Справа 404/8732/25
Провадження 2/206/1081/26
(ЗАОЧНЕ)
20 квітня 2026 року м. Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Гаркуші В.В.,
за участю секретаря судового засідання Дуб В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4 А, оф. 10 до ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
18.02.2026 від Чечелівського районного суду міста Дніпра до Самарського районного суду міста Дніпра за підсудністю надійшла вищезазначена позовна заява про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 123487651 від 18.02.2024 року в розмірі 34020,00 грн., стягнення судових витрат в розмірі: 2422, 40 грн - судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу - 7000,00 грн., подана через систему «Електронний суд».
І. Стислий виклад позиції позивача.
Позов Позивач обґрунтовує тим, що 18.02.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 123487651. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора TDFN-2977.
Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.
Згідно умов Кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», свій обов'язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: - 7200,00 грн 18.02.2024 на банківську карту Відповідача №5363-54XX-XXXX-3491, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.
Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором № 123487651 від 18.02.2024, становить 34020,00 грн., яка складається з наступного: 7200,00 грн. - заборгованість по кредиту; 26820,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 04.06.2025-25.06.2025.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди.
Предметом Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 281 від 23.04.2024 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача.
10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №2 від 10.10.2024 до Договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача.
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру боржників від 04.06.2025 за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 34020,00 грн. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором.
Враховуючи наведене, Позивач вважає, що факт отримання кредитних коштів Відповідачем було доведено належним чином, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов'язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення.
В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 123487651 від 18.02.2024 перейшло до Позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до Відповідача в розмірі 34020,00 грн.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи складає 9422,40 грн: судовий збір - 2 422,40 грн.; витрати на професійну правничу допомогу - 7000,00 грн.
У зв'язку з наведеним, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 123487651 від 18.02.2024 року у розмірі 34020,00 грн. та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн (а.с. 1-8).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив розглядати дану справу без участі представника позивача в порядку спрощеного позовного провадження, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с 8).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, в тому числі і шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с 40). Будь-яких заяв та клопотань від нього не надходило.
Оскільки відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, не подав відзиву, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, судом постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
18.02.2026 від Чечелівського районного суду міста Дніпра справа надійшла до Самарського районного суду міста Дніпра за підсудністю.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2026 справу передано в провадження судді Гаркуші В.В. (а.с. 34).
Ухвалою від 11.03.2026 року дану справу прийнято суддею Гаркушею В.В. до свого провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 35).
Враховуючи, що учасники справи в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено, що 18.02.2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач уклали Договір кредитної лінії № 123487651 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до копії Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ОСОБА_1 , 09.04.2023, о 15:48, підписав зазначений договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора - 2977 (підсистема «Електронний суд»).
Відповідно до умов договору:
Згідно пунктів 2.3, 7.1 договору кредитної лінії № 123487651, розмір кредитного ліміту 7200,00 гривень, орієнтовна дата повернення кредиту 19 березня 2024 року, згідно із пунктом 11.1 договору строк дії договору 5 років, після спливу 5 років строку дії договору настає остаточна дата повернення кредиту в силу положень пункту 7.2.1 договору.
Відповідно до п. 7.3 договору кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 20.03.2029.
Згідно із п. 8.3 кредитного договору на момент укладення цього Договору та отримання першого Траншу за цим Договором Базова процентна ставка складає 2,50 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 912,50 (дев'ятсот дванадцять цілих п'ять десятих) відсотків річних;
Згідно із пунктом 8.4 договору, процентна ставка після закінчення дисконтного періоду 2,5 % щоденно.
Згідно з копією платіжного доручення № 7b846985-b908-4886-b239-ed86a52d1fe6 від 18.02.2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на банківський рахунок ОСОБА_1 , номер картки: НОМЕР_1 , грошові кошти, у розмірі - переказ коштів згідно договору № 123487651 від 18.02.2024, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer (підсистема «Електронний суд»).
