61022, м. Харків, пр. Науки, 5
у справі про банкрутство
21.04.2026 Справа № 45/80б
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., за участю секретаря судового засідання Левкович Ю.Р., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи за заявою ініціюючого кредитора (заявника): Головного управління ДПС у Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛ-ТРАНС", м. Маріуполь Донецької області (код ЄДРПОУ 32519451)
Представники сторін:
від кредиторів: не з'явилися
ліквідатор: не з'явився
Ухвалою від 24.10.2011 за заявою Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Господарським судом Донецької області порушена справа про банкрутство відсутнього боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНДУСТРІАЛ-ТРАНС» (далі - ТОВ “ІНДУСТРІАЛ-ТРАНС»).
Постановою від 16.11.2011 боржник ТОВ “ІНДУСТРІАЛ-ТРАНС» визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та призначений ліквідатор - арбітражний керуючий Чернов В.І.
У зв'язку з проведенням на території міста Донецька та Донецької області антитерористичної операції відповідно до Указу Президента України №405/2014 від 14.04.2014 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», матеріали справи №45/80б були втрачені.
Ухвалою від 28.02.2018 відновлено втрачену справу №45/80б про банкрутство ТОВ “ІНДУСТРІАЛ-ТРАНС» на стадії ліквідаційної процедури частково за наявними документами.
Ухвалою від 06.06.2019 замінено кредитора Жовтневу міжрайонну державну податкову інспекцію м. Маріуполь, Донецька область на їх правонаступника - Головне управління ДФС у Донецькій області.
Ухвалою від 03.12.2019 замінено кредитора Головне управління ДФС у Донецькій області на його правонаступника Головне управління ДПС у Донецькій області.
Ухвалою від 04.03.2020 відсторонено Чернова В.І. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ “ІНДУСТРІАЛ-ТРАНС» у зв'язку з припиненням діяльності арбітражного керуючого. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Булаха Олександра Івановича за його заявою.
Ухвалою від 16.06.2025 замінено кредитора Головне управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826) на правонаступника Головне Управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП 44070187).
Ухвалою від 05.11.2025 ліквідатору визначено у строк до 31.12.2025 надати до суду звіт про проведену роботу в ході ліквідаційної процедури з документами в підтвердження проведених заходів та ліквідаційний баланс банкрута.
Ухвалою від 22.01.2026 розгляд справи призначений в судовому засіданні 17.02.2026 о 10:00год., ліквідатора зобов'язано у строк до дати судового засідання повідомити суд про хід ліквідаційної процедури та проведені заходи, надати до суду на затвердження звіт про проведену роботу в ході ліквідаційної процедури з документами в підтвердження проведених заходів та ліквідаційний баланс банкрута. Кредиторам у строк до дати судового засідання визначено надати суду письмово викладену позицію з зазначенням аргументів, пояснень та міркувань, щодо подальшого провадження у справі.
12.02.2026 через систему "Електронний суд" до суду від ліквідатора - арбітражного керуючого Булаха О.І. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Вказана заява задоволена судом, про що постановлено ухвалу від 16.02.2026.
Однак, на час проведення судового засідання 17.02.2026 в м. Харкові було оголошено повітряну тривогу (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу), у зв'язку з цим ліквідатор до участі у судовому засіданні 17.02.2026 не був приєднаний та судове засідання призначене на 17.02.2026 не відбулось.
17.02.2026 судом постановлено ухвалу, згідно з якою призначено розгляд справи на 01.04.2026 об 11:00 год. Ліквідатора зобов'язано у строк до дати судового засідання повідомити суд про хід ліквідаційної процедури та проведені заходи, надати до суду на затвердження звіт про проведену роботу в ході ліквідаційної процедури з документами в підтвердження проведених заходів та ліквідаційний баланс банкрута. Кредиторів - у строк до дати судового засідання надати суду письмово викладену позицію з зазначенням аргументів, пояснень та міркувань, щодо подальшого провадження у справі.
30.03.2026 через систему "Електронний суд" до суду від ліквідатора - арбітражного керуючого Булаха О.І. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Вказана заява задоволена судом, про що постановлено ухвалу від 30.03.2026.
Також, 30.03.2026 через систему "Електронний суд" до суду від ініціюючого кредитора Головного Управління ДПС у Донецькій області надійшло клопотання з викладеною позицією щодо подальшого провадження у справі, згідно з якою кредитор вважає за можливе здійснення подальшого провадження у справі №45/80б з метою завершення ліквідаційної процедури та погашення кредиторських вимог.
01.04.2026 через систему "Електронний суд" до суду від ліквідатора - арбітражного керуючого Булаха О.І. надійшли:
- звіт ліквідатора з клопотанням про закриття провадження у справі №45/80б про банкрутство ТОВ "ІНДУСТРІАЛ-ТРАНС", у зв'язку із неможливістю завершення ліквідаційної процедури банкрута;
- клопотання з повідомленням про знаходження на стаціонарному лікуванні, у зв'язку із чим ліквідатор просить відкласти судове засідання, призначене на 01.04.2026 або розглянути звіт без його участі.
Ухвалою від 01.04.2026 розгляд справи відкладено на 21.04.2026. При цьому, участь представників учасників справи у судовому засіданні, призначеному на 21.04.2026, обов'язковою не визнавалась, про що безпосередньо доводилось до відома учасників справи у резолютивній частині ухвали суду. До того ж у резолютивній частині ухвали учасників справи було повідомлено про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та про можливість подати письмово викладені пояснення, доводи, міркування, які вони планували надавати у судовому засіданні.
21.04.2026 до суду від ліквідатора надійшло клопотання з повідомленням про знаходження на стаціонарному лікуванні, у зв'язку із чим ліквідатор просить суд розглянути звіт без його участі, закрити провадження у справі у зв'язку із неможливістю завершення ліквідаційної процедури банкрута.
Від кредиторів заяв про участь у судовому засіданні 21.04.2026 в режимі відеоконференції до суду не надходило.
Станом на 21.04.2026 іншими кредиторами (крім Головного Управління ДПС у Донецькій області) письмових пояснень щодо подальшого провадження у справі до суду не подано.
Суд зазначає, що всі учасники справи були повідомлені про місце, час та дату засідання суду засобами електронного зв'язку. Також, з метою повідомлення учасників справи про розгляд справи, відповідне оголошення розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України на офіційному веб-сайті Господарського суду Донецької області у рубриці "Повідомлення для учасників процесу" розділу "Інше".
Крім того всі процесуальні документи розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості сторін справи ознайомитись із судовими рішеннями.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з матеріалами справи учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України, в тому числі, права на висловлення своєї позиції щодо стану провадження у справі про банкрутство.
Поряд з цим суд зазначає, що процедури банкрутства, мають строковий характер. Відтак, всі учасники провадження у справі про банкрутство, мають належним чином користуватися наданими Законом правами та власними повноваженнями сприяти дотриманню визначених строків судових процедур, задля зменшення негативних наслідків надмірною тривалістю цих процедур як для кредиторів так і боржника.
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про місце, час та дату засідання суду, не визнання явки учасників справи обов'язковою, поточну ситуацію щодо введення на території України воєнного стану, а також тривалість здійснення провадження у справі, підстави для відкладення чи оголошення перерви у судовому засіданні відсутні.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у цій справі з огляду на таке:
Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - Кодекс України з процедур банкрутства, далі за текстом КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (наразі - КУзПБ).
Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Згідно зі статтею 2 ГПК України однією із засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.
Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
Водночас КУзПБ закріплено принцип строковості судових процедур у справі про банкрутство, який полягає в тому, що кожна судова процедура у справі може здійснюватися, а дії учасників справи - мають реалізовуватися в межах строку, визначеного цим Кодексом для такої процедури. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 58 КУзПБ ліквідатор зобов'язаний здійснити ліквідацію боржника у строк, що не перевищує 12 місяців. Процесуальні питання, що виникають під час розгляду справи про банкрутство також мають чітко визначені процесуальні строки.
Відповідно до п. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд за клопотанням комітету кредиторів, кредитора, арбітражного керуючого чи з власної ініціативи може продовжити строки проведення ліквідації боржника.
При цьому із метою недопущення порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах на необхідності розгляду справ про банкрутство упродовж розумного строку.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.11.2023 №15/471-б, ліквідація боржника це припинення існування суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.
Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв'язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі №904/9631/15, від 27.10.2020 у справі №28/29-б-43/212-2012).
