вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" квітня 2026 р. Справа№ 24/142-б
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Кропивної Л.В.
Горбасенка П.В.
за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.
представники учасників справи в судове засідання не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідністю Фірма "Маг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 року
у справі №24/142-б (суддя Стасюк С.В.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Радикал"
до Товариства з обмеженою відповідністю Фірма "Маг"
про витребування майна з чужого незаконного володіння
в межах справи №24/142-б
за заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Відкритого акціонерного товариства "Радикал"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 року у справі №24/142-б відмовлено у задоволенні заяви ТОВ Фірма "Маг" про роз'яснення судового рішення, а саме ухвали Господарського суду міста Києва від 16.12.2025 року.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ Фірма "Маг" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 року та ухвалити нове рішення, яким передати з урахуванням частини першої статті 36 ГПК України за встановленою статтею 7 КУзПБ підсудністю до повноважного суду першої інстанції матеріали за позовом ВАТ "Радикал" до ТОВ Фірма "Маг" про витребування майна з чужого незаконного володіння у межах справи №24/142-б про банкрутство ВАТ "Радикал", визнавши ліквідацію ВАТ "Радикал" завершеною у зв'язку з закінченням відведеного для цього законом строку.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2026 апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Ухвалою суду від 16.02.2026 року вищевказаною колегією суддів витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №24/142-б за позовом ВАТ "Радикал" до ТОВ Фірма "Маг" про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи №24/142-б за заявою ПАТ "Київенерго" до ВАТ "Радикал" про банкрутство та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги ТОВ Фірма "Маг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 у справі №24/142-б до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
18.02.2026 року через систему "Електронний суд" представником ТОВ Фірма "Маг" подано заяву про відвід, в якій останній просив відвести суддів Північного апеляційного господарського суду - Отрюха Б.В., Остапенка О.М. та Сотнікова С.В. від розгляду справи №24/142-б про банкрутство ВАТ "Радикал".
Ухвалою суду від 19.02.2026 колегією суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М. заяву ТОВ Фірма "Маг" про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Отрюха Б.В. та Сотнікова С.В. від розгляду справи № 24/142-б задоволено; у задоволенні заяви ТОВ Фірма "Маг" про відвід судді Остапенка О.М. відмовлено; відведено суддів Північного апеляційного господарського суду Отрюха Б.В. та Сотнікова С.В. від розгляду справи №24/142-б; матеріали справи №24/142-б вирішено передати для визначення складу суду відповідно до ст. 32 ГПК України.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026 року апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Пантелієнко В.О., судді: Станік С.Р., Козир Т.П.
02.03.2026 року листом Північного апеляційного господарського суду №24/124-б/09.1-14/54/26 було повторно витребувано у Господарського суду міста Києва справу №24/142-б за позовом ВАТ "Радикал" до ТОВ Фірма "Маг" про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи №24/142-б за заявою ПАТ "Київенерго" до ВАТ "Радикал" про банкрутство.
05.03.2026 супровідним листом Господарського суду міста Києва №24/142-б/1370/26 від 04.03.2026 матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 року у даній справі надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
09.03.2026 року суддею Північного апеляційного господарського суду Пантелієнком В.О. подано заяву про самовідвід від розгляду даної справи, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 09.03.2026 року колегією суддів у складі: головуючий суддя Пантелієнко В.О., судді: Станік С.Р., Козир Т.П. дану заяву задоволено, а справу №24/142-б передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованого системою у відповідності до положень п.п.17.4 п.17 ч.1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Витягом з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 12.03.2026 року апеляційну скаргу передано на розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Кропивна Л.В., Горбасенко П.В.
Ухвалою суду від 17.03.2026 року вищевказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Фірма "Маг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 року у справі №24/142-б, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 09.04.2026 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
Представник ТОВ Фірма "Маг" в судове засідання 09.04.2026 року не з'явився, надіславши до його початку клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши в судовому засіданні заявлене клопотання про відкладення розгляду справи з наведених у ньому мотивів, судова колегія відмовила у його задоволенні у зв'язку із безпідставністю та необґрунтованістю, про що в судовому засіданні постановлено ухвалу без оформлення окремого документа із занесенням її до протоколу судового засідання в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України.
При цьому, при прийнятті протокольної ухвали, судом було враховано, що згідно п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку лише у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Крім того, у відповідності до ч. 11 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
В обґрунтування клопотання про відкладення розгляду справи представник скаржника зазначив, що належний представник ТОВ Фірма "Маг" - адвокат Будова Н.М. прийматиме участь в інших попередньо призначених судових засіданнях, зокрема, в господарському суді міста Києва по справі №24/142-б, розгляд якої відкласти не вдалось.
Однак, колегія суддів наведені у клопотанні причини для відкладення вважає неповажними з огляду на наступне.
Так, судом апеляційної інстанції враховано, що ТОВ Фірма "Маг" подано апеляційну скаргу, тобто було викладено власну позицію по суті спору.
Колегія суддів зазначає, що доводи представника скаржника, викладені в клопотанні про відкладення розгляду справи, не є беззаперечними та поважними підставами для відкладення розгляду справи, оскільки представником скаржника не доведено яким чином інші справи є більш пріоритетними за справу, яка наразі переглядається в апеляційному порядку або, що судове засідання у них були призначені раніше, ніж у цій справі та не надано належних та допустимих доказів, зокрема щодо неможливості перенесення інших судових засідань.
Слід зауважити, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п. Господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
Отже, ТОВ Фірма "Маг", як юридична особа, не було позбавлено права уповноважити іншого представника на участь у розгляді справи та забезпечити його явку в судове засідання.
Разом з тим, заявником клопотання не доведено суду ані відсутності іншого повноважного представника ТОВ Фірма "Маг", ані неможливості розгляду справи без його участі.
Більш того, судом взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2020 року у справі №924/369/19 та від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Поряд з викладеним, колегія суддів наголошує, що в даному судовому засіданні не розглядається спір по суті заявлених позовних вимог, а предметом апеляційного оскарження є процедурна ухвала, тобто вирішення процесуального питання щодо роз'яснення судового рішення.
Окрім наведеного, слід зазначити, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України).
За викладених обставин, оскільки явка представників учасників провадження у справі обов'язковою не визнавалась, а їх неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, враховуючи, що матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, зважаючи на те, що відкладення є правом суду, а не обов'язком, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлене представником скаржника клопотання про відкладення розгляду справи з викладених у ньому мотивів не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути справу по суті вимог апеляційної скарги за наявними у ній матеріалами та у відсутність представників учасників справи.
09.04.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ Фірма "Маг" слід відмовити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва на стадії ліквідації, введеної постановою Господарського суду міста Києва від 30.11.2016 року, перебуває справа №24/142-б за заявою ПАТ "Київенерго" про банкрутство ВАТ "Радикал".
15.11.2019 року ВАТ "Радикал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ Фірма "Маг" про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2019 року прийнято позовну заяву ВАТ "Радикал" до ТОВ Фірма "Маг" про витребування майна з чужого незаконного володіння до розгляду в межах справи №24/142-б про банкрутство ВАТ "Радикал" та призначено підготовче засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 у даній справі у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 року апеляційні скарги ВАТ "Радикал" і ТОВ Фірма "Маг" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 у справі №24/142-б без змін.
Постановою Верховного Суду від 15.05.2024 року касаційну скаргу ВАТ "Радикал" залишено без задоволення, касаційну скаргу ТОВ "Фірма "Маг" задоволено частково, а саме рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі №24/142-б скасовано, а справу №24/142-б передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
За результатами автоматизованого розподілу справ справу №24/142-б за позовом ВАТ "Радикал" до ТОВ Фірма "Маг" про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи №24/142-б про банкрутство ВАТ "Радикал", передано на розгляд судді Стасюку С.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 року прийнято справу №24/142-б за позовом ВАТ "Радикал" до ТОВ Фірма "Маг" про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи №24/142-б про банкрутство ВАТ "Радикал", до свого провадження та призначено підготовче засідання.
