вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
15.04.2026 Справа № 904/4019/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНД", м.Підгородне Дніпровський район Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУРА", село Водяне Самарівський район Дніпропетровська область
про стягнення 57881,48 грн
Представники:
Від Позивача: Сущенко Н.В., ордер серія АЕ №1415095, свідоцтво №5317 від 17.12.2021, посвідчення №3208, адвокат
Від Відповідача: представник не з'явився
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОІНД" (далі-Позивач) 23.07.2025 року звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУРА" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 47600,00 грн безпідставно набуті кошти, 8473,03 грн інфляційних втрат, 1808,45 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.04.2024 та 09.04.2024 Позивач перерахував на рахунок Відповідача грошові кошти в сумі 47600,00 грн за платіжними інструкціями №2367 від 05.04.2024 та №2398 від 09.04.2024 року. При оплаті, в призначенні платежу платником було зазначено "сплата по договору №25/03-24 від 25.03.2024 за кукурудзу врожаю 2023р.", однак зазначений у призначенні платежу договір між ТОВ "ЛАУРА" та ТОВ "АГРОІНД" не укладався і товар за таким договором не поставлявся, у зв'язку з чим Позивач просить повернути йому перераховані кошти у розмірі 47600,00 грн. На вказану суму Позивачем нараховані 3% річних та інфляційні втрати.
За подання позову Позивач сплатив судовий збір на суму 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №15724 від 15.07.2025 року.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
24.07.2025 ухвалою суд прийняв позов до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
27.08.2025 року через систему "Електронний суд" представник Позивача подав клопотання (арк.с. 52-53), в якому просить суд витребувати від Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУРА" оригінал договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №25/03-24 від 25.03.204 ТОВ "АГРОІНД" - покупець, ТОВ "ЛАУРА" - продавець.
01.09.2025 ухвалою суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНД" про витребування доказів, витребував у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУРА" оригінал договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №25/03-24 від 25.03.204 та ухвалив подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 11.09.2025 о 11:15 год.
02.10.2025 року через систему "Електронний суд" Позивач подав клопотання (арк.с. 80-82), в якому просить суд:
призначити судово-технічну та почеркознавчу експертизу по справі №904/4019/25 стосовно наступних питань:
- Яким способом, пишучим приладом чи за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, виконано підпис в графі «в.о. директора _____ А.К.Костюк» на договорі купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №25/03-24 від 25.03.2024 ТОВ «ЛАУРА» (Продавець), ТОВ «АГРОІНД» (Покупець)?;
- Чи виконано підпис в графі «в.о. директора _____ А.К.Костюк» на договорі купівлі- продажу сільськогосподарської продукції №25/03-24 від 25.03.2024 ТОВ «ЛАУРА» (Продавець), ТОВ «АГРОІНД» (Покупець), власноручно громадянкою ОСОБА_1 чи іншою особою?;
- Чи відповідає відтиск печатки в графі «в.о. директора _____ А.К.Костюк» на договорі купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №25/03-24 від 25.03.2024 ТОВ «ЛАУРА» (Продавець), ТОВ «АГРОІНД» (Покупець) автентичному відбитку печатки ТОВ «Агроінд»?;
доручити проведення експертизи експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз;
витрати на оплату експертизи покласти на Позивача.
В судовому засіданні 02.10.2025 оголошено перерву до 21.10.2025 о 12:00 год.
21.10.2025 канцелярія суду зареєструвала клопотання Відповідача (арк.с. 92-119), в якому останній просить суд прийняти та долучити до матеріалів справи №904/4019/25 оригінали документів із підписами ОСОБА_1 .
Під час судового засідання 21.10.2025 Позивач подав нотаріально завірені довіреності за підписом ОСОБА_1 (арк.с. 120-127).
22.10.2025 ухвалою суд призначив у справі комплексну судову технічну та почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження у справі зупинено.
23.02.2026 року справа №904/4019/25/25 повернулася до суду з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України з висновком експерта №4109-25 за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи у господарській справі №904/4019/25.
