22.04.2026 м.Дніпро Справа № 904/42/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Комунального підприємства “Спецеко» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району, Полтавської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2025 у справі № 904/42/24 (суддя Ніколенко М.О.)
за позовом Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі:
Позивача-1: Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, м. Горішні Плавні, Полтавська область
Позивача-2: Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавської області, м. Полтава
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", м. Дніпро
про стягнення безпідставно одержаних грошових коштів у розмірі 128 145 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Кременчуцька окружна прокуратура Полтавської області в інтересах держави в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» про стягнення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 128 145 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами публічної закупівлі з ідентифікатором UA-2019-02-11-001196-а між Комунальним підприємством «СпецЕко» Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області (покупець) та ТОВ «Лівайн Торг» (постачальник) укладено договір поставки № 28-СК від 22.02.2019 на загальну суму 3 587 500 грн. Прокурор зазначав, що додаткова угода № 3 від 13.05.2019 до цього договору, якою збільшено ціну за одиницю товару (бензину А-92, А-95 та дизельного палива), укладена з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки надана постачальником довідка Криворізького представництва Дніпропетровської ТПП від 25.04.2019 № 105 114-12 не підтверджує коливання ціни товару на ринку у період з дати укладення договору (22.02.2019) до дати укладення додаткової угоди (13.05.2019), а лише зазначає рівень роздрібних цін станом на одну дату - 24.04.2019. Прокурор вважав додаткову угоду № 3 нікчемною в силу ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» та просив стягнути з відповідача 128 145 грн як безпідставно одержані грошові кошти на підставі ст. 1212 ЦК України.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» на користь Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області безпідставно одержані грошові кошти у розмірі 128 145 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» на користь Полтавської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 грн. Залишено без розгляду позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що додаткова угода № 3 від 13.05.2019 до договору поставки № 28-СК від 22.02.2019 укладена з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту наявності обумовлених законом підстав для збільшення ціни товару. Суд зазначив, що надані постачальником цінові довідки Криворізького представництва Дніпропетровської ТПП є лише документами довідково-інформаційного характеру та не містять точної інформації про коливання цін на паливно-мастильні матеріали у порівнянні з датою укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозицією про зміну ціни. Суд вказав на нікчемність додаткової угоди № 3 від 13.05.2019 з посиланням на ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» та, застосовуючи наслідки недійсності нікчемного правочину відповідно до ст. 216, 1212 ЦК України, стягнув з відповідача 128 145 грн як безпідставно одержані кошти. Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави суд встановив наявність бездіяльності Горішньоплавнівської міської ради як компетентного органу та визнав Горішньоплавнівську міську раду належним позивачем, водночас залишивши без розгляду позовні вимоги в інтересах Північно-Східного офісу Держаудитслужби у зв'язку з відсутністю у останнього самостійних повноважень на звернення до суду.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Комунальне підприємство «СпецЕко» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, яке не було залучено до участі у справі, подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2025 у справі № 904/42/24, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним і необґрунтованим, ухваленим за неправильного і неповного дослідження доказів, з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
КП «СпецЕко» зазначає, що оскаржуваним рішенням суд першої інстанції вирішив питання про права, інтереси та обов'язки підприємства без залучення його до участі у справі. КП «СпецЕко» є безпосереднім учасником спірних правовідносин - замовником у процедурі закупівлі UA-2019-02-11-001196-а, стороною (покупцем) договору поставки № 28-СК від 22.02.2019, платником коштів за поставлений товар у загальному розмірі 2 029 507,50 грн, а також стороною спірної додаткової угоди № 3 від 13.05.2019. Суд, стягуючи з постачальника ТОВ «Лівайн Торг» кошти в сумі 128 145 грн як суму переплати за договором, стягнув їх не на користь КП «СпецЕко» як сторони договору та платника коштів, а на користь Горішньоплавнівської міської ради, яка не є стороною договору. Таке порушення норм процесуального права, зокрема статей 7, 13, 50 ГПК України, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України є обов'язковою підставою для скасування рішення. Незалучення КП «СпецЕко» до участі у справі позбавило його можливості надати суду пояснення, аргументи та докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Апелянт стверджує, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права при прийнятті до розгляду заяви прокурора про зміну підстав позову. Провадження у справі відкрито ухвалою від 08.01.2024 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 3 ст. 46, ч. 3 ст. 252 ГПК України процесуальна дія щодо зміни підстав позову могла бути вчинена прокурором протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження, тобто до 07.02.2024. Натомість заява прокурора про зміну підстав позову надійшла до суду лише 20.03.2024, тобто з пропуском встановленого строку, і відповідно до ст. 118 ГПК України не підлягала прийняттю до розгляду. Справа мала розглядатися в межах первісно визначених прокурором підстав позову.
