вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про призначення судової експертизи та
зупинення провадження
"14" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2225/25
за позовом Пірнівської сільської ради, с. Пірнове Вишгородського району Київської області,
до відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Нептун», сільрада Жукинська Вишгородського району Київської області,
2) Вишгородської районної державної адміністрації, м. Вишгород Вишгородського району Київської області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Київської обласної державної адміністрації, м. Київ,
за участю Вишгородської окружної прокуратури, м. Вишгород
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
Суддя О.В. Конюх,
за участю представників:
від позивача: Чуніхін О.М., адвокат, ордер серія АА №1597330 від 02.07.2025;
від відповідача-1: Юзефович А.О., адвокат, ордер серії АІ №1944122 від 09.07.2025;
від відповідача-2: не з'явились;
від третьої особи: не з'явились;
від прокуратури: Немцев Є.Г., службове посвідчення №052513 від 16.09.2025;
Викладені в ухвалі суду від 17.03.2026.
Вказаною ухвалою суд постановив повернутися до розгляду справи у підготовчому судовому засіданні, призначив підготовче судове засідання на 14.04.2026, запропонував учасникам справи подати суду пропозиції щодо виду експертизи, кола питань, які можуть бути поставлені на вирішення судових експертів, а також щодо судового експерта та/або експертної установи, якій може бути доручена експертиза у справі у разі її призначення.
13.04.2026 через систему «Електронний суд» від прокуратури надійшли письмові пояснення (заперечення) по справі №911/2225/26, у яких прокурор просить врахувати подані пояснення та долучені докази, відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення земельно-технічної експертизи.
Серед іншого прокурор твердить, що матеріалами справи повністю підтверджується, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3221882800:25:052:0001 сформована за рахунок затопленої пригирлової частини річкової долини (балки), що перетворилась у мілку і витягнуту затоку Київського водосховища на р. Дніпро, шляхом побудови у період 1985 - 1988 риболовецьким колгоспом імені Чапаєва в мілководній зоні Київського водосховища захисної дамби та гідротехнічних споруд (акт державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 30.09.1988). Про прямий зв'язок та невід'ємність водного об'єкту в межах спірної земельної ділянки, сформованого у 1985-1988 роках в мілководній зоні Київського водосховища, свідчать також інші відомості, зокрема щодо його наповнення та підтримання рівня води саме водами Київського водосховища. Водний об'єкт, який знаходиться в межах спірної земельної ділянки, відноситься до категорії водосховища, оскільки продовжує бути штучною водоймою місткістю більше 1 млн куб метрів.
До пояснень додано копію протоколів засідань членів правління рибгоспу імені Чапаєва №8 від 19.04.1985, №7 від 14.04.1986, №6 від 06.04.1987, №13 від 06.09.1988, №12 від 05.11.1990, протоколу №3 загальних зборів колгоспників від 14.09.1987, копію державного Акту на право користування землею Б №025905 від 1988 року, виданого Лютезькому риболовецькому колгоспу ім. Чапаєва на земельну ділянку площею 499,7 га для будівництва лиманно-ставкового господарства; копію інвентаризаційної справи №(684)623, Акту відводу в натурі земельної ділянки риболовецькому колгоспу ім. Чапаєва для будівництва лиманно-ставкового господарства та копію Науково-експертного висновку фахівця (експерта) з відповідних галузей знань щодо «Встановлення історичних гідрографічних змін та морфометричних параметрів водного об'єкта з усіма гідроспорудами (рибне господарство ТОВ «Нептун») у межах земельної ділянки з кадастровим номером 3221882800:25:052:0001, розташованої в межах Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області», складеного 30.12.2025 фахівцем (експертом) С.А.Шевчуком.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.
Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.
До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
Доказів того, що фахівець (експерт) С.А. Шевчук має кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності, до висновку не подано.
Відповідно до ст. 70 ГПК України як експерт з питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.
Доказів того, що фахівець (експерт) С.А. Шевчук є визнаним фахівцем у галузі права, до висновку не додано. Клопотання про його допуск до участі у справі не було подано і судом не розглядалося.
З огляду на викладене, поданий прокурором Науково-експертний висновок не може замінити висновку судової експертизи.
В судове засідання 14.04.2026 з'явились представники позивача, відповідача 1 та прокурор.
Відповідно до частини 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема вирішує заяви та клопотання учасників справи; вирішує питання про призначення експертизи, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Розглянувши клопотання представника ТОВ «Нептун» від 26.02.2026 про призначення у справі судової експертизи, суд встановив таке.
Пірнівська сільська рада звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Нептун» та 2) Вишгородської районної державної адміністрації, у якому просить суд визнати недійсним укладений між відповідачами договір оренди земельної ділянки від 17.06.2004, посвідчений приватним нотаріусом Голуб Л.А. за №3472.
Позов обґрунтований тим, що в оренду передана земельна ділянка кадастровий номер 3221882800:25:052:001 для рибогосподарських потреб площею 553,87 га, з яких понад 450 га накладається на водне плесо Київського водосховища на р. Дніпро. Дозвіл на спеціальне водокористування ТОВ «Нептун» не видавався, договір оренди землі в комплексі із розташованим на ній водним об'єктом не укладався, паспорт водного об'єкта не погоджувався.
