79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
07.04.2026 Справа № 914/463/26
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, за участі секретаря судового засідання Ольги КРАВЕЦЬ, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівенергозбут», місто Львів,
до відповідача Державної установи “Дрогобицька виправна колонія (№40)», місто Дрогобич, Львівська область
про стягнення заборгованості у розмірі 811 183,68 грн за спожиту електричну енергію.
За участі представників сторін:
від позивача: Лепеха Артур Мирославович - адвокат (довіреність № 904-2025-8255 від 23.12.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №002698 від 22 .03.2024);
від відповідача: Новіков Сергій Валентинович - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1391449 від 12.08.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №002672 від 09.02.2024).
Процес.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівенергозбут» до Державної установи “Дрогобицька виправна колонія (№40)» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 811 183,68 грн згідно договору №90468/2025/402-Г від 30.12.2024.
Ухвалою Господарського суду Львівської області (суддя Світлана ІВАНЧУК) від 23.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 17.03.2026.
02.03.2026 розпорядженням керівника апарату Господарського суду Львівської області №80 доручено провести повторний автоматизований розподіл справи №914/463/26, оскільки Указом Президента України №162/2026 від 24.02.2026 суддю Світлану ІВАНЧУК призначено на посаду судді Західного апеляційного господарського суду.
Згідно із протоколом повторного автоматизований розподілу від 02.03.2026 справу №914/463/26 передано на розгляд судді Юлії СУХОВИЧ.
Ухвалою суду від 06.03.2026 справу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.03.2026.
Ухвалою від 17.03.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.04.2026.
Представник позивача в судове засідання 07.04.2026 для розгляду справи по суті з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 07.04.2026 для розгляду справи по суті з'явився, просив відмовити у задоволенні позову повністю з підстав наведених у відзиві.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
У судовому засіданні 07.04.2026 проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Правова позиція сторін.
Позиція позивача.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору про постачання електричної енергії споживачу, оплату за спожиту електроенергію за період листопад-грудень 2025 згідно актів приймання-передачі фактичних обсягів, а саме 332632 кВт/годспожитої електричної енергії на суму 811 183,68 грн не провів.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 811 183,68 грн заборгованості за спожиту електричну енергію.
Позиція відповідача.
Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№7034/26 від 11.03.2026). Зокрема, зазначив, що заборгованість згідно договору №90468/2025/402-Г від30.12.2024 відсутня, оскільки передбачені договором бюджетні кошти, які повинні були спрямовані на оплату спожитої електроенергії, вичерпались в грудні 2025 року, а відповідач є державною установою, яка фінансується виключно з Державного бюджету України. У задоволенні позову просить відмовити повністю.
Обставини встановлені судом.
30.12.2024між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу відповідно до постанови НКРЕКП №429 від 14.06.2018, в особі начальника комерційного відділу Фляка Юрія Ігоровича, що діє на підставі довіреності (за договором постачальник, в рішенні - позивач) з однієї сторони і Державна установа «Дрогобицька виправна колонія (№40)» в особі начальника установи Купця Олександра Михайловича, що діє на підставі Положення (далі - споживач/замовник, в рішенні - відповідач), з іншої сторони, укладено договір про постачання/закупівлю електричної енергії постачальником універсальних послуг №90468/2025/402-Г.
Згідно з пунктом 1.1. договору сторони погодили, що умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та «Правилроздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ), Закону України «Про публічні закупівлі», постанови КабінетуМіністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт іпослуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правовогорежиму воєнного стану в України та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» №1178від 12.10.2022, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про покладенняспеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільнихінтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії» №483 від 05.06.2019 (із змінами тадоповненнями).
Відповідно до пункту 2.1. договорупостачальник продає електричну енергію ДК 021:2015 - 09310000-5 “Електрична енергія» (універсальна послуга) споживачу для забезпечення потреб електроустановокспоживача визначених в додатку №2 до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартістьспожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Прогнозні обсяги закупівлі електричної енергії за цим договором визначені в додатку №1 до договору (пункт 2.2 договору). Перелік об'єктів споживача наведено у додатку №2 (пункт 2.1 договору).