Відповідач зауважує на неповне та неправильне встановлення судом першої інстанції обставин справи. Апелянт зазначає, що спірна додаткова угода № 3 від 13.05.2019 укладена у повній відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 11.8 договору. Зміна ціни за одиницю товару на дизельне паливо, бензин А-95 та бензин А-92 не перевищила 10 відсотків (відповідно 7,2%, 7,2% та 7,5%) і не призвела до збільшення суми договору (сума зменшилася з 3 587 500,00 грн до 3 587 481,00 грн з одночасним зменшенням обсягу закупівлі дизельного палива зі 110 000 л до 101 118 л). Факт коливання цін на ринку підтверджується листом ТОВ «Лівайн Торг» від 24.04.2019, довідкою Криворізького представництва Дніпропетровської ТПП від 25.04.2019 № 105 114-12, а також даними інформаційного ресурсу «Мінфін», інформацією Державної служби статистики України та висновками за результатами цінового моніторингу Кременчуцького відділення Полтавської ТПП № П-8 від 31.01.2025 та № П-15 від 25.02.2025. Згідно з цими даними коливання цін на бензин та дизельне паливо у бік збільшення за період з 22.02.2019 по 13.05.2019 становило від 4,3% до 7,12% залежно від виду палива та джерела інформації. Апелянт наголошує, що чинним законодавством не визначено вичерпного переліку документів, які мають підтверджувати факт коливання ціни товару на ринку, а редакція п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону, що діяла на час укладення додаткової угоди, не встановлювала вимог щодо пропорційності збільшення ціни та обмежень щодо строків зміни ціни за одиницю товару.
Апелянт зазначає про відсутність підстав для прийняття судом поданих прокурором документів за результатами перевірки закупівель органом державного фінансового контролю. КП «СпецЕко» не погоджується з висновками акту перевірки від 04.02.2022 № 201631-25/1, вважає їх необ'єктивними та хибними, у зв'язку з чим оспорює вимогу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області в межах адміністративної справи № 440/4083/22, яка перебуває в провадженні Полтавського окружного адміністративного суду. Ухвалою від 30.04.2025 у цій справі призначено судову товарознавчу експертизу з метою дослідження ринкової вартості паливно-мастильних матеріалів та її коливання.
КП «СпецЕко» стверджує про відсутність підстав для задоволення позову та неналежність обраного прокурором способу захисту. Апелянт вказує, що додаткова угода № 3 не може розглядатися як нікчемний правочин, а належить до оспорюваних, оскільки крім зміни ціни за одиницю товару нею було внесено й інші зміни до договору (зменшення обсягу закупівлі, зміна розподілу фінансування), щодо яких судом не встановлено порушень. Визнання судом нікчемною додаткової угоди в цілому без вирішення питання щодо подальших змін до договору (додаткові угоди № 4, 5, 6, 7) порушує принцип правової визначеності. Прокурором не заявлялися вимоги про визнання додаткової угоди недійсною, які мали б бути звернені до обох сторін правочину, а в силу ст. 204 ЦК України додаткова угода є чинною як правомірний правочин. Стягнення коштів на користь Горішньоплавнівської міської ради, яка не є стороною договору, фактично є односторонньою реституцією, що суперечить ст. 216, 1212 ЦК України та правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду. Крім того, у структурі використаних на оплату товару коштів 3 221 020,00 грн власні кошти КП «СпецЕко» складають 733 000,00 грн і не належать до коштів місцевого бюджету.
Відповідач заявляє про застосування позовної давності. Додаткова угода укладена 13.05.2019 та оприлюднена в електронній системі публічних закупівель того ж дня. Оскільки, на думку апелянта, додаткова угода не є нікчемним правочином, встановлений ст. 257 ЦК України трирічний строк загальної позовної давності сплив 14.05.2022, тоді як позовна заява подана лише 25.12.2023. КП «СпецЕко» на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України заявляє про застосування позовної давності як самостійну підставу для відмови у позові.
КП «СпецЕко» вважає, що у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави в особі Горішньоплавнівської міської ради. Горішньоплавнівська міська рада не є стороною договору поставки, а КП «СпецЕко» як самостійний суб'єкт господарювання (комунальне комерційне підприємство відповідно до ст. 78 ГК України) перебувало у зобов'язальних правовідносинах з постачальником самостійно. У відповідь на повідомлення прокурора міська рада листом від 22.11.2023 повідомила про самостійність КП «СпецЕко» як юридичної особи та про відсутність права органів місцевого самоврядування втручатися у господарську діяльність суб'єктів господарювання відповідно до ст. 23 ГК України.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Кременчуцька окружна прокуратура Полтавської області подала відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги КП «СпецЕко» та вважає її необґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Прокуратура зазначає, що додаткові угоди до договору поставки є нікчемними в силу прямої вказівки ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому визнання їх недійсними судом не вимагається відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, що виключає необхідність залучення всіх сторін правочину як відповідачів. Щодо вирішення судом питання про права апелянта прокуратура вказує, що розрахунки за договором здійснено в повному обсязі, договірні зобов'язання припинено, а рішення суду не наділило КП «СпецЕко» новими правами та не поклало нових обов'язків. Прокуратура посилається на постанову Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 924/1283/21 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, згідно яких стягнення безпідставно отриманих коштів на користь органу місцевого самоврядування є правомірним, оскільки використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес, а майно комунального підприємства є комунальною власністю територіальної громади. Горішньоплавнівській міській раді належить частка у статутному капіталі КП «СпецЕко» в розмірі 100 відсотків. Щодо зміни підстав позову прокуратура посилається на принцип jura novit curia та правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 про обов'язок суду самостійно здійснювати правильну правову кваліфікацію правовідносин. Щодо позовної давності прокуратура зазначає, що строки не пропущені з урахуванням п. 12 та п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України про продовження та зупинення строків позовної давності на період дії карантину та воєнного стану. Щодо підстав представництва прокуратура вказує на дотримання порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», та бездіяльність Горішньоплавнівської міської ради, яка протягом розумного строку не вжила заходів щодо захисту інтересів держави.
Північно-Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області подав відзив на апеляційну скаргу, згідно якого не погоджується з апеляційною скаргою КП «СпецЕко» та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Позивач-2 зазначає, що додаткова угода № 3 від 13.05.2019 укладена на підставі лише однієї довідки Криворізького представництва Дніпропетровської ТПП від 25.04.2019 № 105 114-12, яка не підтверджує коливання ціни у бік збільшення товару на ринку з дати укладення договору (22.02.2019) до дати укладення додаткової угоди (13.05.2019), оскільки зазначає рівень роздрібних цін станом на одну дату - 24.04.2019, та не містить інформації про ринкову ціну на товар станом на дату укладення договору. Позивач-2 посилається на низку постанов Верховного Суду щодо необхідності обґрунтованого та документально підтвердженого внесення змін до договору про закупівлю, зокрема постанови від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19. Позивач-2 вказує, що ціна товару, визначена в договорі, не може братися для порівняння та визначення коливання ціни, адже є сформованою сторонами на основі вільного волевиявлення. Щодо позовної давності позивач-2 зазначає, що перебіг позовної давності починається від дати акта про результати перевірки (04.02.2022), а не від дати укладення додаткової угоди, з урахуванням зупинення перебігу позовної давності на період дії воєнного стану. Позивач-2 також вважає безпідставним посилання апелянта на пов'язаність справи № 440/4083/22 з даною справою, оскільки вимога органу державного фінансового контролю не може бути підставою для примусового стягнення збитків.
У додаткових поясненнях Позивач-2 зазначає, що згідно даних висновку експерта, наданого КП «СпецЕко», коливання ціни товару на ринку становило: бензин А-92 - 6,44%, бензин А-95 - 5,85%, дизельне паливо - 5,50%, тоді як сторони збільшили ціну відповідно на 7,55%, 7,27% та 7,27%, що перевищує відсоток коливання ціни на ринку. Позивач-2 посилається на п. 135 постанови Об'єднаної палати КГС ВС від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 щодо необхідності пропорційного збільшення ціни та вказує, що висновок експерта не змінює правовідносини, які склалися між сторонами при укладенні спірної додаткової угоди, та не впливає на вирішення справи, оскільки проведений ретроспективно.
Кременчуцька окружна прокуратура у запереченнях на додаткові пояснення КП «СпецЕко» зазначає, що долучені листи та висновок експерта не можуть бути доказами правомірності укладення додаткової угоди, адже на момент її укладення такі документи не були у розпорядженні сторін і сторони не керувалися їх змістом при внесенні змін до договору. Експертне дослідження проведено ретроспективно, виключно з метою обґрунтування позиції підприємства у зв'язку з наявністю спору. Щодо закриття кримінального провадження № 42021172030000067 прокуратура зазначає, що це не виключає наявність порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та необхідність захисту інтересів держави у межах господарського судочинства.
Горішньоплавнівська міська рада Кременчуцького району Полтавської області не скористалася правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
ТОВ «Лівайн Торг» не скористалося правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2025 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/42/24.
25.07.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/42/24.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.07.2025р. апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду належних доказів доплати судового збору у сумі 412,80 грн.
На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства “Спецеко» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району, Полтавської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2025 у справі № 904/42/24 (суддя Ніколенко М.О.), для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
06.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавської області надійшов відзив на апеляційну скаргу.
12.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Комунального підприємства “Спецеко» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району, Полтавської області надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
12.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Комунального підприємства “Спецеко» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району, Полтавської області надійшло клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи у справі в порядку ст. 99 ГПК України з метою дослідження ринкової вартості дизельного палива, бензину марки А-95, бензину марки А-92 на дати укладення договору поставки № 28-СК від 22.02.2019 та додаткової угоди № 3 від 13.05.2019, а також динаміки коливання цін на пальне за відповідний період. КП «СпецЕко» просило доручити проведення експертизи Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.
12.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавської області надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.
15.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду з використанням засобів поштового зв'язку від Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області надійшов відзив на апеляційну скаргу.
15.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Комунального підприємства “Спецеко» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району, Полтавської області надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
15.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавської області надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
18.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду з використанням засобів поштового зв'язку від Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.
22.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду з використанням засобів поштового зв'язку від Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
04.11.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Комунального підприємства “Спецеко» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району, Полтавської області надійшли додаткові пояснення у справі з урахуванням висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 07/10/2025 від 07.10.2025, складеного судовим експертом Ануровою О.О. на замовлення представника КП «СпецЕко», а також докази закриття кримінального провадження № 42021172030000067 від 16.09.2021 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
06.11.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавської області надійшли додаткові пояснення.
21.11.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від прокурора надійшли заперечення на додаткові пояснення.
01.12.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Комунального підприємства “Спецеко» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району, Полтавської області надійшли додаткові пояснення у справі.
22.12.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Комунального підприємства “Спецеко» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району, Полтавської області надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлгягає задоволенню в силу наступного:
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).
