ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.04.2026Справа № 910/14809/25
За позовомОСОБА_1
доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приозерне 12»
провизнання недійсним рішення загальних зборів,
Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Дупляченко Ю.О.
Представники сторін:
від позивача:ОСОБА_1 , Фоменко Д.А.;
від відповідача:Борисов В.Є.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приозерне 12» (далі - ОСББ «Приозерне 12») про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання загальних зборів, проведенням та прийняттям рішень зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приозерне 12», які відбулись 13.06.2024 та оформлені протоколом №9 від 26.07.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання.
18.12.2025 до Господарського суду міста Києва від ОСББ «Приозерне 12» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі стверджуючи про відсутність в діях відповідача порушень норм діючого законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення.
09.03.2026 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну предмета позову, в якій позивач просить суд, з урахуванням зміни предмету позову, визнати недійсним пункт 5 рішення загальних зборів ОСББ «Приозерне 12», проведених 13 червня 2024 року, оформлених протоколом №9, дата складання протоколу 26 липня 2024 року, в частині обрання членами Правління ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
В підготовчому судовому засіданні 11.03.2026, заслухавши пояснення представників сторін, судом прийнято зміну предмета позову та відкладено підготовче засідання з метою надання можливості відповідачу подати пояснення по суті спору з урахуванням зміненого предмета позову.
В судовому засіданні 25.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.04.2026.
Присутні в судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні 15.04.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
13.06.2024 ОСББ «Приозерне 12» проведено загальні збору співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , які оформлені протоколом №9, дата складання якого 26 липня 2024 року (далі - Протокол №9).
Відповідно до Протоколу №9 прядок денний містить такі питання: 1. Вибори голови та секретаря зборів; 2. Про уповноваження підпису загальних зборів ОСББ; 3. Розгляд та затвердження звіту правління, балансу та податкового річного звіту про використання доходів ОСББ за 2023 рік; 4. Розгляд та затвердження звіту ревізійної комісії ОСББ за 2024 рік; 5. Вибори органів управління об'єднання (Правління); 6. Обрання членів ревізійної комісії ОСББ; 7. Про проект кошторису ОСББ, переліку, розмірів і порядку оплати обов'язкових внесків співвласників; 8. Про додаткові внески на ремонтні роботи до кошторису; 9. Про фінансування робіт в побудові резервної системи для живлення; 10. Про вибір моделі управління у багатоквартирному будинку.
За твердженням позивача, пункт 5 рішення загальних зборів ОСББ «Приозерне 12», які оформлені Протоколом №9, в частині обрання членами Правління ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підлягає визнанню недійсним, оскільки при проведенні загальних зборів було порушено порядок їх скликання, проведення та прийнято рішення за відсутності кворуму.
Зокрема, позивач стверджує про неповідомлення його, як співвласника, про проведення загальних зборів ОСББ «Приозерне 12», які оформлені Протоколом №9, оскільки відповідне письмове повідомлення про проведення за 10 календарних днів йому не вручалось і не надсилалось на його адресу рекомендованим листом.
Також, звертає увагу на те, що обрання членами Правління ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є незаконним, оскільки необхідної кількості голосів для прийняття відповідного рішення не набрано.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено у статті 16 Цивільного кодексу України. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.
Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред'явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
В даному випадку, на думку позивача, підставами для визнання недійсним спірного рішення є порушення порядку скликання загальних зборів, а також порушення вимог ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
За приписами статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
За приписами статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам.
Частиною третьою статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» ініціатором установчих зборів є ініціативна група, яка складається не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. У повідомленні про проведення установчих зборів повинна міститися інформація про ініціатора установчих зборів, дату, час та місце проведення установчих зборів, порядок денний установчих зборів, наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї. До повідомлення про проведення установчих зборів можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах. Дата, час і місце проведення установчих зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. Установчі збори веде голова зборів. Рішення про обрання голови зборів приймається більшістю голосів присутніх співвласників (їх представників), крім тих, які беруть участь у зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою і п'ятнадцятою цієї статті. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників. Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною тринадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідної кількості голосів «за» не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування під час установчих зборів об'єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).