Як свідчать матеріали справи ліквідаційна процедура у справі №45/80б про банкрутство ТОВ “ІНДУСТРІАЛ-ТРАНС» триває з 16.11.2011, тобто більше 24 років, але до теперішнього часу її не завершено. Наслідки ліквідації банкрута зазначені у статті 59 КУзПБ.
Матеріали справи відновлені лише частково у зв'язку з неможливістю їх відновлення в повному обсязі.
Судом враховано, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
У ліквідаційній процедурі ліквідатором Булахом О.І. вживалися можливі за поточних умов та необхідні для пошуку та виявлення майна банкрута заходи та виконувались повноваження ліквідатора, визначені статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства. Доказом про виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора слугує звіт.
Так, в матеріалах справи міститься звіт ліквідатора про хід ліквідаційної процедури станом на 01.04.2026, в якому він повідомив про здійснені заходи у ліквідаційній процедурі, на підтвердження чого надані відповідні документи.
Згідно з матеріалами справи банкрут знаходиться на тимчасово окупованій території у місті Маріуполь Донецької області. Під час ліквідаційної процедури боржник не провадив господарську діяльність, майна на контрольованій Україною території не знайдено, тож відсутні джерела для розрахунку з кредиторами. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення про можливі наявні судові рішення щодо присудження до стягнення активів на користь банкрута відсутні. Печатка та документація ТОВ “ІНДУСТРІАЛ-ТРАНС» ліквідатору Булаху О.І. не передавалися.
Згідно з відомостями Регіонального сервісного центру МВС у Донецькій області (лист-відповідь № 31/5-1333 від 03.08.2020), за ТОВ “ІНДУСТРІАЛ-ТРАНС» станом на 06.08.2020 були зареєстровані транспортні засоби. Ліквідатор зазначив про направлення до ГУ НП у Донецькій області заяви про розшук та затримання транспортного засобу, проте відомості про результати розгляду такої заяви відсутні.
Суд враховує, неможливість в повній мірі вжиття ліквідатором заходів визначених КУзПБ за наслідками воєнного стану та тимчасової окупації території, на якій перебуває боржник.
Кредитор Головне Управління ДПС у Донецькій області висловив позицію щодо подальшого провадження у справі, згідно з якою кредитор вважає за можливе здійснення подальшого провадження у справі №45/80б з метою завершення ліквідаційної процедури та погашення кредиторських вимог.
Інші кредитори втратили інтерес щодо стану проведення ліквідаційної процедури та подальшої долі банкрута.
Суд наголошує, що будучи учасниками провадження у справі про банкрутство кредитор(и) наділений(і) широким обсягом прав та повноважень, в тому числі правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявами з процесуальних питань, реалізуючи які він(и) має(ють) діяти своєчасно та у належний спосіб. Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог. Відсутність прояву активних дій та пасивна поведінка кредиторів, свідчить про відсутність у них зацікавленості в ефективності здійснення ліквідаційної процедури та не відповідає меті участі кредитора у справі.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази прояву активних дій як з боку ініціюючого кредитора, який висловив позицію щодо подальшого провадження у справі так і з боку кредиторів, які свою позицію щодо подальшого провадження у справі не висловили.
Поряд із цим слід зауважити, що довготривалість процедури банкрутства на стадії ліквідації з триваючим мораторієм на задоволення вимог кредиторів та безперспективність очікування її завершення, призведе лише до порушення прав як кредиторів та і боржника, матиме наслідком збільшення додаткових витрат, пов'язаних з провадженням у справі, зокрема, витрат на оплату послуг арбітражного керуючого, що не відповідає цілям та завданням господарського судочинства, а тому закриття провадження у даній справі суд вважає доцільним та обґрунтованим.
Як зазначено судом вище процедури банкрутства за вимогами КУзПБ мають строковий характер. Зокрема, у відповідності до частини 1 статті 58 КУзПБ у ліквідаційній процедурі ліквідатор зобов'язаний здійснити ліквідацію боржника. у строк що не перевищує 12 місяців.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь- якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.
Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Водночас на державні органи покладено обов'язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').
Предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети визначеної Законом про банкрутство і Кодексом України з процедур банкрутства, якими встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Частина 4 статті 6 КУзПБ визначає, що під час здійснення судових процедур щодо боржника з метою зменшення строків провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) господарський суд керується принципом процесуальної економії.
Суд вважає, подальше перебування банкрута у процедурі банкрутства на стадії ліквідації з діючим мораторієм на задоволення вимог кредиторів за відсутності реальної можливості завершення ліквідаційної процедури призведе лише до порушення прав кредиторів і боржника та матиме наслідком збільшення додаткових витрат, пов'язаних з провадженням у справі.
Разом з цим, враховуючи наведені висновки щодо мети та цілей здійснення провадження у справі про банкрутство, зокрема на стадії ліквідації боржника, суд зазначає, що воєнний стан сам по собі не є безумовною підставою для продовження судом строку процедури ліквідації у справі про банкрутство. Такий строк може бути продовжений через воєнний стан у розумних межах, тобто за умови, що мета провадження у справі про банкрутство та цілі ліквідації боржника є об'єктивно досяжними, тобто реальними, а їх досягнення у межах встановлених КУзПБ строків через воєнний стан сповільнюється, однак не перестає бути можливим.
Аналогічна правова позиція щодо закриття провадження у справі про банкрутство у зв'язку із об'єктивною неможливістю здійснити розгляд справи упродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Закону про банкрутство та Кодексу України з процедур банкрутства викладена в постановах Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №906/1290/15, від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012.
Підстави для закриття провадження у справі про банкрутство наведені в частині першій статті 90 цього Кодексу, пунктом 14 якої встановлена можливість закриття провадження у справі про банкрутство в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 у справі №906/1290/15 зазначила, що “відсутність предмета спору» в розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).
Норми статті 90 КУзПБ, які визначають порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для закриття провадження у справі про банкрутство як-то “відсутність предмета спору» (знищення предмета спору), однак протилежний підхід, тобто продовження провадження у справі за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства про банкрутство.
Суд враховує, що специфіка правовідносин у процедурі банкрутства полягає у необхідності комплексного та збалансованого регулювання приватно-правових та публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможної особи, що вимагає застосування приватно-правових та публічно-правових механізмів у ході провадження у справі про банкрутство.
Тобто, процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес.
Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
При цьому суд зауважує, що закриття провадження у справі про банкрутство за наведених умов та обставин має враховувати дотримання балансу та відсутність порушення інтересів жодного з кредиторів боржника, оскільки не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню боржником своїх наявних грошових зобов'язань, не позбавляє як фізичних так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником, та у разі порушення підприємством відповідних зобов'язань, на судових захист.
Зазначені висновки відповідають меті та цілями здійснення провадження у справі про банкрутство, зокрема на стадії ліквідації боржника, а також такій ознаці як строковість здійснення провадження та відповідних процедур у справі про банкрутство як гарантії права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку.
Так, входячи зі змісту преамбули КУзПБ, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника у передбачених КУзПБ у справі про банкрутство процедурах.
КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури, зокрема виявити та реалізувати виявлене майно боржника задля задоволення за рахунок отриманих від продажу коштів визнаних судом у справі про банкрутство вимог кредиторів (статті 61 - 64 цього Кодексу). Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення. Щодо необхідності дотримання вказаного неодноразово зазначав Верховний Суд у постановах від 08.05.2018 у справі №904/5948/16, від 02.07.2019 у справі №5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі №914/3812/15, від 28.11.2019 у справі №18/1971/12, від 27.02.2020 у справі №910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі №28/29-б-43/212-2012, від 02.09.2021 у справі № 910/3438/13, від 07.10.2021 у справі №914/3812/15, від 08.12.2022 у справі №904/4387/19, від 14.03.2024 у справі № б-50/184-10 тощо.
Водночас забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом та гарантування правової певності кредиторів, досягнення легітимної мети КУзПБ через призму судового контролю у цій категорії справ не можуть бути залишені поза увагою суду. Відповідні висновки з цього питання сформульовані Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постановах від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012, від 10.12.2024 у справах №5/104б і № 5/119б, від 11.12.2024 у справі №22/20б/2011.
Необґрунтована надмірна тривалість процедури розпорядження майном матиме своїм наслідком порушення балансу інтересів кредиторів й боржника і сприятиме недотриманню принципу строковості судових процедур у справі про банкрутство, зумовить порушення прав кредиторів на своєчасне задоволення кредиторських вимог, збільшення витрат, пов'язаних із здійсненням процедур банкрутства, зростання (нарощування) грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого пов'язаних з виконанням ним повноважень у справі тощо.
У справі № 913/182/20 у постанові від 25.09.2025 Верховний Суд звернув увагу, що Європейський суд з прав людини, визнаючи порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через надмірну тривалість провадження у справі про банкрутство, у рішенні від 10.10.2024 "Фесенко проти України" зазначив, що саме держава повинна організувати свою правову систему таким чином, щоб дати можливість своїм судам дотримуватись вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції (див. рішення у справі "Заводнік проти Словенії" (Zavodnik v. Slovenia), заява № 53723/13, пункт 97, від 21 травня 2015 року), навіть якщо процесуальна ініціатива покладається на сторони провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справах "Скопелліті проти Італії" (Scopelliti v. Italy), від 23 листопада 1993 року, пункт 25, Серія A № 278, та "Сюрмелі проти Німеччини", заява № 75529/01, пункт 129, ЄСПЛ 2006 VII, з подальшими посиланнями).
У постанові від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що відсутність встановлення обставин щодо наявності майна боржника, унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства, що через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання закриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Також, суд касаційної інстанції наголосив, що у разі, якщо після закриття провадження у справі буде виявлено майно банкрута, достатнє для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі, суд за клопотанням учасника справи може поновити провадження у справі (абз. 2 частини 3 статті 65 КУзПБ).
Беручи до уваги, що провадження у справі №45/80б про банкрутство ТОВ "ІНДУСТРІАЛ-ТРАНС" триває з 24.10.2011, понад 14 років на стадії ліквідаційної процедури, що значно перевищує встановлений КУзПБ строк ліквідаційної процедури у 12 місяців; ліквідаційна процедура не завершена; часткову втрату матеріалів справи; відсутність інтересу більшої частини кредиторів щодо стану проведення ліквідаційної процедури та подальшої долі банкрута; безперспективність очікування завершення судових процесів, результати яких за наведених обставин ніяким чином не вплинуть на збільшення (поповнення) ліквідаційної маси, а також для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом та гарантування правової певності, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІНДУСТРІАЛ-ТРАНС", на підставі пункту 14 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеною у постановах від 10.12.2019 у справі №906/1290/15 та від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012.
Матеріали справи не містять доказів, які свідчать про наявність невирішених Господарським судом спорів, які підлягали розгляду в межах справи №45/80б про банкрутство ТОВ "ІНДУСТРІАЛ-ТРАНС" на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно із частиною 8 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.
При цьому суд зауважує, що закриття провадження у справі про банкрутство за наведених умов та обставин не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості та виключення ТОВ "ІНДУСТРІАЛ-ТРАНС" з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню боржником своїх наявних грошових зобов'язань, не позбавляє як фізичних так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником, та у разі порушення підприємством відповідних зобов'язань, на судових захист.
Зазначені висновки відповідають меті та цілям здійснення провадження у справі про банкрутство, зокрема на стадії ліквідації боржника, а також такій ознаці як строковість здійснення провадження та відповідних процедур у справі про банкрутство як гарантії права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку.
Також суд наголошує, що положення частина 3 статті 65 КУзПБ унормовують, що виявлення після закриття провадження у справі про банкрутство майна банкрута, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі, є підставою для поновлення господарським судом провадження у справі за клопотанням учасника справи.
Керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статями 1, 2, 3, 6, 9, 12, 28, 41, 48, пунктом 14 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, статями 12, 231, 233-235, 241, 255-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити провадження у справі №45/80б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛ-ТРАНС" (код ЄДРПОУ 32519451).
Припинити повноваження арбітражного керуючого Булаха Олександра Івановича у якості ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛ-ТРАНС" (код ЄДРПОУ 32519451).
Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛ-ТРАНС" (код ЄДРПОУ 32519451).
Копію даної ухвали надіслати боржнику, кредиторам, податковому органу, органу ДВС за місцезнаходженням боржника, державному органу з питань банкрутства, а також державному реєстратору за місцезнаходженням боржника.
Ухвала набрала законної сили з моменту її прийняття 21.04.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду у строки передбачені ГПК України.
Суддя М.О. Лейба