Іменем України
21 квітня 2026 року
м.Харків
справа № 638/17438/25
провадження № 22-ц/818/1869/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.,
суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2025 року, постановлене суддею Гребенюком В.В.
У вересні 2025 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 57374,41 грн, з яких заборгованість по кредиту становить 16130,00 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 41244,41 грн., вудовий збір та витрати на правничу допомогу.
Рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» грошові кошти в розмірі 60375,47 грн. (шітдесят тисяч триста сімдесят п'ять грн. 47 коп), з яких: заборгованість по тілу кредиту 16130,00 грн.; заборгованість за відсотками 38921,18 грн., судовий збір 2324,29 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вирішити питання щодо судових витрат.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом не враховано Закону України «Про споживче кредитування», відсотки є завищеними та не відповідають періоду, відсутній належний розрахунок заборгованості. Судом не застосовано строк позовної давності. Позивач не довів статусу кредитора.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за кредитним договором в розмірі 60375,47 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту 16130,00 грн.; заборгованість за відсотками 38921,18 грн. Також підлягають стягненню витрати на правничу допомогу.
Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судовим розглядом встановлено, що 23.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді кредитний договір №247335131 у формі електронного документа з використанням електронного підпису MNV73MN (а.с. 20 зі звороту).
Відповідно до п.1.1. договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 16130,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
П. 1.2. Кредит надається (договір укладається) строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником ( пункт 1.2. кредитного договору).
Пунктом 1.4.2 на період строку, зазначеного в п. 1.2. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою у розмірі 528,40 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, що становить 1,45% процентів від суми кредиту.
Згідно п. 1.4.3. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного, в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 (п?ятсот двадцять вісім цілих чотири десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.
У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п?ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого
Позичальник зобов?язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. 3 огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним
Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов?язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування
Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору.
Також, у кредитному договорі сторони передбачили, що невід'ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (надалі за текстом Правила), а уклавши цей договір позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті товариства ( пункт 4.1. кредитного договору).
Відповідно до пункту 4.3. кредитного договору проценти нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п. 1.2. цього договору є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Договір підписаний електронним ідентифікатором отриманим 23.04.2021 року на телефонний номер.
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV73MN.
Згідно платіжного доручення від 23.04.2021 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало на картку №4149-49ХХ-ХХХХ-5822 грошові кошти в розмірі 16130,00 гривень (а.с. 13).
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов'язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 16130,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Згідно відповіді АТ КБ «Приватбанк» і виписка за договором б/н за період 23.04.2021 - 28.04.2021 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 було відкрито рахунок НОМЕР_3 та емітовано картку № НОМЕР_4 , 23.04.2021 на вказаний рахунок зараховано 13600,00 грн. Телефон: НОМЕР_5 є фінансовим та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за Кредитним договором № 247335131 від 23.04.2021 заборгованість за період з 29.06.2021 по 31.07.2023 складає 41244,41 грн. (а.с. 20)
28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції (копія Додаткової угоди та текст нової редакції Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року додається)
Відповідно до Реєстру прав вимоги №244 від 15.08.2023 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 247335131 від 23.04.2021 у розмірі 38082,93 грн. з яких: 16130,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21952,93 грн. - сума заборгованості за відсотками.
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 підписали Реєстр прав вимоги №10 перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 247335131 від 23.04.2021 у розмірі 57374,41 грн. з яких: 16130,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 41244,41 грн. - сума заборгованості за відсотками.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 57374,41 грн., яка складається з: 16130,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 41244,41 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1048та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Договір підписано в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідача № MNV737MN, відправленим 23 квітня 2021 року о 05:11:23, введеним 23 квітня 2021 року о 05:12:20. Він містить податковий номер відповідача, його адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону. Аналогічне зазначено в довідці щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "МАНІВЕО" (а.с. 18 зворот).
Відповідно до алгоритму дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів, перевірка дійсності платіжної картки та верифікація держателя банківської карти, вказаної Позичальником в Заявці, банк перевіряє належність відповідної картки держателю.
В підписаному сторонами договорі відсутні данні щодо відкритого (наявного) карткового рахунку.
На підтвердження надання кредитних коштів, позивач надав копію платіжного доручення від 23.04.2021 року, з якого вбачається, що на виконання кредитного договору №247335131 від 23.04.2021 року кредитором здійснено перекази коштів у розмірі 16130,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , отримувачем зазначено ОСОБА_1 ..
Згідно відповіді АТ КБ «Приватбанк» і виписка за договором б/н за період 23.04.2021 - 28.04.2021 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 було відкрито рахунок НОМЕР_3 та емітовано картку № НОМЕР_4 , 23.04.2021 на вказаний рахунок зараховано 13600,00 грн. Телефон: НОМЕР_5 є фінансовим та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .
Таким чином позивачем доведено факт надання кредитних коштів саме відповідачу.
Щодо розміру відсотків, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до пункту 8.3 Договору протягом Дисконтного періоду кредитування зобов'язання Позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином:
П. 1.2. Кредит надається (договір укладається) строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником ( пункт 1.2. кредитного договору).
Пунктом 1.4.1 на період строку, зазначеного в п. 1.2. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою у розмірі 529,25 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, що становить 1,45% процентів від суми кредиту.
Згідно п. 1.4.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня псля закінчення вказаного, в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 528,40 (п?ятсот двадцять вісім цілих чотири десятих) процентів річних, що становить 1,45 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.
У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п?ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого
Відповідно до Реєстру прав вимоги №140 від 29.06.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 247335131 від 23.04.2021 у розмірі 38082,93 грн. з яких: 16130,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21952,93 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Оскільки за умовами кредитного договору загальна вартість кредиту становить 38082,93 грн, саме цей розмір заборгованості згідно реєстру прав вимоги було продано ТОВ «Манівео», оскільки подальші правонаступники продовжили нараховувати відсотки за користування кредитом після спливу строку кредитування, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №247335131 від 23.04.2021 року у розмірі 38082,93 грн. з яких: 16130,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21952,93 грн. - сума заборгованості за відсотками, в межах умов кредитного договору, а тому рішення суду підлягає зміні, а позовні вимоги частковому задоволенню.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність переходу права вимоги, спростовується матеріалами справи.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення Закону України «Про захист прав споживача» в частині розміру відсотків судова колегія зазначає наступне.
Згідно прикінцевих та перехідних положень дія цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом, крім пункту 6 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит, та пункту 7 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, які відповідають викладеним у зазначеному пункті критеріям, пункту 7-1 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит та договори, передбачені пунктами 1 і 5 частини другої статті 3 цього Закону, які відповідають встановленим у зазначеному пункті критеріям, а також пунктів 8-16 цього розділу, дія яких поширюється на всі договори про споживчий кредит та всі договори, передбачені частиною другою статті 3 цього Закону, предметом забезпечення за якими є або, станом на 24 лютого 2022 року, було майно, яке відповідає ознакам, визначеним пунктом 8 цього розділу.
Таким чином дія Закону не поширюється на кредитний договір укладений ОСОБА_1 23.04.2021 року.
Згідно п.п. 1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі просить також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу були надані копії: договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, акт прийому - передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року; додаткова Угода № 25770730400 до Договору.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Від відповідача будь-яких заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу не надходило.
Суд з урахуванням характеру виконаних робіт з надання правової допомоги у зв'язку із розглядом справи, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, враховуючи, що справа має невелику складність, обгрунтовано дійшов висновку про стягнення 3000,00 грн.
Підстав для зміни рішення суду в цій частині не має.
Згідно з частинами 1, 2, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись положеннями п.10 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 599,92 грн.
Доводи апеляційної скарги частково спростовують рішення суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення на рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2025 року змінити.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором 38082,93 грн.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у сумі 599,92 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина