Справа № 638/22655/25 Головуючий суддя І інстанції Теслікова І. І.
Провадження № 33/818/556/26 Суддя доповідач Грошева О.Ю.
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
08 квітня 2026 суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу особи, за апеляційною скаргою захисника Нев'ядомського А.Д. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду міста Харкова від 27 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_1 , -
Оскаржуваною постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП та застосувати до нього адміністративні стягнення:
- за ч.5 ст.126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 (п?ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу;
- за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Відповідно до положень ч.2 ст.36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення за більш серйозне правопорушення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 (п?ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Як установив суд 05 листопада 2025 року о 15 годині 28 хвилин в м.Харків, пров.Ігоря Остаповича, 3Б, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом. Правопорушення вчиненого повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.1А Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, 05 листопада 2025 року о 15 годині 28 хвилин в м.Харків, пров.Ігоря Остаповича, 3Б, керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager alcotest 6810 та в закладі охорони здоров?я КНП ХОР ОКНЛ у лікаря нарколога відмовився.
В своїй апеляційній скарзі захисник захисника Нев'ядомський А.Д. в інтересах ОСОБА_1 з урахуванням доповнень просить оскаржувану постанову - скасувати, а провадження по справі - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що у праві немає жодного доказу керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом, відповідного відеозапису не додано до матеріалів справи.
Також захисник вважає, що інспектор поліції порушив права ОСОБА_1 , не представився, не повідомив посаду, звання, не повідомив про здійснення відеофіксації.
З урахуванням наведеного, у ОСОБА_1 не було обов'язку проходити огляд.
Також інспектор повинен був визвати Військову Службу правопорядку, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем.
Учасники провадження у судове засідання не з'явились, були повідомлені про дату та час судового розгляду належним чином.
Захисник Нев'ядомський А.Д. просив проводити судовий розгляд без його участі.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для належного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушеннь, передбачених ч.5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_1 , та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі ст.36 КУпАП складені уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися.
Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами, а саме:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 05.11.2025, де зафіксована відмова ОСОБА_1 ;
- направленням ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 05.11.2025;
- відомостями відеозапису з нагрудної камери поліцейського № 471589 на якому зафіксовано, що екіпаж поліції слідує за транспортним засобом «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухається нерівномірно та має ознаки потрапляння в ДТП.
Після зупинки названого транспортного засобу із нього виходить особа ( ОСОБА_1 ), якій працівники поліції представляються, повідомляють про фіксацію та на її запит надають свої службові посвідчення.
Спілкуючись з ОСОБА_1 вони виявляють у нього ознаки алкогольного сп'яніння та пропонуютьь ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та в закладі охорони здоров'я, на що останній відповів, що він відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
За таких обставин, суд дійшов правильного висновку, що вимоги ч.2 ст.251, ст.256, 265-2, 266, 268 КУпАП, а також «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.
Доводи захисника про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння повинні були проводити представники Військової служби правопорядку, є безпідставними.
З матеріалів провадження (відеозапису) вбачається, що ОСОБА_1 взагалі не надав належні документи, які б підтверджували його статус військовослужбовця.
Крім того, порушення положень ст.266-1 КУпАП відсутнє, оскільки вони регламентують порядок проведення посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України огляду на стан сп'яніння військовослужбовців, які не керують транспортним засобом, а перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Огляд на стан сп'яніння водіїв транспортних засобів, якими можуть бути і військовослужбовці, передбачений спеціальною нормою закона ст.266 КУпАП, якою право на проведення огляду надано лише поліцейським, а не посадовим особам, уповноважених на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Крім того, у справі встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Таким чином, поліцейський діяв в межах закону та отримавши відмову водія від проходження огляду поліцейським було складено протокол.
Протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис не містять суттєвих розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення.
Обставини правопорушення об'єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів.
При цьому, відеозапис судом приймається як належний та допустимий доказ, апеляційний суд не вбачає жодних істотних порушень, наслідком яких належало б визнати цей доказ недопустимим.
За таких обставин дії працівників патрульної поліції повністю відповідали букві закону і підстав для закриття провадження з цих підстав у апеляційного суду відсутні.
Крім того, водій або його захисник не були позбавлені можливості оскаржити дії інспектора поліції до суду, проте таким правом сторона захисту не скористалась.
Клопотань про необхідність допиту інспекторів поліції сторона захисту не заявляла.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що впливатимуть зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцією факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишить місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1987 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Вид адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суддею призначений з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП та в межах санкції ч. 1 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КУпАП.
Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено.
Cуд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова є належним чином вмотивованою та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Нев'ядомського А.Д. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду міста Харкова від 27 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя