Справа № 161/8254/26
Провадження № 4-с/161/43/26
20 квітня 2026 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Гринь О.М., розглянувши скаргу адвоката Давидова Олександра В'ячеславовича подану в інтересах ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання,
16 квітня 2026 року адвокатом Давидовим О.В. в інтересах ОСОБА_1 було подано скаргу на протиправність дій державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Пащук В. З. та зобов'язання державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Пащук В.З. скасувати арешт з рахунку, на який надходить заробітна плата боржника.
Згідно скарги адвоката Давидова О.В. останній вважає протиправними дії державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Пащук В.З. щодо накладення арешту на кошти боржника, що знаходяться на банківських рахунках у межах виконавчого провадження № 78853647, яке було відкрите на виконання вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області, яким щодо ОСОБА_1 застосовано покарання у вигляді конфіскації майна.
Не вдаючись в аналіз спірних правовідносин суддя робить висновок про відмову у відкриття провадження щодо даної скарги з наступних підстав.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (ст. 447-1 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Отже, як право на звернення зі скаргою в порядку цивільного судочинства, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов'язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, та його примусовим виконанням, яке вчиняється відповідним відділом державної виконавчої служби чи приватним виконавцем.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України.
У разі оскарження дій державного виконавця щодо виконання виконавчого документа, який був виданий на виконання задоволеного в межах кримінального провадження цивільного позову, такий спір належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ, та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом України у постановах від 07 червня 2016 року, 22 лютого 2017 року, Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 12 вересня 2018 року та Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року, 21 листопада 2018 року (справа № 569/12295/16-ц) та інших.
Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, є чинний Закон № 1404-VIII.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частинами першою, другою статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
У поданій скарзі адвокат Давидов О.В. просить визнати дії державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Пащук В.З. протиправними та зобов'язати державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Пащук В.З. скасувати арешт з рахунку, на який надходить заробітна плата боржника
Обґрунтовуючи скаргу адвокат Давидов О.В. вказує, що оскаржувані дії та арешт державним виконавцем здійснено при виконання вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області, яким щодо ОСОБА_1 застосовано конфіскацію майна.
Тобто ОСОБА_2 як представник сторони виконавчого провадження (боржника) оскаржує законність дій державного виконавця, пов'язаних з виконанням судового рішення, ухваленого за правилами КПК України та у зв'язку з порушенням державним виконавцем, на його думку, порядку виконання виконавчого документа, виданого на виконання вироку.
Положеннями статті 539 КПК України визначено порядок вирішення судом питань, які виникають під час виконання вироку. Проте зазначеною нормою закону не встановлено порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконання вироку суду. Відсутнє і посилання на можливість такого оскарження за правилами ЦПК України.
Разом з тим частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Ця норма узгоджується з правилами адміністративної юрисдикції, передбаченими п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, згідно якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Оскільки у даному випадку стороною виконавчого провадження - боржником ОСОБА_1 - оскаржуються дії державного виконавця щодо арешту коштів при виконання вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області, яким щодо ОСОБА_1 застосовано конфіскацію майна і законами України не встановлено іншого порядку оскарження цих дій, то суддя робить висновок, що спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки правило статті 287 КАС України є універсальним.
Аналогічні за змістом висновки містять постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 586/77/17 провадження № 14-556цс18, від 22 січня 2020 року у справі № 823/564/17 провадження № 11-673апп19.
Згідно п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: 1) заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Отже, у відкритті провадження за скаргою адвоката Давидова Олександра В'ячеславовича поданій в інтересах ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання при виконанні вироку суду належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 186, 447 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката Давидова Олександра В'ячеславовича поданій в інтересах ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання при виконанні вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області, яким щодо ОСОБА_1 застосовано конфіскацію майна.
Роз'яснити позивачу право звернення до Окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області О.М. Гринь