Справа № 621/2982/19 Головуючий суддя І інстанції Шахова В. В.
Провадження № 33/818/570/26 Суддя доповідач Грошева О.Ю.
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
08 квітня 2026 суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю. за участі захисника Ткач В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Мотальової-Кравець В.Ю. поновлення строку на апеляційне оскарженняпостанови Зміївського районного суду Харківської області від 08.11.2019 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) грн 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Як установив суд 05.10.2019 о 03 годині 05 хвилин, ОСОБА_1 , в м. Зміїв Харківської області по вул. Гагаріна № 12 керував автомобілем BMW-318, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, не стійка хода, незв'язна мова). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння та проходження алкотесту приладом «ДРАГЕР» відмовився в присутності свідків.
Вказаними діями, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В апеляційній скарзі захисник Мотальова-Кравець В.Ю. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 , а копія постанови вчасно йому не вручалась.
Вислухавши пояснення представника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Ткач В.О. який просив поновити строк на апеляційне оскарження, дослідивши матеріали справи та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що належить відмовити у задоволенні клопотання з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Отже, закон пов'язує строк внесення апеляції на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення не з датою отримання постанови суду, а лише з датою ухвалення судового рішення.
При цьому доводи про поновлення строку зводяться до того, що у зв'язку з тим що судовий розгляд проводився без участі особи, а копія постанови не була вручена в строк то особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, або її новий захисник мають необмежений строк на звернення з апеляційною скаргою.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що в судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином за допомогою смс-повістки, заяви про відкладення розгляду справи суду не надавав.
Крім того, матеріали справи містять повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 щодо проведення судового засідання 08.11.2019 року о 09-30 год, яке в свою чергу отримано ним 30.10.2019 року.
Відтак судом першої інстанції в повному обсязі виконано обов'язок щодо належного повідомлення особи про час та місце проведення судового засідання.
Оскаржувана постанова суду винесена 08 листопада 2019 року, але апеляційна скарга подана 08 грудня 2025 року тобто через 5 років.
При цьому, особа яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 достеменно знав про наявність щодо провадження у справі про адміністративне правопорушення, був обізнаний про те, що справа буде розглядатись у Зміївському районному суді Харківської області, та повідомив при складанні цього протоколу щодо нього у поясненнях до протоколу засоби зв'язку із ним, про що свідчить його особистий підпис.
Більше того, копія постанови суду була надіслана ОСОБА_1 та отримана ним 16.11.2019 року
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п.27, рішення від 26 квітня 2007 року).
Подаючи апеляційну скаргу із пропуском строку на апеляційне оскарження майже на через 5 років, сторона справи повинна навести достатні поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які б об'єктивно перешкоджали звернутися до суду у визначений КУпАП строк, а отже вплинули на право сторони реалізувати конституційні засади, які визначають право на оскарження судового рішення.
Як вже було зазначено вище ОСОБА_1 достеменно знав про наявність щодо провадження у справі про адміністративне правопорушення, був обізнаний про те, що справа буде розглядатись у Зміївському районному суді Харківської області.
Враховуючи, суворість санкції ч.1 ст. 130 КУПАП на думку апеляційного суду ОСОБА_1 мав більш відповідально слідкувати за станом відомого йому провадження щодо нього і даних про об'єктивні перепони для вчасного апеляційного оскарження постанови суду матеріали справи не містять.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п.41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
Крім того, відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява №23436/03).
Таким чином, твердження про те, що строк на апеляційне оскарження пропущено із поважних причин, не підтверджено відповідними обставинами та належними доказами, клопотання не містить посилання на обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто такими, які не залежать від волевиявлення апелянта, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк, враховуючи, що між оскаржуваним судовим рішенням та подачею апеляційної скарги пройшло майже 5 років.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП, апеляційна скарга, подана після закінчення строку апеляційного оскарження, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Враховуючи викладене підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції - відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Мотальової-Кравець В.Ю. поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Зміївського районного суду Харківської області від 08.11.2019 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу адвоката Мотальової-Кравець В.Ю. на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 08.11.2019 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - повернути особі яка її подала.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.Ю. Грошева