Згідно з пунктом 2.2 договору прогнозні обсяги закупівлі електричної енергії визначені в Додатку №1 до договору. Сторони погодили, що такі прогнозні обсяги змінюються щомісячно в залежності від фактичного обсягуспоживання електричної енергії та укладення додаткових угод до цього договору не потребує.
Відповідно до пункту 2.3. договору обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реальногофінансування видатків споживача та його потреби в електроенергії.
Пунктом 2.4. договору передбачено, що обов'язковою умовою для постачання електричної енергії на об'єкти споживача визначені в Додатку №2 є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системидоговору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживачнабуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.
Сторони пунктом 5.1.договору узгодили, що загальна ціна даного договору становить 15 763 248,00 грн. (з ПДВ) (п'ятнадцять мільйонів сімсот шістдесят три тисячі двісті сорок вісім гривень 00 копійок).
14.01.2025 сторонами укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до договору/закупівлю електричної енергії постачальником універсальних послуг №90468/2025/402-Г від 30.12.2024, відповідно до якої сторонами внесено зміни до п.п.1 та п. 13.1. договору, якими узгоджено зменшити загальну суму договору про закупівлю електричної енергії, що становить 15763248,00 грн на суму 6286896,00 грн і після зменшення, сума договору становить 9476352,00 грн.
У пункті 5.2 договору зазначено, що згідно Додатку №3 до Положення фіксована ціна на електричну енергію для побутовихспоживачів за 1 кВт.год електричної енергії становить 4,32 грн разом з ПДВ, що є регульованимтарифом.
Відповідно до пункту 5.8. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (з першого по останнє число місяця).
Сторони пунктом 5.14. договору угодили, що рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальникомта надаються споживачу у порядку, передбаченому договором.
Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків становить 5 робочих днів з дня отриманнярахунку.
Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані коштина спецрахунок постачальника.
Згідно з пунктом 5.15. договору при здійсненні розрахунків за електричну енергію сторони погодили використання системи онлайн-розрахунків «Персональний кабінет» на веб-сайті постачальника (далі - персональний кабінет), зокрема актів звірки розрахунків, отримання рахунків на оплату електричної енергії та інше.
Відповідно до пункту 5.17.2. договоруспоживач самостійно отримує рахунок на оплату електричної енергії не пізніше 8 календарного дня місяця наступного за розрахунковим періодом у персональному кабінеті, який вважається таким, що наданий споживачу постачальником не пізніше 8 календарного дня місяця наступного за розрахунковим. У разі необхідності, рахунок в паперовому вигляді споживач може отримати у постачальника, звернувшись в центр обслуговування клієнтів постачальника.
Згідно з пунктом 5.17.3. договору, у разі відсутності можливості отримання/відправлення електронних документів через персональний кабінет, споживач зобов'язаний подати/отримати документи в паперовому вигляді наручно у центрі обслуговування клієнтів постачальника не пізніше 8 календарного дня місяцянаступного за розрахунковим.
Відповідно до пункту 5.17.4. договоруякщо рахунок за електроенергію не був отриманий споживачем ні через персональнийкабінет, ні у паперовому вигляді у постачальника на 8 календарний день місяця наступний зарозрахунковим - він вважається таким, що вручений постачальником споживачу 8 календарного дня місяця наступного за розрахунковим та споживач вважається з ним ознайомлений. Строк оплати такогорахунку обчислюється з наступного робочого дня після його вручення.
Пунктом 4.12 ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Відповідно до п. 6.2.1 договору споживач зобов'язується забезпечуватисвоєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовамицього договору.
Пунктом 15.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з 01 січня 2025 року та діє до 31 грудня 2025 рокувключно, але в будь-якомувипадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків. В частині зобов'язань постачальника здійснювати постачання електричної енергії споживачу, цей договір набирає чинності з моменту зміни реєстрів точок комерційного обліку споживача на постачальника.
На виконання укладеного договору позивачем здійснено постачання, а відповідачем у період з листопада по грудень 2025 року спожито 332632 кВт/год, що підтверджується актом про прийняття-передавання товарної продукції № 502000047025111 від 30.11.2025 (спожито 256 829,00 кВт.год) та актом про прийняття-передавання товарної продукції №502000047025121 від 30.12.2025 (спожито 75793,00 кВт.год). Акти підписано сторонами та скріплено печатками сторін без зауважень.
Крім того, матеріали справи містять платіжні інструкції №3610 від 14.11.2025 на суму 542531,03 грн, №3608 від 14.11.2025 на суму 323768,97 грн, №3641 від 27.11.2025 на суму 4849,34 грн., №3738 від 28.11.2025 на суму 130 000,00 грн, № 3778 від 10.12.2025 на суму 379 598,35 грн, № 3921 від 18.12.2025 на суму 18556,21 грн, № 3922 від 18.12.2025 на суму 288 336,59 грн, №4082 від 28.12.2025 на суму 318 850,56 грн.
Згідно з наявним в матеріалах справи рахунком на електричну енергію вартість поставленої позивачем відповідачу електричної енергії за період з листопада по грудень 2025 складає 811 183,68 грн.
Відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за спожиту електроенергію за період з листопада по грудень 2025 не провів.
Таким чином позивач просить стягнути з відповідача 811 183,68 грн заборгованості за спожиту електричну енергію.
Висновки суду.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відносини сторін регулюються спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії (в подальшому - ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 №312, яка набрала чинності 19.04.2018, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).
Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1. ПРРЕЕ).
Згідно статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання; до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг (положення пп. 1.1.2. п. 1.1. Розділу і Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 (надалі Правила)).
У відповідності до п. 7 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 та абзацу 5 пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника. Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Згідно частин 1, 2 статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
До спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належить, зокрема: виконання функцій постачальника універсальних послуг.
Згідно приписів частини 1 статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пункту 5.3.3 ПРРЕЕ універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності; в укладенні договору постачання електричної енергії.
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору про постачання електричної енергії споживачу №90468/2025/402-Г від 30.12.2024 з додатком №1 від 30.12.2025, додатком №2 від 30.12.2025, додатком №1 від 14.01.2025 та додатковою угодою №1 від 14.01.2025.
Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 6.2.1 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Матеріалами справи, а саме рахунком за електричну енергію за період з листопада по грудень 2025 та актами приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії Державною установою “Дрогобицька виправна колонія (№40)», за період з листопада по грудень 2025 підтверджується, що у зазначений період відповідачем спожито 332 632 кВт/год вартістю 811 183,68 грн.
Позивачем виставлялися відповідачу рахунки на оплату за спожиту електроенергію 06.12.2025 на суму248183,26 грн та 06.01.2026 на суму 135197,28 грн.
Проте, вищезазначені рахунки за спожиту електричну енергію відповідач не оплатив.
Відповідач наявності заборгованості зі сплати основного боргу в сумі 811 183,68 грн не спростовував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду.
Покликання відповідача на відсутність бюджетних коштів суд відхиляє, оскільки відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання ( рішення Європейського суду з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України".
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 811 183,68 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Розподіл судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 9 734,21 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №388839 від 11.02.2026.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 9 734,21 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 129,233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державної установи “Дрогобицька виправна колонія (№40)» (82100, Львівська область, Дрогобицький район, місто Дрогобич, вулиця Трускавецька, будинок 77; ідентифікаційний код юридичної особи 08563918) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівенергозбут» (79016, Львівська область, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 42092130) 811 183,68 грн заборгованості за спожиту електричну енергію та 9 734,21 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повний текст рішення
складено 17.04.2026
Суддя Сухович Ю.О.