Справа № 991/7203/25
Провадження 1-р/991/16/26
14 квітня 2026 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_4 про роз'яснення вироку Вищого антикорупційного суду від 21 серпня 2025 року у кримінальному провадженні № 52023000000000571 від 15 листопада 2023 року,
1. Рух кримінального провадження та питання, що вирішується ухвалою суду
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувало кримінальне провадження № 52023000000000571 від 15.11.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України.
Вироком суду від 21.08.2025 у межах кримінального провадження було затверджено угоду про визнання винуватості, у відповідності до умов якої 1) ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, ч. 3 ст. 332 КК України, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, ч. 3 ст. 368 КК України; 2) призначено ОСОБА_4 основне покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого звільнено на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України; 3) призначено ОСОБА_4 додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати посади в державних органах та органах місцевого самоврядування та у виді конфіскації.
Також зазначеним вироком суду арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 у справі № 991/239/24 (провадження № 1-кс/991/245/24) на грошові кошти, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК» на ім'я ОСОБА_4 , та на грошові кошти, які знаходяться на рахунку НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_4 , - залишено без змін до остаточного виконання додаткового покарання у виді конфіскації частини майна ОСОБА_4 , а саме конфіскації грошових коштів у сумі 20 000 доларів США та 200 000 гривень, які знаходяться на цих банківських рахунках. У свою чергу, арешт, накладений цією ж ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 у справі № 991/239/24 (провадження № 1-кс/991/245/24) на інше майно, - скасовано після набрання цим вироком законної сили.
Згідно з розпорядженням № 991/7203/25/30034/2025 від 23.09.2025 вирок Вищого антикорупційного суду від 21.08.2025 набрав законної сили 23.09.2025 та цього ж дня був переданий на виконання до уповноважених органів влади.
06.04.2026 засудженим ОСОБА_4 подано клопотання про роз'яснення вироку від 21.08.2025.
2. Зміст поданого клопотання
30.10.2025 на підставі виконавчого листа Вищого антикорупційного суду № 991/7203/25 від 21.08.2025, виданого на виконання вироку суду від 21.08.2025 в частині додаткового покарання у виді конфіскації майна (грошових коштів), головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3.
Протягом жовтня 2025 року - січня 2026 року (23.10.2025, 28.10.2025, 30.10.2025, 03.11.2025, 12.11.2025, 20.11.2025, 18.12.2025 та 23.01.2026) головним державним виконавцем надсилалися платіжні інструкції до банківських установ з метою конфіскації грошових коштів. Усі зазначені інструкції були повернуті без виконання з підстав, передбачених п. 80 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління НБУ № 163 від 29.07.2022, а саме у зв'язку з тим, що платіжна інструкція оформлена за іншим виконавчим документом, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, а інших (крім арештованих) коштів на рахунку немає.
У зв'язку з виникненням перешкод у виконанні вироку суду від 21.08.2025 та з метою усунення цих перешкод ОСОБА_4 08.12.2025 звертався до Вищого антикорупційного суду з відповідним клопотанням про роз'яснення вироку суду. Однак, ухвалою суду від 15.12.2025 у задоволенні поданого клопотання було відмовлено.
Після отримання вищезазначеної ухвали ОСОБА_4 продовжив вживати заходів для вирішення ситуації шляхом звернення до банків. У той же час, банківські установи повідомили про неможливість виконання вироку суду від 21.08.2025 в частині призначеного додаткового покарання у вигляді конфіскації майна у зв'язку з тим, що банківські рахунки, на яких знаходяться грошові кошти, що підлягають конфіскації, перебувають під арештом згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 у справі № 991/239/24, а також постановою про накладення арешту в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 30.10.2025, і здійснення будь-яких операцій за цими рахунками неможливе до надходження рішення про зняття арешту від уповноважених органів.
Тобто, банківські установи повідомили ОСОБА_4 , що списати грошові кошти з рахунків у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 за виконавчим документом № 991/7203/25 від 21.08.2025 можливо лише після зняття арешту, встановленого ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 у справі № 991/239/24 (провадження № 1-кс/991/245/24).
Таким чином, виникла правова суперечність, за якої органи державної виконавчої служби не можуть здійснити стягнення коштів з рахунків ОСОБА_4 на виконання вироку суду від 21.08.2025, оскільки ці рахунки залишаються під арештом згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024.
Вищевикладені обставини свідчать про незрозумілість вироку суду від 21.08.2025 в частині практичного механізму виконання п. 3 та 3.1 резолютивної частини цього вироку, оскільки суб'єкти виконання (банківські установи та орган державної виконавчої служби) неоднозначно тлумачать взаємодію між арештом, залишеним без змін пунктом 3 резолютивної частини, та зобов'язанням щодо конфіскації майна, яке перебуває під цим арештом. Подолати зазначену незрозумілість судового рішення можливо лише шляхом роз'яснення його положень.
З урахуванням вищевикладеного засуджений просив роз'яснити п. 3, 3.1 резолютивної частини вироку суду від 21.08.2025 наступним чином:
1) арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 у справі № 991/239/24 (провадження № 1-кс/991/245/24) на всі рахунки ОСОБА_4 , відкриті в АТ «СЕНС БАНК», за виключенням рахунку НОМЕР_1 , скасовано у зв'язку з набранням законної сили вироком Вищого антикорупційного суду від 21.08.2025 у справі № 991/7203/25;
2) конфіскація грошових коштів у сумі 20 000 доларів США, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , проводиться виключно в порядку, визначеному вироком суду від 21.08.2025 з урахуванням процедурного алгоритму, передбаченого Інструкцією з організації примусового виконання рішень № 512/5 від 02.04.2012 та Закону України «Про виконавче провадження»;
3) арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 у справі № 991/239/24 (провадження № 1-кс/991/245/24) на всі рахунки ОСОБА_4 , відкриті в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за виключенням рахунку НОМЕР_2 , скасовано у зв'язку з набранням законної сили вироком Вищого антикорупційного суду від 21.08.2025 у справі № 991/7203/25;
4) конфіскація грошових коштів у сумі 200 000 гривень, які знаходяться на рахунку НОМЕР_2 , проводиться виключно в порядку, визначеному вироком суду від 21.08.2025 з урахуванням процедурного алгоритму, передбаченого Інструкцією з організації примусового виконання рішень № 512/5 від 02.04.2012 та Закону України «Про виконавче провадження»;
5) арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 у справі № 991/239/24 (провадження № 1-кс/991/245/24), є таким, що втратив чинність на підставі набрання законної сили вироком суду від 21.08.2025, а тому арешт, накладений цією ухвалою на інше майно, скасовано після набрання цим вироком законної сили.
3. Позиції учасників судового засідання
Державний виконавець ОСОБА_3 підтримав клопотання про роз'яснення вироку та просив задовольнити з викладених у ньому підстав. Додатково до цього державний виконавець підтвердив, що банківські установи відмовляються виконувати платіжні інструкції про стягнення конфіскованих грошових коштів ОСОБА_4 на користь держави, які формуються у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 за виконавчим листом № 991/7203/25 від 21.08.2025, виданим з метою виконання вироку суду від 21.08.2025 у частині додаткового покарання у вигляді конфіскації частини майна ОСОБА_4 . Позиція банків мотивована тим, що грошові кошти, які підлягають конфіскації, перебувають під арештом, який накладено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 та залишено без змін у пункті 3 резолютивної частини вироку суду від 21.08.2025, що унеможливлює здійснення будь-яких платіжних операцій за банківськими рахунками, у тому числі на підставі платіжних інструкцій державного виконавця. При цьому орган примусового виконання судового рішення вживав заходи щодо роз'яснення банківським установам тих обставин, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024, не перешкоджає стягненню грошових коштів на користь держави на підставі платіжних інструкцій державного виконавця, оскільки такі інструкції сформовані у межах виконавчого провадження, що було відкрито з метою виконання вироку суду, для забезпечення виконання якого накладався цей арешт. Однак, такі заходи не дали жодних результатів.
Інші учасники судового провадження у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце його проведення. ОСОБА_4 у клопотанні про роз'яснення вироку висловив прохання про проведення судового засідання за його відсутності. Інші учасники судового провадження будь-яких заяв, клопотань не подавали.
Відповідно до ч. 2 ст. 380 КПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Враховуючи, що інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про проведення судового засідання, а їх неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання про роз'яснення вироку, суд вважає за можливе розглянути подане клопотання за відсутності цих учасників судового провадження.
4. Оцінка та мотиви суду
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Відтак, роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання.
У цьому контексті слід звернути увагу на сформований у постанові ОП ККС ВС від 18 листопада 2019 року висновок як саме повинна застосовуватись ч.1 ст.380 КПК, а саме: якщо судове рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, за виключенням рішення слідчого судді апеляційного суду ухваленого в порядку, передбаченому главою 21 КПК, є незрозумілим, суд, слідчий суддя, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Таким чином, ключовим аспектом можливості розгляду письмової заяви про роз'яснення судового рішення в порядку ст.380 КПК є порушення у цій заяві питання про роз'яснення саме судового рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду.
Виходячи із системного тлумачення положень глави 29 КПК України «Судові рішення», у розумінні статті 380 цього Кодексу роз'ясненню підлягає вирок чи ухвала суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх складно виконати, або є ймовірність неправильного виконання резолютивної частини рішення внаслідок її неясності.
При цьому, роз'ясненням рішення вважається викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Таким чином, роз'ясненими можуть бути рішення суду, які підлягають виконанню та без роз'яснення яких їх складно виконати, або є ймовірність неправильного виконання рішення внаслідок його неясності.
Судом встановлено, що 23.09.2025 Вищим антикорупційним судом було видано виконавчий лист № 991/7203/25 від 21.08.2025 з метою виконання вироку суду від 21.08.2025 в частині додаткового покарання у вигляді конфіскації частини майна ОСОБА_4 , а саме грошових коштів в сумі 20 000 доларів США, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», та грошових коштів в сумі 200 000 гривень, які знаходяться на рахунку НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Того ж дня зазначений виконавчий лист разом з іншими необхідними документами супровідним листом № 991/7203/25/30043/2025 від 23.09.2025 було направлено до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
03.10.2025 постановою головного державного виконавця ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з виконання вищезазначеного виконавчого листа Вищого антикорупційного суду. Для конфіскації грошових коштів у дохід держави у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 державним виконавцем 23.10.2025, 03.11.2025, 20.11.2025, 18.12.2025 та 23.01.2026 було сформовано платіжні інструкції про стягнення грошових коштів з рахунків ОСОБА_4 , які надіслано для виконання до АТ «СЕНС БАНК» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Водночас, усі вищезазначені платіжні інструкції були повернуті банківськими установами державному виконавцю без виконання. Як вбачається зі змісту повідомлень АТ КБ «ПРИВАТБАНК», листів АТ «СЕНС БАНК» № 57072-33.4-б/б від 29.12.2025, № 2695-БТ-32.3/2026 від 19.02.2026, повернення платіжних інструкцій було здійснено на підставі п. 80 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління НБУ № 163 від 29.07.2022 (далі також - Інструкція № 163 від 29.07.2022), а саме у зв'язку з тим, що платіжні інструкції оформлені за іншим виконавчим документом, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, а інших (окрім арештованих) коштів на рахунку немає.
Дослідженням доданих до клопотання документів судом встановлено, що банківські установи продовжують обліковувати арешт, що був накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 у справі № 991/239/24 (провадження № 1-кс/991/245/24), яка була постановлена у межах кримінального провадження № 52023000000000571, на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках НОМЕР_1 , НОМЕР_2 . Посилаючись на продовження дії арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 11.01.2024, банківські установи зазначають про відсутність можливості здійснювати платіжні операції за цими рахунками (у тому числі виконати платіжні інструкції державного виконавця, сформовані у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 з метою виконання виконавчого листа Вищого антикорупційного суду № 991/7203/25 від 21.08.2025) до моменту скасування цього арешту.
З наведеного вбачається, що вирок суду від 21.08.2025 не може бути виконаний у частині призначеного додаткового покарання у виді конфіскації частини майна ОСОБА_4 , а саме грошових коштів у сумі 20 000 доларів США та 200 000 гривень, які знаходяться на банківських рахунках НОМЕР_1 , НОМЕР_2 відповідно. Перешкодою для виконання остаточного судового рішення є продовження дії арешту, що був накладений на ці грошові кошти ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 у справі № 991/239/24 (провадження № 1-кс/991/245/24) у межах кримінального провадження № 52023000000000571.
Водночас, у п. 3, 3.1 резолютивної частини вироку суду від 21.08.2025 у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України було викладено рішення щодо подальшої правової долі заходів забезпечення, застосованих у розглянутому кримінальному провадженні № 52023000000000571, а саме - арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 у справі № 991/239/24 (провадження № 1-кс/991/245/24).
Так, у зазначених пунктах остаточного судового рішення судом було скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 на все майно, за винятком арешту, накладеного на грошові кошти у сумі 20 000 доларів США, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», та на грошові кошти у сумі 200 000 грн, які знаходяться на рахунку НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Арешт на зазначені грошові кошти судом залишено без змін до моменту їх стягнення (конфіскації) у дохід держави.
Вищевикладені обставини дають можливість стверджувати, що у межах кримінального провадження № 52023000000000571 існує перешкода у виконанні вироку суду від 21.08.2025, як остаточного судового рішення, що набрало законної сили, в частині призначеного додаткового покарання у виді конфіскації частини майна засудженого. Причиною виникнення такої перешкоди є незрозумілість положень п. 3 резолютивної частини вироку, в якому викладено рішення щодо правової долі арешту, накладеного на майно, яке підлягає конфіскації. Сам зміст перешкоди у виконанні вироку суду полягає в неправильному співставленні установами та органами державної влади, відповідальними за виконання покарання у вигляді конфіскації грошових коштів, механізму продовження дії арешту на конфісковане майно з порядком конфіскації цього майна.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для роз'яснення положень вироку від 21.08.2025. Вирішуючи питання про роз'яснення вироку, суд виходить з наступного.
Вирок суду від 21.08.2025 був ухвалений за результатами затвердження угоди про визнання винуватості під час судового розгляду в межах кримінального провадження № 52023000000000571.
Як було зазначено у п. 8.6.2 вироку, в кримінальному провадженні № 52023000000000571 арешт накладався лише з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, що може бути застосоване до ОСОБА_4 у разі засудження його за вчинені кримінальні правопорушення. Такий арешт було накладено тільки ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 у справі № 991/239/24 (провадження № 1-кс/991/245/24) на все належне ОСОБА_4 майно, у тому числі грошові кошти, які знаходилися на рахунках, відкритих в АТ «СЕНС БАНК» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Умовами угоди про визнання винуватості було передбачено застосування до ОСОБА_4 додаткового покарання у виді конфіскації частини його майна, а саме грошових коштів у сумі 20 000 доларів США та 200 000 гривень. Під час судового розгляду судом було встановлено, що ці грошові кошти знаходяться на рахунках НОМЕР_1 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», та НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Вироком суду від 21.08.2025 було призначено ОСОБА_4 передбачене умовами угоди додаткове покарання у вигляді конфіскації грошових коштів у сумі 20 000 доларів США та 200 000 грн, які знаходяться на вищезазначених банківських рахунках. Інше майно ОСОБА_4 , у тому числі те, на яке також було накладено арешт ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024, не було конфісковано в дохід держави у відповідності до умов затвердженої угоди про визнання винуватості.
Оскільки судом було призначено покарання у виді конфіскації майна, для забезпечення виконання якого на це майно ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 було накладено арешт, а конфіскацію іншої частини майна ОСОБА_4 сторонами угоди не було погоджено і судом підстав для цього не було встановлено, то у п. 3 резолютивної частини вироку було залишено без змін виключно арешт, що був накладений на майно, яке підлягає конфіскації, а у п. 3.1 резолютивної частини вироку було скасовано арешт, що був накладений на все інше належне ОСОБА_4 майно, яке не підлягало конфіскації, у тому числі грошові кошти, які знаходяться на інших банківських рахунках.
Зазначене рішення щодо подальшої правової долі арешту, накладеного в межах кримінального провадження № 52023000000000571, було прийнято судом у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, правової природи, змісту та призначення заходів забезпечення кримінального провадження. Так, заходи забезпечення кримінального провадження - це передбачені Розділом ІІ КПК України заходи примусового характеру, які застосовуються з метою забезпечення дієвості кримінального провадження. Такі заходи не мають самостійного кримінально-правового чи кримінально-процесуального значення, а застосовуються виключно в межах конкретного кримінального провадження з метою створення умов, за яких будуть виконані всі його завдання.
Арешт, який накладається слідчим суддею під час досудового розслідування з метою забезпечення конфіскації майна як можливого виду покарання (п. 3 ч. 2, ч. 4 ст. 170 КПК України), передбачає позбавлення підозрюваного/обвинуваченого права на відчуження, розпорядження та/або користування таким майном до моменту вирішення питання про застосування покарання у виді конфіскації майна, а у випадку застосування такого покарання - до моменту його остаточного виконання. Виконання ухвали слідчого судді, якою накладено такий арешт, передбачає встановлення (реєстрацію у встановленому законом порядку) заборони на відчуження, розпорядження та/або користування арештованим майном. Встановленням та дією такої заборони вичерпується процес виконання ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно.
У свою чергу, системний аналіз ст. 50, 51, 59 КК України та ч. 1 ст. 369, ст. 374 КПК України свідчить про те, що питання про застосування покарання у виді конфіскації майна вирішується виключно судом за результатами здійснення судового розгляду та лише у випадку ухвалення обвинувального вироку, яким особу визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, санкція за вчинення якого передбачає таке покарання.
Аналіз вищевикладеного у своїй сукупності дозволяє стверджувати, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації цього майна як можливого покарання створює умови для виконання вироку суду, яким таке покарання призначено.
Проте, саме вирок суду, який набрав законної сили та яким призначено покарання у виді конфіскації майна, є підставою для видачі судом відповідного виконавчого листа та його направлення до уповноважених органів державної влади з метою виконання призначеного покарання у встановленому законодавством порядку (ст. 48 Кримінально-виконавчого кодексу України). Натомість ухвала слідчого судді про накладення арешту з метою забезпечення покарання у виді конфіскації майна не є ані рішенням про призначення такого покарання, ані правовою підставою для виконання цього покарання, у тому числі для видачі виконавчого листа.
Арешт, накладений слідчим суддею з метою забезпечення конфіскації як покарання, не скасовується у випадку призначення такого покарання вироком суду, ухваленим у тому ж самому кримінальному провадженні, та зберігає свою чинність до остаточного виконання вироку суду в цій частині (завершення конфіскації відповідного майна) і лише після цього, забезпечивши виконання всіх завдань кримінального провадження, вичерпує свою дію. У такий спосіб реалізується процесуальне завдання цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Вищевикладений висновок підтверджується змістовним та логічним тлумаченням приписів ч. 4 ст. 174 КПК України, в яких зазначено, що суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Характер вищенаведених підстав для скасування арешту майна, що зазначені законодавцем у формі невичерпного переліку, дає можливість констатувати, що такі підстави пов'язані з ситуаціями, за яких подальша потреба у застосуванні арешту відсутня. Наприклад, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна, для забезпечення якого накладався арешт, свідчить про відсутність потреби в накладеному арешті, а, отже, є підставою для його скасування.
Виходячи зі зворотного тлумачення логіки законодавця, закладеної у ч. 4 ст. 174 КПК України, суд доходить висновку, що призначення судом покарання у виді конфіскації майна, для забезпечення якого накладався арешт, лише підтверджує обґрунтованість накладеного арешту та свідчить про наявність потреби у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження до моменту виконання такого покарання. У такому випадку арешт майна, залишений без змін вироком суду, виступає не як перешкода, а як правовий інструмент, який забезпечує безперешкодне виконання вироку суду у відповідній частині.
Протилежне тлумачення вищезазначених норм законодавства, за якого суд має скасовувати арешт в обвинувальному вироку навіть у випадку застосування покарання у виді конфіскації майна, суперечить правовій природі та меті арешту, що накладається з підстав п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, та створює ризик відчуження засудженим майна, яке підлягає конфіскації, оскільки з моменту набрання вироком законної сили та до моменту накладення арешту на майно у виконавчому провадженні, що може займати значний обсяг часу, засуджений буде мати необмежену можливість розпорядження майном на свій розсуд, що може поставити під сумнів ефективність проведеного кримінального провадження, виконання його завдань та обов'язковість остаточного судового рішення.
З урахуванням вищевикладених висновків суду слід констатувати, що ухвала слідчого судді від 11.01.2024 не має самостійного кримінально-правового чи кримінально-процесуального значення, а винесена виключно з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження № 52023000000000571 шляхом створення умов для виконання покарання у виді конфіскації майна, що призначено вироком суду від 21.08.2025. Ухвала слідчого судді про накладення арешту передбачає реєстрацію заборони вчинення відповідних дій з майном, яке може бути конфісковано, однак при цьому не є підставою для конфіскації цього майна, видачі виконавчого листа та/або платіжних інструкцій про стягнення грошових коштів у дохід держави. Такою ухвалою накладається арешт з метою виконання вироку суду, а не з метою самовиконання цієї ж ухвали.
Процесуальна хронологія кримінального провадження та порядок виконання вироку суду в частині покарання у вигляді конфіскації майна, що встановлені чинним законодавством, дають можливість також дійти висновку про те, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 накладено арешт на майно ОСОБА_4 з метою забезпечення можливого покарання у виді конфіскації майна. Таке покарання було призначено вироком суду від 21.08.2025. Цим же вироком арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 11.01.2024 на майно, що підлягає конфіскації, було залишено без змін. Для виконання вироку суду від 21.08.2025 Вищим антикорупційним судом видано виконавчий лист № 991/7203/25 від 21.08.2025, на підставі якого відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3, у межах якого державним виконавцем і було сформовано платіжні інструкції з метою списання банківськими установами конфіскованих грошових коштів.
Тобто, документом, для забезпечення виконання якого накладався арешт, є виконавчий лист Вищого антикорупційного суду № 991/7203/25 від 21.08.2025, а не ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024, якою такий арешт накладено саме з метою забезпечення виконання покарання у вигляді конфіскації майна, яке призначено вироком суду від 21.08.2025, на виконання якого і видано цей виконавчий лист.
Отже, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 та залишений без змін у п. 3 резолютивної частини вироку суду від 21.08.2025 на майно, що підлягає конфіскації, не перешкоджає стягненню (конфіскації) цього майна (грошових коштів) у дохід держави, а навпаки забезпечує процес конфіскації, створюючи умови, за яких конфісковане майно буде безперешкодно стягнуто в дохід держави. Правовою метою існування цього арешту є виключно забезпечення повного та належного виконання покарання у виді конфіскації майна, призначеного вироком суду від 21.08.2025.
Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про необхідність роз'яснення саме положень п. 3 резолютивної частини вироку суду від 21.08.2025 в частині механізму виконання призначеного додаткового покарання у вигляді конфіскації частини майна ОСОБА_4 при збереженні арешту на це майно.
Окрім положень п. 3 резолютивної частини вироку суду від 21.08.2025, ОСОБА_4 у своєму клопотанні також просив роз'яснити положення п. 3.1 резолютивної частини вироку. Однак клопотання в цій частині, на переконання суду, є передчасним та не підлягає задоволенню, оскільки зазначені положення вироку є зрозумілими, а засудженим не надано доказів на підтвердження наявності перешкод у виконанні вироку в цій частині, зокрема, доказів, з яких би вбачалося, що АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та АТ «ВСТ БАНК», посилаючись на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024, продовжують обліковувати арешт на рахунках ОСОБА_4 , який був скасований п. 3.1 резолютивної частини вироку.
