707/2375/22
1-кс/707/17/26
16 квітня 2026 року м.Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси заяву ОСОБА_4 відвід судді Черкаського районного суду Черкаської області - ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження №12022255330001219 від 18.08.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 296, ч.3 ст.296 КК, -
У провадженні судді Черкаського районного суду Черкаської області ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 3 ст. 296 КК України.
15.04.2026 року обвинувачений ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву про відвід головуючому судді ОСОБА_5 .
Вказана заява мотивована тим, що суддею ОСОБА_5 проводиться розгляд судової справи № 707/2375/22, в якій заявник є обвинуваченим. На думку заявника, суддя ОСОБА_5 не є неупередженим, про що свідчать наступні факти.
Головуючий по справі суддя ОСОБА_5 , попередньо задовольнивши клопотання про допит експерта ОСОБА_6 , після його неявки в судове засідання, відмовив захиснику повторно викликати його для допиту.
Крім того, головуючий по справі суддя ОСОБА_5 в ході допиту потерпілого ОСОБА_7 , заборонив обвинуваченому ставити запитання, які попередньо учасниками процесу не ставилися.
Також, головуючий по справі суддя ОСОБА_5 , зробив зауваження обвинуваченому, щодо його звернення до прокурора по прізвищу, хоча попередньо прокурор ОСОБА_3 , неодноразово зверталася по прізвищу до обвинуваченого.
Головуючий по справі суддя ОСОБА_5 , в ході судового розгляду неодноразово перебивав та погрожував обмежити виступ обвинуваченого.
Головуючий по справі суддя ОСОБА_5 , відмовляв у клопотанні про відвід прокурора, звинувачував обвинуваченого в тому, що він заявляє відводи суду, не бере до уваги звернення обвинуваченого до прокурора, щодо роз'яснення йому пред'явленого обвинувачення.
Обвинувачений ОСОБА_4 , як підставу відводу зазначає і те, що головуючий по справі суддя ОСОБА_5 , звертається до нього фамільярно, на прізвище « ОСОБА_8 », без ім'я. Разом з тим, головуючий вимагає звертатися до нього «Ваша честь», до державного обвинувача головуючий звертається «Прокурор».
На думку обвинуваченого ОСОБА_4 вказані факти свідчать про відсутність рівності сторін у процесі, порушення Кодексу суддівської етики та Бангалорських принципів.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_4 свою заяву підтримав, надав пояснення, в яких підтвердив обставини викладені в судовій заяві.
У судовому засіданні прокурор зазначила, що на її думку заява ОСОБА_4 про відвід судді є безпідставною та необґрунтованою та просила відмовити у її задоволенні.
Як пояснив суду заявник ОСОБА_4 , він вважає, що вказані ним обставини відносяться до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України.
Статтями 75, 76 КПК України визначено вичерпний перелік обставин, за яких суддя не може брати участь у кримінальному провадженні.
Згідно з пунктами 3 та 4 частини 1 статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши доводи заяви про відвід, приходить до наступних висновків.
Заява ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 фактично складається з двох підстав.
По-перше, це незгода з процесуальними рішення головуючого по справі в ході судового розгляду, як то відмова в задоволенні клопотань, зняття питань поставлених обвинуваченим.
По-друге, порушення на думку заявника, норм етичної поведінки в ході судовго розгляду, що полягає у зверненні головуючого до нього на прізвище, заборона звертатися обвинуваченому до прокурора на прізвище, фактичний дозвіл прокурору звертатися на прізвище до заявника.
Суд зауважує, що сумнів в неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
Незгода з рішеннями суду має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом в ухвалі від 06 березня 2024 року (cправа № 907/860/17). В ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення». Таким чином, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним колегією суддів судовим рішенням, а так само прийняття колегією суддів процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу такої колегії, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Оцінюючи зазначені доводи з точки зору наявності підстав для відводу судді ОСОБА_5 , з приводу відмови в задоволенні клопотань, зняття питань поставлених обвинуваченим, вважаю за необхідне зазначити, що, такі доводи фактично зводяться до незгоди з прийнятим судовими рішеннями.
Що стосується зауважень заявника ОСОБА_4 , що звернення до нього на прізвище з боку головуючого по справ судді ОСОБА_5 , заборона звертатися обвинуваченому до прокурора на прізвище, фактичний дозвіл прокурору звертатися на прізвище до заявника.
Суд звертає увагу на наступне, чинний КПК України не передбачає заборону головуючому по справі звертатися до обвинуваченого на прізвище, як і вимогу застосовувати при зверненні «пан, пані», при цьому головуючий по справі зобов'язаний керувати судовим засіданням та усувати із судового розгляду все, що не стосується розглядуваної справи, він має право знімати запитання учасників судового розгляду, якщо вони достатньо з'ясовані або явно виходять за межі справи. Запитання і мотиви їх зняття заносяться до журналу судового засідання. При цьому слід мати на увазі, що кожен з учасників провадження вправі висловити заперечення проти дій головуючого, які, на його думку, обмежують або порушують його права. Кожне таке заперечення має бути зафіксоване в журналі судового засідання і може бути використане в апеляційному та касаційному оскарженні.
Крім того, ОСОБА_4 в своїй заяві не пояснив, яка була реакція головуючого по справі, після його заперечення, щодо звернення до нього на прізвище, продовжив він таке звертання, уточнив, як звертатися, чи можливо інше.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Вказане випливає з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків.
Суд вважає, що зазначені в заяві підстави для відводу судді при оцінці його безсторонності за об'єктивним та суб'єктивним критеріями не підпадають під розуміння «інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді».
У справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являться докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див.вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v.Switzerland), пункт 43).
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. З матеріалів заяви не вбачається наявність обставин, які б дійсно викликали обґрунтовані сумніви або ймовірність їх існування у неупередженості та об'єктивності судді при розгляді даної справи, належних доказів на підтвердження цих обставин заявник не надав.
Враховуючи викладене, передбачені ст. 75 КПК України підстави для відводу судді ОСОБА_5 відсутні, а відтак заяву про відвід суд визнає необґрунтованою та такою, у задоволенні якій необхідно відмовити.
Керуючись статтями 35, 75, 80-82 КПК України, суд -
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Черкаського районного суду Черкаської області ОСОБА_5 у справі № 707/2375/22 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 296, ч.3 ст.296 КК України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст складено 21.04.2026 року.
Суддя: ОСОБА_1