вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3754/25
Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця Карпуся Віктора Володимировича ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: держави російська федерація, в особі генеральної прокуратури російської федерації (125993, ГСП-з, росія, м. москва, вул. Большая Дмитровка. Буд. 15А)
про стягнення 19 454 664, 20 грн., що еквівалентно 466 391, 08 доларів США
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Фізична особа-підприємець Карпусь Віктор Володимирович звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №б/н від 11.12.2025 до держави російська федерація, в особі генеральної прокуратури російської федерації про стягнення 19 454 664, 20 грн., що еквівалентно 466 391, 08 доларів США.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2025 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Грабець С.Ю.
Ухвалою суду від 17.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.02.2026 о 10:50.
28.01.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить направити до Міністерства юстиції України судове доручення про можливість вручення позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі з нотаріально посвідченим перекладом на російську мову російській федерації через уповноважений орган генеральну прокуратуру російської федерації дипломатичними каналами та зупинити провадження у справі до виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого вручення.
28.01.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява, в якій позивач просить приєднати до матеріалів справи докази направлення позовної заяви з додатками та ухвали про відкриття провадження у справі на електронну пошту відповідача та до посольств рф у Республіці Польща, Федеративній Республіці Німеччина, Республіці Угорщина.
Ухвалою суду від 16.02.2026 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на "11" березня 2026 року о 12 год 40 хв.
Згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Київської області №26-АР від 05.03.2026, у зв'язку з відрахуванням зі штату Господарського суду Київської області у зв'язку із звільненням з посади судді Грабець С.Ю., призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2026 матеріали справи передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 12.03.2026 прийнято справу №911/3754/25 до свого провадження, ухвалено розгляд справи розпочати з початку зі стадії підготовчого провадження та підготовче засідання з розгляду справи №911/3754/25 призначено на 26.03.2026 о 16:00.
Ухвалою суду від 26.03.2026 вдкладено підготовче засідання на 16.04.2026 о 11:45.
В судове засідання 16.04.2026 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд, зокрема, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ч. 4 ст. 202 ГПК України, визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.
Імперативні (зобов'язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі №905/458/21 зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
В ухвалах суду від 12.03.2026 та від 26.03.2026 явку у судове засідання уповноважених представників сторін визнано обов'язковою.
Відповідно до сформованих в АС "ДСС" довідок про доставку електронних листів, які містяться в матеріалах справи, ухвала суду від 12.03.2026 була доставлена до електронного кабінету позивача 12.03.2026 о 20:20, а також до електронного кабінету представника позивача Шевченко А.М. - 12.03.2026 о 20:14.
Також, відповідно до сформованих в АС "ДСС" довідок про доставку електронних листів ухвала суду від 26.03.2026 була доставлена до електронного кабінету позивача 31.03.2026 о 20:32, а також до електронного кабінету представника позивача Шевченко А.М. - 31.03.2026 о 20:32.
Тобто, позивач та його представник були повідомлені судом про розгляд справи, однак на виклик суду в судові засідання 26.03.2026 та 16.04.2026 ні позивач, ні його представник не з'явився.
Вказані обставини також позбавляють суд можливості виконати завдання підготовчого провадження, визначені приписами ст. 177 ГПК України.
Згідно ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 3 та п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані з'являтися у судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Неявка позивача чи його представника в судове засідання перешкоджає з'ясуванню судом всіх обставин справи, всебічному та об'єктивному дослідженню правомірності позовних вимог по справі та прийняттю правильного і обґрунтованого рішення в межах встановлених процесуальних строків.
Суд звертає увагу, що поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій, при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами. У разі неповідомлення позивачем таких причин, суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, залишити позов без розгляду.
Правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.02.2021 у справі №916/365/17).
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19).
При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду.
Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15).
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 10.02.2021 у справі №916/365/17 зауважив, що норми ст. 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання (така правова позиція міститься в п. 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №904/2423/18 та у постановах суду касаційної інстанції від 02.12.2020 у справі №914/1531/19, від 22.12.2020 у справі № 925/337/19, від 13.01.2021 у справі №910/4372/20).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява №11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки, позивач про причини неявки його або його представника у судові засідання 26.03.2026 та 16.04.2026 не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності у вказаних судових засіданнях до суду не надав, враховуючи, що нез'явлення позивача перешкоджає встановленню обставин справи та прийняттю законного і обґрунтованого рішення, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Згідно ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Відтак, судовий збір поверненню не підлягає, відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки, позивач без поважних причин двічі на виклик суду не з'явився.
Відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
У зв'язку із залишенням позову без розгляду клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі не розглядається судом.
Керуючись ст. ст. 226, 234, 235 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -
1. Позов Фізичної особи-підприємця Карпуся Віктора Володимировича до держави російська федерація, в особі генеральної прокуратури російської федерації про стягнення 19 454 664, 20 грн., що еквівалентно 466 391, 08 доларів США залишити без розгляду.
2. Згідно із ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 21.04.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.
Повний текст ухвали складено та підписано - 21.04.2026.
Суддя О.Г. Смірнов