Відповідно до копії Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», 28.11.2018 року укладено вказаний договір, за яким: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», зобов'язується відступити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», за плату на умовах, визначених Договором (підсистема «Електронний суд»).
Відповідно до Додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року, В даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01 (підсистема «Електронний суд»). Перехід права вимоги підтверджується відповідним витягом з реєстру боржників (підсистема «Електронний суд»).
31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишились без змін, відповідно до договору факторингу в редакції 31 грудня 2020 року (підсистема «Електронний суд»).
31 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишились без змін, відповідно до договору факторингу в редакції 31 грудня 2020 року (підсистема «Електронний суд»).
31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року. При цьому інші умови договору залишились без змін, відповідно до договору факторингу в редакції 31 грудня 2020 року (підсистема «Електронний суд»).
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 281 від 23.04.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 18900,00 грн, що складається з тіла кредиту 7200,00 грн та відсотків за користування кредитом 11700,00 грн.
Відповідно до копії Договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», укладено вказаний договір, за яким: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», зобов'язується відступити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (підсистема «Електронний суд»).
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 2 від 10.10.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 34020,00 грн, що складається з тіла кредиту 7200,00 грн та відсотків за користування кредитом 26820,00 грн.
Згідно з копією Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», за яким: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується відступити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», за плату на умовах, визначених цим Договором (підсистема «Електронний суд»).
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 04.06.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 34020,00 грн, що складається з тіла кредиту 7200,00 грн та відсотків за користування кредитом 26820,00 грн.
Відповідно до копії Розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 , надано кредит, за Договором № 123487651 від 18.02.2024, у розмірі - 7200,00 грн., станом на 22.04.2024 року загальна сума заборгованості становить - 18900,00 грн (підсистема «Електронний суд»).
Згідно з копією Розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 , надано кредит, за Договором № 123487651 від 18.02.2024, у розмірі - 7200,00 грн., станом на 16.07.2024 загальна сума заборгованості становить - 34020,00 грн, заборгованість за тілом кредиту 7200,00 грн, заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом 26820,00 грн (підсистема «Електронний суд»).
Відповідно до копії Виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 123487651 від 18.02.2024, станом на 25.06.2025, заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», за вказаним кредитним договором, становить - 34 020,00 грн, яка складається з: 7200,00 грн.- прострочена заборгованість за кредитом; 26820,00 грн - прострочена заборгованість за процентами (підсистема «Електронний суд»).
ІV. Норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обов'язок кредитодавця надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Аналіз викладених вище норм вказує, що у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
За змістом ст. ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Позивач, заявляючи позовну вимоги про погашення кредиту, просить суд, у тому числі, крім тіла кредиту 7200,00 грн, стягнути з відповідача заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом у розмірі 26820,00 грн. До матеріалів справи долучено копію паспорту споживчого кредиту та заявку на отримання грошових коштів кредит, договір кредитної лінії, які підписані відповідачем, отже він погодився з зазначеними умовами.
Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Таким чином суд дійшов висновків, що факт укладання договору кредитної лінії між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 є підтвердженим доданими до позовної заявами документами, також суд вважає доведеним факт переходу прав вимоги до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», суд погоджується з сумою заборгованості в частині тіла кредиту, однак не погоджується з розміром нарахованих відсотків за користування кредитом.
Суд вважає, що проценти мають бути нарахованими у відповідності до максимального розміру денної процентної ставки, визначеного в ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в чинній редакції), залежно від дії перехідного періоду, встановленого пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень вказаного Закону.
Так, Законом України № 3498-ІХ внесені редакційні зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, до частини 5 статті 8 цього Закону.
Згідно частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Далі, згідно пункту 17 «;Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Оскільки Закон України № 3498-ІХ набув чинності 24.12.2023 року та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження максимального розміру денної процентної ставки, в період часу з 24.12.2023 року до 22.04.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки 2,5 %, в період часу з 23.04.2024 року до 20.08.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки 1,5 %, а з 21.08.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки 1 %.
Застосування перехідного періоду при визначенні максимального розміру денної процентної ставки відповідає роз'ясненням, викладеним у пункті 2 мотивувальної частини Рішення КСУ від 09 лютого 1999 року № 1-7/99 (справа про зворотну дію закону), згідно з якими перехід від однієї форми регулювання до іншої може здійснюватися шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма). Отже, у цьому випадку застосовується ультраактивна форма регулювання суспільних відносин.
Згідно з розрахунком Позивача, проценти за користування кредитом нараховані за період з 18.02.2024 до 19.03.2024 за ставкою 0,40 % на день та з 20.03.2024 до 16.07.2025 за ставкою 2,50 % на день.
В силу приписів статті 13 ЦПК України суд, визначаючи розмір процентів, не виходить за межі періоду та вимог, зазначених у розрахунку Позивача, проте застосовує встановлені законом обмеження щодо максимальної ставки.
Таким чином, проценти за користування кредитом у цьому випадку нараховуються:
За період з 18.02.2024 по 19.03.2024 (30 днів): за ставкою 0,40 % (що не перевищує граничну ставку 2,5 % для цього періоду), сума становить 864,00 гривень (7200,00 грн ? 0,40 % ? 30 днів).
За період з 20.03.2024 по 22.04.2024: за ставкою 2,5 % (що не перевищує граничну ставку 2,5 % для цього періоду), сума становить 6120,00 гривень (7200,00 грн ? 2,5 % ? 34 дні).
За період з 23.04.2024 по 16.07.2024 (85 днів): за ставкою 1,5 % (оскільки заявлена Позивачем ставка 2,5 % перевищує встановлений законом ліміт 1,5 % для цього періоду), сума становить 9180,00 гривень (7200,00 грн ? 1,5 % ? 85 днів).
Загальний розмір нарахованих процентів за період з 18.02.2024 по 16.07.2024 повинен становити 16164,00 гривень (864,00 + 6120,00 + 9180,00).
Загальна сума заборгованості за кредитом складає 23364,00 грн (7200,00 грн тіло кредиту + 16164,00 грн проценти за кредитом), а отже з Відповідача на користь Позивача належить стягнути 23364,00 грн.
Крім того, у позовній заяві позивач просив суд стягнути з Відповідача на його користь судові витрати, які складаються, у тому числі, з витрат на правову допомогу, у розмірі 7 000 грн.
Відповідно до ч. 2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги статті 137 ЦПК України, котрими передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
У позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який включає в себе, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу на суму 7000,00 грн. та складається звивчення матеріалів справи (2 год.) 1000,00 грн.; складання позовної заяви (2 год.)5000,00 грн, підтоговка адвокатського запиту(1 год.) 500,00 грн, підготовка та подача клопотань (1 год.) 500,00 грн.
До позовної заяви позивачем, на підтвердження понесення таких витрат, надано: додаткову угоду № 25770777519 до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4956 від 24.04.2012, видане на ім'я Тараненка А.І.(підсистема «Електронний суд»).
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19)).
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що з Відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» підлягають стягненню судові витрати пов'язані із отриманням професійної правничої допомоги в сумі 3000,00 гривень, що відповідає критеріям їх дійсності, розумності, з урахуванням складності справи, яке це передбачено ст. 141 ЦПК України, а оскільки позов задоволено на 69% з Відповідача на користь позивача належить стягнути 2070,00 грн витрат на правову допомогу.
Крім того, відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог частково на 69 %, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1671,46 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.12,13,76-82,89,141,223,263-265,282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код юридичної особи в ЄДРПОУ 43541163 заборгованість за Договором № 123487651 від 18.02.2024 року в сумі 23364,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код юридичної особи в ЄДРПОУ 43541163 судові витрати: 1671,46 грн. витрат по сплаті судового збору та 2070,00 грн витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В.Гаркуша