Вирішуючи питання обґрунтованості доводів апелянта про те, що він не брав участі в суді першої інстанції, однак оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права, інтереси та обов'язки як сторони договору поставки № 28-СК від 22.02.2019 (покупця), замовника у процедурі закупівлі UA-2019-02-11-001196-а та сторони спірної додаткової угоди № 3 від 13.05.2019, що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України є обов'язковою підставою для скасування рішення, колегія суддів виходить з наступного:
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що: за результатами публічної закупівлі з ідентифікатором UA-2019-02-11-001196-а між КП «СпецЕко» (покупець) та ТОВ «Лівайн Торг» (постачальник) укладено договір поставки № 28-СК від 22.02.2019 на загальну суму 3 587 500,00 грн з ПДВ. Предметом договору є поставка бензину А-92, А-95 та дизельного палива. Специфікацією до договору встановлено ціну за 1 л: бензин А-92 - 26,50 грн з ПДВ, бензин А-95 - 27,50 грн з ПДВ, дизельне паливо - 27,50 грн з ПДВ. Пунктом 11.8 договору передбачено можливість зміни істотних умов договору у випадках, передбачених ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі». Протягом дії договору між сторонами також укладено додаткові угоди № 21 від 28.02.2019, № 2 від 01.04.2019, № 4 від 28.05.2019, № 5 від 05.08.2019 (якою ціну товару зменшено), № 6 від 18.09.2019, № 7 від 27.09.2019.
На виконання додаткової угоди № 3 постачальник поставив покупцю дизельне паливо у кількості 58 575 л, бензин А-92 у кількості 8 500 л, бензин А-95 у кількості 2 010 л на загальну суму 2 029 507,50 грн. За первісними цінами договору вартість цього обсягу товару становила б 1 891 337,50 грн. Різниця (переплата) становить 128 145 грн. Додатковою угодою № 3 від 13.05.2019 сторони домовилися змінити ціну за одиницю товару: бензин А-92 - 28,50 грн з ПДВ, бензин А-95 - 29,50 грн з ПДВ, дизельне паливо - 29,50 грн з ПДВ. Загальну суму договору зменшено на 19,00 грн до 3 587 481,00 грн. Обсяг закупівлі дизельного палива зменшено зі 110 000 л до 101 118 л. Підставою для укладення додаткової угоди № 3 слугували лист ТОВ «Лівайн Торг» від 24.04.2019 та довідка Криворізького представництва Дніпропетровської ТПП від 25.04.2019 № 105 114-12, яка містить інформацію про рівень роздрібних цін на бензин А-92, А-95 та дизельне паливо по ринку України станом на 24.04.2019.
Виходячи з принципу судочинства jura novit curia - "суд знає закони", неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, відтак при розгляді цієї справи суд апеляційної інстанції самостійно перевіряє доводи сторін щодо застосування закону, який регулює спірні правовідносини та надає правову кваліфікацію цим відносинам і зобов'язанням сторін (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц та від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 905/2419/18).
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України прийняття судом судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі є порушенням норм процесуального права і є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правового висновку, який викладено в постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2025 року у справі № 917/1173/22 викладено наступний правовий висновок:
« …7.6. Об'єктом судового захисту відповідно до статті 15 ЦК України є саме порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Саме така особа, яка спричинила ці наслідки для позивача щодо його права, є стороною у спірному правовідношенні.
7.7. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 14 ГПК України).
7.8. Згідно з пунктом 3 частини першої та частини другої статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені Законом України "Про прокуратуру", відповідно до частини третьої статті 23 якого прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
7.9. При цьому склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб'єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо. Подібні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц.
7.10. Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу (частини перша, четверта статті 45 ГПК України).
7.11. Відповідно до статті 47 ГПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
7.12. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, у цьому випадку Прокурора. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).
7.13. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки наведені в постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17.
7.14. Отже, відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до участі у справі у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
7.15. Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Зокрема, у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них (аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 670/23/18, від 31.08.2021 у справі № 909/207/20)…
… 7.27. Судова палата зазначає, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19, від 20.01.2021 у справі № 203/2/19).
7.28. Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов'язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, вони не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення (постанова Верховного Суду від 21.11.2022 у справі № 754/16978/21).
7.29. Пред'явлення позовної вимоги до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові та виключає необхідність надавати оцінку іншим аргументам скаржника, які стосуються передусім з'ясування обставин обґрунтованості / необґрунтованості позову, оскільки дослідженню цих обставин має передувати встановлення належного суб'єктного складу учасників спірних правовідносин (близький за змістом висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).
7.30. Незалучення всіх належних відповідачів виключає можливість вирішення судом спору про визнання недійсним договору по суті заявлених вимог…».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приймає як такі, що відповідають фактичним осбставинам справи доводи апеляційної скарги : « … Задовольняючи позов прокурора в частині заявлених ним в інтересах держави в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області вимог про стягнення з відповідача - ТОВ «Лівайн Торг» безпідставно одержаних грошових коштів у розмірі 128 145 грн., господарський суд погодився з доводами прокурора стосовно укладення сторонами додаткової угоди № 3 від 13.05.2019 до договору поставки № 28-СК від 22.02.2019 з порушенням вимог ч. 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», з посиланням на відмінність умов цієї додаткової угоди від змісту тендерної пропозиції. В обґрунтування такого висновку судом зазначено, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту наявності обумовлених законом підстав для збільшення вказаною додатковою угодою ціни товару, передбаченої у договорі поставки № 28-СК від 22.02.2019, а саме: бензину А-92, А-95 та дизельного палива. Суд вказав на нікчемність спірної додаткової угоди № 3 від 13.05.2019 з посиланням на приписи ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі», та стягуючи з відповідача кошти в сумі 128 145 грн. як безпідставно сплачені, застосував наслідки її недійсності як нікчемного правочину відповідно до ст.216 ЦК України.
