16 квітня 2026 року Справа № 907/1052/24
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді МАТУЩАКА О.І.
суддів СКРИПЧУК О.С.
КРАВЧУК.Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Ярина ТЕЛИНЬКО
представники учасників справи не з'явилися;
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (вх.ЗАГС №01-05/3548/25, 01-05/3549/25 від 02.12.2025)
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 11.06.2025 (повна ухвала - 12.06.2025, суддя Андрейчук Л.В.)
та на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 13.11.2025 (повна ухвала - 17.11.2025, суддя Андрейчук Л.В.) за результатами попереднього засідання
у справі №907/1052/24
за заявою боржниці ОСОБА_1 , Закарпатська область, м. Ужгород
про неплатоспроможність фізичної особи
У провадженні Господарського суду Закарпатської області перебуває справа про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 05.03.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, заборонено боржнику, відчужувати належне йому майно, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича.
Оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ..
У встановлений Кодексом України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) строк, АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (надалі - АТ «ПУМБ») подало заяву про грошові вимоги, в якій кредитор просив визнати його грошові вимоги до боржника в розмірі 68 576, 70 грн заборгованості за кредитними договорами та в сумі 4 844,80 грн судового збору.
Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 11.06.2025 визнав вимоги АТ «ПУМБ» у справі в розмірі 51 488,21 грн із задоволенням у другу чергу та 4 844,80 грн суми сплаченого судового збору за подання заяви з грошовими вимогами, що підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів позачергово та зобов'язав керуючого реструктуризацією внести вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів та примірник реєстру надати до справи. В частині визнання грошових вимог у розмірі 17 088, 49 грн (проценти) суд відмовив.
Ухвалою від 13.11.2025 за результатами попереднього засідання Господарський суд Закарпатської області затвердив реєстр вимог кредиторів до боржниці фізичної особи ОСОБА_1 .. Визнав розмір вимог кредиторів у справі №907/1052/24, які належить включити до реєстру вимог кредиторів, зокрема, АТ «ПУМБ» на загальну суму 51 488, 21 грн із задоволенням у другу чергу та 4 844,80 грн суми сплаченого судового збору за подання заяви з грошовими вимогами, що підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів позачергово.
Вказані ухвали в частині визнання грошових вимог АТ «ПУМБ» мотивовані тим, що заявлені вимоги підтверджені належними та допустимими доказами у частині заборгованості за тілом кредиту, яка виникла на підставі укладеного між сторонами договору банківського обслуговування та фактичного користування кредитними коштами боржником, що свідчить про наявність грошового зобов'язання у розумінні чинного законодавства, у зв'язку з чим такі вимоги підлягають частковому визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.
Відмовляючи у визнанні грошових вимог у розмірі 17 088,49 грн (проценти), суд вказав, що у матеріалах справи відсутні належні докази погодження сторонами розміру процентів за користування кредитом, зокрема відсутній підпис боржника під умовами договору, які визначають такі проценти, а також відсутні підтвердження ознайомлення позичальника з відповідними умовами, у зв'язку з чим кредитор не набув права на їх нарахування та стягнення.
АТ «ПУМБ» подало апеляційну скаргу на зазначені ухвали суду, в якій просить скасувати оскаржувані ухвали в частині відмови у визнанні його грошових вимог; прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги банку у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувані ухвали суду першої інстанції в частині відмови у визнанні грошових вимог АТ «ПУМБ» на суму 17 088,49 грн є незаконними та такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права, без повного та всебічного з'ясування обставин справи.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відсутність погодження сторонами розміру процентів, тоді як надані банком документи (заява про приєднання до договору, паспорт споживчого кредиту тощо) містять підпис боржника та підтверджують погодження умов кредитування, у тому числі процентної ставки. Крім того, апелянт вказує, що кредитні відносини виникли на підставі договору приєднання, який включає як публічну, так і індивідуальну частини, а тому висновки суду про відсутність правових підстав для нарахування процентів є помилковими, у зв'язку з чим заявлені вимоги підлягають визнанню у повному обсязі.
06.04.2026 через підсистему «Електронний суд» представник апелянта подав додаткові пояснення у справі, в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України.
У додаткових поясненнях представник апелянта зазначає, що нарахування процентів є правомірним, оскільки умови щодо процентної ставки прямо визначені у підписаних боржником документах (заяві про приєднання та паспорті споживчого кредиту), які є складовими кредитного договору, а також деталізовані у додатках до нього. Звертає увагу, що боржник погодився з умовами договору приєднання, а висновки суду про відсутність погодження процентів є помилковими та не відповідають фактичним обставинам.
Відзиву на апеляційну скаргу, а також інших додаткових заяв чи клопотань учасники справи не подавали.
16.04.2026 в судове засідання представники учасників справи не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Беручи до уваги зазначене, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом апеляційного розгляду у цій справі є питання щодо наявності/відсутності підстав для визнання грошових вимог кредитора АТ «ПУМБ» на суму 17 088,49 грн до боржника, а також включення таких до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КузПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Згідно із ст. 1 КУзПБ для цілей цього Кодексу терміни вживаються в такому значенні:
боржником, серед іншого, є юридична особа, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав;
грошовим зобов'язанням (боргом) є, зокрема, зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України;
кредитором, окрім інших, є юридична особа, яка має вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;
конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;
поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45, 46, 47 КУзПБ. Так, відповідно до положень частин 1, 1, 6 ст. 45 КУзПБ:
- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- до заяви в обов'язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;
- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностях (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №913/479/18).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
У поданій заяві кредитор вказував, що між АТ «ПУМБ» та Летою С.О. підписано заяву №2001126796401 від 13.09.2018 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Клієнт просив відкрити на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку. № кредитної картки миттєвого випуску (не персоніфікованої) НОМЕР_2 . Тип персоніфікованої кредитної картки: клієнт просив банк встановити на його поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у сумі 1 000,00 грн. Розрахунковий день 20 число місяця. Платіжна дата 20 число місяця. Строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки. Підписанням заяви підтверджує, що ним отримана у непошкодженому стані платіжна картка і ПІН, а також що з правилами користування платіжною карткою ознайомлений(а) та зобов'язуюсь їх дотримуватись. Реальна річна процентна ставка складає 57,65 %.
Відповідно до вказаної заяви, боржнику відкритий поточний рахунок у національній валюті та встановлений кредитний ліміт на рахунок у сумі 1 000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Враховуючи зазначене та відповідно до п. 4.3.6.4. п. 4.3. ч. 4 р. ІІ договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, кредитний ліміт поступово було збільшено до 50 000,00 грн (а.с. 117, т. 2).
Боржниця активно користувалася кредитною карткою, що підтверджується випискою з її рахунку (а.с. 118-138, т. 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Верховним Судом у постанові від 17.12.2021 у справі № 278/2177/15-ц зазначено, що згідно з положеннями ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Отже, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути доказами заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором".
З урахуванням наведеного, доказами, що підтверджують заборгованість за кредитом, може слугувати виписка з особового рахунку, на підставі якої складено розрахунок заборгованості з помісячним відображенням внесених платежів та виникненням боргових зобов'язань.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
На підставі наявної в матеріалах справи виписки по рахунку боржниці, судом встановлено, що станом на 04.03.2025 заборгованість боржниці за кредитним договором склала 68 576, 70 грн, з яких: 51 488, 21 грн за сумою кредиту (тіло) та 17 088, 49 грн - проценти.
Відмовляючи у визнанні грошових вимог у розмірі 17 088, 49 грн (проценти), суд першої інстанції погодився із доводами арбітражного керуючого, що із тексту заяви про приєднання до умов договору комплексного банківського обслуговування від 18.09.2018 встановлено, що у ній відсутні положення, відповідно до яких сторони взаємно погодили розмір процентів за користування кредитом в розумінні ст. 1054 ЦК України. У тексті заяви також відсутні будь-які положення про розмір інших складових величини реальної відсоткової ставки, а також сторонами не погоджено строк кредиту. Відтак відсутні будь-які правові підстави здійснювати остаточний підрахунок боргу з урахуванням таких величин.
Окрім цього, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність підпису позичальника у заяві про приєднання умов та правил надання банківських послуг, у якій сторони домовились про розмір процентів, позбавляє кредитора права стягувати із боржників заборгованість за такими процентами.
Зазначені висновки місцевого господарського суду колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що зроблені без повного дослідження матеріалів справи і встановлення фактичних обставин.
Так, відповідно до заяви № 200112696401 від 13.09.2018 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування між сторонами погоджено реальну процентну ставку в розмірі 57.65 % річних. Разом з тим, як стверджує кредитор, між сторонами існує домовленість про досягнення згоди про розмір процентів у розмірі 47,88% річних, що підтверджується паспортом споживчого кредиту (а.с. 106, т. 2).
Матеріалами справи підтверджується, що анкета клієнта, заява на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування та паспорт споживчого кредиту, копії яких долучено до заяви із грошовими вимогами АТ «ПУМБ», містять фізичні підписи боржниці - ОСОБА_1 .
У заяві на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО) вказано, що клієнт підписанням цієї заяви підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб розміщений на сайті ПАТ «ПУМБ» pumb.ua, в повному обсязі з урахуванням умов наданих усіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх), погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги в тому, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладенням договору страхування, підписання заяви підтримує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.
Згідно з п.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Підписана між кредитором та боржницею заява на приєднання до ДКБО є договором приєднання, і такий документ містить усі умови договору банківського рахунку та кредитного договору.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звертається (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з п.6 ч.1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» надання кредиту є фінансовою послугою.
Відповідно до абз.4 п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне
регулювання фінансових послуг» у разі, якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом.
Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії. Аналогічна норма міститься у ч.2 ст. 29 Закону України «Про платіжні послуги».
Таким чином, ДКБО відповідно до ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» та ч. 2 ст. 29 Закону України «Про платіжні послуги» є публічною частиною договору, до якої приєднався боржник, підписавши заяву про приєднання до ДКБО, яка є індивідуальною частиною договору.
Умовами вказаної заяви передбачено відкриття поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту.
Надана банком виписка по особовому рахунку № НОМЕР_3 UAH містить повні дані про власника рахунку ( ОСОБА_1 ), що дає змогу однозначно ідентифікувати приналежність цього рахунку саме боржниці.
Водночас із виписки по особовому рахунку вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово здійснювала поповнення карткового рахунку та погашення заборгованості по процентам за договором № 2001126796401 від 13.09.2018.
Тобто боржниця протягом тривалого часу користувався коштами, що є фактичним підтвердженням користування кредитним лімітом та здійснювала часткове погашення заборгованості за кредитним договором.
Колегія суддів враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, згідно з якою виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості за кредитним договором. Виписка з особового рахунку є документом, який підтверджує рух коштів по рахунку клієнта, а її дані є підставою для визначення розміру заборгованості.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, згідно з яким виписка по рахунку є належним та достатнім доказом підтвердження факту видачі кредиту та його розміру, якщо вона містить відомості про здійснені операції та ідентифікує клієнта.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до п. 4.3.6.4 ч. 4 р. ІІ ДКБО, сторони погодили право банку змінювати (зменшити, збільшити) розмір наданого кредитного ліміту або закрити кредитний ліміт взагалі за умови інформування клієнта шляхом направлення SMS-повідомлення на номер мобільного телефону. В SMS-повідомленні про зміну розміру кредитного ліміту банк повідомляє клієнту новий розмір кредитного ліміту. У разі незгоди клієнта із зміненим розміром кредитного ліміту, за винятком випадку, передбаченого п. 4.2.19. р. ІІ цього договору клієнт протягом 30 (тридцяти) календарних днів повинен звернутися до банку та особисто подати відповідну письмову заяву. У випадку, якщо клієнт протягом вказаного строку не заявив про свою незгоду зі зміною розміру кредитного ліміту та/або здійснив першу платіжну операцію після отримання вказаного SMS-повідомлення банку згода клієнта зі зміною умов договору вважається підтвердженою.
Факт видачі боржнику кредитних коштів підтверджується наявними у справі доказами. Натомість боржниця не заперечувала сам факт отримання кредитної картки та не надавала доказів повернення у повному обсязі коштів або відсутності кредитних операцій за цим договором, надані банком докази (заява на приєднання та виписка по особовому рахунку) є достатніми та вірогідними доказами для підтвердження заборгованості.
Нарахування банком процентів у розмірі 47,88% річних хоча і є меншим, ніж погоджено сторонами у заяві боржниці від 13.09.2018, проте відповідає умовам паспорту споживчого кредиту від 13.09.2018.
При цьому, розрахунок заборгованості корелюється з даними банківської виписки та не був спростований боржницею шляхом надання контррозрахунку або надання доказів, що боржницею кошти з цього рахунку не використовувалися.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що надані банком виписки по рахунку ОСОБА_1 у сукупності з іншими зібраними у справі доказами підтверджують обставини видачі кредиту № 2001126796401 від 13.09.2018, його розміру, а також заборгованість по кредиту та процентах, розмір якої відображено у розрахунку та не спростовано боржницею.
Частиною 4 ст. 133 КУзПБ передбачено, що вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання грошових вимог АТ «ПУМБ» у розмірі 17 088, 49 грн (проценти), які підлягають включенню до другої черги вимог кредиторів.
Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не з'ясував належним чином усі обставини справи, оскільки не дослідив у повному обсязі подані кредитором докази (заяву про приєднання, паспорт споживчого кредиту, виписки з рахунку), які підтверджують погодження сторонами умов щодо процентної ставки та дійшов помилкового висновку про відсутність погодження процентів, що спростовується наявними у справі доказами з підписом боржника.
Відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду Господарського суду Закарпатської області від 11.06.2025 в оскаржуваній частині підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про визнання грошових вимог АТ «ПУМБ» до боржниці у розмірі 17 088, 49 грн.
Також суд вважає за необхідне змінити ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 13.11.2025 за результатами попереднього засідання, виклавши її п. 1.2 резолютивної частини щодо кредитора АТ «ПУМБ» в новій редакції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про покладення на боржника 7 267, 2 грн судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 270, 275, 277, 281- 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» задовольнити частково.
2. Скасувати ухвалу суду Господарського суду Закарпатської області від 11.06.2025 у справі №907/1052/24 в частині відхилення грошових вимог АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 у розмірі 17 088, 49 грн. Прийняти у цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги АТ «ПУМБ» до боржниці у розмірі 17 088, 49 грн як вимоги четвертої черги.
3. Змінити абз. 4 п. 1.2. ухвали Господарського суду Закарпатської області від 13.11.2025 за результатами попереднього засідання у справі №907/1052/24, виклавши його у такій редакції:
«АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, б. 4; код ЄДРПОУ 14282829) на загальну суму 68 576, 70 грн із задоволенням у другу чергу та 4 844,80 грн суми сплаченого судового збору за подання заяви з грошовими вимогами, що підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів позачергово».
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, б. 4; код ЄДРПОУ 14282829) 7 267, 2 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Стягнення судового збору здійснювати з урахуванням положень ст. 64 КУзПБ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.
Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК
Судді Н.М. КРАВЧУК
О.С. СКРИПЧУК