Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 212/11719/25
номер провадження 2/215/1195/26
14 квітня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Дудікова А.В.,
при секретарі - Болдирєвій А.О.
згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив
Описова частина
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.10.2025 цивільну справу за позовом АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю на розгляд до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Свої позовні вимоги АТ «Ідея Банк» обґрунтовувало тим, що 21.02.2024 після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між позивачем та відповідачем було укладено договір №1911153 про використання аналога власноручного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку. Даний договір було підписано відповідачем ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою через мобільний додаток O.Bank 2.0. Також, 21.02.2024 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено угоду про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки № C-001-278980-24-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, відповідно до умов якого банк надав відповідачу грошові кошти. Процентна ставка 70,8% річних. Максимальний розмір кредитної лінії становить 200 000,00 грн. Розмір кредитної лінії на дату укладання угоди становив 30 000 грн. На виконання умов вищевказаного договору АТ «Ідея Банк» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю, натомість відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки та інші платежі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. Останній платіж/зарахування здійснено 01.03.2024. Відповідач належним чином не виконує зобов'язання за договором, у зв'язку з чим, станом на 28.08.2025 виникла заборгованість в сумі 58 736,23 грн, з яких: прострочений борг 29 959 грн; прострочені відсотки 28 777,23 грн. Враховуючи вищезазначене позивач просив стягнути з відповідача 58 736,23 грн заборгованості за кредитним договором, а також 3 028 грн сплаченого судового збору.
Ухвалою суду від 24.11.2025 справу прийнято до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.12.2025.
19.12.2025, 26.01.2026, 10.03.2026 розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою відповідача.
Представник позивача у судове засідання призначене на 14.04.2026 не з'явився, в позовній заяві, просив суд розглядати справу за його відсутності, посилаючись на ст. 211, 212, 280, 281 ЦПК України.
Відповідач у судові засідання призначені на 19.12.2025, 26.01.2026, 10.03.2026 та 14.04.2026 не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином, а саме: шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, однак поштові відправлення, адресовані відповідачу повернулися до суду з відміткою пошти про причини невручення: - закінчення терміну зберігання. Крім того, відповідач про день та час розгляду справи повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 не подав, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.
Мотивувальна частина
Мотиви, якими керується суд першої інстанції та застосовані норми права
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився без поважних причин та без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подав, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 21.02.2024 після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між позивачем та відповідачем було укладено договір №1911153 про використання аналога власноручного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку. Даний договір було підписано відповідачем ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою через мобільний додаток O.Bank 2.0. (а.с.23).
21.02.2024 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено угоду про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки № C-001-278980-24-980, відповідно до умов якої банк надав відповідачу грошові кошти. Згідно угоди максимальний ліміт кредитної лінії встановлено у розмірі 200000,00 грн, (п. 3.1 угоди), доступний ліміт клієнту на момент укладення угоди у розмірі 30000,00 грн (п. 3.2 угоди), процентна ставка 70,8 % річних (0,01% в місяць) по операції видачі готівки; 100,22% річних по торгових операціях згідно Тарифів банку (п. 3.3 угоди). Повернення заборгованості та сплата відсотків за користування кредитною лінією, у тому числі черговість погашення вимог банку здійснюється відповідно до тарифів, що розміщені на сайті банку(п. 3.5 угоди) (а.с.25).
Відповідачем 21.02.2024 року підписано паспорт споживчого кредиту, який містить умови кредитування: ліміт кредиту 200 000 гривень; строк кредитування 12 місяців (з можливістю пролонгації); загальні витрати за кредитом 126 757,95 гривень; орієнтовна загальна вартість кредиту 326 757,95 гривень; реальна річна процентна ставка 100,22% річних (а.с.28-29).
Договір та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем ОТР (ЕП Клієнта): 2373 від 21.02.2024.
АТ «Ідея Банк» свої зобов'язання за договором виконало та надало ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 30 000 грн, підтверджується випискою по рахунку клієнта (а.с.34).
У свою чергу, ОСОБА_2 не виконав свої зобов'язання у повному обсязі, в наслідок чого у нього згідно з наданою позивачем довідкою-розрахунком заборгованості за кредитом, станом на 28.08.2025 наявна заборгованість за Кредитним договором № С-001-279980-24-980 від 21.02.2024 у розмірі 58 736,23 грн, з яких: прострочений борг 29 959 грн; прострочені відсотки 28 777,23 грн (а.с.35).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Згідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону №675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення статті 12 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і невипливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин повинні відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Судом встановлено, що Кредитний договір № С-001-279980-24-980 від 21.02.2024 укладено між сторонами в електронній формі та підписано позичальником одноразовим ідентифікатором.
Суд зазначає, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому суд приходить до висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором № С-001-279980-24-980 від 21.02.2024.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом відповідно до вимог ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст.612 ЦК України.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1050 ЦК України встановлені наслідки порушення договору позичальником, зокрема за частиною 2, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У свою чергу, відповідач не виконав свої зобов'язання у повному обсязі, унаслідок чого у нього виникла заборгованість, яка станом на 28.08.2025 становить 58 736,23 грн, з яких: прострочений борг 29 959 грн; прострочені відсотки 28 777,23 грн.
Враховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 29 959 грн за простроченими платежами по тілу кредиту.
Щодо стягнення відсотків у сумі 28 777,23 грн, суд зазначає наступне.
У відповідності до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати відсотки, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Із наданих сторонами доказів слідує, що боржником не здійснювались у належному розмірі, у відповідності з погодженими умовами, платежі за договором Договором № С-001-279980-24-980 від 21.02.2024. Загальна сума нарахованих відсотків становить 28 777,23 грн.
Розрахунок заборгованості містить розмір відсоткової ставки, суми нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі окремо по відсотках, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов'язань, по сплаті, а тому він приймається судом як належний та допустимий доказ заборгованості за договором.
При цьому, судом враховано, що відповідач ОСОБА_1 до суду заперечень проти заявлених позовних вимог не надав та наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростував, у зв'язку з чим суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором С-001-279980-24-980 від 21.02.2024 у розмірі 58 736,23 грн, з яких: 29 959 грн - прострочений борг; 28 777,23 грн - прострочені відсотки.
Висновки за результатом розгляду позовної заяви
З урахуванням вищевикладеного, надавши належну оцінку представленим у справі доказам у їх сукупності та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором № С-001-279980-24-980 від 21.02.2024, укладеного між ним та позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Ідея Банк» підлягають задоволенню. З відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 58 736,23 грн, з яких: 29 959 грн - прострочений борг; 28 777,23 грн - прострочені відсотки.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 3 028 грн.
Розподіл судових витрат між сторонами вирішити за правилами ст. 141 ЦПК України, стягнувши суму судового збору у розмірі 3 028 грн з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 272, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за Договором кредитної лінії № С-001-279980-24-980 від 21.02.2024 у розмірі 58 736,23 грн (П'ятдесят вісім тисяч сімсот тридцять шість гривень 23 копійки), з яких: 29 959 грн - прострочений борг; 28 777,23 грн - прострочені відсотки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 3 028 грн (Три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач - Акціонерного товариства «Ідея Банк», ЄДРПОУ 19390819, місце знаходження за адресою: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 20 квітня 2026 року.
Суддя