Так, за результатами проведення процедури закупівлі з ідентифікатором UA-2019-02- 11-001196-а між КП «СпецЕко» (покупець) та ТОВ «Лівайн Торг» (постачальник) (разом - сторони договору) був укладений договір поставки № 28-СК від 22.02.2019.
В рамках процедури закупівлі иА-2019-02-11-001196-а КП «СпецЕко» у розумінні приписів Закону України «Про публічні закупівлі» виступало замовником, а також стороною укладеного в цій процедурі закупівлі з постачальником - ТОВ «Лівайн Торг» договору поставки № 28-СК від 22.02.2019, а саме покупцем, та відповідно, є стороною укладеної до цього договору спірної додаткової угоди № 3 від 13.05.2019, стосовно якої судом вказано на факт її нікчемності в обґрунтування підстав стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 128 145 грн. як безпідставно сплачених внаслідок укладення вказаної додаткової угоди.
При цьому, у рішенні від 25.06.2025 судом встановлено, що виходячи з встановленої первісно специфікацією до договору ціни за 1 л. бензину А-92 - 26,50 грн. з ПДВ, бензину А-95 - 27,50 грн. з ПДВ, дизельного палива - 27,50 грн. з ПДВ, за 58 575 л. дизельного палива, 8 500 л. бензину А-92 та 2 010 л. бензину А-95 покупець (КП «СпецЕко») мав сплатити 1 891 337,50 грн. Проте, з урахуванням збільшеної ціни за одиницю товару згідно укладеної сторонами договору додаткової угоди № 3 від 13.05.2019 судом встановлено, що платіжними дорученнями (том 1 а.с. 64 - 80) покупець (тобто КП «СпецЕко») сплатив постачальнику грошові кошти за поставлений товар у загальному розмірі 2 029 507,50 грн. Вказавши, що таким чином, внаслідок збільшення ціни товару згідно вказаної додаткової угоди переплата становить 128 145 грн.
Виходячи з цього, застосовуючи наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме укладеної між КП «СпецЕко» та ТОВ «Лівайн Торг» додаткової угоди № 3 від 13.05.2019 до договору поставки № 28-СК від 22.02.2019, суд з посиланням на приписи статей 216, 1212 Цивільного кодексу України стягнув з постачальника - ТОВ «Лівайн Торг» грошові кошти в сумі 128 145 грн., які за висновком суду є сумою переплати за товар.
Тобто судом встановлено, що на підставі договору поставки № 28-СК від 22.02.2019 платником коштів за поставлений товар у загальному розмірі 2 029 507,50 грн. є КП «СпецЕко», яке виступало покупцем за вказаним договором.
Проте, стягуючи з відповідача - ТОВ «Лівайн Торг» (постачальника за договором) в порядку застосування наслідків недійсності правочину грошові кошти в сумі 128 145 грн. як суму переплати за постановлений товар за договором, судом ці кошти були стягнуті не на користь КП «СпецЕко» як сторони договору (покупця) та платника коштів, а на користь Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, яка не є стороною за цим договором. Тим самим судом вирішено питання про обов'язки КП «СпецЕко» як сторони у зобов'язанні (покупець) щодо оплати товару постачальнику на виконання договору поставки № 28-СК від 22.02.2019, а також, встановивши факт нікчемності додаткової угоди № 3 від 13.05.2019 та застосовуючи наслідки її недійсності, судом першої інстанції вирішено питання про права КП «СпецЕко» щодо повернення сплачених ним коштів постачальнику на виконання договору поставки з урахуванням внесених до нього змін спірною додатковою угодою.
Виходячи із наведеного, судом першої інстанції, вирішуючи спір у справі № 904/42/24, який виник з правовідносин сторін за договором поставки № 28-СК від 22.02.2019 щодо сплачених КП «СпецЕко» як покупцем на підставі цього договору грошових коштів постачальнику - ТОВ «Лівайн Торг» за поставлений товар, та ухвалюючи рішення у справі про стягнення сплачених КП «СпецЕко» як стороною договору коштів, судом не було залучено КП «СпецЕко» до участі у справі.
З наведеного слідує, що КП «СпецЕко» безпосередньо є учасником спірних правовідносин, які судом розглянуті у справі № 904/42/24, а саме виступає замовником у процедурі закупівлі иА-2019-02-11-001196-а, стороною договору поставки № 28-СК від 22.02.2019, розпорядником і платником коштів, щодо яких прокурором заявлено вимогу про їх стягнення з відповідача.
При цьому, вказуючи на нікчемність укладеної КП «СпецЕко» з ТОВ «Лівайн Торг» додаткової угоди № 3 від 13.05.2019 до договору поставки № 28-СК від 22.02.2019, яка за висновком суду укладена з порушенням вимог ч. 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та наявність у зв'язку з її укладенням факту переплати внаслідок збільшення спірною додатковою угодою ціни вартості поставленого товару в розмірі 128 145 грн., тобто посилаючись на порушення вимог законодавством з боку обох сторін договору, що не визнається КП «СпецЕко», це відповідно, також свідчить про вирішення судом оскаржуваним рішенням питання про інтереси КП «СпецЕко» як сторони у зобов'язанні, яке наполягає на відповідності спірної додаткової угоди вимогам законодавства та відсутності факту здійснення ним переплати коштів за поставлений товар.
