Справа № 128/2996/22
21 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі
судді Карпінської Ю.Ф.,
за участі секретаря Дусанюк Н.О.,
за відсутності учасників справи,
розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
У провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказана цивільна справа.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 21.12.2022 відкрив провадження у даній справі та призначив підготовче засідання.
09.01.2023 відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву.
18.01.2023 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Власюк І.Т. подав відповідь на відзив.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 18.07.2023 у справі № 128/2996/22 призначив судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; до отримання висновку експертизи провадження у справі зупинив.
08.08.2025 з Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернули цивільну справу № 128/2996/22 разом із висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №4897/23-21 від 07.08.2025.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 12.08.2025 поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 16.02.2026 відмовив у прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Власюка Ігоря Тимофійовича про зміну підстав позову у справі № 128/2996/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
20.03.2026 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Власюк І.Т. подав заяву про збільшення позовних вимог.
23.03.2026 предстанвик відповідача ОСОБА_2 - адвокат Усов Ю.В. подав заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, які мотивовані тим, що « ОСОБА_1 до ОСОБА_2 була заявлена позовна вимога такого змісту: «прошу ухвалити рішення, яким усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою позивача (кадастровий номер 0520681000:02:006:0515, адреса: АДРЕСА_1 ) шляхом зобов?язання ОСОБА_2 знести за її рахунок збудований на земельній ділянці позивача паркан, будівлі та викорчувати/зрізати розташоване не межі земельних ділянок високоросле насадження (дерево)». Можливість подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог процесуальним законодавством не передбачена, що є підставою для залишення такої заяви без задоволення. Якщо заявник ототожнює поняття «заяви про збільшення позовних вимог» та «заяви про збільшення розміру позовних вимог», то зі змісту самої заяви не вбачається, що розмір позовних вимог збільшується, адже збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Просить відмовити у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог».
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 23.03.2026 заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Власюка Ігоря Тимофійовича про збільшення позовних вимог у справі № 128/2996/22 повернув без розгляду заявнику разом із доданими документами.
08.04.2026 позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить викласти пункт 2 позовних вимог у такій редакції: «Ухвалити рішення, яким усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою позивача (кадастровий номер 0520681000:02:006:0515, адреса: АДРЕСА_1 ), шляхом: зобов?язання ОСОБА_2 перенести (змістити) за рахунок відповідача паркан, який зображений у додатку 4 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №4897/23-21 від 07.08.2025, та знаходиться на лінії від точки 1 до точки 2, від точки 2 до точки 3, від точки 3 до точки 5 додатку 4 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №4897/23-21 від 07.08.2025, на межу земельних ділянок, передбачену правовстановлюючими документами, а саме: на лінію від точки 1 до точки 7, від точки 7 до точки 6, зображену червоним кольором в додатку 4 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №4897/23-21 від 07.08.2025; зобов?язання ОСОБА_2 за її рахунок перенести (змістити) споруду (навіс), зображену у додатку 4 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №4897/23-21 від 07.08.2025 на відстань не менше 1 метра від межі земельних ділянок (лінії від точки 1 до точки 7 додатку 4 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №4897/23-21 від 07.08.2025) в напрямку, протилежному земельній ділянці позивача; зобов?язання ОСОБА_2 за її рахунок перенести викорчувати / зрізати високоросле насадження (дерево), зображене на фото 2 додатку 5 висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №4897/23-21 від 07.08.2025».
У підготовче засідання 21.04.2026 учасники справи не з'явились, хоч у встановленому законом порядку повідомлялися про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.
Позивач ОСОБА_1 попередньо подав до суду письмову заяву, у якій просить підготовче засідання, призначене на 21.04.2026, провести за його відсутності, заяву про збільшення позовних вимог підтримує.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Усов Ю.В. попередньо подав до суду письмову заяву, у якій просить підготовче засідання, призначене на 21.04.2026, провести без його участі, підтримує подані ним заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, заяви та клопотання у нього відсутні, не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
У частині третій статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Будь-які інші заяви чи клопотання учасники справи до суду не подавали.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести підготовче засідання 21.04.2026 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки основною умовою для відкладення підготовчого засідання не є відсутність учасників справи, а неможливість вирішення процесуальних питань у відповідному підготовчому засіданні.
Оглянувши заяву збільшення позовних вимог та матеріали цивільної справи № 128/2996/22, суд дійшов такого висновку.
Принцип диспозитивності цивільного судочинства визначений у статті 13 ЦПК України, вимагає від суду розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені статтею 49 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Цивільне процесуальне законодавство не проводить розмежування позовних вимог на первинні та похідні позовні вимоги та презюмує, що кожна із заявлених вимог буде розглянута з дотриманням принципів пропорційності і верховенства права.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 по справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
У постанові від 10.05.2023 у справі № 723/1233/17 Верховний Суд вказав про те, що зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими; доповнення позовних вимог новими; вилучення деяких із позовних вимог; пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Зі змісту поданої позивачем ОСОБА_1 заяви про збільшення позовних вимог убачається, що він заявляє ще кілька вимог, додатково до викладеної вимоги у позовній заяві.
Таким чином, суд вважає, що подана позивачем 08.04.2026 заява про збільшення позовних вимог по суті є заявою про зміну предмета позову.
Заява про зміну предмета позову має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, викладеним у статтях 175, 177 ЦПК України.
У частині четвертій статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн).
Зі змісту заяви про зміну предмету позову убачається, що позивачем заявлено ще дві вимоги немайнового характеру, додатково до викладеної вимоги у позовній заяві.
Позивачем ОСОБА_1 до заяви «про збільшення позовних вимог» (заяви про зміну предмету позову) не додано квитанцію про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Отже, дві вимоги немайнового характеру не оплачено судовим збором.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки заяву про зміну предмета позову подано під час проведення підготовчого провадження у справі, питання щодо можливості прийняття заяви про зміну предмета позову вирішується судом у підготовчому засіданні.
Отже, заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову слід залишити без руху та надати позивачу термін усунути недоліки заяви, а саме: позивачу слід доплатити судовий збір в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. на рахунок Вінницького районного суду Вінницької області (реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у Він.обл./Вінницьк.р-н/22030101, Код ЄДРПОУ: 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) Рахунок: UA688999980313131206000002071, Код класифікації доходів бюджету: 22030101), надати суду докази на підтвердження сплати судового збору або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Враховуючи те, що з дня відкриття провадження у даній справі минуло шістдесят днів, а підготовче провадження ще не може бути завершене, суд вважає за необхідне підготовче засідання відкласти, продовживши строк підготовчого провадження.
Керуючись статтями 13, 49, 175, 176, 185, 211, 247, 260 ЦПК України, суд -
Заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову у справі № 128/2996/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - залишити без руху. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 2 (двох) днів з дня отримання ним даної ухвали, роз'яснивши, що в іншому випадку заява про «збільшення позовних вимог» (про зміну предмета позову) буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Підготовче засідання у цивільній справі № 128/2996/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою- відкласти на 10 год 45 хв 18 травня 2026 року, продовживши строк підготовчого провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.