Справа № 346/5810/24
Провадження № 11-сс/4808/118/26
Категорія ст.303 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
20 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
скаржника ОСОБА_7 ,
представника адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2026 року, -
Вказаною ухвалою слідчого судді поновлено строк на оскарження постанови старшого дізнавача сектору дізнання Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_9 від 17.12.2025 року. Відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 на постанову про закриття кримінального провадження.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2026 року та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити скаргу та направити матеріали кримінального провадження №12023096180000311, внесеного до ЄРДР 01.11.2023 року, для продовження досудового розслідування.
Вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, оскільки було порушено право ОСОБА_7 на недоторканість його приміщення, про що свідчать докази, наявні у матеріалах провадження: показання свідків та ОСОБА_7 , відеозаписи. Крім того, стверджує, що ОСОБА_7 не надавав іншим особам дозволу на проникнення до його приміщення, відразу повідомив про вчинене кримінальне правопорушення, натомість у постанові йдеться про те, що нібито не було прямого умислу з боку зазначених осіб на проникнення до приміщення, а тому провадження слід закрити.
Враховуючи наведене, вважає безпідставним закриття кримінального провадження, оскільки досудове розслідування було проведено формально, а слідчим суддею в повній мірі не було оцінено всіх обставин та доказів по справі.
Прокурор в судове засідання апеляційного суду не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, про поважні причини неприбуття не повідомив, заяв про розгляд провадження за його участю та про відкладення розгляду до суду апеляційної інстанції не надходило.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_7 та його представник адвокат ОСОБА_8 не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності прокурора і просили задовольнити вимоги апеляційної скарги.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України колегія суддів вважає можливим проведення судового розгляду за відсутності прокурора.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини держава зобов'язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту (справа "Михалкова та інші проти України").
Статтею 284 КПК України визначено підстави з яких кримінальне провадження підлягає закриттю. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження підлягає закриттю у разі відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Згідно зі ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звертається з відповідною заявою та відповіді на поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
У свою чергу слідчий суддя, на якого КПК покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого (прокурора) та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження як обставин зазначених в заяві про скоєння кримінального правопорушення так і обставин встановлених ним в кримінальному провадженні, і чи маються передбачені ст.284 КПК України підстави для його закриття.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що сектором дізнання Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023096180000311 від 01.11.2023 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Зокрема, на виконання ухвали слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.10.2023 року відомості до ЄРДР за №12023096180000311 було внесено за заявою ОСОБА_7 про те, що невідома особа проникла до приміщення «Ренесанс», що в смт. Гвіздець, вул. Шевченка,4, яким на підставі договору користується ОСОБА_7 .
В подальшому, за наслідками досудового розслідування 17 грудня 2025 року винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Своє рішення дізнавач мотивував тим, що в діях ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 відсутній факт та не було прямого умислу на проникнення до приміщення «Ренесанс», власником якого є ОСОБА_15 , та яке перебуває в оренді ОСОБА_7 , оскільки останні знайомі із ОСОБА_7 , перебували у вищевказаному приміщенні спільно із ОСОБА_7 та увійшли з метою перенесення серверного обладнання, що надає послуги Інтернету, живлення якого ОСОБА_7 відключив, чим здійснив збій в наданні послуг інтернет-зв'язку його користувачам.
ОСОБА_7 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_8 , в порядку ст. 303 КПК України, оскаржив до слідчого судді зазначену постанову про закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя погодився з висновками дізнавача про необхідність закриття кримінального провадження та відмовив у задоволенні скарги.
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею належним чином перевірені, викладені в скарзі представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , підстави для скасування постанови дізнавача від 17 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження №12023096180000311, досліджені наявні матеріали в їх сукупності та обґрунтовано відмовлено в задоволенні скарги.
Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження відповідає вимогам ст. 110 КПК України. При проведенні досудового розслідування були проведені необхідні слідчі дії, повно, всебічно досліджено обставини правопорушення, надано їм відповідну правову оцінку та прийнято законне та обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження. Постанова ґрунтується на вимогах закону, належно зібраних та допустимих доказах, які не спростовуються обставинами, викладеними в поданій скарзі представника ОСОБА_7 .
