ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.04.2026Справа № 910/4371/26
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛІС АУТОМОТІВ ГРУП»
про забезпечення позову
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛІС АУТОМОТІВ ГРУП»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБ-ІНЖБУД»
про визнання недійсним одностороннього правочину,
без повідомлення (виклику) представників учасників справи
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛІС АУТОМОТІВ ГРУП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБ-ІНЖБУД» про визнання недійсним одностороннього правочину Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБ-ІНЖБУД», викладеного у листі від 24.02.2026 № 1/24.02, щодо дострокового розірвання договору оренди № 05/05/25 від 05.05.2025, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЛІС АУТОМОТІВ ГРУП».
Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю правових підстав для дострокового одностороннього розірвання відповідачем договору оренди № 05/05/25 від 05.05.2025, оскільки п. 6.4. вказаного договору не містить ані посилання на можливість вчинення певних дій в односторонньому порядку, ані положень про можливість відхилення від загального порядку розірвання договорів, встановлених ст.ст. 651, 654 Цивільного кодексу України.
Одночасно із указаним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАЛІС АУТОМОТІВ ГРУП» подало до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРУБ-ІНЖБУД» з 01.05.2026 до набрання законної сили рішенням у справі вчиняти дії у вигляді:
- обмеження доступу персоналу та відвідувачів Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛІС АУТОМОТІВ ГРУП» на територію частини нежилого приміщення хімічного цеху (в літ. «Е»), що розташоване за адресою: вул. Вінстона Черчилля, буд. 46, м. Київ, загальною площею 2313,9 кв.м. (надалі - приміщення);
- припинення надання будь-яких комунальних послуг (електроенергія, водопостачання тощо) щодо приміщення;
- вимагання від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛІС АУТОМОТІВ ГРУП» повернення приміщення у стані, передбаченому умовами договору оренди № 05/05/25 від 05.05.2025.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує, що між сторонами виник спір щодо правомірності вчиненого відповідачем одностороннього правочину про розірвання договору оренди № 05/05/25 від 05.05.2025, викладеного у листі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБ-ІНЖБУД» від 24.02.2026 № 1/24.02, у зв'язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЛІС АУТОМОТІВ ГРУП» подано позовну заяву про визнання недійсним вказаного одностороннього правочину. Водночас, за вказаним листом відповідач повідомив позивача, що договір оренди № 05/05/25 від 05.05.2025 розривається з 01.05.2026. Позивач зазначає, що з урахуванням встановлених ГПК України строків розгляду справи, на момент ухвалення судом рішення у даній справі відповідачем буде реалізоване оскаржуване рішення про дострокове розірвання договору, а тому невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Водночас, позивачем зазначено, що на даний момент в орендованому приміщенні знаходиться майно позивача - автомобільні частини, автомобільне обладнання і супутні до них товари, перевезення в інше місце яких потребуватиме значних затрат, що призведе до значних збитків підприємству позивача. При цьому, у разі задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛІС АУТОМОТІВ ГРУП», останнє, у разі вивезення свого майна з орендованого приміщення, буде змушений нести також витрати на повернення майна до такого приміщення. Позивач також зазначає, що відповідачем вже вчиняються дії на перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, зокрема, 16.03.2026 о 14:00 год. позивачу відключено електроенергію без жодних пояснень, а листами від 24.02.2026 та від 27.03.2026 відповідач вимагав від позивача звільнити орендоване приміщення.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Відповідний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
В будь-якому випадку, особа, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Разом з тим, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Як встановлено судом, позовні вимоги у даній справі обґрунтовано неправомірністю вчиненого відповідачем одностороннього правочину щодо розірвання договору оренди № 05/05/25 від 05.05.2025, з яким позивач не погоджується, зазначаючи про те, що у відповідача були відсутні підстави для дострокового розірвання зазначеного договору.
Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЛІС АУТОМОТІВ ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРУБ-ІНЖБУД» договору оренди № 05/05/25 від 05.05.2025 та підписаного між сторонами Акту приймання-передачі від 05.06.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРУБ-ІНЖБУД» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «ДАЛІС АУТОМОТІВ ГРУП» у тимчасове платне користування частину нежилого приміщення хімічного цеху (в літ. «Е», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Вінстона Черчилля, буд. 46, загальною площею 2313,9 кв.м.
