № 914/2949/22.
Крім того, у заяві про забезпечення позову, позивач просить суд задовольнити заяву забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки шляхом заборони їх відчуження, передачі у користування та вчинення будь-яких реєстраційних дій,заборонити Моршинській міській раді вчиняти дії щодо відчуження, передачі в оренду, укористування або інше розпорядження земельними ділянками, у тому числі шляхомукладання будь-яких договорів та прийняття рішень органу місцевогосамоврядування; заборонити державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційнідії щодо земельних ділянок.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», наявність обтяження (арешту) у реєстрі автоматично є підставою для відмови у проведенні будь-яких реєстраційних дій. Таким чином, інші вимоги позивача заявлені у заяві про забезпечення позову є дублюванням однакових за змістом заборон лише для різних суб'єктів.
Твердження заявника про можливе прийняття рішення про передачу у власність або користування земельних ділянок іншим особам є необґрунтованим, оскільки без надання відповідних доказів та доводів у суду відсутні підстави вважати, що відповідач не виконає рішення суду, у випадку задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відтак, подана позивачем заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Розглянувши подане Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок «Укрпрофоздоровниця'клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (15.04.2026 вх.№1715/26 та 16.04.2026 вх№10597/26) суд дійшов висновку про задоволення з огляду на наступне.
За змістом статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до частини 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або ри підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок «Укрпрофоздоровниця» є власником нерухомого майна на спірній земельній ділянці.
Враховуючи те, що рішення у справі може вплинути на права та обов'язки Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок «Укрпрофоздоровниця», суд дійшов висновку необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок «Укрпрофоздоровниця» (01033, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 39/41, ідентифікаційний код юридичної особи 02583780).
Клопотання позивача про витребування доказів (вх.№10638/26) та інші клопотання, які зареєстровані 16.04.2026 будуть розглянуті в наступному підготовчому засіданні.
У відповідності до пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Керуючись статтями 50, 140, 181-183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.
2. Залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок «Укрпрофоздоровниця» (01033, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 39/41, ідентифікаційний код юридичної особи 02583780).
3. Зобов'язати позивача та відповідача надіслати третій особі у строк 5 календарних днів позовну заяву, відзив та інші процесуальні документи, які були подані ними у справі.
4. Відкласти підготовче засідання на 07.05.26 о 12:30 год.
5. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128, зал судових засідань № 3, другий поверх.
6. Представнику позивача та відповідача, забезпечити участь в підготовчому судовому засіданні 07.05.2026 у справі №914/783/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
7. Явка представників сторін у судове засідання не визнається судом обов'язковою.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 235 Господарського процесуального кодексу України та оскарженню не підлягає.
Суд звертає увагу учасників справи на обов'язок реєстрації у підсистемі “Електронний суд» ЄСІТС з 18.10.2023, відповідно до положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-IX від 29.06.2023.
Повний текст ухвали складено 21.04.2026
Суддя Сухович Ю.О.