21.04.26
22-ц/812/892/26
Справа № 489/10839/25
Провадження № 22-ц/812/892/26
21 квітня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Царюк Л.М.,
суддів - Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , про зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , на рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2026 року, ухвалене у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
30 грудня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Інгульського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2026 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитними договорами № 3367924 від 31 січня 2025 року в розмірі 22 165,00 грн, № 8710936 від 28 січня 2025 року в розмірі 18 045,00 грн, № 00-10182384 від 25 січня 2025 року в розмірі 27 662,40 грн, що в загальному розмірі становить 67 872,40 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду, Чернишов, в інтересах якого діяв його представник - адвокат Лабік Г.І. подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 30 березня 2026 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , на рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2026 року, а ухвалою від 02 квітня 2026 року справу призначено до розгляду в апеляційній інстанції на 21 квітня 2026 року без повідомлення учасників справи.
31 березня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - адвокат Лабік Г.І., через підсистему «Електронний суд» подав до Миколаївського апеляційного суду клопотання про зупинення провадження у справі до моменту скасування воєнного стану в Україні у зв'язку з перебуванням відповідача ОСОБА_3 на військовій службі.
06 квітня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , повторно через підсистему «Електронний суд» подав до Миколаївського апеляційного суду клопотання про зупинення провадження у справі до моменту скасування воєнного стану в Україні у зв'язку з перебуванням відповідача ОСОБА_1 на військовій службі.
Заперечень від ТОВ «ФК «ЄАПБ» на заявлене клопотання ОСОБА_1 до апеляційного суду не надходило.
Заслухавши думку судді - доповідача та оцінивши обґрунтування клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню частково.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Проходження військової служби регулюється Законом України від 25 березня 1992 року «Про військовий обов'язок і військову службу».
Для обов'язкового зупинення провадження у справі відповідно до пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України повинні існувати дві імперативні умови:
-перебування сторони на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань;
-Збройні Сили України або інші утворені відповідно до закону військові формування повинні бути переведені на воєнний стан.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 06 квітня 2000 року воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до статті 2 цього Закону правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, а в подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено Указами Президента № 133/2022 від 14 березня 2022 року, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, 17 травня 2022 року № 341/2022, 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 07 листопада 2022 року № 757/2022.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16 листопада 2022 року № 2738-IX затверджено Указ Президента від 07 листопада 2022 року, за яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Надалі неодноразово строк дії воєнного стану продовжувався і не скасовано до теперішнього часу.
Отже, на час дії воєнного стану всі військові частини переведені на військовий стан.
Як вбачається з копії військового квитка ОСОБА_1 , його було зараховано в списки військової частини НОМЕР_1 24 січня 2025 року, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі.
Статтею 253 ЦПК України визначені строки, на які зупиняється провадження у справі, зокрема, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини 1 статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 2 частина 1 статті 253 ЦПК України). З огляду на вимоги статті 253 ЦПК України апеляційна скарга підлягає частковому задоволення щодо строку, на який зупиняється провадження.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що необхідно зупинити апеляційне провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 251, пунктом 2 частини 1 статі 253, 381 ЦПК України, апеляційний суд,
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - адвокат Лабік Геннадій Іванович, про зупинення апеляційного провадження задовольнити частково.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , на рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2026 року, ухвалене у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зупинити до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Л.М. Царюк
Судді: Т.М. Базовкіна
Ж.М. Яворська
Повне судове рішення складено 21 квітня 2026 року.