Згідно з п. 5.2. договору оренди № 05/05/25 від 05.05.2025 строк оренди починається із дати підписання сторонами Акту приймання-передачі приміщення та діє до 01 квітня 2028 року (включно) та/або до дати дострокового припинення його дії.
Водночас, відповідач в односторонньому порядку розірвав договір оренди шляхом надіслання позивачу повідомлення від 24.02.2026 № 1/24.02 про розірвання договору № 050525 з визначенням строку звільнення орендованого приміщення, а саме до 01.05.2026.
Таким чином, суд вважає слушними доводи позивача, що з урахуванням визначених ГПК України строків розгляду справи судом, на момент ухвалення судом рішення, оскаржуваний односторонній правочин відповідача вже буде реалізований.
Отже, за результатом оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову та забезпечення збалансованості інтересів сторін, зважаючи на предмет позову, який переданий на розгляд суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРУБ-ІНЖБУД» з 01.05.2026 до набрання законної сили рішенням у даній справі вчиняти дії у вигляді обмеження доступу персоналу та відвідувачів Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛІС АУТОМОТІВ ГРУП» на територію частини нежилого приміщення хімічного цеху (в літ. «Е»), що розташоване за адресою: вул. Вінстона Черчилля, буд. 46, м. Київ, загальною площею 2313,9 кв.м. (надалі - приміщення); припинення надання будь-яких комунальних послуг (електроенергія, водопостачання тощо) щодо приміщення.
Вказані заходи забезпечення позову суд вважає співмірними із заявленим предметом позову та такими, що забезпечать ефективний або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі задоволення позову, за захистом яких він звернувся до суду.
Такими заходи забезпечення, на переконання суду, не створюється будь-яких загроз для права власності відповідача на приміщення, водночас, їх застосування забезпечить виключно збереження існування стану, який є предметом спору. Внаслідок вжиття визначених заходів забезпечення позову не буде порушено балансу інтересів сторін, а відповідач, навпаки продовжуватиме отримувати дохід від надання свого майна в оренду.
Водночас, у задоволенні вимоги про заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРУБ-ІНЖБУД» з 01.05.2026 до набрання законної сили рішенням у справі вчиняти дії у вигляді вимагання від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛІС АУТОМОТІВ ГРУП» повернення приміщення у стані, передбаченому умовами договору оренди № 05/05/25 від 05.05.2025, суд відмовляє, оскільки вважає, що такий захід не є тим заходом, невжиття якого зробить неможливим здійснення заявником господарської діяльності в орендованому приміщенні або таким, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.
Суд зазначає, що мета збереження стану позивача (права на користування приміщенням) досягається шляхом задоволення вимог про заборону відповідачу вчиняти дії у вигляді обмеження доступу персоналу та відвідувачів Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛІС АУТОМОТІВ ГРУП» на територію орендованого приміщення та припинення надання комунальних послуг. Такі заходи є саме тими заходами забезпечення позову, які в розумінні приписів ст. 136 ГПКУкраїни, є ефективними для захисту оспорюваних прав заявника та такими, що відповідають змісту порушеного права останнього, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Відповідно до частин 6, 8 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись статтями 136-137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛІС АУТОМОТІВ ГРУП» про забезпечення позову задовольнити частково.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРУБ-ІНЖБУД» (ідентифікаційний код 32735917) з 01.05.2026 до набрання законної сили рішенням у справі вчиняти дії у вигляді обмеження доступу персоналу та відвідувачів Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛІС АУТОМОТІВ ГРУП» на територію частини нежилого приміщення хімічного цеху (в літ. «Е»), що розташоване за адресою: вул. Вінстона Черчилля, буд. 46, м. Київ, загальною площею 2313,9 кв.м., а також припинення надання будь-яких комунальних послуг (електроенергія, водопостачання тощо) до вказаного приміщення.
3. В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з моменту її підписання суддею 21.04.2026 та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Строк пред'явлення до виконання ухвали про забезпечення позову - до 21.04.2029.
Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАЛІС АУТОМОТІВ ГРУП» (вул. Франка І., буд. 29б, м. Радивилів, Дубенський р-н, Рівненська обл., 35500; ідентифікаційний код 41160309)
Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРУБ-ІНЖБУД» (вул. Юрія Іллєнка, буд. 12, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код 32735917)
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Тамара Юріївна Трофименко