25.02.2026 ухвалою суд поновив провадження у справі та призначив розгляд у підготовчому судовому засіданні на 17.03.2026 о 09:30 год.
16.03.2026 року через систему "Електронний суд" Позивач подав клопотання (арк.с. 182), в якому просить суд долучити до матеріалів справи копію платіжної інструкції №1349 від 10.12.2025р. (арк.с. 184).
17.03.2026 ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.
Відповідач в судові засідання призначені на 17.03.2026 та 15.04.2026 року не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (арк.с. 181, 192), а також були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до яких є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
Відповідно до ч.1, п.3 ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи неявку Відповідача, належним чином сповіщеного про судове засідання, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Відповідача.
В судовому засіданні 15.04.2026 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
3. Позиції інших учасників справи
08.08.2025 року через систему "Електронний суд" представник Відповідача подав відзив на позовну заяву (арк.с. 24-25), в якому вказує про те, що 25.03.2024 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №25/03-24. На підставі укладеного договору Позивачем було здійснено дві оплати 05.04.2024р. та 09.04.2024р. ТОВ «АГРОІНД» перерахувало на рахунок ТОВ «Лаура» грошові кошти в сумі 11600,00грн. та 36000,00 грн. відповідно, всього 47600,00грн. (платіжна інструкція №2367 від 05.04.2024р., №2398 від 09.04.2024р.). У призначені платежу міститься посилання на Договір. На підставі проведених оплат, Відповідачем було зареєстровано податкові накладні 05 та 09 квітня 2024 року. А отже, з боку обох сторін було здійснено дії направлені на виконання зазначеного Договору; 16.12.2024 року Відповідачем видано видаткову накладну №1 про поставку зерна кукурудзи врожаю 2023 року на загальну суму 47600,00 грн. у кількості 7т. Того ж дня, зазначений Товар було відвантажено про що складено Товарно-транспортну накладну №16/12 від 16.12.2024р. Зазначені документи, в оригіналі було надано на підпис Позивачу (у зв'язку із багаторічною співпрацею, обмін первинними документами відбувався особисто без отримання доказів передачі на довірливих засадах), однак підписані оригінали так і не було повернуто Відповідачу; станом на 31.10.2024 року між сторонами було підписано Акт взаємних розрахунків за період січень 2023 - жовтень 2024 р.р. відповідно до якого зафіксовано наявність заборгованості за Договором № 25/03-24 від 25.03.2024р.
14.08.2025 року Позивач через систему "Електронний суд" подав відповідь на відзив у справі (арк.с. 33-35), в якій зазначає щодо посилання Відповідача на укладення договору №25/03-24 від 25.03.2024р., що не визнає його укладення та виконання; видаткова накладна №1 від 16.12.2024р. (Товар - зерно кукурудзи врожаю 2023р. на загальну суму 47600,00грн) не підписана з боку Покупця - ТОВ «Агроінд»; товарно-транспортна накладна №16/12 від 16.12.2024р не містить підпису уповноваженої особи Вантажоодержувача - ТОВ «Агроінд», також не містить і підпису автомобільного перевізника ТОВ «Агроінд» в особі водія ОСОБА_2 , який зазначений у цій ТТН, а отже такі документи не є первинними в розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не підтверджують передачу товарно-матеріальних цінностей; крім того, з товарно-транспортної накладної №16/12 від 16.12.2024р., наданої Відповідачем, вбачається, що перевезення зерна кукурудзи здійснював водій ОСОБА_2 автомобілем КАМАЗ 55102 реєстраційний номер НОМЕР_1 , однак це спростовується іншими документами, згідно з якими 16.12.2024р. водій Ходащинський А.Д, автомобілем КАМАЗ 55102 реєстраційний номер НОМЕР_1 протягом робочого дня здійснював перевезення органічного добрива (гною) Вантажоодержувач - ТОВ «Пігрейн», код ЄДРПОУ 39952199 по маршруту Дніпропетровська область, Дніпровський район, м.Підгородне, вул.. Дніпровська, 127 - Дніпропетровська область, Томаківський район, с.Крутеньке, що підтверджується товарно-транспортними накладними №1-1 від 16.12.2024, №1-2 від 16.12.2024, №1-3 від 16.12.2024; податкові накладні складені Відповідачем 05.04.24 та 09.04.2024 по факту першої події - надходження коштів від ТОВ «Агроінд», а не по факту Відповідачем містить дату її складення 16.12.2024р.) Сам факт наявності у Відповідача податкової накладної не є безумовним доказом реальності господарських операцій. Як доказ податкова накладна не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару Покупцю та його прийняття ним; щодо посилання Відповідача на підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків, що на думку останнього свідчить про укладення договору №25/03-24 від 25.03.2024р; Позивач погоджується з тим, що 31.10.2024р. між ТОВ «Агроінд» та ТОВ «Лаура» дійсно було підписано акт звірки взаєморозрахунків, яким була зафіксована заборгованість ТОВ «Лаура» перед ТОВ «Агроінд» в сумі 47600,00грн. Однак, акт звірки взаєморозрахунків не є доказом укладення договору. Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості. Згідно із правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові №910/1389/18 від 05.03.2019, акт звірки взаємних розрахунків, підписаний уповноваженою особою боржника є доказом, що свідчать про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед кредитором грошового зобов'язання щодо повернення грошових коштів. Отже, Акт звірки підписаний сторонами 31.10.2024р відображає стан взаємних розрахунків між сторонами за певний період часу, та свідчить саме про фактичне визнання Відповідачем наявності у нього перед ТОВ «Агроінд» заборгованості в сумі 47600,00грн. Сума заборгованості визнана Відповідачем, що оформлено документом підписаним ОБОМА сторонами, в протилежність наданих Відповідачем документів, як-то видаткова накладна та ТТН, які містять підпис лише Відповідача.
20.08.2025 року через систему "Електронний суд" представник Відповідача подав додаткові пояснення щодо суті спору (арк.с. 41-42).
27.08.2025 року через систему "Електронний суд" представник Позивача подав заперечення на додаткові пояснення Відповідача у справі (арк.с. 48).
29.09.2025 року представник Позивача через систему "Електронний суд" подав пояснення (арк.с. 74).
4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
Предметом позову є стягнення безпідставно перерахованих коштів Позивача на рахунок Відповідача у розмірі 47600,00 грн та нарахованих на цю суму 3% річних та інфляційних втрат.
Отже для вирішення спору по суті необхідно дослідити підстави та наслідки перерахування спірної суми коштів.
Позивач в позовній заяві стверджує про те, що 05.04.2024р. та 09.04.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінд" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаура" грошові кошти в сумі 11600,00грн. та 36000,00грн. відповідно, всього 47 600,00грн, що підтверджується платіжними інструкціями №2367 від 05.04.2024р. та №2398 від 09.04.2024р. (арк.с. 8, 9).
При оплаті, в призначені платежу платником було зазначено "сплата по договору №25/03-24 від 25.03.2024р. за кукурудзу врожаю 2023р...", однак за твердженням Позивача зазначений у призначені платежу договір між ТОВ "Лаура" та ТОВ "Агроінд" не укладався і товар за таким договором не поставлявся.
На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 1808,45 грн 3% річних за період з 05.04.2024 по 14.07.2025 та 8473,03 грн інфляційних втрат за період квітень 2024 - червень 2025 року.
Відповідач стверджує, що спірна сума отримана за укладеним між сторонами та діючим Договором №25/03-24 купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 25.03.2024р.
В свою чергу Позивач, зокрема, в.о.директора ТОВ "Агроінд" гр.Костюк А.К. стверджує, що не підписувала договір №25/03-24 купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 25.03.2024р. ні за допомогою власноручного проставлення підпису, ні за допомогою проставлення штампу факсимільного відтворення підпису, ні за допомогою проставлення відбитку печатки ТОВ "АГРОІНД" на такому договорі. 25.03.2024р., тобто на дату набрання чинності договору (дата підписання наданого Відповідачем договору), вона перебувала за межами України, що підтверджується витягом з Бази даних інформації щодо перетинання державного кордону України (зв.арк.с. 78).
