вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" квітня 2026 р. Справа№ 920/239/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Шаратова Ю.А.
Бестаченко О.Л.
при секретарі судового засідання Супрун В.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 06.04.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сумиобленерго» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.01.2026 (повний текст ухвали підписано 30.01.2026)
у справі №920/239/23 (суддя Короленко В.Л.)
за первісним позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Акціонерного товариства «Сумиобленерго»
про стягнення 11118413,42 грн
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Сумиобленерго»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про тлумачення умов договору,
Відповідно до пунктів 4-5 резолютивної частини ухвали від 16.12.2024 у справі №920/239/23 постановлено прийняти до розгляду та частково задовольнити заяву АТ "Сумиобленерго" (вх №3296 від 19.07.2024) в частині закриття провадження у справі; закрити провадження у справі з розгляду зустрічного позову на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 19.05.2025 у справі №920/239/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025, первісний позов задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства "Сумиобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3100764,30 грн (три мільйони сто тисяч сімсот шістдесят чотири грн 30 коп.) 3% річних, 7939444,05 грн (сім мільйонів дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч чотириста сорок чотири грн 05 коп.) інфляційних збитків, а також 165603,13 грн (сто шістдесят п'ять тисяч шістсот три грн 13 коп.) судового збору; в іншому відмовлено.
18.12.2025 на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.05.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 видано наказ, яким стягнуто з Акціонерного товариства "Сумиобленерго" (вул. Івана Сірка, буд.7, м. Суми, 40035; код за ЄДРПОУ 23293513) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м.Київ, 01032; код за ЄДРПОУ 00100227) 3100764,30 грн (три мільйони сто тисяч сімсот шістдесят чотири грн 30 коп.) 3% річних, 7939444,05 грн (сім мільйонів дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч чотириста сорок чотири грн 05 коп.) інфляційних збитків, а також 165603,13 грн (сто шістдесят п'ять тисяч шістсот три грн 13 коп.) судового збору.
Ухвалою від 08.01.2025 у справі №920/239/23 задоволено заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду (вх №3397 від 13.06.2025) з урахуванням заяви про уточнення розстрочення виконання рішення (вх №61 від 06.01.2026); розстрочено виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.05.2025 у справі №920/239/23 до 19.05.2026 згідно графіком розстрочення, наведеного в заяві про уточнення розстрочення виконання рішення (вх №61 від 06.01.2026).
12.01.2026 АТ «Сумиобленерго» подало заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх №146), в якій заявник просить визнати наказ Господарського суду Сумської області від 18.12.2025 у справі №920/239/23 таким, що не підлягає виконанню повністю.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.01.2026 відмовлено у задоволенні заяви представника АТ "Сумиобленерго" (вх №146 від 12.01.2026) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю.
Ухвала мотивована тим, що заявник доказів добровільного (а також і примусового) виконання наказу суду ним особисто або іншою особою суду не надав.
Суд зауважив, що розстрочення виконання рішення та часткова сплата заборгованості за наказом не передбачає визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю. Зазначені обставини мають бути враховані державним або приватним виконавцем в межах виконавчого провадження в процесі примусового виконання судового рішення на підставі відповідного наказу та ухвали про розстрочення виконання рішення суду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач за зустрічним позовом 09.02.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 09.02.2026) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою наказ про примусове виконання судового рішення №920/239/23 від 18.12.2025 визнати таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Апелянт, з урахуванням уточнень до апеляційної скарги, не погоджується з прийнятою ухвалою в частині відмови Господарським судом Сумської області визнати наказ про примусове виконання судового рішення № 920/239/23 від 18.12.2025 таким, що не підлягає виконанню в частині сплаченого апелянтом судового збору у розмірі 165 603,13 грн, а тому вважає, що ухвала в цій частині є незаконною і необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права, а саме без застосування ч. 2 ст. 328 ГПК України.
Зобов'язання по судовому збору у розмірі 165 603,13 грн, яке зазначено у Наказі, було виконане Апелянтом ще 19.12.2025, що підтверджувалося копією платіжної інструкції № 1926 від 19.12.2025, яка долучалася до заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню від 12.01.2026.
Оскільки зобов'язання в частині сплати судового збору у розмірі 165 603,13 грн, що зазначене у Наказі, Апелянтом було виконано повністю, то Господарський суд Сумської області у відповідності до ч. 2 ст. 328 ГПК України мав би визнати Наказ таким, що не підлягає виконанню саме в частині виконаного зобов'язання.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Шаратов Ю.А., Бестаченко О.Л.
