Провадження № 11-сс/803/778/26 Справа № 175/5041/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
15 квітня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування № 42025042100000109 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2026 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Рівне, одруженого, приватного підприємця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2026 року, клопотання слідчого СВ СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погоджене з прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 про застосування запобіжного захожу у вигляді тримання під вартою було задоволено.
Застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 25 травня 2026 року включно.
Одночасно ОСОБА_8 визначено запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 301 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 1 001 728 (один мільйон одна тисяча сімсот двадцять вісім) грн., в разі внесення якої, на ОСОБА_8 покладено обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.311 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
При обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховував, що є достатні підстави вважати наявним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від суду, зважаючи на тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні злочину, який йому інкримінується. Крім того, у ході досудового розслідування існує імовірність залученості або обізнаності великої кількості осіб, які на цій стадії досудового розслідування не допитані як свідки та інші учасники кримінального провадження, однак їм можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину. Зокрема, мова йде про інших учасників, з якими він перебував у стійких соціальних зв'язках та підтримував контакт під час реалізації злочинного умислу. Наведене дає підстави обґрунтовано припускати, що ОСОБА_8 може розробляти заходи щодо здійснення впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Також, ОСОБА_8 володіє інформацією стосовно біографічних даних свідка, який надав органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим підозрюваний, перебуваючи на волі, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні, матиме можливість вступати у позапроцесуальні відносини із цим та іншими свідками, впливати на учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів, схиляти їх до зміни даних слідству показань іншим чином.
ОСОБА_8 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, або вплинути на хід досудового розслідування.
Підставою вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, про що свідчать обставини і мотив кримінального правопорушення, що вказує на існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що наведені ризики є реальними, обґрунтованими та підтвердженими дослідженими у судовому засіданні доказами.
Слідчий суддя, вважав необхідним та достатнім встановлення застави згідно ч. 5 ст. 182 КПК України в розмірі - 301 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави у сукупності з покладенням на ОСОБА_8 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде достатнім для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, дозволить контролювати місце перебування під час досудового розслідування, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, які встановлені під час судового розгляду.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або зменшити розмір застави.
Вважає, що ухвала суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Вказує, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя не врахував дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 , який є особою раніше не судимою, страждає на ряд хронічних захворювань, які в умовах тримання під вартою значно погіршуються, що може призвести до незворотних наслідків.
Вказує, що обраний розмір застави є непомірним для ОСОБА_8 .
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 , підозрюваний ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги сторони захисту, наполягали на її задоволенні.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думки учасників судового процесу, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є запобіжні заходи.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Частина 2 статті 177 КПК України передбачає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями частини 1 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
На думку колегії суддів, при обранні ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ці вимоги закону були дотримані не в повному обсязі.
Так, відповідно до наданих матеріалів, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання, а саме:
- рапортом співробітників ГУ СБУ в Дніпропетровській області;
- протоколами за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_11 від 27.11.2025 та 31.12.2025;
- протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 від 27.11.2025 року;
- протоколом огляду грошових коштів від 30.12.2025 року;
- протоколом добровільної видачі та огляду від 30.12.2025 року;
- висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 12.01.2026 №СЕ-19/104-26/339-НЗПРАП;
- речовими доказами у кримінальному провадженні та іншими наявними в матеріалах доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування в їх сукупності.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об'єктивно існують і для їх запобігання необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Так, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У ході досудового розслідування існує імовірність залученості або обізнаності великої кількості осіб, які на цій стадії досудового розслідування не допитані як свідки та інші учасники кримінального провадження, однак їм можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину. Зокрема, мова йде про співучасників, з якими він перебував у стійких соціальних зв'язках та підтримував контакт під час реалізації злочинного умислу. Також існує реальний ризик незаконного впливу підозрюваного на інших підозрюваних, з метою узгодження показань, схиляння їх до надання неправдивих показань або відмови від раніше наданих показань.
Наведене дає підстави обґрунтовано припускати, що ОСОБА_8 може розробляти заходи щодо здійснення впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Крім того, ОСОБА_8 володіє інформацією стосовно біографічних даних свідка, який надав органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим підозрюваний, перебуваючи на волі, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні, матиме можливість вступати у позапроцесуальні відносини із цим та іншими свідками, впливати на учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів, схиляти їх до зміни даних слідству показань іншим чином.
