21 квітня 2026 року м. Чернівці справа № 727/15124/25
провадження №22-ц/822 /598/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Перепелюк І. Б.
суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н.
секретар Черновська А.К.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26 січня 2026 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтовано наступним. Між АТ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №94978674000 від 11.12.2018 року, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на суму 44 760,00 грн. на придбання товару та відкрито кредитну картку з максимальною сумою ліміту додаткового кредиту 8 000 грн. та договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №95954902000 від 09.12.2019 року, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на суму 49 260,00 грн. на придбання товару та відкрито кредитну картку з максимальною сумою ліміту додаткового кредиту 50 000 грн.
Відповідач користуючись коштами наданими йому банком не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов'язання - не вносив платежі, передбачені умовами договорів, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв'язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов договорів у відповідача утворилася заборгованість за вищезазначеними договорами.
У подальшому між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 209 від 25.05.2021, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитними договорами №94978674000 від 11.12.2018 року та №95954902000 від 09.12.2019 року.
Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за договором №94978674000 від 11.12.2018 року становить 49 811,08грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 30 733,07грн; заборгованість за відсотками - 19 078,01 грн.; заборгованість за комісією - 0 грн. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за договором №95954902000 від 09.12.2019 року становить 68 725,42грн. а саме: заборгованість за тілом кредиту - 44 692,63 грн; заборгованість за відсотками - 24 032,79грн.; заборгованість за комісією - 0 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості становить 118 536,5 грн.
Позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ заборгованість в загальній сумі 118 536,5 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26 січня 2026 року у задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить скасувати рішення суду, прийняти постанову про задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором у справі №727/15124/25 в повному обсязі та вирішити питання судових витрат.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначає, що судом першої інстанції ухвалене рішення з порушенням норм матеріального права. Рішення є необґрунтованим з огляду на неповноту з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, і підлягає скасуванню.
Посилається на те, що згідно п. 3.3 Договорів №94978674000 та №95954902000, кредит надається Позичальнику для особистих потреб на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Банку, до якого випущено картку. Згідно п. 4.1. зазначених договорів, банк відкриває Позичальнику та обслуговує на умовах відповідного тарифного плану окремий картковий рахунок у національній валюті України, який використовується згідно режимом поточного рахунку, встановленим законодавством, та обслуговується згідно цих Договорів в та Правил. Отже, враховуючи вищевикладене, Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договорів. Позивач до позовної заяви додавав Виписки із карткового рахунку за Договором №94978674000 та Догвором №95954902000 у яких відображено всі нарахування, погашення та списання, відповідно до умов кредитування. Дані виписки відображають інформацію за кожний місяць користування.
Апелянт, посилаючись на обставини зазначені в позові, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підтверджені належними доказами.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_1 у відзиві просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з метою отримання кредиту звернувся до АТ «УкрСиббанк» та 11.12.2018 року підписав Анкету-заявку на надання споживчого кредиту.
11.12.2018 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 94978674000, відповідно до умов якого, банк зобов'язався на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів відкрити ОСОБА_1 та в подальшому обслуговувати на умовах Тарифного плану «Револьверна Кредитна Картка «Шоппінг картка», розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com й на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку, картковий рахунок № НОМЕР_1 , який використовується з режимом поточного рахунку, встановленим законодавством, та обслуговується згідно цього договору-анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування та відкриття і розрахунково-касове обслуговування карткових рахунків клієнтів АТ «УкрСиббанк», опублікованих в газеті «Голос України» №105 від 09.06.2017 (з усіма змінами та доповненнями) та розміщених на сайті www.my.ukrsibbank.com та/або на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку.
У відповідності до умов вищевказаного договору, банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом; сума кредиту 44 760,00 грн. для особистих потреб шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника, повернення коштів здійснюється ануїтетними платежами, розмір платежу - 3 25,00 грн. щомісячно до 11 числа, повернення кредиту не пізніше 11.12.2022, процентна ставка за договором 77% річних, за користування коштами понад встановлений строк процентна ставка 84% річних.