Позивач стверджує, що його не було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів 13.06.2024, оскільки відповідне повідомлення йому не надходило.
В той же час, відповідачем до відзиву на позов додано лист №18 від 03.06.2024, який адресований власнику квартири НОМЕР_2 ОСОБА_5 , із змісту якого вбачається повідомлення про скликання загальних зборів ОСББ «Приозерне 12» на 13.06.2024 із зазначенням, зокрема, порядку денного.
Вказане повідомлення направлене на адресу позивача 03.06.2024 рекомендованим листом №0209509071190, що підтверджується копіями фіскальних чеків АТ «Укрпошта», а відтак у суду відсутні підстави для висновку про неналежне повідомлення позивача про скликання загальних зборів, на яких прийняте спірне рішення.
При цьому, відсутність доказів вручення вказаного повідомлення позивачу не є достатньою підставою для висновку про порушення відповідачем порядку скликання загальних зборів та неналежного повідомлення відповідного співвласника про проведення загальних зборів, оскільки після направлення рекомендованого листа його отримання знаходиться поза волею відправника і залежить від оператора поштового зв'язку та безпосередньо отримувача, адже відсутність повідомлення від оператора про надходження листа або ігнорування такого повідомлення отримувачем вочевидь призводить до його не отримання. Відтак, на переконання суду, на відправника не мають лягати негативні наслідки не вручення, а відповідальність має розподілятись між підприємством поштового зв'язку та отримувачем в залежності від конкретних обставин, що сприяли такому не врученню.
В даному випадку, відповідачем доведено, а позивачем не спростовано факту належного повідомлення останнього про проведення спірних загальних зборів, відповідне повідомлення направлено на адресу позивача у відповідності до вимог зазначених норм діючого законодавства України.
Досліджуючи твердження позивача про незаконне обрання членами Правління ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки необхідної кількості голосів для прийняття відповідного рішення не набрано, судом встановлено наступне.
Відповідно до Протоколу №9 загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку складає 257 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 22 219,00 м2, на зборах 13.06.2024 взяли участь та проголосували співвласники в кількості 26 (двадцять шість) осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 3 075,80 м2, у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 134 (сто тридцять чотири) особи, яким належить 11 420,80 м2 загальної площі у багатоквартирному будинку. Разом у голосуванні на зборах взяли участь співвласники в кількості 160 (сто шістдесят) осіб, яким належить 11 496,45 м2 загальної площі багатоквартирного будинку, що складає 65,24%.
Зазначена загальна інформація Протоколу №9 вважається судом достовірною та такою, що відповідає дійсності, оскільки вона не спростована сторонами, а в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази в підтвердження її недостовірності.
Виходячи із п. 5 оскаржуваного рішення за прийняття рішення про обрання ОСОБА_2 проголосувало 124 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 11 047,60 м2 - 49,72%, за прийняття рішення про обрання ОСОБА_3 проголосувало 95 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 8 839,80 м2 - 39,78%, а за прийняття рішення про обрання ОСОБА_4 проголосувало 113 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 10 237,15 м2 - 46,07%.
Стверджуючи про правомірність обрання членами Правління ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідач звертає увагу на Положення про порядок обрання та відкликання членів Правління (далі - Положення), яке затверджене рішенням загальних зборів ОСББ «Приозерне 12», оформленим протоколом загальних зборів №5 від 17.04.2018.
Так, пунктом 6 Положення, на яке посилається відповідач, передбачено, що обираються членами правління тільки ті кандидати, за яких віддали голоси більше половини співвласників що взяли участь у загальних зборах (письмовому опитуванні після зборів) та які набрали найбільшу кількість голосів.
Пунктом 13.11 Статуту ОСББ «Приозерне 12» (далі - Статут), який затверджений рішенням загальних зборів, оформленим протоколом №3 від 29.09.2016, визначено, що загальні збори співвласників будинку можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику будинку на загальних зборах співвласників будинку.
Поряд з цим, згідно із п. 3.15 Статуту загальні збори співвласників будинку можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Таким чином, на думку відповідача, всі обрані члени правління набрали необхідну кваліфіковану більшість голосів і рішення щодо обрання членами Правління ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є правомірним та виражає волю загальних зборів, що оформлені протоколом №5 від 17.04.2018, а ігнорування такої волі суперечить принципу самоврядування ОСББ.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам судом взято до уваги положення норм діючого на момент прийняття спірного рішення законодавства, зокрема ст. 6, 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», які узгоджуються між собою щодо спірних у даній справі правовідносин.
Як вже згадувалось, відповідно до ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою і п'ятнадцятою цієї статті.
Частина 10 статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» установчі збори веде голова зборів. Рішення про обрання голови зборів приймається більшістю голосів присутніх співвласників (їх представників), крім тих, які беруть участь у зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. При прийнятті такого рішення кожний присутній співвласник (його представник) має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Згідно із частиною 15 статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Положеннями статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою статті 6 цього Закону. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об'єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об'єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об'єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об'єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.
Варто звернути увагу на те, що Статут містить аналогічні положення щодо кількості голосів, зокрема у п. 3.10 та 3.13.
Отже, в даному випадку, для прийняття рішення про обрання членами Правління ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно було, щоб за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, проте, як вбачається із Протоколу №9 та підтверджується матеріалами справи, таких умов дотримано не було з огляду на мешу кількість проголосованих «за».
Суд відзначає, що зазначеними положеннями заборонено встановлювати у статуті об'єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, при цьому пункт 6 Положення, на який посилається відповідач, встановлює іншу кількість голосів, необхідну для прийняття рішення щодо обирання членів правління, проте не нівелює законодавчо встановленої нижчої межі.
За таких обставин, п. 5 рішення загальних зборів ОСББ «Приозерне 12», яке оформлене Протоколом №9, в частині обрання членами Правління ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не відповідає встановленим вимогам щодо необхідної кількості голосів для прийняття рішення, а відтак є незаконним.
У постановах від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів ОСББ Верховний Суд зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів.
Суд, розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.
В той же час, Верховний Суд у вищезазначених постановах вказав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №908/2085/21 зроблено висновок про те, що Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не визначає кворуму установчих зборів - найменшої кількості співвласників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, а встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів (стаття 6 вказаного Закону).
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», серед іншого, внесено зміни до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», згідно із якими, зокрема, скасовано поняття кворуму на загальних зборах для прийняття рішень. Тобто за чинної редакції Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» скільки б співвласників не прийшло на загальні збори - загальні збори є правомочними і голосування проводиться.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №911/4261/16, від 18.04.2023 у справі №916/3278/21.
Отже, відсутність необхідної кількості голосів для обрання членами Правління ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є безумовною підставою для визнання недійсним такого рішення загальних зборів.
За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з приписами частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Правила щодо оцінки доказів закріплено у статті 86 Господарського процесуального кодексу України, згідно частини першої якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінка доказів - це розумова, пізнавальна діяльність суду, яка полягає у дослідженні якісних і кількісних ознак зібраних доказів у конкретній справі. Закон не регулює порядок роздумів судді. Проте норми права встановлюють зовнішні умови, гарантії, які забезпечують істинність логічних висновків суддів.
Суд зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №917/549/20.
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним пункту 5 рішення загальних зборів ОСББ «Приозерне 12», проведених 13 червня 2024 року, оформлених протоколом №9, дата складання протоколу 26 липня 2024 року, в частині обрання органів управління об'єднання (Правління) - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як прийнятих за відсутності достатньої кількості голосів.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, №303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним пункт 5 рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приозерне 12» (02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 12; ідентифікаційний код 40515378), проведених 13 червня 2024 року, оформлених протоколом №9, дата складання протоколу 26 липня 2024 року, в частині обрання органів управління об'єднання (Правління) - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приозерне 12» (02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 12; ідентифікаційний код 40515378) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 21.04.2026.
Суддя В.П. Босий