Позивач твердить, що в оренду відповідачу 1 фактично було передано частину Київського водосховища, яке належить до водних об'єктів загальнодержавного значення, має комплексне призначення (енергетики, водного транспорту, рибного господарства, зрошення, рекреації), у зв'язку з чим договір укладено з грубим порушенням чинного законодавства.
У відзиві ТОВ «Нептун» твердить, що на території, де в даний час розташоване ТОВ «Нептун» знаходився «Лютізький риболовецький колгосп ім.. Чапаєва», якому у 1988 році було видано Державний акт на право користування землею, яким було посвідчено безстрокове право використовувати 499,7 га землі для будівництва лиманно-ставкового господарства. Колгосп був реорганізований у колективне сільськогосподарське рибодобувне підприємство, а у березні 2000 року - у ЗАТ «Сільськогосподарське риболовецько-промислове підприємство «Лютіж», яке у 2003 році увійшло до складу учасників ТОВ «Лютіж» та внесло до статутного капіталу нерухоме майно, зокрема дамбу та інші будівлі, які використовувались у господарській діяльності.
Тож ТОВ «Нептун» є власником захисної дамби, яка фізично відокремлює земельну ділянку із об'єктами нерухомості від Київського водосховища. ТОВ «Нептун» серед іншого твердить, що земельна ділянка, яка перебуває в оренді ТОВ «Нептун», є окремою земельною ділянкою, з усіх боків оточеною дамбою, яка не є частиною Київського водосховища.
Як вбачається з Витягу від 30.07.2025 НВ-3202018902025 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 3221882800:25:052:0001, земельна ділянка площею 553,8676 га на території Жукинської сільської ради Вишгородського району належить до категорії земель водного фонду, вид цільового призначення 10.07 для рибогосподарських потреб, зареєстрована у ДЗК 02.09.2013 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, на всю площу земельної ділянки зареєстровані безстрокові обмеження у використанні (водоохоронна зона, прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах), згідно експлікації земельних угідь 553,8676 га земельної ділянки - озера, прибережні замкнуті водойми, лимани.
У листі Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра від 03.10.2025 №01-12/1674, зазначено про те, що на земельній ділянці за кадастровим номером 3221882800:25:052:0001 в урочищі «Ровжі» №1 розташоване лиманне господарство «Нептун», що належить на праві власності ТОВ «Нептун» з комплексом будівель та споруд; на земельній ділянці знаходиться єдиний майновий комплекс будівель та споруд «Лиман» із захисною дамбою, що не є частиною Київського водосховища; озеро, що сформоване унаслідок будівництва гідротехнічної споруди - дамби для відокремлення земельної ділянки кадастровий номер 3221882800:25:052:0001 від Київського водосховища, знаходиться в урочищі «Ровжі» №1; не має притоків і знаходиться на території однієї Київської області.
В свою чергу прокурор підтримує позицію про те, що у складі орендованої земельної ділянки відповідачу 1 було передано частину водного об'єкту загальнодержавного значення - Київського водосховища на річці Дніпро, земля під яким належить до державної власності. Прокурор твердить про те, що термін «рибогосподарські потреби» не слід ототожнювати із терміном «водне господарство»; районній державній адміністрації надані повноваження для розпорядження землями для ведення водного господарства, що не охоплює інший вид цільового призначення - «рибогосподарські потреби»; в силу частини 4 ст. 122 ЗК України розпорядження земельними ділянками загальнодержавного значення для рибогосподарських потреб належить обласним державним адміністраціям.
Тож прокурор твердить, що розміщення риболовецького підприємства не належить до сфери «водного господарства», а відноситься до рибогосподарської діяльності, тобто до «рибогосподарських потреб», у зв'язку з чим укладення оспорюваного договору оренди було поза межами компетенції Вишгородської РДА, належить до компетенції Київської ОДА, якій також належить право на позов у даній справі, у зв'язку з чим права позивача Пірнівської сільської ради не порушені.
Третя особа Київська ОДА твердить, що за ст. 5 Водного кодексу України водні об'єкти поділяються на загальнодержавні та місцевого значення.
За інформацією Держводагентства Київське водосховище розташоване в межах Київської та Чернігівської областей та відноситься до водних об'єктів загальнодержавного значення. Згідно водогосподарського паспорта, розробленого УДГПВіНДІ «Укрдніпроводгосп» у 1981 році, призначення водосховища - енергетика, водний транспорт, рибне господарство, зрошення та рекреація. Отже Київське водосховище є водосховищем комплексного призначення.
Згідно з ретроспективними супутниковими знімками у межах розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3221882800:25:052:0001, вказана земельна ділянка є частиною Київського водосховища - його водної поверхні, понад 450 га спірної земельної ділянки знаходиться під водою.
Третя особа посилається на ст. 6 Водного Кодексу України, відповідно до якої водні об'єкти є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування; на ст. 84 ЗК України, відповідно до якої до земель загальнодержавного значення належать землі під водними об'єктами загальнодержавного значення.