У цьому аспекті суд звертає увагу, що лист АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» № 97-14-3/899 від 06.04.2026 лише вказує на те, що арешт банківських рахунків ОСОБА_4 , накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024, продовжує обліковуватися банківською установою у зв'язку з поданням документа про скасування арешту неналежним суб'єктом, а не у зв'язку з тим, що п. 3.1 резолютивної частини вироку, яким скасовано такий арешт, внаслідок своєї неточності/незрозумілості не свідчить про припинення дії арешту відповідних банківських рахунків.
Окрім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_4 у клопотанні просив роз'яснення вироку надати окремо АТ «СЕНС БАНК», АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та іншим банківським установам. Водночас, у відповідності до вимог процесуального законодавства роз'яснення вироку здійснюється безвідносно.
Також суд зауважує, що запропоновані засудженим варіанти роз'яснення положень вироку повністю не ліквідовують їх незрозумілість та, як наслідок, можуть не усунути перешкоди у виконанні вироку. У зв'язку з цим роз'яснення вироку суд здійснює з урахуванням змісту та характеру перешкод у виконанні цього судового рішення, приписів Інструкції № 163 від 29.07.2022 та у спосіб, який повинен забезпечити можливість його безперешкодного виконання.
На підставі зазначеного суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення клопотання ОСОБА_4 про роз'яснення вироку суду від 21.08.2025.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 380 КПК України, суд, -
Клопотання засудженого ОСОБА_4 про роз'яснення вироку Вищого антикорупційного суду від 21 серпня 2025 у кримінальному провадженні № 52023000000000571 від 15 листопада 2023 року - задовольнити частково.
Роз'яснити пункт 3 резолютивної частини вироку Вищого антикорупційного суду від 21.08.2025 у справі № 991/7203/25 наступним чином:
- арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 у справі № 991/239/24 (провадження № 1-кс/991/245/24) у межах кримінального провадження № 52023000000000571 та залишений без змін пунктом 3 резолютивної частини вироку Вищого антикорупційного суду від 21.08.2025 у справі № 991/7203/25 на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме грошові кошти у сумі 20 000 (двадцяти тисяч) доларів США, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714), та грошові кошти в сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень, які знаходяться на рахунку НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570), не перешкоджає/не забороняє банківським установам здійснювати стягнення (конфіскацію) зазначених грошових коштів у дохід держави на підставі платіжних інструкцій державного виконавця, сформованих у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3, що відкрито на виконання виконавчого листа Вищого антикорупційного суду № 991/7203/25 від 21.08.2025, який видано з метою виконання вироку Вищого антикорупційного суду від 21.08.2025 у справі № 991/7203/25;
- пунктом 3 резолютивної частини вироку Вищого антикорупційного суду від 21.08.2025 у справі № 991/7203/25 залишено без змін арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 у справі № 991/239/24 (провадження № 1-кс/991/245/24) у межах кримінального провадження № 52023000000000571, лише на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді грошових коштів у сумі 20 000 (двадцяти тисяч) доларів США, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714), та грошових коштів в сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень, які знаходяться на рахунку НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570);
- арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 у справі № 991/239/24 (провадження № 1-кс/991/245/24) у межах кримінального провадження № 52023000000000571 та залишений без змін пунктом 3 резолютивної частини вироку Вищого антикорупційного суду від 21.08.2025 у справі № 991/7203/25, втрачає чинність після остаточного виконання призначеного судом додаткового покарання у виді конфіскації частини майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто стягнення в дохід держави грошових коштів у сумі 20 000 (двадцяти тисяч) доларів США, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714), та грошові кошти в сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень, які знаходяться на рахунку НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570).
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Вищий антикорупційний суд.
Головуюча суддя ОСОБА_1