Справа № 158/1192/26
Провадження № 1-кп/0158/99/26
21 квітня 2026 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 12026035580000102 від 26.02.2026 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Луцьк Волинської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із вищою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
ОСОБА_4 , 25 лютого 2026 року близько 19 години 00 хвилин, військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 , який відряджений із військової частини НОМЕР_1 стрілець взводу охорони зведеного навчального батальйону “Граніт-2» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів» від 15 лютого 1995 року та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 року, умисно, незаконно, за допомогою свого мобільного телефону марки «Oukitel», через мобільний застосунок «Сhrome», незаконно придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи, без мети збуту, для власного вживання, психотропну речовину - PVP.
Того ж дня, близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_5 прибув в раніше обумовлене місце за географічними координатами 50.791219 та 25.420256, а саме на ділянку лісової дороги, що у селі Прилуцьке Луцького району Волинської області, де зберігався залишений невстановленою досудовим розслідуванням особою згорток, з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (маса PVP становить 0,4880 г.), яка згідно постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», Таблиця №2, Список №2, віднесена до особливо небезпечних психотропних речовини, обіг яких заборонено.
В подальшому, ОСОБА_4 поклав полімерний прозорий zip-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, в кишеню свого верхнього одягу та продовжив зберігати при собі до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції, а саме до 21 години 07 хвилини 25 лютого 2026 року.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 в повному обсязі, беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінальному правопорушенні за обставинами, наведеними у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не оспорюють вказані обставини, і судом встановлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися в незаконному придбанні, зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків; особу обвинуваченого, який військовослужбовцем, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відсутність даних щодо ймовірного перебування останнього на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога.
До обставин, що пом'якшують покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, оскільки обвинувачений дійсно, відверто зробив висновок щодо скоєння ним протиправного діяння.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З врахуванням вищевикладеного, характеру і ступеня небезпеки скоєного кримінального правопорушення та те, що покарання повинно призначатись згідно принципу індивідуалізації та має на меті не лише кару, але й виправлення обвинуваченого, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання згідно санкції статті закону, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, у виді штрафу в мінімальному розмірі.
Призначення такого покарання, на думку суду, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області в рамках даного кримінального провадження від 05.03.2026 року - скасувати.
Питання про речові докази та судові витрати вирішити у відповідності до вимог ст. ст. 100, 124 КПК України. Цивільний позов не пред'являвся.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не застосовувався, підстави для його застосування відсутні.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 615 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.03.2026 року в рамках даного кримінального провадження - скасувати.
Речові докази: мобільний телефон марки «Oukitel», Imei1: НОМЕР_3 , Imei2: НОМЕР_4 , повернути власнику - ОСОБА_4 .
- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP у загальній кількості 0,4880 грама, яку передано на зберігання до камери схову речових доказів згідно квитанції № 102-26 - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати, пов'язані із залученням експерта для проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 80 коп.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1