Так, ч. 1 ст. 162 КК України передбачена відповідальність за незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян.
З об'єктивної сторони порушення недоторканності житла може бути вчинене у формі, зокрема, незаконного проникнення до житла чи іншого володіння особи.
Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи слід розуміти будь-яке вторгнення у житло (інше володіння), здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи в порушення встановленого законом порядку.
З суб'єктивної сторони кримінальне правопорушення характеризується лише прямим умислом. Винний усвідомлює, що порушує недоторканність житла громадян шляхом вчинення вказаних вище дій, і бажає їх вчинити.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що дізнавачем були виконані всі необхідні слідчі дії для встановлення наявності складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України у діях ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .
Так, під час досудового розслідування слідчим було допитано у процесуальному статусі потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 .
Зокрема, ОСОБА_7 під час допиту 14.11.2023 року вказував, що у 2008 році він отримав дозвіл на будівництво оптоволоконної лінії від Львівської залізниці за маршрутом Коломия-Ценява-Підгайчики-Балинці-Гвіздець з правої сторони колії по ходу слідування в напрямку Коломия-Гвіздець. На основі дозволу і Акту вибору місця прокладання траси в листопаді і грудні 2008 року ОСОБА_7 здійснив будівництво траси Коломия ЖД вузол зв'язку до АДРЕСА_1 (приміщення « ІНФОРМАЦІЯ_1 »). Дане приміщення належить матері ОСОБА_7 - ОСОБА_15 . Між ОСОБА_7 та його матір'ю ОСОБА_15 було укладено договір безоплатного займу приміщення від 15.06.2020року на термін 10 років для господарської діяльності. У вересні 2011 року ОСОБА_7 познайомився з ОСОБА_21 та домовився про співпрацю на наступних умовах, а саме: ОСОБА_7 зобов'язувався надати в користування ОСОБА_21 волоконно-оптичну лінію зв'язку, приміщення для розміщення серверного обладнання, а також допомагати в розвитку клієнтської мережі в смт. Гвіздець та навколишніх селах (22 села, за узгодженого між ними списку). Проте, у квітні 2023 року ОСОБА_21 повідомив ОСОБА_7 , що він відмовляється від виконання попередніх домовленостей. Виходячи з цього, ОСОБА_7 вирішив припинити надання приміщення для серверного обладнання та припинити надання доступу користуванням волоконно-оптичною лінією зв'язку, яку він збудував ще в 2008 році. До початку травня 2023 року ОСОБА_21 не забрав своє серверне обладнання з приміщення ОСОБА_7 та не звільнив від використання волоконно-оптичну лінію зв'язку. 3 даного приводу 05 травня 2023 року ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_21 та повідомив його про те, що ставить волоконно-оптичну лінію зв'язку на технічне обслуговування та припиняє подачу електроенергії до серверного обладнання. Близько 17:00 години 05 травня 2023 року ОСОБА_7 відключив подачу електроенергії на серверне обладнання, відключив лінію в себе в приміщені на горищі шляхом відрізання кабелю лінії зв'язку ОСОБА_22 для подальшого підключення до свого обладнання та послуг Інтернет. Близько 20-21 години 05 травня 2023 року ОСОБА_21 приїхав до смт.Гвіздець, щоб забрати своє обладнання, разом із ним приїхало орієнтовно 10-12 чоловік, щоб допомогти останньому забрати його обладнання. Однак, ОСОБА_7 наголосив на тому, що ОСОБА_21 має право забирати лише своє власне обладнання, зокрема магістральні та клієнтські кабелі, які він проводив в приміщення. Окрім того ОСОБА_7 також зауважив, що ОСОБА_21 не має права забирати кабель ВОЛЗ Коломия-Гвіздець, який він проводив до приміщення 2008 року. Також, ОСОБА_7 дав усну згоду зайти у приміщення тільки ОСОБА_21 , але крім нього в приміщення без згоди ОСОБА_7 ввійшли і інші особи, а саме: ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 .
