Номер провадження 1-кп/754/193/26
Справа № 754/18086/21
Іменем України
21 квітня 2026 року
Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021105030000760 від 24.03.2021 р. за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілого: ОСОБА_6 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2025 кримінальне провадження №12021105030000760 від 24.03.2021 року стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожного обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, розподілено на суддю ОСОБА_1 .
Підставою проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи є звільнення судді ОСОБА_9 у відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 23 грудня 2025 року за №2782/о/15-25 та згідно з наказом голови Деснянського районного суду м. Києва від 24 грудня 2025 року за №334-к.
Справа перебуває на стадії судового розгляду.
26 березня 2026 року до суду надійшли клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожний з яких обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності.
Крім того, адвокати зазначили, що обвинувачені надають свою згоду на звільнення їх від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.
В судовому засіданні захисники підтримали подані клопотання, зазначивши, що відповідно до наведеної у ст. 12 КК України класифікації, злочин за ч. 2 ст. 296 КК України, у якому обвинувачуються їх підзахисні, є нетяжким злочином, а тому, відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення зазначеного злочину минуло 5 років. На даний час зазначені строки, які не зупинялися та не переривалися, - спливли, що є підставою для звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності та закриття провадження на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 клопотання захисників підтримали та просили закрити кримінальне провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Прокурор ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, зазначивши про відсутність обставин, які б перешкоджали такому.
Представник потерпілого - Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - ОСОБА_6 , не заперечував проти задоволення клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.
Суд вислухавши учасників провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Статтею 284 КПК визначено вичерпний перелік випадків, за яких закривається кримінальне провадження та провадження щодо юридичної особи.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Водночас частиною 8 статті 284 КПК визначено, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 285 КПК особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 2 статті 285 КПК визначено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Також частиною 3 статті 285 КПК визначено, що підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Відповідно до частини 1 статті 286 КПК, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом, а частиною 4 статті 286 КПК передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з частиною 3 статті 288 КПК, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 296 КК України, а саме у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб.
Так, згідно з обвинувальним актом: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та іншим особам, матеріали щодо яких виділені в окреме кримінальне провадження, стало відомо про те, що 24.03.2021 року комунальним підприємством КП «Київблагоустрій», на підставі відповідних доручень Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), буде здійснюватися демонтаж встановлених з порушенням вимог чинного законодавства малих архітектурних форм, у тому числі за адресою м. Київ, просп. Володимира Маяковського, 15-17.
Після чого, у ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, виник злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
У подальшому, ОСОБА_3 , 24.03.2021, прямуючи до вищезазначеного місця демонтажу малих архітектурних форм на автомобілі «Мерседес», д.н.з НОМЕР_1 , побачив службовий автомобіль МАЗ д.н. НОМЕР_2 , шо належить КП «Київблагоустрій», який рухався по проспекту Романа Шухевича в напрямку проспекту Володимира Маяковського в м. Києві, на місце демонтажу малих архітектурних форм згідно приписів КП «Благоустрій».
Реалізуючи єдиний спільний злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, ОСОБА_3 , користуючись тим, що службовий автомобіль КП «Київблагоустрій» МАЗ д.н.з НОМЕР_2 вимушено зупинився на червоний сигнал світлофору, знаходячись на проїжджій частині перехрестя просп. Романа Шухевича та просп. Володимира Маяковського в м. Києві, 24.03.2021 приблизно о 09 год. 30 хв., вийшовши з транспортного засобу «Мерседес», тримаючи у руках попередньо заготовлений гострий предмет, схожий на ніж, усвідомлюючи, що навколо перебувають сторонні особи, діючи з особливою зухвалістю, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки в громадському місці, умисно, з хуліганських спонукань, виражаючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи правила моральності та добропристойності пошкодив два колеса службового автомобіля МАЗ НОМЕР_2 , що належить КП «Київблагоустрій», порізавши вказані вище колеса.
У свою чергу, ОСОБА_4 , діючи у складі групи осіб, реалізуючи єдиний спільний злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, 24.03.2021 року, приблизно о 09 годині 45 хвилин, знаходячись на проїжджій частині дороги по пр. Маяковського, 17, в м. Києві, усвідомлюючи, що навколо перебувають сторонні особи, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки в громадському місці, з хуліганських спонукань, виражаючи явну неповагу до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, ігноруючи елементарні правила поведінки, моральності та добропристойності, використовуючи транспортний засіб «Шевроле Лачетті», д.н.з НОМЕР_3 , умисно перешкоджав руху службового автомобіля МАЗ д.н.з НОМЕР_2 , який належить КП «Київблагоустрій», тим самим перешкоджав виконанню службових обов'язків водію вказаного службового автомобіля.
У подальшому, внаслідок дій ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та інших осіб, матеріали щодо яких виділені в окреме кримінальне провадження, під час проведення КП «Київблагоустрій» демонтажних робіт тимчасових споруд за адресою: м. Київ, пр. Маяковського, 15-17, було пошкоджено майно вказаного підприємства, грубо порушено громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та спричинило порушення повноцінного виконання своїх функційних обов'язків КП «Київблагоустрій».
Відповідно до частин 2, 3 статті 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
На час вчинення інкримінованих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кримінальних правопорушень (березень 2021 року) та на час постановлення цієї ухвали ч. 2 статті 296 КК України мала однакову редакцію, санкція якої передбачає обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років.
Чинною (як на теперішній час так і на час вчинення інкримінованого правопорушення) редакцією частин 1-5 статті 12 КК «Класифікація кримінальних правопорушень» визначається, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі. Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 296 КК України, станом на березень 2021 року належало і на теперішній час класифікується як нетяжкий злочин.
Статтею 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Частиною 1 статті 49 КК встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Частиною 2 статті 49 КК визначено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Частиною 3 статті 49 КК визначено, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 296 КК, є злочином з формальним складом та вважається закінченим з моменту його вчинення.
З огляду на вищевикладені у обвинувальному акті фактичні обставини, кримінальні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 296 КК України, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , закінчені 24.03.2021, відтак визначений статтею 49 КК України строк давності для таких правопорушень становить п'ять років, й відповідно закінчився 23.03.2026 о 24.00.
Судом з'ясовано, що обвинувачені раніше не судимі й немає відомостей щодо їх переховування від досудового розслідування чи суду та вчинення нових злочинів. Так, зокрема, відповідно до витягів з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» від 08.04.2026 стосовно ОСОБА_3 та від 08.06.2026 стосовно ОСОБА_4 , - обвинувачені протягом періоду з 24.03.2021 по 24.03.2026 до кримінальної відповідальності не притягувалися, відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості, а також відомості про розшук станом на 08.04.2026 - відсутні.
Окрім того, суд роз'яснив обвинуваченим сутність підстав і наслідків звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти такого звільнення й закриття кримінального провадження, однак обвинувачені не вимагали здійснювати провадження в повному обсязі в загальному порядку, й надали згоду на звільнення їх від кримінальної відповідальності.
Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
В постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 19.11.2019 в справі №345/2618/16-к міститься такий висновок: «відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, і до набрання вироком законної сили минуло три роки.
За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК».
Аналогічні висновки містяться в постановах ККС ВС від 20.10.2020 у справі 204/4728/15-к, від 25.02.2021 в справі №192/3301/16-к, від 10.06.2021 в справі №640/11750/17, від 12.04.2023 в справі №522/20663/17 та інших, що свідчить про усталену правову позицію з цього питання.
Також в ухвалі ККС ВС від 14.09.2020 в справі №493/1843/16-к викладена така правова позиція:
«Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.
Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов'язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави. Таке звільнення є обов'язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5 ст. 49 КК України».
Окрім того, згідно з правовим висновком у постанові ККС ВС від 18.02.2025 у справі №712/8174/23 «у результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння».
Також, згідно з правовою позицією у постанові ККС ВС від 14.01.2026 у справі №454/3997/24: «виходячи із системного аналізу норм КПК та КК слідує, що передбачений статтею 49 КК інститут звільнення від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення зі згодою чи не згодою потерпілої сторони на таке звільнення. В даному випадку застосування положень статті 49 КК є обов'язковим для суду, а тому позиція потерпілих у цьому кримінальному провадженні не є вирішальною».
З огляду на вищевикладене, враховуючи сукупність матеріальних та процесуальних підстав для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд вважає що клопотання захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підлягають задоволенню, а обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - звільненню від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України. Крім того, у зв'язку із звільненням усіх обвинувачених кримінальне провадження №12021105030000760 від 24.03.2021підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід в межах кримінального провадження до обвинувачених не застосовувався.
Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись статтями 12, 49 КК України, статтями 284-288, 369-372, 532 КПК України, суд
Клопотання захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які діють в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , - задовольнити.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обвинувачених, кожного, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, - звільнити від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12021105030000760 від 24.03.2021 - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку із звільненням усіх обвинувачених від кримінальної відповідальності.
Речові докази:
«DVD-R» диск з відеозаписом з відеореєстратора тролейбуса №30 (№4372) від 24.03.2021 року, за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 15; «DVD-R» диск з відеозаписом від 24.03.2021 року за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 15 та 17; «DVD-R» диск з відеозаписом від 24.03.2021 року за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 15 - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
Автомобіль Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_3 , сірого кольору, VIN НОМЕР_4 , переданого під зберігальну розписку ОСОБА_4 - залишити у володінні ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію ухвали негайно після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя: ОСОБА_1