Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 689/1619/23
Провадження № 2-п/689/3/26
22 квітня 2026 року с-ще Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд у складі головуючого судді Соловйова А.В., дослідивши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Клюцука Вадима Петровича про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
15.04.2026 р. представник заявника - Клюцук В.П. через підсистему «Електронний суд» подав заяву про перегляд заочного рішення Ярмолинецького районного суду від 24.01.2024р. у справі №689/1619/23. Заяву обґрунтовує тим, що про розгляд справи ОСОБА_1 не було відомо, копії ухвал суду, матеріалів судової справи (в тому числі електронних) та оскаржуваного заочного рішення суду ОСОБА_1 не отримувала, жодних документів (в тому числі відзив та заперечення) у справі не подавала. 31.03.2026 р. ОСОБА_1 вперше отримала заочне рішення. Оскільки заява про перегляд заочного рішення подана в межах двадцятиденного терміну з моменту ознайомлення відповідача з рішенням суду, вважає, що є всі підстави для поновлення пропущеного строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення суду. Просить суд поновити строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення.
Розглянувши заяву суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи №689/1619/23, Товариство з обмеженою відповідальністю "УМ Факторинг" 28.06.2023 р. звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 15545 грн. заборгованості за кредитним договором №5102221 від 21.11.2021 р., укладеним між відповідачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна".
При відкритті провадження у справі, на виконання вимог ст. 187 ЦПК України судом відповідно до листа Розсошанської сільської ради від 04.07.2023 р. №852 встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_1 .
Ухвалою Ярмолинецького районного суду від 25.07.2023 р. прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 03.08.2023 р.. На адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 судом направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення судову повістку про виклик до суду на 03.08.2023 р..
Повідомлення про вручення поштового відправлення рекомендованого листа повернулось до суду із відміткою про вручення повістки особисто ОСОБА_1 .. Однак, відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, у зв'язку із чим розгляд справи було відкладено до 04.09.2023 р.. 31.08.2023 р. від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про неможливість прибути в судове засідання на 04.09.2023 р., у зв'язку із чим розгляд справи було відкладено на 28.09.2023 р..
Розгляд справи неодноразово відкладався через неявку відповідача ОСОБА_1 , яка у встановленому законом порядку була оповіщена про час і місце розгляду справи, відзиву на позов та заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження ОСОБА_1 не подала, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами, і, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, 24.01.2024 р. ухвалив заочне рішення.
Рішення суду від 24.01.2024 р. у справі №689/1619/23 було направлено відповідачу на адресу її зареєстрованого місця проживання 30.01.2024 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600246539780 рішення отримано відповідачем особисто 02.02.2024 р..
У заяві про перегляд заочного рішення натомість стверджується, що ОСОБА_1 не було відомо про розгляд справи судом, а заочне рішення вона вперше отримала 31.03.2026 р., що суперечить наведеним вище фактам.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Частиною 1 ст. 127ЦПК України установлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 03.04.2008 р. у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.41)».
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29.10.2015 р. у справі «Ustimeтko v. Ukraine», п.46)».
Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Суд зауважує, що процесуальний закон пов'язує право відповідача на поновлення пропущеного строкуна подання заяви проперегляд заочного рішення з датою вручення йому повного заочного рішення суду, а не з датою ознайомлення представника відповідача з рішенням суду. Відповідачу ОСОБА_1 повне заочне рішення суду було вручене 02.02.2023 р., відповідач не дотримався строку подання заяви про перегляд заочного рішення, встановленого у ст. 284 ЦПК України, не навів обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Оцінивши доводи заявника суд вважає, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення пропущено без поважних причин, заявником не доведено наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи, та такими, що пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду із відповідною заявою у визначений законом строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові по справі №756/11081/20 від 12.06.2024 р. констатує, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (ч. 2 ст. 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду формулює висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не без задоволення.
Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09.11.2021 р. у справі №214/5505/16 наводить такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі ст. ст. 284, 286, 287 цього Кодексу:
- передбачені ч. 3 ст. 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;
- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.
На підставі наведеного, у задоволенні заяви представника відповідача про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду слід відмовити, а заяву про перегляд заочного рішення, залишити без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України.
Керуючись статтями 126, 260, 284, 353-355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Клюцука Вадима Петровича про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення - відмовити.
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Клюцука Вадима Петровича про перегляд заочного рішення Ярмолинецького районного суду від 24.01.2024 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.352-355 ЦПК України.
Суддя Соловйов А.В.