Крім того, ОСОБА_7 був додатково допитаний після відновлення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні. Погодився та підтримав в повному обсязі свої попередні показання. Крім того, додав, що він особисто відчинив двері приміщення «Ренесансу» та повідомив ОСОБА_21 , що останній має право зайти до даного приміщення та забрати своє обладнання, яке належить «Західній мультисервісній мережі». Однак, дозволу на вхід до приміщення, він надав лише особисто ОСОБА_21 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , а інші особи - ОСОБА_10 , ОСОБА_27 ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 не питали про дозвіл зайти до приміщення «Ренесанс» і ОСОБА_21 за вищевказаних осіб також не питав про дозвіл зайти до приміщення та допомогти винести обладнання. Тому, він вважає, що дії ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_29 є незаконними. Крім того, відповів, що даних осіб знає по іменах та прізвищах, особисто з ними знайомий, однак ким саме вони працюють, та яку посаду обіймають в компанії «Західна мультисервісна мережа» він не знає, та чи хтось там не працює йому не відомо. Вказав, що зробив повідомлення на лінію «102», про те, що працівники інтернет провайдера «Західна мультисервісна мережа», щойно забрали своє обладнання з мого приміщення, а також забрали кабель, який належав йому, на прохання залишити кабель вони відмовилися. Зазначив, що даних осіб було багато, а він на той час був один, тому побоювався за своє життя та здоров'я, так як вважав, що вищевказані особи можуть завдати йому удари та спричинити фізичну біль. Стверджував, що ніяких усних та письмових договорів оренди з ОСОБА_21 у нього немає, він не отримував ніякої орендної оплати, а в усному порядку дозволив останньому зберігати обладнання в своєму приміщенні. На момент того, як ОСОБА_21 приїхав до приміщення «Ренесанс», замки він вже змінив та ОСОБА_21 знав про це, тому всі знали, що доступ до даного приміщення заборонений, та зайти зможуть тільки після дозволу.
На відеозаписі з камер відеоспостереження в коридорі, чути як ОСОБА_21 питає у ОСОБА_7 дозвіл на доступ до приміщення і останній надає на це згоду.
В судовому засіданні апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що дійсно надав дозвіл до приміщення ОСОБА_21 та ще двом працівникам і не надавав дозволу іншим особам, які без його дозволу незаконно проникли до приміщення.
Разом з тим, зі змісту доводів ОСОБА_7 вбачається, що він не вчиняв будь яких активних дій, які дозволяли встановити, що він заперечує проти проникнення до приміщення інших осіб, не перешкоджав їх проникненню та, відкривши двері приміщення, знаходився біля нього і не втручався в дії інших осіб, не робив їм зауваження.
Колегія суддів вважає, що така поведінка ОСОБА_7 дійсно могла бути сприйнята іншими особами, як надання ним згоди на проникнення до приміщення з метою вирішення певних виробничих проблем та забезпечення інтернет-зв'язку у трьох регіонах області.
Згідно інформації з ІКС ІПНП встановлено, що ОСОБА_7 05.05.2023 о 21:57 год. телефонував на спецлінію 102, повідомивши про те, що в АДРЕСА_1 , працівники інтернет провайдера "Західна Мультисервісна мережа" щойно забрали своє обладнання з його приміщення, а також забрали кабель який належав йому. На прохання залишити кабеля - відмовилися. В ході опрацювання даного звернення в телефонному режимі заявник пояснив, що по даному факту для написання заяви самостійно звернеться у ВП.
Свідок ОСОБА_21 вказав, що особисто знайомий з ОСОБА_7 та мав з ним дружні відносини, тому ОСОБА_7 дозволив йому розмістити своє телекомунікаційне обладнання в його приміщенні «Рененсанс». Так, 05 травня 2023 року в проміжку часу з 14:00 - 15:00 год. він перебував в м. Івано-Франківськ разом з ОСОБА_30 та саме в цей час зателефонував ОСОБА_7 та почав погрожувати тим, що він відключить світло в серверній, яке живить серверне обладнання ОСОБА_21 , яке знаходилося в приміщенні ОСОБА_31 , що за адресою: АДРЕСА_1 . Через деякий час до нього зателефонували працівники, котрі повідомили, що пропав інтернет-зв?язок клієнтів із населеними пунктами в 3 регіонах області. Після чого, він разом з ОСОБА_30 виїхали до смт. Гвіздець, оскільки ОСОБА_7 вказав, що він буде чекати. Після приїзду до приміщення ОСОБА_7 , він своїм ключем спробував відчинити приміщення, однак замки були змінені, тому він вирішив дочекатися ОСОБА_7 та не чинити будь-яких протиправний дій. Незаконно до приміщення не проникав. Далі він зв?язався із ОСОБА_7 та той вказав, що за годину буде, тому вони. вирішили його зачекати. Приблизно через 2-3 години ОСОБА_7 повернувся в смт. Гвіздець та самостійно відчинив приміщення «Ренесанс». Також ОСОБА_21 запитав чи можуть його хлопці зайти та допомогти забрати телекомунікаційне обладнання з кабелями. На що ОСОБА_7 не заперечував та ствердно відповів «Так», тому всі почали одразу попереносити серверне обладнання. Також ОСОБА_21 наголосив, що будь-яких перешкод, щоб зайти в приміщення хлопцям з боку ОСОБА_7 вчинено не було. Також ОСОБА_7 знаходився від самого початку до самого кінця на місці та час від часу відходив по своїх особистих справах. Також ОСОБА_21 зазначив, що хлопцям, які допомагали виносити серверне обладнання ніяких перешкод з боку ОСОБА_7 не було.
Свідок ОСОБА_12 вказав, що ОСОБА_21 являється його товаришем. ОСОБА_7 також добре знає так як ОСОБА_21 з ним товаришує. Так, 05 травня 2023 року близько 15:00 годин ОСОБА_12 перебував з ОСОБА_21 разом і в той самий час до ОСОБА_21 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив що відключить світло в серверній, яке живить серверне обладнання ОСОБА_21 , яке знаходиться в приміщені ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 . Через деякий час до ОСОБА_21 зателефонували працівники, котрі повідомили, що пропав Інтернет зв'язок клієнтів із населеними пунктами: смт. Гвіздець, м. Городенка, м. Тлумач. Після чого ОСОБА_21 та ОСОБА_12 разом виїхали до смт. Гвіздець, оскільки ОСОБА_7 повідомив, що буде там чекати. Після приїзду до приміщення ОСОБА_7 , вони побачили що дане приміщення закрите. Приблизно через годину ОСОБА_7 приїхав до даного приміщення та ОСОБА_21 запитав його чи може він забрати своє серверне обладнання, на що ОСОБА_7 погодився, та надав доступ до даного приміщення, а саме відчинив всі двері до даного приміщення. Також ОСОБА_12 додав, що даного обладнання було багато, тому приїхали допомогти хлопці, які працюють на даній фірмі. Також ОСОБА_12 зазначив, що будь-яких перешкод із боку ОСОБА_7 не було. Крім того, ОСОБА_12 наголосив, що ОСОБА_21 перепитався ОСОБА_7 чи можна зайти в дане приміщення, щоб в ОСОБА_7 не було претензій. На що ОСОБА_7 погоджувався та надав дозвіл на те, щоб зайти, будь-якого опору зі сторони ОСОБА_7 не було. Також ОСОБА_12 зазначив, що ОСОБА_7 був присутнім від початку до кінця, коли працівники виносили дане обладнання.
Свідок ОСОБА_17 зазначив, що ОСОБА_21 являється його товаришем. З ОСОБА_7 також знайомий та підтримує товариські відносини. 05 травня 2023 року після обіду до нього зателефонував ОСОБА_21 та повідомив, що може пропасти зв'язок з вузлом бо мають вимкнути світло, чому саме і з яких причин має пропасти зв'язок не повідомив. Через деякий час зв'язок пропав, тому ОСОБА_17 разом з іншими працівниками вирушили до смт. Гвіздець, для того, щоб дізнатися причини відсутності інтернет-зв?язку. Коли ОСОБА_17 приїхав до АДРЕСА_1 , то ОСОБА_21 був вже на місці. Після приїзду до приміщення ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 та ОСОБА_32 побачили, що дане приміщення закрите. ОСОБА_21 спробував відчини двері ключами, які були наявними в нього, однак ключ не підійшов, то всі почали чекати ОСОБА_7 та будь-яких протиправних дій не чинили. Приблизно через 2-3 години ОСОБА_7 повернувся до в смт. Гвіздець та відчинив приміщення «Ренесанс» для того щоб ОСОБА_21 та працівники могли забрати своє телекомунікаційне обладнання. Також ОСОБА_17 зазначив, що будь-яких перешкод із боку ОСОБА_7 не було. ОСОБА_17 наголосив, що вони перепитували ОСОБА_7 чи можна зайти в дане приміщення для того щоб допомогти забрати обладнання, щоб в ОСОБА_7 пізніше не було претензій. На що ОСОБА_7 заявив, що працівники можуть зайти та забрати обладнання, будь-якого опору зі сторони ОСОБА_7 не було. Того ж дня працівники забрали все своє телекомунікаційне обладнання з кабелями. Також ОСОБА_17 зазначив, що ОСОБА_7 був присутнім від початку до кінця, коли ми забирали дане обладнання. Однак, час від час відходив по своїх особистих справах.
Свідок ОСОБА_20 вказав, що ОСОБА_21 являється його товаришем. Також ОСОБА_7 він знає особисто. Так, 05 травня 2023 року після обіду він перебував в будинку у ОСОБА_33 , так як він являється його другом. Приблизно після обіду до ОСОБА_33 зателефонували з офісу роботи та повідомили якусь інформацію, яку саме йому не відомо. Тому ОСОБА_34 запитав ОСОБА_20 чи хоче він поїхати в смт. Гвіздець, по робочим питанням ОСОБА_33 , на що ОСОБА_20 погодився та поїхав разом з ОСОБА_35 . Коли вони приїхали до АДРЕСА_1 , то всі працівники були на місці та приміщення «Ренесанс» було відчинене. Також ОСОБА_20 вказав, що особисто в приміщення не заходив, телекомунікаційне обладнання не переносив. Будь-якого опору, щодо того щоб працівники заходили в приміщення «Ренесанс» та виносили телекомунікаційне обладнання з боку ОСОБА_7 ОСОБА_20 не бачив.
Також під час досудового розслідування оглянуто наданий потерпілим ОСОБА_7 відеозапис, при перегляді якого встановлено, що до приміщення «Ренесанс», що знаходиться за адресою: смт. Гвіздець, вул. Шевченка, 4, приїхали працівники «Західної мультисервісної мережі». Крім того на відео чітко видно, що дане приміщення було особисто відчинено ОСОБА_7 та допущено працівників до вище вказаного приміщення, для того, що вони змогли перенести своє серверне обладнання. Також з перегляду відеозаписів ОСОБА_7 будь-якого опору для недопущення працівників «Західної мультисервісної мережі» не чинив та не висловлював заперечень стосовно їх дій.
Колегія суддів вважає, що дізнавач прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 та ОСОБА_20 складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, оскільки сукупність досліджених доказів свідчить про те, що у діях вказаних осіб відсутній прямий умисел на проникнення до приміщення «Ренесанс», власником якого є ОСОБА_15 , та яке перебуває в оренді ОСОБА_7 , оскільки останні знайомі із ОСОБА_7 , перебували у вищевказаному приміщенні спільно із ОСОБА_7 та увійшли з метою перенесення серверного обладнання, що надає послуги Інтернету, живлення якого було відключено, що викликало збій в наданні послуг інтернет-зв'язку користувачам.
Таким чином, доводи скарги про неповноту досудового розслідування кримінального провадження, відомості про які внесені за ознаками ч. 1 ст. 162 КК України, на думку колегії суддів, не знайшли свого підтвердження, а ті обставини, на які посилається апелянт не спростовують висновків дізнавача.
За таких обставин слідчий суддя дійшов правильного висновку про правомірність закриття кримінального провадження слідчою на підставі ст. 284 КПК України.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді про відмову у скасуванні постанови слідчого про закриття кримінального провадження залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2026 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5