Оскільки Позивач не визнає факт укладення Договору №25/03-24 купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 25.03.2024р., прийняття товару за ним, перевірка справжності підпису в.о.директора ТОВ "Агроінд" ОСОБА_1 у спірному договорі була покладена в основу судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 22.10.2025 року.
За висновком експертів №4109-25 за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів у господарській справі №904/4019/25 (арк.с. 2165-177 Т.2), складеним 10.02.2026 року, підпис від імені Костюк Аліни Костянтинівни в графі "Покупець:" договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №25/03-2024 від 25.03.2024 виконаний гелевою ручкою синього кольору;
підпис від імені ОСОБА_1 в графі "Покупець:" договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №25/03-2024 від 25.03.2024 виконаний не Костюк Аліною Костянтинівною, а іншою особою.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
Пунктом 1 частини першої статті 208 ЦК України встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч.ч.1, 2 статті 207 ЦК України).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що між Позивачем та Відповідачем відсутній обмін документами, які б свідчили про укладення між ними правочину про поставку товару.
Відповідно до ч.1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов'язки.
Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Отже, враховуючи наведені норми матеріального права, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для отримання Відповідачем спірної суми 47600грн, оскільки: договір, на який посилається Відповідач, з боку Позивача не підписаний, у зв'язку з цим не вважається укладеним, а тому не створює права та обов'язки для його сторін; надані Відповідачем копії видаткової накладної, товарно-транспортної накладної за цим договором також не є доказом поставки товару, оскільки в них відсутнє підтвердження отримання товару Позивачем; податкова накладна, що видана Відповідачем, не є доказом спірної поставки товару, оскільки у справі відсутні докази її використання Позивачем у власному податковому обліку, що могло бути непрямим доказом отримання товару; щодо акту звірки, підписаного з обох сторін як підтвердження заборгованості за договором, суд, враховуючи відсутній факт укладення такого договору, розцінює як підтвердження лише кредиторської заборгованості Відповідача і не суперечить обов'язку останнього їх повернути.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у справі доводиться наявність юридичного факту, який має правові наслідки, встановлені статтею 1212 ЦК України. Так, безпідставне отримання Відповідачем грошових коштів від Позивача доводиться матеріалами справи, у зв'язку з цим отримані Відповідачем кошти підлягають поверненню Позивачеві.
Оскільки за обставинами справи обов'язок Відповідача з повернення коштів виник відповідно до закону з моменту їхнього отримання, суд визнає правомірним нарахування Позивачем на цю суму інфляційних та 3% річних на підставі статті 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
7. Щодо витрат на експертизу
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи (частина третя статті 133 ЦПК України).
Процесуальні питання розподілу судових витрат визначено статтею 141 ЦПК України.
Так, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
За матеріалами справи Позивач поніс витрати на оплату судової комплексної судової технічної та почеркознавчої експертизи на суму 27141,12 грн.
Суд врахував зазначений висновок експерта як доказ під час розгляду справи та вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати на оплату послуг експерта в розмірі 27141,12 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНД" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУРА" задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУРА" (51149, Дніпропетровська область, Самарівський район, село Водяне, вулиця Змельницького Богдана, будинок 1, код ЄДРПОУ 30695910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНД" (52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, м.Підгородне, вул.Дніпровська, буд. 127, код ЄДРПОУ 40175267) 47600,00 грн безпідставно набуті кошти, 8473,03 грн інфляційних втрат, 1808,45 грн 3% річних, 3028,00 грн витрати по сплаті судового збору та витрати на проведення експертних досліджень у розмірі 27141,12 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).
Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 22.04.2026
Суддя Н.Б. Кеся