ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
15 квітня 2026 року Справа № 902/1600/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Маціщук А.В.
секретар судового засідання Першко А.А.
за участю представників сторін:
від позивача - Прохоров Є.І.
від відповідача - Шевчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брацлав-ЗМ" на рішення Господарського суду Вінницької області від 02 лютого 2026 року у справі №902/1600/25 (повний текст складено 02 лютого 2026 року, суддя Маслій І.В.)
за позовом Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брацлав-ЗМ"
про стягнення 98744,88 грн
Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брацлав-ЗМ" про стягнення пені у розмірі 98744,88 грн.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 02 лютого 2026 року у справі №902/1600/25 задоволено позов Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брацлав-ЗМ" про стягнення 98744,88 грн.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брацлав-ЗМ" (вул. Наливайка, буд. 1, смт Брацлав, Немирівський р-н, Вінницька обл., 22870, код - 34266487) в дохід загального фонду Державного бюджету України (отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100) 98744,88 грн - пені.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брацлав-ЗМ" (вул. Наливайка, буд. 1, смт Брацлав, Немирівський р-н, Вінницька обл., 22870, код - 34266487) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 00032767) 2422,40 грн - витрат на сплату судового збору.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано пеню за прострочення сплати штрафу, оскільки відповідач не виконав рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 25 жовтня 2024 року №61-р/тк у встановлений двомісячний строк з дня його одержання, який, з урахуванням зупинення перебігу такого строку на час судового оскарження відповідного рішення, сплив 31 липня 2025 року, у зв'язку з чим суд визнав обґрунтованим нарахування пені за період з 01 серпня 2025 року по 13 серпня 2025 року у сумі 98744,88 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю "Брацлав-ЗМ" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо дати отримання відповідачем рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 25 жовтня 2024 року №61-р/тк, оскільки позивач безпідставно визначив такою датою 17 листопада 2024 року, який є вихідним днем, у зв'язку з чим відповідач не міг отримати відповідне поштове відправлення у цей день. На думку апелянта, фактично зазначене рішення було отримано 18 листопада 2024 року, що підтверджується його внутрішньою реєстрацією як вхідної кореспонденції.
Крім того, апелянт наголошує, що повідомлення про вручення поштового відправлення не містить відомостей про особу, яка отримала кореспонденцію, а також доказів наявності у такої особи належних повноважень діяти від імені товариства, що, на його думку, свідчить про недопустимість та недостовірність такого доказу, на який послався суд першої інстанції.
Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки його доводам щодо порядку вручення поштових відправлень юридичним особам, зокрема вимогам Правил надання послуг поштового зв'язку щодо вручення кореспонденції уповноваженим представникам.
Окрім цього, апелянт вказує, що перебіг двомісячного строку для добровільного виконання рішення Антимонопольного комітету України підлягав зупиненню з 11 грудня 2024 року у зв'язку з відкриттям провадження у справі №910/15120/24 щодо оскарження відповідного рішення, а тому суд першої інстанції неправильно визначив момент закінчення такого строку.
За доводами апелянта, початок перебігу строку припадає на 19 листопада 2024 року, а до моменту його зупинення минуло 22 дні, у зв'язку з чим після набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 23 червня 2025 року (16 липня 2025 року) строк продовжив свій перебіг і до моменту фактичної сплати штрафу 14 серпня 2025 року сплинуло ще 29 днів, що в сукупності становить 51 день і не перевищує встановленого законом двомісячного строку.
Також апелянт стверджує, що позивач неправильно тлумачить положення Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо порядку зупинення перебігу строку, безпідставно виключаючи із нього окремі періоди часу, що, на думку апелянта, призвело до неправильного визначення моменту виникнення прострочення.
Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки не надав належної оцінки його доводам та доказам, фактично відтворив позицію позивача без самостійного аналізу обставин справи, що, на його переконання, свідчить про необґрунтованість оскаржуваного рішення та є підставою для його скасування
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 лютого 2026 року у справі №902/1600/25 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брацлав-ЗМ" на рішення Господарського суду Вінницької області від 02 лютого 2026 року у справі №902/1600/25. Запропоновано скаржнику усунути протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, шляхом подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучити докази сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн.
02 березня 2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Брацлав-ЗМ" надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжні інструкції про сплату судового збору.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06 березня 2026 року у справі №902/1600/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Брацлав-ЗМ" на рішення Господарського суду Вінницької області від 02 лютого 2026 року у справі №902/1600/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на "15" квітня 2026 р. об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.
09 березня 2026 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Брацлав-ЗМ" - Шевчук Оксани Вікторівни надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №902/1600/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 березня 2026 року у справі №902/1600/25 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Брацлав-ЗМ" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
10 березня 2026 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Антимонопольного комітету України - Прохорова Євгенія Івановича надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №902/1600/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 березня 2026 року у справі №902/1600/25 задоволено заяву Антимонопольного комітету України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
11 березня 2026 року від Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає її безпідставною та просить залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 02 лютого 2026 року залишити без змін.
У відзиві позивач наголошує, що перебіг двомісячного строку для добровільної сплати штрафу починається з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, а не з наступного дня, як помилково вважає апелянт, і у даному випадку таким днем є 17 листопада 2024 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Також у відзиві зазначено, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження отримання рішення саме 18 листопада 2024 року, а відтак доводи апеляційної скарги у цій частині є необґрунтованими.
Крім того, позивач вказує, що строк для добровільної сплати штрафу закінчився 17 січня 2025 року, однак у зв'язку з оскарженням рішення Антимонопольного комітету України до суду перебіг такого строку був зупинений з 11 грудня 2024 року до моменту прийняття рішення судом першої інстанції у справі №910/15120/24.
Позивач також зазначає, що з урахуванням положень законодавства та правових висновків Верховного Суду тривалість зупинення строку визначається виключно періодом фактичного розгляду справи судом, а не включає інші проміжки часу, на що помилково посилається апелянт. З урахуванням зупинення перебігу строку для добровільної сплати штрафу кінцевий строк його сплати припадав на 31 липня 2025 року, тоді як відповідач сплатив штраф лише 14 серпня 2025 року, тобто з простроченням.
В судовому засіданні 15 квітня 2026 року представники відповідача та позивача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25 жовтня 2024 року Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України постановлено рішення №61-р/тк, відповідно до резолютивної частини якого, зокрема:
- визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЦЛАВ-ЗМ" (код - 34266487) вчинило порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України на питання 9 вимоги державного уповноваженого Комітету від 05 вересня 2023 року №145-29.3/04-5116 у встановлений ним строк;
- накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЦЛАВ-ЗМ" (код - 34266487) штраф у розмірі 126596,00 грн за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення;
- визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЦЛАВ-ЗМ" (код - 34266487) вчинило порушення, передбачене пунктом 15 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді подання недостовірної інформації на питання 10 вимоги державного уповноваженого Комітету від 05 вересня 2023 року № 145-29.3/04-5116 у встановлений ним строк;
- накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЦЛАВ-ЗМ" (код - 34266487) штраф у розмірі 126596,00 грн за порушення, зазначене в пункті 3 резолютивної частини цього рішення;
- визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЦЛАВ-ЗМ" (код - 34266487) вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу Голови Комітету державного уповноваженого від 10 січня 2024 року №145-26.13/01-271е у встановлений ним строк;
- накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЦЛАВ-ЗМ" (код - 34266487) штраф у розмірі 126596,00 грн за порушення, зазначене в пункті 5 резолютивної частини цього рішення;
- визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЦЛАВ-ЗМ" (код - 34266487) вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу Голови Комітету - державного уповноваженого від 05 березня 2024 року №145-26.13/01 -2217е у встановлений ним строк;
- накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЦЛАВ-ЗМ" (код - 34266487) штраф у розмірі 126596,00 грн за порушення, зазначене в пункті 7 резолютивної частини цього рішення.
Загальна сума штрафу становить 506384,00 грн.
Вказане рішення надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "БРАЦЛАВ-3М" листом №145-26.13/09-10667е від 04 листопада 2024 року, за змістом якого повідомлено про встановлений двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу для його сплати. Водночас зазначено, що з метою отримання реквізитів рахунків необхідно звертатися за місцем реєстрації суб'єкта господарювання як платника податків до територіальних органів Державної казначейської служби України або на вебпортал Державної казначейської служби України у розділ "Реквізити рахунків", а також повідомлено, що за прострочення сплати штрафу стягується пеня.
Рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №61-р/тк від 25 жовтня 2024 року отримано відповідачем 17 листопада 2024 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0303500011362.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЦЛАВ-3М" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просило суд визнати недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №61-р/тк від 25 жовтня 2024 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23 червня 2025 року у справі № 910/15120/24 в позові відмовлено повністю.
14 серпня 2025 року ТОВ "Брацлав-3М" сплачено штраф в сумі 506384,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №204 від 14 серпня 2025 року.
З огляду на викладене, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 98744,88 грн за прострочення сплати штрафу за період з 01 серпня 2025 року по 13 серпня 2025 року.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначено Законом України "Про захист економічної конкуренції".
Антимонопольний комітет України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності (стаття 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Згідно з частиною 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Відповідно до частин 1, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Апеляційним судом встановлено, що Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення №61-р/тк від 25 жовтня 2024 року "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Брацлав-3М" вчинило порушення, передбачені пунктами 13, 14, 15 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та накладено на відповідача штраф у загальному розмірі 506384,00 грн.
Вказане рішення було надіслано відповідачу та отримано останнім 17 листопада 2024 року, що підтверджується матеріалами справи, а відтак, з урахуванням встановленого законом двомісячного строку для його виконання, останнім днем для добровільної сплати штрафу є 17 січня 2025 року.
Доводи апелянта про отримання рішення 18 листопада 2024 року колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, оскільки такі ґрунтуються виключно на даних внутрішньої реєстрації вхідної кореспонденції відповідача, що не є належним та допустимим доказом у розумінні статті 74 ГПК України та не може спростовувати офіційні відомості про вручення поштового відправлення .
Натомість матеріалами справи підтверджено, що рішення Антимонопольного комітету України отримано відповідачем 17 листопада 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0303500011362, яке є належним доказом факту та дати отримання кореспонденції, тоді як жодних належних доказів на підтвердження отримання рішення саме 18 листопада 2024 року відповідачем не надано .
При цьому посилання апелянта на те, що 17 листопада 2024 року є вихідним днем, колегія суддів також відхиляє, оскільки діяльність відділень поштового зв'язку, зокрема АТ "Укрпошта", передбачає надання послуг і у вихідні дні, а відтак сам по собі статус дня як вихідного не виключає можливості вручення поштового відправлення адресату.
Крім того, відповідачем не надано жодних доказів звернення до оператора поштового зв'язку із скаргами щодо неналежного вручення кореспонденції або неправильного зазначення дати її отримання, що у разі невідповідності таких відомостей фактичним обставинам було б належною та логічною поведінкою суб'єкта господарювання. Вказане додатково свідчить про безпідставність доводів апеляційної скарги у цій частині.
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Брацлав-ЗМ" оскаржило рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №61-р/тк від 25 жовтня 2024 року до Господарського суду міста Києва, рішенням якого від 23 червня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, яке набрало законної сили 16 липня 2025 року.
Згідно з частиною 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Колегією суддів встановлено, що відповідач сплатив штраф у розмірі 506384,00 грн у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №204 від 14 серпня 2025 року, однак така сплата відбулася після закінчення двомісячного строку, встановленого частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Частинами 5, 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" врегульовано, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Варто зазначити, що тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №910/408/18, від 27 листопада 2018 року у справі №910/4081/18, від 19 березня 2019 року у справі №904/3536/18, від 16 квітня 2019 року у справі №910/11550/18, від 31 жовтня 2019 року у справі №904/3778/18, від 22 січня 2019 року у справі №915/304/18, від 16 червня 2022 року у справі №917/530/21, від 06 серпня 2024 року у справі №914/3599/23.
Здійснивши перевірку розрахунку нарахування пені, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині періодів її нарахування.
Зокрема, як встановлено вище, 25 жовтня 2024 року Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення №61-р/тк про накладення на відповідача штрафу у загальному розмірі 506384,00 грн.
