ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.04.2026Справа № 910/1166/26
Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Інституту проблем математичних машин і систем НАН України
до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРИНВЕСТ"
про визнання договорів розірваними та зобов'язання звільнити земельну ділянку,
Представники учасників процесу згідно протоколу від 20.04.2026
У лютому 2026 року Інститут проблем математичних машин і систем НАН України (далі - Інститут, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРИНВЕСТ" про:
- визнання договору № 4 від 22.11.2016 та договору б/н від 06.04.2017, укладені між Інститутом проблем математичних машин і систем НАН України, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРИНВЕСТ», розірваним.
- зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 8 000 000 000:79:719:0049 та в місячний термін передати її позивачу.
Ухвалою суду від 06.02.2026 вищевказану позовну заяву було залишено без руху та встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви.
12.02.2026 через систему "Електронний суд" позивачем до суду була подана заява про усунення недоліків із додатками - доказами доплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1166/26, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.04.2026, визначено строк для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
16.03.2026 через систему "Електронний суд" представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, а також заяву про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Національну академію наук України.
Також 16.03.2026 через систему "Електронний суд" представником позивача було подано додаткові докази.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у зв'язку з перебуванням судді Джарти В. В. у відпустці підготовче засідання у справі призначено на 20.04.2026.
15.04.2026 (сформовано 14.04.2026) через систему "Електронний суд" представником позивача подано клопотання про об'єднання справ в одне провадження.
16.04.2026 через систему "Електронний суд" представником позивача подано відповідь на відзив та клопотання про витребування доказів.
У підготовче засідання 20.04.2026 прибули представники позивача.
Відповідач представників у підготовче засідання 20.04.2026 не направив, проте 17.04.2026 через систему "Електронний суд" подав клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з перебуванням представника відповідача на лікарняному.
Розглянувши клопотання позивача про об'єднання справ в одне провадження, суд зазначає наступне.
У поданому клопотанні позивач просить суд об'єднати в одне провадження справи 910/1166/26 (суддя Джарти В. В.) та 910/16322/25 (суддя Удалова О. Г.) та передати справу 910/1166/26 судді Удаловій О. Г. для подальшого спільного розгляду зі справою № 910/16322/25.
Відповідно до приписів статті 173 Господарського процесуального кодексу України суд з урахуванням положень частини 1 цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Водночас, згідно з приписами частин 3, 7 статті 173 Господарського процесуального кодексу України об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Про об'єднання справ в одне провадження, роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.
Судом встановлено, що підготовче засідання у справі 910/16322/25 було розпочато 23.02.2026.
З огляду на зазначені вище обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про об'єднання справ в одне провадження.
Оскільки процесуальне законодавство не містить приписів щодо невідкладного розгляду клопотання про витребування доказів судом відкладено вирішення клопотання про витребування доказів від 16.04.2026 до наступного засідання для забезпечення відповідачу можливості подання пояснень або заперечень щодо зазначеного клопотання.
Розглянувши клопотання відповідача про залучення третьої особи, суд вважає його обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» Національна академія наук України наділена правом управління своєю діяльністю, володіє, користується і розпоряджається майном, що перебуває у державній власності та належить їй на правах господарського відання, відповідно до законодавства і Статуту Національної академії наук України.
Державне майно передається Національній академії наук України у безстрокове безоплатне користування без права зміни його форми власності та використовується відповідно до законодавства і Статуту Національної академії наук України.
Земельні ділянки надаються Національній академії наук України у постійне користування відповідно до земельного законодавства.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», який визначає правові основи управління об'єктами державної власності, державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України є об'єктом управління державної власності.
Згідно зі статті 8 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» об'єкти державної власності за рішенням Кабінету Міністрів України передаються Національній академії наук України у безстрокове безоплатне користування.
Національна академія наук України виконує щодо державного майна, переданого в безстрокове безоплатне користування, функції, передбачені пунктами 1, 3-11, 14, 15, 18-38 статті 6 цього Закону, за винятком повноважень, що стосуються утворення господарських структур.
Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» складовими матеріально-технічної бази наукових установ є будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші матеріальні цінності, нематеріальні активи. Землекористування та реалізація прав власника земельних ділянок (для приватних наукових установ), у тому числі набуття відповідних прав на землю, здійснюються науковими установами відповідно до земельного законодавства.
Земельні ділянки передаються державним і комунальним науковим установам у постійне користування у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, і не можуть бути вилучені (припинено право постійного користування земельною ділянкою) за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування без згоди власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу чи Президії Національної академії наук України.
Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Відповідно до статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, зокрема, мають право самостійно господарювати на землі та споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Національна академія наук України, здійснюючи повноваження з управління об'єктами майнового комплексу Національної академії наук України, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об'єктів, пов'язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб (ст. 3 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу»).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» майновий комплекс Національної академії наук України та майновий комплекс національних галузевих академій наук складають усі матеріальні та нематеріальні активи (далі - об'єкти майнового комплексу), що обліковуються на балансах Національної академії наук України та на балансах відповідних національних галузевих академій наук і організацій, віднесених до відання Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, і які закріплені державою за Національною академією наук України та за національними галузевими академіями наук в безстрокове користування, або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законом.
Статут Національної академії наук України ухвалений Загальними зборами Національної академії наук України, постанова від 27.05.2021 № 1, розміщений на офіційній сторінці в мережі Інтернет за посиланням https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/statut.pdf, з тексту якого вбачається, що Президія НАН України, здійснюючи передбачені законом повноваження з управління об'єктами майнового комплексу НАН України, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об'єктів, пов'язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб, а саме веде облік об'єктів майнового комплексу НАН України, здійснює управління ними і контроль за ефективністю їх використання та збереження (підп. 8.17.1., 8.17.3 пункту 8.17. Статуту), а також здійснює інші повноваження щодо управління об'єктами майнового комплексу НАН України, передбачені чинним законодавством та цим Статутом.
Відповідно до постанови КМУ від 19.02.1999 № 226 «Про перелік об'єктів державної власності, що входять до майнового комплексу Національної академії наук» позивач - Інститут проблем математичних машин та систем НАН України входить до майнового комплексу НАН України.
Відповідно до Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Національній академії наук України та установах, організаціях і підприємствах, які перебувають у віданні НАН України, затвердженого постановою Бюро Президії НАМ України та ЦК профспілки працівників НАН України від 31.05.2017 № 141:
- оперативний облік належних НАН України службових жилих приміщень здійснює Управління справами НАН України в журналі оперативного обліку службових жилих приміщень;
- службове житло надається працівникам НАН України і організацій НАН України на підставі постанови Бюро Президії НАН України і ЦК профспілки працівників НАН України з урахуванням рекомендацій Комісії з розгляду клопотань щодо надання службового житла працівникам НАН України.
Національна академія наук України, як орган управління державним майном, надала згоду позивачу на залучення інвестора ТОВ «УКРИНВЕСТ» для реалізації проекту будівництва житлових будинків з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями на земельних ділянках, які належать Інституту по проспекту Академіка Глушкова, 42 в місті Києві (лист від 07.11.2016 № 2/32).
Листом від 16.01.2018 за вих. №16/37-М Національна академія наук України повідомила відповідача про погодження подальшої співпраці Інституту та ТОВ «УКРИНВЕСТ» на підставі договорів № 1, № 2, № 3, № 4, укладених 22.11.2016, та договору № 5 від 22.12.2016.
Отже, Національна академія наук України та організації, що перебувають у її віданні, мають право використовувати належне їм майно, зокрема земельні ділянки, для участі у цивільних відносинах, у тому числі будівництва об'єктів наукового та соціального призначення.
Національна академія наук України, як суб'єкт управління об'єктами державної власності, є головним розпорядником державного майна, що входить до майнового комплексу НАН України, а також належить і обліковується на балансах її інститутів.
Таким чином, як вказує позивач, в разі ухвалення судом рішення про розірвання Договору № 4 від 22.11.2016, укладеного між Інститутом проблем математичних машин і систем Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРИНВЕСТ», позивач не отримає свою частку в об'єкті будівництва, і як наслідок, Національна академія наук України не забезпечить житлом працівників системи НАН України та організації, що перебувають у її віданні, а отже, рішення суду вплине на права Національної академії наук України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов'язки Національної академії наук України, у зв'язку з чим суд вважає за доцільне залучити останнє до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача, оскільки права та обов'язки у даній справі у вказаної особи можуть виникнути саме по відношенню до позивача.
Приписами частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З огляду на вказані приписи процесуального закону, враховуючи залучення до участі в справі третьої особи, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання.
Відповідно до частини 2 статті 181 Господарського процесуального кодексу України, дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Керуючись статтями 42, 46, 50 119-120, 121, 177, 181, 183, 202 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні клопотання позивача про об'єднання справ в одне провадження відмовити.
2. Заяву відповідача про залучення до участі у справі третьої особи задовольнити.
3. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національну академію наук України (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, 54; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00019270).
4. Відкласти вирішення клопотання позивача про витребування доказів до наступного засідання.
5. Підготовче засідання відкласти на 06.05.26 о 15:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 44-Б, зал № 7.
6. Звернути увагу сторін, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://ki.arbitr.gov.ua), а також в електронних кабінетах в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі "Електронний суд".
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.