Також третя особа посилається на частину 4 ст. 122 ЗК України та твердить, що компетенція на передання в оренду земельних ділянок загальнодержавного значення для рибогосподарських потреб належить обласним державним адміністраціям.
Відповідно до ст. 5 Водного кодексу України до водних об'єктів загальнодержавного значення належать:
1) внутрішні морські води, територіальне море, а також акваторії морських портів;
2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання;
3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали, крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;
4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.
До водних об'єктів місцевого значення належать:
1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення;
2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.
Відповідно до визначення ст. 1 Водного кодексу України водосховище - штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку; водосховище комплексного призначення - водосховище, яке відповідно до паспорта використовується для двох і більше цілей (крім рекреаційних).
Відповідно до ст. 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.
Водні об'єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об'єктом поширюється на такий водний об'єкт. Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
Згідно ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ч.1, ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Ретельно вивчивши матеріали справи та надані докази, суд встановив, що встановлення обставини перебування у складі орендованої земельної ділянки частини Київського водосховища як водного об'єкта загальнодержавного значення комплексного призначення (чи окремої замкненої водойми - нагульного ставка, який розташований у прибережній захисній смузі Київського водосховища та відділений від нього захисною дамбою, не має притоків і не має комплексного призначення), необхідно для правильного вирішення спору у справі, позаяк має вирішальне значення для встановлення судом органу, до компетенції якого належить право розпорядження такою земельною ділянкою та загалом можливість передачі в оренду такої земельної ділянки. Разом із тим, по-перше, для встановлення такої обставини необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, а по-друге, матеріали справи містять суперечливі дані щодо вказаного факту, і такі суперечності не можуть бути усунуті в інший спосіб, ніж у спосіб призначення судової експертизи.
Визначаючись з експертною установою, яка проводитиме експертизу, господарський суд враховує вид експертизи, можливості експертних установ, а також те, що сторони не запропонували суду експертну установу, якій може бути доручено проведення експертизи, а пошук такої установи за власною ініціативою не належить до повноважень суду.
Відповідно до ч.1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до пункту 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145, строк проведення експертизи встановлюється, у залежності від складності дослідження, з урахуванням експертного навантаження фахівців, керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу), у межах: 10 днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і не складних за характером досліджень; 1 місяця - щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів або середньої складності за характером досліджень; 2 місяців - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів або складних за характером досліджень; більше 2 місяців - щодо матеріалів з особливо великою кількістю об'єктів або найскладніших за характером досліджень (використання криміналістичного обладнання /лазерного, оптичного, електронного, проведення експериментальних досліджень, застосування декількох методів), при цьому термін виконання не повинен перевищувати 3 місяців.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 228 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення господарським судом судової експертизи.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи принцип процесуальної економії, керуючись ст.ст. 73-79, 99, 100, 125, 177, 181, 182, п.2 ч.1 ст. 228, ст. 234 ГПК України, суд
1. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нептун» від 26.02.2026 про призначення у справі судової експертизи задовольнити.
2. Призначити у справі № 911/2225/25 за позовом Пірнівської сільської ради до ТОВ «Нептун» та Вишгородської РДА про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вулиця Сім'ї Бродських 6, тел. 044 200 2911), ел.пошта info@kndise.gov.ua).
3. На судову експертизу винести наступні питання:
1) Чи накладається на орендовану за договором оренди земельної ділянки від 17.06.2004 №3472 земельну ділянку кадастровий номер 3221882800:25:052:0001 (площею 553,8676 га, Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада) водний об'єкт загальнодержавного значення комплексного призначення Київське водосховище на річці Дніпро?
2) Чи перебуває у складі земельної ділянки, орендованої за договором оренди земельної ділянки від 17.06.2004 №3472 кадастровий номер 3221882800:25:052:0001 (площею 553,8676 га, Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада) водний об'єкт місцевого значення - нагульний ставок, штучно створений у прибережній захисній смузі Київського водосховища на річці Дніпро, який не має притоків і не має комплексного призначення ?
4. Надати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для здійснення експертизи матеріали господарської справи № 911/2225/25.
5. Попередити експерта, який буде виконувати судову експертизу, про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку та за відмову від поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 384, 385 КК України.
6. По закінченню експертизи висновок експерта подати господарському суду разом з матеріалами справи та даними щодо витрат, пов'язаних із проведенням експертизи .
7. Витрати на проведення експертизи покласти на відповідача-1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Нептун» (ідентифікаційний код 32647407).
8. Зобов'язати відповідача-1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Нептун» (ідентифікаційний код 32647407) укласти із експертною установою відповідний договір та невідкладно забезпечити оплату вартості судової експертизи відповідно до наданих рахунків.
9. Попередити учасників судового процесу у справі №911/2225/25 про кримінальну відповідальність згідно ст. 382 КК України за невиконання рішень, ухвал суду, що набрали законної сили.
10. Провадження у справі № 911/2225/25 зупинити у зв'язку із призначенням судової експертизи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення (частина 1 ст. 235 ГПК України) та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до пунктів 11, 12 частини 1 ст. 255 ГПК України протягом строків, передбачених ст. 256 ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 22.04.2026.
Суддя О.В. Конюх