Справа №752/5547/26
Провадження №2-а/752/198/26
про залишення позовної заяви без руху
20 квітня 2026 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кокошко О.Б., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення митних правил, -
Адвокат Мернік Олексій Вікторович в інтересах ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення митних правил.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
На підставі до положень п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП розгляд справ про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення відбувається за правилами адміністративного судочинства, застосуванню підлягають приписи КАС України та Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Положеннями ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено відповідні вимоги до позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою ст. 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач ОСОБА_1 оскаржує постанову від 26.12.2025 №0823/UA100000/2025, а до суду звернувся з позовною заявою лише 05.02.2026, тобто з порушенням строків звернення до адміністративного суду - після десяти днів з дня вручення вищевказаної постанови, тобто після 05.01.2026.
У тексті позовної заяви представник позивача адвокат Мернік О.В. щодо строку звернення до суду зазначає, що 26.12.2025 оскаржувану постанову отримав адвокат Романюха Д.М., як представник посадової особи ПП «Паво груп» Кунянського І.Ю. Водночас ПП «Паво груп» 29.01.2026 отримало оскаржувану постанову поштовим відправленням. На думку представника позивача, 10-денний строк для подання адміністративного позову починається з 30.01.2026 та триває по 09.02.2026.
Отже, представник позивача просив поновити пропущений процесуальний строк позивачу для пред'явлення вказаного позову, враховуючи поважність причин його пропуску.
Разом з тим, суд зауважує, що при наявності об'єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов'язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
У постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №640/12324/19 зазначено, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.
У змісті вказаного позову позивач ОСОБА_1 не наводить відомостей щодо поважності причин пропуску процесуального строку та не посилається на відповідні докази, як на підставу поновлення строку на звернення до адміністративного суду.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку на оскарження вказаної постанови, позивач не наводить аргументів і не надає доказів того, яким чином отримання його представником 26.12.2025 копії оскаржуваної постанови об'єктивно перешкодило позивачу вчасно оскаржити вказану постанову до суду.
Суд вважає, що вказані обставини свідчать про обізнаність позивача щодо винесення відповідачем оскаржуваної постанови, що в свою чергу не створило позивачу об'єктивних перешкод для пред'явлення до суду адміністративного позову з метою оскарження вказаної постанови.
Отже, суд приходить до висновку, що доводи позивача, викладені у заяві про поновлення строку на звернення до суду, зводяться до того, що позивач сам неналежно використовував свої процесуальні права. Будь-яких об'єктивних причин, які би заслуговували на увагу та свідчили про поважність пропуску строку для звернення до суду, у заяві позивачем не наведено і доказів цього не надано.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 був пропущений строк звернення до суду з вказаним позовом, а наведені представником позивача підстави для поновлення такого строку судом не приймаються та не можуть бути визнані поважними, оскільки відсутні вагомі причини пропуску вказаного строку. Разом з тим, судом враховується обставина, що оскаржувану постанову представник позивача отримав 26.12.2025, тобто в день винесення відповідачем оскаржуваної постанови, а останнім днем строку звернення до суду із вказаним позовом є 05.01.2026.
Позовна заява подана з порушенням вимог, викладених у ст. 123 КАС України, а саме:
- до позовної заяви не додана заява про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного строку разом із доказами поважності причин його пропуску, оскільки позивач подав позовну заяву до суду з порушенням строку звернення.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивач в установлений судом строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, повинен усунути зазначені недоліки, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 241-243, 256, 286, 294 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення митних правил - залишити без руху.
Повідомити позивачу про необхідність усунення зазначених недоліків позовної заяви впродовж десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена 20.04.2026.
Суддя О. Б. Кокошко