У зв'язку із оскарженням процесуальних документів в апеляційному порядку, матеріали справи №24/142-б було направлено до Північного апеляційного господарського суду.
27.11.2025 матеріали справи за позовом ВАТ "Радикал" до ТОВ Фірма "Маг" про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах розгляду справи №24/142-б про банкрутство ВАТ "Радикал" повернулись до Господарського суду міста Києва, у зв'язку із чим ухвалою суду першої інстанції від 16.12.2025 року було призначено підготовче засідання.
07.01.2026 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ Фірма "Маг" про роз'яснення судового рішення, яким є ухвала Господарського суду міста Києва від 16.12.2025 року з приводу того, чи вже були поданими до Господарського суду міста Києва до виконання останнім ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 року про відкладення розгляду справи №24/142-б:
- клопотання про долучення доказів та приєднання їх до матеріалів справи №24/142-б про банкрутство ВАТ "Радикал" від 30.07.2025 року з додатками;
- заява про залучення на стороні ТОВ Фірма "Маг" у справу №24/142-б про банкрутство особливо небезпечного підприємства ВАТ "Радикал" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ "Юрфакторинг Сервіс" від 30.07.2025 року з додатками, які відповідно до даних системи "Електронний суд" були зареєстрованими та приєднаними до матеріалів справи №24/142-б.
За наслідками розгляду поданої ТОВ Фірма "Маг" заяви про роз'яснення судового рішення у даній справі ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 року у задоволенні вказаної заяви було відмовлено.
Приймаючи дану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що ухвала Господарського суду міста Києва від 16.12.2025 року про призначення підготовчого засідання у справі №24/142-б за позовом ВАТ "Радикал" до ТОВ Фірма "Маг" про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи №24/142-б про банкрутство ВАТ "Радикал", не підлягає виконанню в порядку Закону України "Про виконавче провадження", а тому відсутні підстави для її роз'яснення.
ТОВ Фірма "Маг" з даною ухвалою суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
За твердженням апелянта, оскаржувана ухвала постановлена неповажним судом, внаслідок порушення судом ст. 7 КУзПБ.
Крім того, скаржник зазначив, що суд першої інстанції здійснив розгляд заяви про роз'яснення судового рішення через 19 днів з дати надходження заяви до суду першої інстанції, що на думку останнього є порушенням процесуального права, а саме ч. 3 ст. 245 ГПК України.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вказаної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування такої ухвали з огляду на наступне.
Згідно ст. 245 ГПК України суд за заявою учасників справи роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу.
Роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду) як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість та ясність судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення, а його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документа. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Якщо фактично порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Таким чином, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, спрямований на його викладення у більш ясній і зрозумілій формі та здійснюється господарським судом без зміни його змісту та в межах тих питань, які були предметом судового розгляду.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 09.07.2018 у справі №911/2050/16, від 10.07.2018 у справі №461/1930/16-ц, від 03.09.2018 у справі №638/11634/17(К/9901/4439/17), від 18.06.2019 у справі №903/922/17 та від 06.10.2020 у справі №233/3676/19 та в подальшому знайшла своє відображення, в т.ч. у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №911/2581/14, від 09.02.2022 у справі №904/4380/21, від 06.07.2022 у справі №904/766/21 та в ухвалах Верховного Суду від 06.02.2023 у справі №910/17954/20, від 08.03.2023 у справі №910/18544/21, від 30.03.2023 у справі №910/1442/22, від 03.04.2023 у справі №904/2105/22.
Так, судом встановлено, що ухвала Господарського суду міста Києва від 16.12.2025 року про призначення підготовчого засідання у справі №24/142-б за позовом ВАТ "Радикал" до ТОВ Фірма "Маг" про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи №24/142-б про банкрутство ВАТ "Радикал", із заявою про роз'яснення якої звернувся заявник, не є судовим рішенням, право на роз'яснення якого передбачено ст. 245 ГПК України, оскільки воно не підлягає виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Колегія суддів також наголошує, що ухвала Господарського суду міста Києва від 16.12.2025 року є повною, чіткою та зрозумілою, містить стислий виклад інформацію щодо руху справи №24/142-б та аналіз застосованих правових норм, має вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини, які викладені у визначеній ГПК України послідовності, а тому розуміння її змісту не викликає жодних труднощів і не потребують зайвої деталізації.
Окрім того, питання, на які заявник хоче отримати роз'яснення у порядку ст.245 ГПК України, фактично стосуються роз'яснення наявності чи відсутності в матеріалах справи певних документів на конкретну дату, що може бути встановлено безпосередньо скаржником шляхом ознайомлення з матеріалами справи, а тому така заява за своєю суттю у розумінні ст.245 ГПК України не є заявою про роз'яснення судового рішення.
Таким чином, оскільки заява ТОВ Фірма "Маг" про роз'яснення ухвали суду не відповідає приписам ст.245 ГПК України, не спрямована на усунення її неточностей або незрозумілості шляхом роз'яснення, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні такої заяви.
Доводи скаржника відносно того, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята неповноважним складом суду є безпідставними, з огляду на наступне.
Справа №24/142-б за заявою ПАТ "Київенерго" до ВАТ "Радикал" про банкрутство у суді першої інстанції розглядається колегією суддів у складі головуючий суддя Чеберяк П.П., судді: Мудрий С.М., Яковенко А.В.
Як було зазначено вище, в межах провадження у справі №24/142-б про банкрутство ВАТ "Радикал", боржник звернувся до суду першої інстанції з позовом до ТОВ Фірма "Маг" про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 року у справі №24/142-б (склад суду: головуючий суддя Чеберяк П.П., судді: Мудрий С.М., Пасько М.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі №24/142-б апеляційні скарги ВАТ "Радикал" і ТОВ Фірма "Маг" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 року у справі №24/142-б без змін.
Постановою Верховного Суду від 15.05.2024 року у справі №24/142-б касаційну скаргу ВАТ "Радикал" залишено без задоволення, касаційну скаргу ТОВ "Фірма "Маг" задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 року (склад суду: головуючий суддя Чеберяк П.П., судді: Мудрий С.М., Пасько М.В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 року у справі №24/142-б скасовано, а справу №24/142-б передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
За результатами автоматизованого розподілу справ справу №24/142-б за позовом ВАТ "Радикал" до ТОВ Фірма "Маг" про витребування майна з чужого незаконного володіння, яка розглядалася в межах справи №24/142-б про банкрутство ВАТ "Радикал", передано на розгляд судді Стасюку С.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 року прийнято справу №24/142-б за позовом ВАТ "Радикал" до ТОВ Фірма "Маг" про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи №24/142-б про банкрутство ВАТ "Радикал" до провадження визначеним складом суду.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку вірно змінився склад суду, який розглядає справу №24/142-б за позовом ВАТ "Радикал" до ТОВ Фірма "Маг" про витребування майна з чужого незаконного володіння, яка розглядається в межах справи №24/142-б про банкрутство ВАТ "Радикал", враховуючи, що постановою Верховного Суду від 15.05.2024 року у справі №24/142-б за позовом ВАТ "Радикал" до ТОВ Фірма "Маг" про витребування майна з чужого незаконного володіння, рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 року у справі №24/142-б (склад суду: головуючий суддя Чеберяк П.П., судді: Мудрий С.М., Пасько М.В.) скасовано, а справу №24/142-б передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Тобто, в даному випадку суд, який безпосередньо розглядає справу №24/142-б про банкрутство ВАТ "Радикал" (у складі колегії: головуючий суддя Чеберяк П.П., судді: Мудрий С.М., Бойко Р.В.), не може брати участі у новому розгляді справи окремого позовного провадження за позовом ВАТ "Радикал" до ТОВ Фірма "Маг" про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що прийняття справи №24/142-б за позовом ВАТ "Радикал" до ТОВ Фірма "Маг" про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи №24/142-б про банкрутство ВАТ "Радикал" до свого провадження суддею Стасюком С.В. є законним, даний склад суду є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскаржувана ухвала постановлена повноважним судом у справі №24/142-б за позовом ВАТ "Радикал" до ТОВ Фірма "Маг" про витребування майна з чужого незаконного володіння, яка розглядалась в межах справи №24/142-б за заявою ПАТ "Київенерго" до ВАТ "Радикал" про банкрутство.
Вимоги апеляційної скарги про передачу з урахуванням частини першої статті 36 ГПК України за встановленою статтею 7 КУзПБ підсудністю до повноважного суду першої інстанції матеріали за позовом ВАТ "Радикал" до ТОВ Фірма "Маг" про витребування майна з чужого незаконного володіння у межах справи №24/142-б про банкрутство ВАТ "Радикал", визнавши ліквідацію ВАТ "Радикал" завершеною у зв'язку з закінченням відведеного для цього законом строку, в даному випадку є безпідставними, оскільки в межах даного апеляційного провадження переглядається правомірність ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення і питання про передачу справи за встановленою підсудністю не є предметом перегляду в апеляційному порядку.
Стосовно доводів про порушення судом строків розгляду такої заяви по суті вимог суд зазначає наступне.
Як підтверджується матеріалами справи, заяву про роз'яснення судового рішення зареєстровано судом 07.01.2026 року і, відповідно, розглянуто по суті з прийняттям відповідної ухвали лише 26.01.2026 року.
Таким чином, судом першої інстанції порушено встановлені ст. 245 ГПК України строки розгляду такої заяви по суті вимог (10 днів).
Водночас, колегією суддів було встановлено, що у період з 01.01.2026 по 02.01.2026 та з 05.01.2026 по 12.01.2026 суддя Стасюк С.В. перебував у відпустці та в подальшому у період з 16.01.2026 по 25.01.2026 - у відрядженні, тому вказану заяву ТОВ Фірма "Маг" було розглянуто після повернення судді Стасюка С.В. з відрядження, про що зазначено в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, зокрема: "дата складання та підписання повного тексту ухвали: 26.01.2026 (після повернення з відрядження)".
Водночас, судова колегія зауважує, що згідно ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції", рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Разом з цим, колегія суддів також звертає увагу, що 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який триває дотепер.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
Згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що хоча судом першої інстанції і не було дотримано встановлені ГПК України строки, проте таке порушення, по-перше, було викликано об'єктивними обставинами (відпустка та відрядження судді), а, по-друге, це порушення не можна розцінювати як порушення розумних строків розгляду заяви судом.
Суд також зазначає, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, а оскільки оскаржувана ухвала є законною і обґрунтованою, а строк розгляду заяви не призвів до порушення прав учасників справи про банкрутство, то зазначені аргументи апелянта не є обов'язковими та беззаперечними підставами для скасування судового рішення внаслідок порушення норм процесуального права згідно ч.3 ст.277 ГПК України.
В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необґрунтованими, та такими, що не впливають на суть прийнятого судового, не містять обставин, які б свідчили про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, а відтак не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвалу місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є недоведеними, безпідставними, необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ Фірма "Маг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 року у даній справі, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Маг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 року у справі №24/142-б залишити без задоволення.
2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 року у справі №24/142-б залишити без змін.
3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
4.Матеріали оскарження повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови підписано 20.04.2026 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді Л.В. Кропивна
П.В. Горбасенко