12.02.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 12.02.2026) скаржником було подано зміни до апеляційної скарги, в яких він просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області у справі № 920/239/23 від 27.01.2026 про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню від 12.01.2026 в частині сплаченого АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "СУМИОБЛЕНЕРГО" судового збору у розмірі 165 603,13 грн і ухвалити нове судове рішення, яким наказ про примусове виконання судового рішення № 920/239/23 від 18.12.2025 визнати таким, що не підлягає виконанню в частині сплаченого АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "СУМИОБЛЕНЕРГО" судового збору у розмірі 165 603,13 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2026 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/239/23.
Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сумиобленерго» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.01.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №920/239/23.
23.02.2026 матеріали оскарження у справі №920/239/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.01.2026 у справі №920/239/23; призначено до розгляду апеляційну скаргу на 23.03.2026.
В судовому засіданні 23.03.2026 приймав участь представник відповідача, в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів приймав участь представник позивача, надали пояснення по справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2026, з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин справи, необхідністю витребування у представника позивача інформації щодо надходження/ненадходження на рахунок ПАТ "НЕК "Укренерго" 165 603,13 грн, сплачених АТ "Сумиобленерго" як відшкодування витрат по сплаті судового збору у даній справі, відкладено розгляд справи на 06.04.2026.
31.03.2026 від представника позивача надійшла заява (документ сформований в системі «Електронний суд»), в якій представник зазначає, що НЕК «Укренерго» підтверджує надходження на його рахунок суми 165 603,13 грн, сплачених АТ "Сумиобленерго" як відшкодування витрат по сплаті судового збору у справі № 920/239/23 за подачу позовної заяви.
На підтвердження Позивачем разом з цією заявою подано інформацію з обслуговуючого банку - АТ «Ощадбанк» про надходження 19.12.2025 на рахунок НЕК «Укренерго» від АТ «Сумиобленерго» грошових коштів в сумі 165 603,13 грн з призначенням платежу «відшкодування витрат по сплаті судового збору зг. З рішенням Господарського суду Сумської області по справі « 920/239/23 без ПДВ».
Одночасно у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечував її доводи, вказуючи на прийняття судом оскаржуваної ухвали з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, з повним зясуванням обставин, що мають значення для справи.
Явка представників сторін
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 06.04.2026 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 06.04.2026 заперечував доводи апеляційної скарги, просив її відхилити.
В судовому засіданні 06.04.2026 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Наказ від 18.12.2025 у справі №920/239/23, який заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виданий на примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.05.2025, яке набрало законної сили 24.11.2025, та постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025.
У заяві відповідач за первісним позовом зауважує, що оскільки, на його думку, Господарський суд Сумської області у справі №920/239/23 надав заявнику можливість добровільно виконувати рішення 19.05.2025 на підставі затвердженого ухвалою від 08.01.2026 уточненого графіку розстрочення, а перша дата добровільного виконання ще не настала, то дана подія є саме тією іншою причиною, яка передбачена ст. 328 ГПК України і на підставі якої суд може визнати наказ таким, що не підлягає виконанню повністю.
Разом з тим, ще однією підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, на думку заявника, є виконання боржником наказу в частині сплати судового збору у розмірі 165603,13 грн, як наслідок відсутність обов'язку заявника в цій частині, а тому на цій підставі, заявник вважає, що суд може визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 ГПК України).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Аналіз статей 3, 8, частин першої, другої статті 55, частин першої, другої статті 129-1 Конституції України у їх системному зв'язку, а також правових позицій Конституційного Суду України дає підстави стверджувати, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до норм частин 1, 2 ст.328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2025 у справі № 920/239/23 Господарським судом Сумської області було прийнято рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Позивач) до Апелянта були задоволені частково: із Апелянта на користь Позивача було стягнуто 7 939 444,05 грн інфляційних втрат, 3 100 764,30 грн 3% річних, 165 603,13 грн судового збору, а в іншому було відмовлено.
24.11.2025 у справі № 920/239/23 Північним апеляційним господарським судом було прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Позивача залишено без задоволення (далі - Постанова), а Рішення без змін.
Таким чином, Рішення набрало законної сили 24.11.2025.
Для примусового виконання Рішення Господарським судом Сумської області було видано наказ про примусове виконання судового рішення № 920/239/23 від 18.12.2025.
Складовими заборгованості, яка стягувалася з Апелянта на користь Позивача і яка зазначена у Наказі, є:
- інфляційні втрати у розмірі 7 939 444,05 грн;
- 3% річних у розмірі 3 100 764,30 грн;
- судовий збір у розмірі 165 603,13 грн.
Таким чином, заборгованість, яка зазначена у Наказі розділена на три окремі зобов'язання.
У відповідності до ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Тобто, вищевказана норма передбачає, що як наслідок суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково у разі якщо обов'язок Апелянта відсутній повністю або частково.
Колегія суддів зазначає, що в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється. (Правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 910/8665/17).
Виконання рішення суду проводиться лише тим способом, який визначено у рішенні, або в порядку статті 331 ГПК України цей спосіб і порядок виконання може бути змінений.
Зобов'язання по сплаті судового збору у розмірі 165 603,13 грн, яке зазначено у Наказі, було виконане Апелянтом ще 19.12.2025, що підтверджувалося копією платіжної інструкції № 1926 від 19.12.2025, яка долучена до заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню від 12.01.2026 (а.с.19 матеріалів оскарження).
31.03.2026 від представника позивача надійшла заява (документ сформований в системі «Електронний суд»), в якій представник зазначає, що НЕК «Укренерго» підтверджує надходження на його рахунок суми 165 603,13 грн, сплачених АТ "Сумиобленерго" як відшкодування витрат по сплаті судового збору у справі № 920/239/23 за подачу позовної заяви.
На підтвердження Позивачем разом з цією заявою подано інформацію з обслуговуючого банку - АТ «Ощадбанк» про надходження 19.12.2025 на рахунок НЕК «Укренерго» від АТ «Сумиобленерго» грошових коштів в сумі 165 603,13 грн з призначенням платежу «відшкодування витрат по сплаті судового збору зг. З рішенням Господарського суду Сумської області по справі « 920/239/23 без ПДВ».
Отже, матеріали оскарження містять докази погашення19.12.2025 боржником заборгованості зі сплати судового збору в розмірі 165 603,13 грн з примусового виконання наказу № 920/239/23 від 18.12.2025.
Аргументи апеляційної скарги про те, що наказ Господарського суду Сумської області від 18.12.2025 про примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.05.2025 у справі №920/239/23 є таким, що не підлягає виконанню в порядку ч. 2 ст. 328 ГПК України, в частині стягнення 165 603,13 грн судового збору, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Місцевий господарський суд не звернув уваги на вказані обставини, а тому дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про визнання наказу Господарського суду Сумської області від 18.12.2025 про примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.05.2025 у справі №920/239/23 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 165 603,13 грн судового збору.
В решті колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про неподання відповідачем доказів сплати на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 7 939 444,05 грн та 3% річних у розмірі 3 100 764,30 грн, відповідно наказ суду в цій частині не підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідачем ухвала суду в цій частині в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Виходячи з правил ч. 4 ст. 11 ГПК України, апеляційний суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Сумиобленерго» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.01.2026 у справі №920/239/23 підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Сумської області від 27.01.2026 у справі №920/239/23 частковому скасуванню, заява представника Акціонерного товариства «Сумиобленерго» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, - частковому задоволенню, а наказ Господарського суду Сумської області від 18.12.2025 про примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.05.2025 у справі №920/239/23 підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 165 603,13 грн судового збору. В решті заяви слід відмовити.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з її задоволенням на підставі ст.129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сумиобленерго» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.01.2026 у справі №920/239/23 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.01.2026 у справі №920/239/23 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
« 1.Заяву представника Акціонерного товариства «Сумиобленерго» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.
2. Визнати наказ Господарського суду Сумської області від 18.12.2025 про примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.05.2025 у справі №920/239/23 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 165 603,13 грн судового збору.
3.В решті заяви відмовити».
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Петлюри Симона, 25, код ЄДРПОУ 00100227) на користь Акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40016, Сумська обл., Сумський р-н, м. Суми, просп. Свободи, 9, код ЄДРПОУ 23293513) 2662,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
4.Доручити Господарському суду Сумської області видати наказ.
5. Матеріали оскарження у справі №920/239/23 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 21.04.2026.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді Ю.А. Шаратов
О.Л. Бестаченко