Справа № 466/10634/22 Головуючий у 1 інстанції Свірідова В.В.
Провадження № 22-ц/811/3632/25 Доповідач в 2-й інстанції Ванівський О. М.
20 квітня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Ванівського О.М.
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про відвід суддям Ванівському О.М., Цяцяку Р.П., Шереметі Н.О., від розгляду цивільної справи за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та про визнання права власності, -
у провадженні Львівського апеляційного суду знаходиться цивільна справу за апеляційною скаргоюо особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та про визнання права власності.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 23 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та про визнання права власності.
15 квітня 2026 року зареєстровано заяву ОСОБА_1 , про відвід суддів Ванівського О.М., Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О. від розгляду справи на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України (є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді).
Заява обґрунтована тим, що колегія суддів розглядаючи справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2025 року, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2025 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 17 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та про визнання права власності, не залучила її до розгляду справи.
Стверджує, що ухвала від 23 березня 2026 року про відкриття провадження за її апеляційною скаргою датована «про людське око» для формальної видимості цивільної процедури, так як у своїй сумі строк 15 днів на відзив так і 15 днів відповіді на відзив до судового засідання на 27 квітня 2026 року приблизно співпадає.
Вважає, що колегія суддів збирається «поверхнево» досліджувати її апеляційну скаргу, оскільки звужує строки на вчинення процесуальних дій передбачених ст. 178, 179, 180 ЦПК України.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 , про відвід суддів Ванівського О.М., Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О., колегія суддів дійшла такого висновку.
За приписами частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Частиною другою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до частини третьої статті 40, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За вимогами частини сьомої статті 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.
Підстави для відводу судді визначені статтями 36, 37 ЦПК України.
Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.
За приписами пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженоості або об'єктивності судді.
Частиною четвертою статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 39 ЦПК України, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Отже, виходячи зі змісту частини четвертої статті 39 ЦПК України, заявник зобов'язаний надати докази щодо наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, та/або підтверджують пряму чи побічну заінтересованість судді у результаті розгляду справи.
Аргументи заявника засвідчують її незгоду з ухвалами Львівського апеляційного суду від 23.03.2026 року про відкриття провадження по справі та від 06.04.2026 року про призначення справи до розгляду, а також з постановою Львівського апеляційного суду від 18.02.2026 року.Така незгода згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Оскільки наведені заявником обставини стосуються її незгоди із рішеннями суддів в справі, тому не можуть бути підставою для відводу суддів у розумінні пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України і не вказують на упередженість або необ'єктивність суддів у розгляді даної справи.
Доказів, які б підтверджували пряму чи побічну заінтересованість суддів у результаті розгляду справи, заявником не надано.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, вирішення питання про відвід суддів Ванівського О.М., Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О. за заявою ОСОБА_1 необхідно передати іншому судді, який не входить до даного складу суду і визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суд, -
визнати заявлений ОСОБА_1 відвід суддям Ванівському О.М., Цяцяку Р.П., Шереметі Н.О. - необґрунтованим.
Вирішення питання про відвід суддів Ванівського О.М., Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О. передати іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.