Крім того, у випадку засудження ОСОБА_8 за вчинення тяжкого злочину, до нього може бути застосовано покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з з конфіскацією майна. Отже є підстави вважати, що ОСОБА_8 , маючи широке коло знайомств, перебуваючи на волі до вирішення питання про виявлення майна з метою його конфіскації та накладення на нього арешту, та використовуючи свої особисті зв'язки, швидко та ефективно вчинить активні дії щодо приховування такого майна, перешкоджаючи таким чином виконанню завдань кримінального провадження.
Також, ОСОБА_8 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, або вплинути на хід досудового розслідування.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_8 може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, про що свідчать обставини і мотив кримінального правопорушення, його умисний, корисливий та організований характер, вчинення за попередньою змовою групою осіб з чітким розподілом ролей, сформованість злочинного наміру та стійкість протиправної поведінки підозрюваного.
Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про необхідність запобігти ризикам та застосувати запобіжний захід до підозрюваного.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що вони є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , вагомість наявних доказів вчинення нею інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим.
Колегія суддів погоджується з тим, що слідчим суддею правильно встановлено, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цьому етапі досудового розслідування є виправдним за вказаних умов.
Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Разом з цим доводи захисту щодо не застосування менш обтяжливого запобіжного заходу є частково слушними.
Слід звернути увагу, що ЄСПЛ орієнтує національні суди при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглянути альтернативні засоби забезпечення явки особи до суду. Так, у рішеннях у справі “Цигоній проти України» від 24.11.2011 та “Третьяков проти України», ЄСПЛ встановив порушення п. 3 ст. 5 КЗПЛ у зв'язку з тим, що рішення суддів про застосування та продовження тримання під вартою не було розглянуто можливість застосування альтернативного заходу.
Положеннями п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах нездатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Водночас колегія суддів вважає необґрунтованим висновок слідчого судді щодо визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави саме у розмірі 301 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Попри те, що ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає можливість визначення застави у розмірі, який перевищує встановлені межі, таке відступлення має бути виключним та належним чином вмотивованим. Однак в оскаржуваній ухвалі відсутні конкретні та переконливі підстави, які б свідчили про недостатність застави у межах, визначених законом, для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що свідчить про необґрунтованість визначеного розміру застави.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
У судовому засіданні захисником ОСОБА_7 було зазначено, що слідчим суддею не було враховано дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, одружений, має постійне місце проживання у м. Дніпрі, є особою, яка раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, а також страждає на ряд хронічних захворювань, його стан здоров'я значно погіршується в умовах тримання під вартою.
При визначенні розміру застави колегія суддів враховує характер і тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 злочину, а також сукупність даних про його особу, зокрема: наявність постійного місця проживання, міцні соціальні зв'язки, позитивні характеристики за місцем проживання, а також наявність тяжкого захворювання, яке потребує постійного медичного спостереження. З огляду на зазначене, застава у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатнім та співмірним запобіжним заходом. Ймовірність втрати зазначених коштів у разі невиконання процесуальних обов'язків виступатиме дієвим стримуючим фактором, що мінімізує ризики переховування від органів досудового розслідування і суду або продовження протиправної поведінки.
Колегія зауважує на тому, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов'язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція.
У рішенні від 13 січня 2022 року у справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15) ЄСПЛ зазначив, що застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім - забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.
Визначена сума застави не порушує принцип пропорційності та, з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на неї процесуальних обов'язків.
При цьому, на даному етапі кримінального провадження вказані ризики не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж застосування вказаного виду запобіжного заходу.
Пунктом 2 та 4 ч. 1 ст. 409 КПК України встановлено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
На підставі викладеного апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою клопотання слідчого належить задовольнити частково, застосувавши до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з альтернативною заставою у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2026 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 25 травня 2026 року з альтернативою внесення застави, - скасувати.
Постановити нову, якою клопотання слідчого СВ СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , яке погоджене з прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 25 травня 2026 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_8 , заставу у розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, яку підозрюваний або інша фізична чи юридична особа може сплатити на депозитний рахунок Дніпровського апеляційного суду (отримувач коштів), код ЄДРПОУ 42270629, МФО 820172, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, поточний рахунок отримувача: UA168201720355229001500086699, та надати документи, що підтверджують сплату застави слідчому та прокурору.
У разі сплати суми застави, звільнити підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, до 25 травня 2026 року, а саме:
- не відлучатися із м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_8 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4