17 листопада 2024 року вказане рішення було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Брацлав-ЗМ".
Відтак, перебіг строку для добровільної сплати штрафу розпочався 17 листопада 2024 року та, відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", останнім днем його закінчення є 17 січня 2025 року.
Згідно з абзацом 2 частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України.
Колегія суддів зазначає, що 09 серпня 2023 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України" (набрав чинності 01 січня 2024 року), яким вищевказану статтю викладено в новій редакції, зокрема додано абзац 2 щодо можливості зупинення двомісячного строку для сплати штрафу.
За змістом частини 2 статті 176, частини 3 статті 232 ГПК України, "часом розгляду справи" є період, перебіг початку якого виникає з винесення судом ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а закінчення - ухваленням рішення суду. Час розгляду судом справи по суті є єдиною і неподільною стадією судового процесу.
З огляду на викладене, з моменту початку перебігу строку на добровільну сплату штрафу (з 17 листопада 2024 року) до його зупинення (11 грудня 2024 року) минуло 24 дні із встановленого законом двомісячного строку.
Відповідно до абзацу 3 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.
Таким чином, протягом розгляду справи Господарським судом міста Києва №910/15120/24 з 11 грудня 2024 року по 23 червня 2025 року підстави для нарахування пені відсутні.
Разом з тим, з 23 червня 2025 року, тобто з дня ухвалення рішення Господарським судом міста Києва у справі №910/15120/24, перебіг строку для добровільної сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України №61-р/тк від 25 жовтня 2024 року, було відновлено, у зв'язку з чим відповідач мав право сплатити штраф протягом наступних 37 днів (залишок із встановленого законом двомісячного строку) - до 31 липня 2025 року включно.
Колегія суддів зазначає, що у зв'язку із закінченням двомісячного строку для добровільної сплати штрафу (з 17 листопада 2024 року по 10 грудня 2024 року включно та з 23 червня 2025 року по 31 липня 2025 року включно), у позивача з 01 серпня 2025 року виникло право на нарахування пені за кожний день прострочення його сплати.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що правомірним періодом для нарахування пені за прострочення сплати штрафу є період з 01 серпня 2025 року по 13 серпня 2025 року включно.
Апеляційним судом перевірено здійснений позивачем розрахунок пені, яка підлягає нарахуванню, та встановлено, що її розмір становить 98744,88 грн (506384,00 грн х 1,5 % = 7595,76 грн за день; 7595,76 грн х 13 = 98744,88 грн).
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 98744,88 грн пені.
Оцінюючи доводи апелянта щодо визначення моменту відновлення перебігу строку для добровільної сплати штрафу, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Брацлав-ЗМ" помилково враховує дату складення повного тексту судового рішення - 25 червня 2025 року та дату набрання ним законної сили - 16 липня 2025 року як такі, що впливають на зміну обчислення строку.
Разом з тим, відповідно до положень законодавства та правової природи інституту зупинення перебігу строку, таке зупинення має місце виключно на період фактичного розгляду справи судом, а відтак не включає інші процесуальні проміжки часу, зокрема пов'язані зі складенням повного тексту судового рішення чи набранням ним законної сили.
Таким чином, посилання апелянта на необхідність врахування зазначених дат при обчисленні строку є помилковими та не впливають на правильність висновків суду першої інстанції щодо визначення моменту закінчення строку для добровільної сплати штрафу та, відповідно, періоду нарахування пені.
Частинами 1, 5 статті 240 ГПК України передбачено, що рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
З огляду на наведене, датою ухвалення рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/15120/24 є 23 червня 2025 року, а відтак саме з цієї дати слід обчислювати момент відновлення перебігу строку для добровільної сплати штрафу, що спростовує доводи апелянта щодо необхідності врахування дати складення повного тексту рішення або дати набрання ним законної сили.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").
У відповідності до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Вінницької області від 02 лютого 2026 року у справі №902/1600/25, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі статтею 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брацлав-ЗМ" на рішення Господарського суду Вінницької області від 02 лютого 2026 року у справі №902/1600/25 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Вінницької області від 02 лютого 2026 року у справі №902/1600/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №902/1600/25 повернути до Господарського суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "21" квітня 2026 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Маціщук А.В.