Договором передбачено також особливості відкриття поточного карткового рахунку та умови надання додаткового кредиту (8 000.00 грн. на револьверну кредитну картку «Шоппінг картка» на 24 місяці з моменту встановлення ліміту під проценту ставку 55% річних, комісія за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати платежу до 500 грн., поповнення рахунку щомісячно), особливі умови, реквізити сторін, додаток №1 (комісії, графік платежів станом з 11.12.2018 по 12.12.2022 рр.). Договір підписано позичальником власноручним підписом.
Також в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 та в якому містяться основні умови кредитування.
Матеріали справи містять також додаткові угоди до Договору про надання споживчого кредиту № 94978674000 від 12.11.2018 р., від 15 травня 2020 р., від 19 травня 2020 р., 11 серпня 2020 р. та від 11 серпня 2020 року.
Пунктом 5 даних угод передбачено, що Додаткова угода підписується сторонами у письмовому вигляді у відділенні банку, однак підписів сторін дані угоди не містять.
Факт користування позичальником кредитними коштами на картковому рахунку підтверджується випискою за кредитним договором № 94978674000 за період з 11.12.2018 по 25.05.2021.
09.12.2019 року ОСОБА_1 з метою отримання кредиту звернувся до АТ «УкрСиббанк» та підписав Анкету-заявку на надання споживчого кредиту.
Між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 09.12.2019 року укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №95954902000, за яким Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил (п.2.1 Договору).
Пунктами 1.1, 1.2 Договору передбачено, що підписуючи цей Договір, Позичальник погоджується з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку та оприлюднені у газеті «Урядовий кур'єр» № 105, 09.06.2017 р. (із усіма змінами і доповненнями): умовами надання споживчого кредиту Позичальнику, його обслуговування і погашення; умовами відкриття та розрахунково-касового обслуговування поточних карткових рахунків.
Правила після підписання сторонами Договору, стають його невід'ємною частиною. Підписуючи Договір, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами Договору, які викладені в цьому Договорі та в Правилах. Підписи Сторін під цим Договором вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому, після підписання Сторонами цього Договору, Правила не підлягають додатковому підписанню Сторонами і вступають в силу для Сторін одночасно із підписанням цього Договору.
Розділом 3 Договору визначені умови кредитування, зокрема, сума кредиту за Договором становить 49 260 грн. Надання кредиту здійснюється у термін не пізніше ніж 30 календарних днів з моменту підписання Договору.
Кредит надається Позичальнику для особистих потреб, а саме: в сумі 49 000 грн. на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника НОМЕР_2 , відкритий у Банку, до якого випущено платіжну картку. Умови відкриття поточного рахунку, до якого випускається платіжна картка, та випуску платіжної картки обумовлюється в окремому договорі, що укладається між Банком та Позичальником; в сумі 260 грн. на оплату страхового платежу відповідно до умов Договору добровільного страхування Позичальника, укладеного 09.12.2019 з ПрАТ "СК "КАРДІФ», ідентифікаційний код юридичної особи/ ідентифікаційний номер за ДРФО 34538696, шляхом перерахування з позичкового рахунку Позичальника на рахунок страхової компанії ПрАТ "СК "КАРДІФ", відкритого в АТ «УкрСиббанк».
Позичальник зобов'язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіка платежів, що викладений у Додатку № 1 до Договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 09.12.2022 року. Розмір ануїтетного платежу становить 3 204 грн. Розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру попередніх платежів (п.3.5, п.3.6 Договору). Ануїтетний платіж повинен сплачуватись щомісячно до 9 числа (включно) кожного місяця (п.3.7 Договору). Процентна ставка за Договором встановлюється в розмірі 67% річних (п.3.8 Договору). За користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 74 % річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу встановленого у Договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості (п.3.9 Договору). Відповідно до п. 3.11 Договору Позичальник сплачує Банку комісії відповідно до умов цього Договору та Додатку №1 до Договору, який є його невід'ємною частиною.
Крім того, згідно з п.п.4.1, 4.2 Договору визначено, що Банк відкриває Позичальнику та обслуговує на умовах Тарифного плану «Картка з лімітом "Шоппінг 55% Grace", розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com й на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку, окремий поточний рахунок № НОМЕР_3 , до якого випускається платіжна картка, у національній валюті України, який використовується та обслуговується згідно цього Договору та Правил. Картковий рахунок відкривається Банком в Дату встановлення ліміту кредитування згідно цього Договору.
Сторони домовились, що Банк може надати Позичальнику додатковий кредит (Кредитну картку) шляхом встановлення ліміту овердрафту на Картковому рахунку Позичальника на наступних умовах: сума ліміту кредитування: до 50 000 грн.; строк дії ліміту кредитування: 24 місяці з дати встановлення ліміту кредитування (з можливістю подальшої пролонгації). Процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки, річних: 55 % річних. Комісія за розрахункове обслуговування (РКО) у відповідності до тарифного плану.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що Позичальник доручає Банку здійснювати договірне списання коштів на користь Банку в порядку, у строки та у сумах, що визначені у Договорі зі своїх рахунків, а саме: з поточних рахунків Позичальника, відкритих у Банку: НОМЕР_2 - для погашення строкової та простроченої заборгованості за цим Договором з будь-яких рахунків Позичальника, відкритих у Банку, в тому числі тих, що будуть відкриті в майбутньому, - для погашення простроченої заборгованості за цим Договором.
При цьому, Паспорт споживчого кредиту інформаційний лист містить інформацію щодо суми кредиту, строку договору і строку кредитування, а також розмір комісії та вказаний документ підписаний особисто відповідачем після ознайомлення з ним 09.12.2019.
Додатком № 1 до Договору №95954902000 від 09.12.2019 року визначено графік здійснення платежів погашення основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом. Вказаний Додаток № 1 до Договору підписаний відповідачем власноручно.
Умови кредитування, серед іншого, відображені й в паспорті споживчого кредиту, підписаному відповідачем 09.12.2019 року власноручно.
Матеріали справи містять також додаткові угоди до Договору про надання споживчого кредиту №95954902000 від 09.12.2019 р. : від 15 травня 2020 р., 11 серпня 2020 р. та від 11 серпня 2020 року. Пунктом 5 даних угод передбачено, що Додаткова угода підписується сторонами у письмовому вигляді у відділенні банку, однак підписів сторін дані угоди не містять.
Факт користування позичальником кредитними коштами на картковому рахунку підтверджується випискою за кредитним договором №95954902000 за період з 09.12.2019 по 25.05.2021.
25.05.2021 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №209, відповідно до умов якого АТ «УкрСиббанк» за плату відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу із реєстру боржників до Договору факторингу №209 від 25.05.2021, порядковий номер 30, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №94978674000 від 11.12.2018 року в сумі 49 811,08 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 30 733,07 грн; заборгованість за відсотками - 19 078,01 грн.; заборгованість за комісією - 0 грн. та порядковий номер 31 за договором №95954902000 від 09.12.2019 року становить 68 725,42, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 44 692,63 грн; заборгованість за відсотками - 24 032,79грн.; заборгованість за комісією - 0 грн.
Відповідно до платіжної інструкції від 25.05.2021 №31977 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатив АТ «УкрСиббанк» суму фінансування під відступлене право вимоги згідно з договором факторингу №209 у розмірі 1 192 268,91 грн.
