20 квітня 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого: ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі: ОСОБА_4 .
За участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
представника власника
майна ОСОБА_6 (відеоконференція) ОСОБА_7
представника
ТОВ «Кремінь Табако» (відеоконференція) ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними підрозділами Бюро економічної безпеки України Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 14 квітня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42024260000000182, -
Ухвалою слідчого судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 14 квітня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними підрозділами Бюро економічної безпеки України Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуків 12 листопада 2025 року, детальний перелік якого наведено в клопотанні прокурора, слідчий суддя зазначив, що ухвалою від 06 квітня 2026 року скасовано арешт із вилученого майна, у зв'язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для повторного накладення арешту на вказане майно.
Провадження №11-сс/822/167/26 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_9
Категорія ст. 422 КПК України Доповідач: ОСОБА_10
На вказану ухвалу слідчого судді прокурор ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та винести нову, якою задовольнити подане клопотання про накладення арешту на майно.
Апеляційній вимоги обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповнотою судового розгляду, яка полягала у неврахуванні наведених у клопотанні обставин.
В ході досудового розслідування встановлено незаконне виробництво тютюнової сировини та сигарет без фільтру під виглядом обробки деревини мешканцями прикордонного району Чернівецької області.
Протоколами оглядів мобільних телефонів та планшету підозрюваних, підтверджено причетність власників до незаконного виробництва тютюнових виробів (переписка щодо обсягів виробництва, графіків змін, збуту продукції тощо).
Легалізованими матеріалами НСРД щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , зафіксовано телефонні розмови учасників злочинної групи щодо організації та здійснення незаконного виробництва і збуту тютюнових виробів.
В ході проведення обшуків від 12 листопада 2025 за адресою м. Кременчук, вул. Профспілкова, виявлено та вилучено виробниче обладнання (2 лінії для виробництва сигарет без фільтру), тютюнові вироби без марок акцизного податку (13 370 шт.), а також інше майно.
Висновками судових експертиз - трасологічної, біологічної та товарознавчої КНДІСЕ МЮ України, підтверджено, що: маркування тютюнових виробів не відповідає стандартам України; вироби виготовлені із використанням промислового спеціалізованого обладнання; вилучена рослинна речовина є тютюновою сировиною, що не відповідає вимогам ДСТУ.
Відповідно до аналітичного продукта № 102/0/08 від 10 квітня 2026, складеного аналітиками ТУ БЕБ у Чернівецькій області, встановлено ймовірне заниження акцизного податку на загальну суму понад 16 мільйонів гривень за 2025 рік.
04 квітня 2026 року ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 , ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204 КК України.
Вилучене майно постановою детектива ТУ БЕБ у Чернівецькій області від 14 листопада 2025 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
У зв'язку з чим, слідчим суддею не враховано статус майна як речового доказу.
Слідчий суддя не оцінив факт того, що таке майно могло зберегти сліди вчинення правопорушення, які можуть бути використані як доказ, оскільки метою накладення арешту відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є саме збереження речових доказів для подальшого проведення слідчих дій.
Існує ризик втрати речових доказів, оскільки не накладення арешту може призвести до того, що будь-яка особа матиме змогу відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, сховати або знищити майно, що перешкоджатиме виконанню завдань кримінального провадження.
У разі доведення в суді винуватості осіб, вилучене майно як засіб та знаряддя вчинення злочину підлягає спеціальній конфіскації на підставі ст. 96-1 КК України, а не накладення арешту на нього фактично дозволить підозрюваним продовжувати злочинну діяльність, оскільки у їх розпорядженні залишатимуться необхідні засоби та знаряддя.
Крім того, слідчий суддя залишив поза увагою обставини перевірки ознак легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. Повернення вилученого майна позбавить орган досудового розслідування можливості притягнути винних осіб до відповідальності.
Слідчий суддя не надав жодної оцінки можливим фактам ухилення від сплати акцизного податку на суму понад 11 млн грн, що є тяжким злочином.
Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного судового рішення та доводи апеляційної скарги, доводи прокурора ОСОБА_5 , який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про арешт майна, доводи представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та представника ТОВ «Кремінь Табако» - адвоката ОСОБА_8 , які просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали судового провадження, заслухавши учасників судового провадження у судових дебатах, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України, апеляційний суд переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Судом, із наданих матеріалів судового провадження, встановлено, що детективами Територіального управління Бюро економічної безпеки у Чернівецькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024260000000182 від 06 грудня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 204-1, ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.
12 листопада 2025 року на підставі ухвали слідчого судді від 11 листопада 2025 року органом досудового розслідування проведено обшук житлових і нежитлових приміщень, а також території за адресою: АДРЕСА_1 , розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 5310436100:03:001:0057, 5310436100:03:001:0058, 5310436100:03:001:0122.
У результаті обшуку виявлено та вилучено речі, зокрема й ті, на які прокурор просить накласти арешт, а саме обладнання для виготовлення сигарет і сушіння тютюну, а також мобільні телефони.
Ухвалою слідчого судді від 06 квітня 2026 року задоволено клопотання представника ТОВ «Кремінь ТАБАКО» - адвоката ОСОБА_8 та скасовано арешт з частини майна, а саме обладнання для виготовлення сигарет і сушіння тютюну, а також мобільних телефонів.
13 квітня 2026 року прокурор ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Садгірського районного суду м.Чернівці з клопотанням про накладення арешту на майно, виявлене та вилучене у ході обшуків 12 листопада 2025 року.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_5 відмовлено з мотивів відсутності підстав для повторного накладення арешту на вказане майно.
За змістом статей 94, 132, 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у порядку, встановленому КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя належним чином не перевірив викладені у клопотанні прокурора обставини, не надав оцінки обставинам, встановленим під час досудового розслідування та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно.
Слідчим суддею не надано належної оцінки, що у об'єднаному кримінальному провадженні № 42024260000000182 здійснюється досудове розслідування, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 204-1, ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.
04 квітня 2026 року ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 , ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204 КК України.
За приписами ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 КК України.
За таких обставин, обґрунтованими є доводи прокурора про те, що до зазначеного майна може бути застосовано спеціальну конфіскацію, що, відповідно до приписів п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, є підставою для накладення на нього арешту.
Крім того, колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що накладення арешту на зазначене майно є необхідним з метою збереження речових доказів у цьому кримінальному провадженні, оскільки відповідним особам повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, 2 ст. 204 КК України, тобто у незаконному виготовленні підакцизних товарів, а саме сигарет.
Під час огляду вилученого мобільного телефону, який належить ОСОБА_19 , встановлено, що в ньому містяться завуальовані розмови щодо кількості виготовлених тютюнових виробів, фотографії станків, таблиці щодо обсягів виготовлених тютюнових виробів та заробітної плати працівникам.
У ході огляду інформації, яка міститься на планшеті марки «IPad Pro (9.7-дюйма)», а також оглядів вилучених мобільних телефонів «Samsung Galaxy A52», «Iphone 11», «Redmi Note 11», «Motorola» виявлено відомості, які вказують на причетність їх власників до діяльності, пов'язаної з виробництвом тютюнових виробів.
За таких обставин накладення арешту на обладнання для їх виготовлення, а також на мобільні телефони, за допомогою яких здійснювалося спілкування підозрюваних, відповідає меті арешту майна, передбаченій п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме забезпеченню збереження речових доказів.
Слідчим суддею не надано належної правової оцінки наведеному, чим допущено невідповідність висновків фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 409, ст. 411 КПК України, тягне за собою скасування судового рішення.
Негативних наслідків від застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво вплинути на інтереси інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Арешт майна не перешкоджатиме господарській діяльності суб'єктів господарювання, оскільки на цей час ТОВ «Кремінь Табако» не має чинної ліцензії на виробництво тютюнових виробів, а будь-які заперечення з боку орендаря обладнання - приватного підприємства «ОР-ПРЕСС» - до суду не надходили.
У відповідності до п.2 ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане у клопотанні майно.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 376, ст. 170-173, 309, 404, 405, 407, 409, 411, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними підрозділами Бюро економічної безпеки України Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 14 квітня 2026 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42024260000000182, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними підрозділами Бюро економічної безпеки України Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.
Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права користування, розпорядження та відчуження на майно, яке 12 листопада 2025 року було виявлено та вилучено в ході обшуків, за адресою: АДРЕСА_1 , за координатами GOOGLEMAP 49/091979/. 33.400276, розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 5310436100:03:001:0057, 5310436100:03:001:0058, 5310436100:03:001:0122, а саме:
-обладнання для виготовлення та пасування сигарет(лінія), яка включає в себе: машинка для нарізання тютюну та сигарет, формування сигаретних пачок, подачі сигаретного паперу, пакувальна машина для обгортання готової продукції у поліетилен. На вказаному обладнанні немає написів щодо моделі та серійних номерів, наявна металева вставка із написом " ГЛАВПРОДМАШ 3КВ Ленинградский машиностроительний завод Красная Вагранка тип ПЗЧ, 1957,51;
-обладнання для виготовлення та пасування сигарет (лінія), яка включає в себе: машинка для нарізання тютюну та сигарет, формування сигаретних пачок, подачі сигаретного паперу, пакувальна машинка для обгортання готової продукції у поліетилен. На одній із частин наявний напис «DEKAJET»;
-обладнання для чистки, подрібнення та сушки тютюну (лінія), яка складається з транспортних стрічок, станок порізочний, барабан розщеплюючий, сушильний барабан;
-- мобільний телефон марки «Redmi Note 11 Pro» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ;
-- мобільний телефон марки «Samsung A52» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 ;
-- мобільний телефон марки «POCO c75» IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 ;
-- мобільний телефон марки «Samsung galaxy A30s» IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 ;
-- мобільний телефон марки «Iphone 11» IMEI 1: НОМЕР_9 , IMEI 2: НОМЕР_10 ;
-- мобільний телефон марки «Motorola» IMEI 1: НОМЕР_11 , IMEI 2: НОМЕР_12 ;
-- мобільний телефон марки «Samsung galaxy Note10» IMEI 1: НОМЕР_13 ;
-- мобільний телефон марки «Iphone 11» IMEI 1: НОМЕР_14 , IMEI 2: НОМЕР_15 ;
-- мобільний телефон марки «Redmi Note 11» IMEI 1: НОМЕР_16 , IMEI 2: НОМЕР_17 ;
-- мобільний телефон марки «Iphone» чорного кольору, яким користувач ОСОБА_23 ;
-- мобільний телефон марки «Motorola» IMEI 1: НОМЕР_18 , IMEI 2: НОМЕР_19 .
Ухвала набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий, суддя [підпис] ОСОБА_10
Судді: [підпис] ОСОБА_2
[підпис] ОСОБА_3