Отже, ухвалюючи рішення у справі № 904/42/24, Господарський суд Дніпропетровської області вирішив питання про права, інтереси та обов'язки КП «СпецЕко» як сторони у зобов'язанні, що виникли у спірних правовідносинах в межах процедури закупівлі иА-2019-02-11-001196-а за договором поставки № 28-СК від 22.02.2019, не залучивши його до участі у справі.
Виходячи із зазначеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2025 у справі № 904/42/24 безпосередньо стосується прав, інтересів та обов'язків КП «СпецЕко» як безпосереднього учасника спірних правовідносин, які розглянуті судом…»
Доводи прокурора, викладені у відзиві на апеляційну скаргу в частині того, що: « … Звертаючись до суду з даною позовною заявою, прокурор стверджував про порушення п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у відповідній редакції) при укладенні додаткових угод до Договору поставки від 22.02.2019, та зазначав про нікчемність даних додаткових угод в силу норм ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якої договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.
З урахуванням того, що Законом України «Про публічні закупівлі» (у відповідній редакції) встановлювалась нікчемність правочину, у зв'язку з порушеннями положень ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині безпідставного збільшення ціни за одиницю товару, а отже додаткові угоди до Договору постачання від 22.02.2019 не є оспорюваними та не підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Необхідність визначення сторін правочину як належних відповідачів при вирішенні спору за позовом заінтересованої особи, яка не є стороною такого правочину виникає у справах, де правочин є оспорюваним.
Таким чином, залучення всіх сторін потребується лише у випадках, де недійсність не встановлена законом, а тільки оспорюється сторонами.
Разом з тим, у даній справі додаткові угоди є нікчемними в силу прямої вказівки Закону. Вказане виключає необхідність залучення в якості відповідача всіх сторін правочину у даній справі.
На рахунок наявності підстав для залучення до участі як третьої особи, то необхідно встановити наявність юридичної заінтересованості КП «Спецеко», яка ґрунтується на матеріально-правових відносинах з однією із сторін даної справи.
Матеріальною підставою залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є обгрунтоване припущення, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі. Судове рішення може вплинути на права або обов'язки третьої особи, якщо між цією третьою особою і стороною, на боці якої вона бере участь у справі, існують певні правовідносини (права і обов'язки), які за наслідками вирішення справи можуть змінитися або припинитися, або якщо на підставі рішення суду між стороною і третьою особою виникнуть нові правовідносини (права і обов'язки).
Варто зазначити, що розрахунки по Договору поставки здійснено в повному обсязі; договірні зобов'язання за даним Договором між сторонами припинено, що не заперечується самим апелянтом.
Разом з тим, апелянт обґрунтовує порушення судом норм процесуального права при вирішення питання про свої права, інтереси та обов'язки без залучення останнього до участі у справі 1) стягненням коштів не на користь комунального підприємства як сторони договору, а на користь Горішньоплавнівської міської ради; 2) вирішенням судом питання про права підприємства щодо повернення сплачених ним коштів.
Прокуратура вважає вказані доводи безпідставними з урахуванням наступного.
У постанові від 09.08.2023 у справі 924/1283/21 ВС дійшов наступних висновків: « 3 огляду на викладене апеляційний господарський суд у справі, яка розглядається, дійшов помилкових висновків про відмову у стягненні коштів на користь Війтовецької селищної ради з підстав того, що рада не була стороною договору про закупівлю та додаткових угод до нього, а також того, що Опорний навчальний заклад «Купільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Війтовецької селищної ради Хмельницької області» є окремою юридичною особою, має власні рахунки, самостійно проводить свою фінансово-господарську діяльність, а селищна рада не є розпорядником коштів вказаного суб'єкта. Водночас з урахуванням того, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців селища; завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності; неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про наявність підстав для стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами».
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.
Крім того, відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.
Згідно з ч. ч. 1,4 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охороні: здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Частиною 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.
Сільські, селищні, міські ради, відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Комунальне підприємство «СПЕЦЕКО» створене на підставі рішення сорок третьої сесії міської ради п'ятого скликання від 16.12.2009, здійснює свою діяльність у відповідності до Статуту, затвердженого рішенням Горішньоплавнівської міської ради від 19.12.2024.
Відповідно до статуту Підприємство є самостійною юридичною особою та має право виступати від свого імені у судах загальної юрисдикції, господарському, адміністративному та третейському судах.
Підприємство є власністю Горішньоплавнівської міської територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області (Власник). Засновником підприємства є Горішньоплавнівська міська рада Кременчуцького району Полтавської області, (п.п. 1.3,1.4 Статуту)
Майно Підприємства складають основні фонди, передані йому Власником, обігові кошти, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства або в інших, передбачених законом, формах обліку майна цих суб'єктів.
Джерелами формування майна та коштів Підприємства є : Грошові та майнові внески Власника; Доходи, отримані Підприємством від господарської діяльності; Кредити банків та інших кредиторів; Безоплатні або благодійні внески, пожертви організацій, підприємств, установ, закордонних фірм, громадян; Інші джерела, які не суперечать чинному законодавству України.
Майно Підприємства, яке передано йому Власником або державою, громадянами, підприємствами, установами, організаціями, а також майно, що придбане Підприємством на законних підставах, є комунальною власністю і закріплене за Підприємством на праві господарського відання, (п.п. 5.1-5.3 Статуту)
Згідно витягу з ЄДР розмір статутного капіталу підприємства становить 156571339,49 гривень, розмір внеску Горішньоплавнівської міської ради до статутного фонду КП 156571339,49 гривень.
Таким чином, Горішньоплавнівській міській раді належить частка у статутному капіталі КП «Спецеко» в розмірі 100 відсотків.
Статтею 63 Господарського кодексу України передбачено, що одним із видів підприємств є комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.
Відповідно до ст. 78 Господарського кодексу України, комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить.
Комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).
Такий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 по справі №815/1216/16.
Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Таким чином, майно КП «Спецеко», що складається зокрема і з доходів, одержаних від реалізації послуг, а також інших видів фінансово-господарської діяльності, є комунальною власністю, права власника цього майна здійснює територіальна громада м. Горішні Плавні в особі Горішньоплавнівської міської ради.
З огляду на зазначений висновок, Кременчуцька окружна прокуратура вважає, що Горішньоплавнівська міська рада є належним позивачем у даній справі та отримувачем надмірно сплачених коштів, так як в територіальної громади наявне беззаперечне право та інтерес у тому, щоб розпорядження такими коштами комунального підприємства здійснювалося належним чином, а використання таких коштів (зокрема, здійснення закупівель) відбувалося ефективно, прозоро та раціонально, з дотриманням вимог законодавства.
У випадку якщо певна закупівля здійснюється за рахунок коштів комунального підприємства, воно не може розпоряджатися ними будь-яким чином, без врахування інтересів власника (територіальної громади).
Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Тобто, навіть самим фактом включення комунальних та державних підприємств до Замовників, та необхідністю здійснення ними закупівель в визначеному порядку законодавець визначив, що їх кошти не є приватними, або такими, якими підприємство може розпоряджатися на власний розсуд.
Якби законодавець не вбачав державного інтересу у здійсненні закупівель комунальними підприємствами, він би міг обмежити сферу застосування закону виключно бюджетними коштами, і дозволити комунальним та державним підприємствам не керуватися Законом України «Про публічні закупівлі», якщо ці підприємства закуповують товари за кошти, отримані від власної діяльності тощо. Але таких виключень вказаний Закон не містить.
Беззаперечно наявні інтереси держави та територіальної громади щодо дотримання законності комунальними підприємствами при здійсненні публічних закупівель, оскільки їх здійснення впливає на майновий стан територіальної громади (Власника).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Оскільки засновником КП «Спецеко» та власником його майна є територіальна громада в особі Горішньоплавнівської міської ради, що фінансує і контролює діяльність такого комунального підприємтсва, а також зобов'язана контролювати виконання міського бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним підприємством коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету.
Аналогічний висновок викладений в постанові ВС від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21; схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).
Крім того, під час розгляду справи №905/72/20 судами першої та апеляційної інстанції відмовлено в задоволенні позову прокуратури в тому числі з підстав, що закупівля послуг відповідно до оспорюваного договору здійснювалась за власні кошти підприємства, а матеріали справи не містять доказів які б свідчили про протиправне витрачання коштів з місцевого бюджету та перевищення ліміту використання бюджетних коштів, не наведено розміру шкоди, яка завдана та взагалі наявності такої шкоди.
У той же час Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду переглядаючи вказану справу 18.06.2021 постановив рішення, яким скасував рішення першої та другої інстанції та позовні вимоги прокуратури задовольнив у повному обсязі, вказавши про наявність на звернення з вказаною позовною заявою прокурором.
Щодо доводів апелянта про порушення його прав з урахуванням ухвалення рішення щодо повернення сплачених ним коштів, то варто звернути увагу, що в період з 2019 по 2024 рік (подання позову прокурором) апелянт не вжив заходи щодо реалізації свого права на повернення надмірно сплачених коштів, а Горішньоплавнівська міська рада як уповноважений суб'єкт у спірних правовідносинах має право на звернення до суду за захистом порушених прав мешканців територіальної громади у сфері розпорядження бюджетними коштами.
Вважаю, що ухвалене судове рішення у даній справі не наділило новими правами та не поклало нові обов'язки на апелянта; не змінило наявні права і обов'язки з урахуванням закінчення строку дії договору та виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
З урахуванням викладеного, окружна прокуратура вважає, що апелянтом не обґрунтовано зміну та/або припинення або виникнення нових правовідносин (прав і обов'язків) та як наслідок не доведено юридичну заінтересованість КП в розумінні процесуального закону…» відхиляють колегією суддів як такі, що суперечать вищенаведеним правовим висновкам Верховного Суду .
Відповідно до пункту 4 абзацу другого частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушенням норм процесуального права , яке є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів доходить до висновку про навність підстав для залучення апелянта в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства “Спецеко» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району, Полтавської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2025 у справі № 904/42/24 (суддя Ніколенко М.О.), для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Учасникам судового процесу запропоновано виконати наступні дії:
Позивачу, відповідачу - протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати відзив на апеляційну скаргу.
Скаржник має право подати до суду відповідь на відзив, а Позивач та відповідач - заперечення на відповідь протягом п'яти днів з дати отримання цих документів.
Учасники справи протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження мають право подати клопотання та заяви (за наявності), додаткові докази (за наявності) та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції; заперечення на заяви та клопотання подаються протягом п'яти днів з дати отримання відповідного клопотання чи заяви.
Відповідно до Довідки Центрального апеляційного господарського суду про доставку електронного листа, ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 04.08.2025 по справі № 904/42/24 було доставлено сторонам по справі до їх електронних кабінетів - 04.08.2025 19:42.
Враховуючи вищевикладене та норми матеріального права, які регулюють порядок обчислення строків, строк сплив 11.08.2025.
06.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавської області надійшов відзив на апеляційну скаргу.
12.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Комунального підприємства “Спецеко» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району, Полтавської області надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу від 11.08.2025.
12.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Комунального підприємства “Спецеко» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району, Полтавської області надійшло клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи у справі в порядку ст. 99 ГПК України з метою дослідження ринкової вартості дизельного палива, бензину марки А-95, бензину марки А-92 на дати укладення договору поставки № 28-СК від 22.02.2019 та додаткової угоди № 3 від 13.05.2019, а також динаміки коливання цін на пальне за відповідний період. КП «СпецЕко» просило доручити проведення експертизи Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.
12.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавської області надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.
15.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області надійшов відзив на апеляційну скаргу з використанням засобів поштового зв'язку датований 11.08.2025.
15.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Комунального підприємства “Спецеко» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району, Полтавської області надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
15.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавської області надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
18.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду з використанням засобів поштового зв'язку від Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.
22.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду з використанням засобів поштового зв'язку від Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
Вищенаведені заяви приймаються до уваги колегією суддів як такі, що подані на виконання ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття провадження у справі.
Щодо поданих учасниками справи:
04.11.2025 Комунальним підприємством “Спецеко» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району, Полтавської області додаткових пояснень у справі з урахуванням висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 07/10/2025 від 07.10.2025, складеного судовим експертом Ануровою О.О. на замовлення представника КП «СпецЕко», а також докази закриття кримінального провадження № 42021172030000067 від 16.09.2021 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
06.11.2025 Північно-Східним офісом Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавської області додаткових пояснень.
21.11.2025 заперечень прокурором на додаткові пояснення.
01.12.2025 Комунальни підприємством “Спецеко» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району, Полтавської області додактових пояснень у справі, колегія суддів виходить з наступного:
В пунктах 20, 21 постанови Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2018 року у справі № 904/5995/16 викладено наступний правовий висновок:
20. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
21. Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів констатує, що тексти вищезазначених заяв не містять звернень до суду апеляційної інстанції з наведенням обґрунтувань поважності поновлення пропущеного строку на подання нових заяв з процесуальних питань, з посиланням на належні і допустимі докази для такого поновлення.
Відповідно, відсутня процесуальна передумова для розгляду зазначеного клопотання.
При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Поняття “справедливе правосуддя» в сучасному розумінні має два аспекти:
- матеріальна справедливість, яка полягає в тому, що кожне судове рішення має бути справедливим по суті (тобто при вирішенні спірного питання повинні бути справедливо визначені права і обов'язки тих, хто звернувся до суду, або завдяки судовому рішенню має бути відновлена порушена справедливість);
- процесуальна справедливість, яка передбачає розгляд справи відповідно до певних судових процедур.
В аспекті зазначеного колегія суддів апеляційного господарського суду звертається до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Відповідно, можливе прийняття судом апеляційної інстанції будь-яких додаткових заяв, клопотань, додаткових пояснень у поза визначений процесуальним законом спосіб призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
Вищенаведене дозволяє колегії суддів не приймати до уваги подані Комунальним підприємством “Спецеко» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району, Полтавської області 04.11.2025 та 01.12.2025, відповідно, додаткові пояснення; додактові пояснення від 06.11.2025, подані Північно-Східним офісом Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавської області та заперечення прокурора на додаткові пояснення від 21.11.2025 відповідно.
Разом з тим, оскільки не залучення належного відповідача є самостійною і достатньою підставою для відмови в задоволені позовних вимог, з метою процесуальної економії, інші доводи апеляційної скарги, викладені в її розділі « 3.Неповне та неправильне установлення судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, неправильне визначення правовідносин.» ; « 4.Щодо відсутності підстав для прийнятих судом поданих прокурором в якості доказів документів за результатами проведення перевірки закупівель органом державного фінансового контролю.» та « 5.Щодо відсутності підстав для задоволення позову про стягнення грошових коштів та обраного способу захисту прав та інтересів.» та заперечень інших учасників на них, відповідно до вищенаведених висновків не перевіряються на предмет відповідності фактичним обставинам справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2025 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Враховуючи вищевикладене, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку задовольнити апеляційну скаргу Комунального підприємства “Спецеко» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району, Полтавської області, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2025 у справі № 904/42/24, відповідно скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Спецеко» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району, Полтавської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2025 у справі № 904/42/24 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2025 у справі № 904/42/24 - скасувати.
Ухвалити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус