Справа № 133/1682/25
Провадження № 33/801/411/2026
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк О. О.
Доповідач: Сало Т. Б.
20 квітня 2026 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Пилипчука Володимира Олексійовича, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 березня 2026 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави.
Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У скарзі зазначає, що суд не прийняв до уваги його покази про те, що він не відмовлявся від проходження огляду, а внаслідок конфлікту з працівниками поліції був затриманий та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де був мобілізований, а після звільнення негайно пройшов самоосвідування, внаслідок якого факт перебування його в стані сп'яніння не підтвердився. Якщо згідно встановленого огляду в особи не виявлено ознак сп'яніння, то незрозумілим є яким чином такі ознаки встановив працівник поліції і чи законно видане направлення на проходження огляду. За відсутності ознак наркотичного сп'яніння, видача направлення на проходження огляду, його затримання та доставлення до ТЦК та СП є приниженням його честі та гідності, тобто порушенням положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Закону України «Про Національну поліцію».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та адвоката Пилипчука В.О., які підтримали апеляційну скаргу із зазначених у ній підстав, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У статті 280 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №322848, складеного інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП лейтенантом поліції Бондарем М.С., 07 травня 2025 року о 11 год. 55 хв. в с.Махнівка (Комсомольське) по вул. Київська, 62, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння водій відмовився у встановленому законом порядку та у повному обсязі на місці зупинки, при безперервній відеофіксації на портативні відеореєстратори. Вказаним діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.4).
У пункті 2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Суд першої інстанції, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №322848 від 07 травня 2025 року; направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 травня 2025 року; витягом адмінпрактики стосовно ОСОБА_1 ; рапортом працівника поліції від 07 травня 2025 року; дисками з відеозаписами.
Під час розгляду справи суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.280 КУпАП з'ясував всі обставини, що підлягають доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Висновок суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
У ч. 7 ст. 294 КУпАП зазначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 пройшов самоосвідування, за результатами якого факт перебування його в стані сп'яніння не підтвердився, а відтак він вважає, що дії працівників поліції відносно нього в частині направлення на проведення огляду за тієї обставини, що в момент зупинки він був тверезим, були незаконними.
Вказані доводи відхиляються апеляційним судом з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У п. 4 Розділу І цієї Інструкції зазначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: - наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя); поведінка, що не відповідає обстановці (крім запаху алкоголю з порожнини рота); - звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; - сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; - почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 12 Розділу II Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Ключовою у цих нормах підставою для проходження огляду є наявність у водія ознак сп'яніння.
Виявлення ознак сп'яніння є прерогативою саме поліцейського, який, у разі встановлення таких, висуває водієві вимогу пройти медичний огляд.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не заперечує, що під час спілкування з працівниками поліції поліцейський озвучив останньому ознаки наркотичного сп'яніння, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: неприродна блідість обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені зіниці очей, які не реагують на світло.
Отже, поліцейський підозрював, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння.
За таких обставин поліцейським дотримано алгоритм дій, який випливає з вимог вищезгаданих підзаконних актів: спілкування з водієм - виявлення поліцейським при спілкуванні у водія ознак сп'яніння - оголошення водієві про виявленні ознаки наркотичного сп'яніння - вимога водієві пройти медичний огляд на стан сп'яніння - відмова водія пройти огляд - складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Як зазначає ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, суд залишив поза увагою його покази про те, що він не відмовлявся від проходження огляду, а внаслідок конфлікту з працівниками поліції був затриманий та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де був мобілізований, а після звільнення негайно пройшов самоосвідування, внаслідок якого факт перебування його в стані сп'яніння не підтвердився.
Вказана позиція відхиляється апеляційним судом, оскільки вказані доводи були розглянуті судом першої інстанції і їм була надана відповідна оцінка.
Так, дослідивши відеозапис суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 на місці зупинки своїми діями фактично відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 не виконав вимогу пройти медичний огляд у встановленому порядку в закладі охорони здоров'я, незважаючи на надану йому реальну можливість пройти такий огляд.
Так само судом першої інстанції було відхилено і доводи щодо проходження ОСОБА_1 самоосвідування та зазначено, що висновок КП «Калинівська ЦРЛ» щодо результатів медичного огляду №80 від 07 травня 2025 року не може бути підставою для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП чи підставою для закриття провадження.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, не лише за керування у стані алкогольного сп'яніння, але й за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Оскільки у працівників поліції були підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, тому відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху він повинен був пройти огляд, однак відмовився.
А відтак поліцейські склали протокол про адміністративне правопорушення саме за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, а не за керування транспортним засобом у такому стані.
Необхідності в проходженні огляду на стан сп'яніння в порядку самозвернення у ОСОБА_1 не було, оскільки він притягається до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, яке не пов'язане з перебуванням у стані сп'яніння, а саме за відмову від проходження огляду, що є самостійним складом, передбаченим диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції повно та об'єктивно з'ясовано фактичні обставини справи, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Б. Сало