З метою досудового врегулювання спору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направляло на адресу ОСОБА_1 досудову вимоги за вих. №20728907 від 14.11.2025, вих. №20728899 від 14.11.2025, в якіх повідомило про відступлення права вимоги та вимагало погашення заборгованості.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам закону, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між АТ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №94978674000 від 11.12.2018 року, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на суму 44760,00 грн. на придбання товару та відкрито кредитну картку з максимальною сумою ліміту додаткового кредиту 8000 грн., та договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №95954902000 від 09.12.2019 року, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на суму 49260,00 грн. на придбання товару та відкрито кредитну картку з максимальною сумою ліміту додаткового кредиту 50 000 грн.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтями 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктами 10-12 пункту 3 розділу Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 № 148, визначено, що касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси; касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документи, електронні розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку; касові операції - операції суб'єктів господарювання між собою та з фізичними особами, пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.
У постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі N 169/506/17 (провадження N 61-37213св18), від 24 червня 2021 року у справі N 686/19271/19 (провадження N 61-9459св20) зроблено висновки, що факт отримання та повернення грошових коштів доводять банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунку, а також прибуткові та видаткові касові ордери у разі внесення (виплати) грошей до (з) каси товариства.
Отже, належними та допустимими доказами внесення/повернення особою коштів у готівковій формі можуть бути прибуткові та видаткові касові ордери, а у випадку внесення/повернення коштів у безготівковій формі таким доказом може бути відповідна банківська виписка.
У частині третій статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Наведені висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 02 червня 2020 року у справі N 902/672/16, відповідно до яких допустимими доказами, що підтверджують вчинення господарської операції, передусім є первинний документ, який складений та оформлений належно і відповідно до вимог закону. Відсутність первинного документа спростовує існування господарської операції та факт виникнення у сторін прав та обов'язків за цією господарською операцією (сплатити кошти тощо). Недотримання вимоги закону про відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку (частина третя статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні"), не має наслідком спростування відповідної господарської операції та не впливає на права та обов'язки сторін, що виникають в результаті здійснення цієї господарської операції, оскільки у цьому випадку наслідки полягають у настанні відповідальності за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та за недостовірність.
Звертаючись з позовом, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надано до суду розрахунок за договором №94978674000 від 11.12.2018 року, у якому зазначено, що розмір заборгованості за кредитом складає 49811,08 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 30733,07 грн; заборгованість за відсотками - 19078,01 грн. та розрахунок за договором №95954902000 від 09.12.2019 року, у якому зазначено, що розмір заборгованості за кредитом складає 68725,42, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 44692,63 грн; заборгованість за відсотками - 24032,79 грн.
Також позивачем надано виписки про рух коштів по рахунку за кредитним договором № 94978674000 за період з 11.12.2018 по 25.05.2021 та за кредитним договором №95954902000 за період з 09.12.2019 по 25.05.2021.
З вказаних виписок про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_4 за період з 11.12.2018 по 25.05.2021 вбачається, що заборгованість за вказаним кредитом на рахунку відповідача становить 0.00 грн. Відомості про відсутність заборгованості за кредитним договором №95954902000 за період з 09.12.2019 по 25.05.2021 містяться також у виписці про рух коштів за кредитним договором №95954902000.
Належним чином оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували існування у позичальника заборгованості за укладеними кредитними договорами.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки з наданих позивачем додатків до позовної заяви не можливо відстежити нарахування заборгованості як по тілу кредиту так і по відсотках, встановити здійснення чи не здійснення відповідачем оплати, погашення чи не погашення заборгованості відповідачем, визначення суми боргу за кредитними договорами.
Інших належних та допустимих доказів, на підтвердження здійсненого кредитором розрахунку, зокрема первинних документів, оформлених відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», виписки з особових рахунків клієнта на підтвердження розміру заборгованості, тощо, позивачем не надано, а судом не встановлено.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребовування доказів судом у випадках, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов'язків.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Доводи апелянта є аналогічними тим доводами, які були викладені в позові та перевірялися судом першої інстанції під час розгляду цього спору, однак висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться до суб'єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування судового рішення.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Судді І.Б. Перепелюк
Н.К. Височанська
І.Н. Лисак