Житомирський апеляційний суд
Справа № 295/1611/26Головуючий у 1-й інст. Луньова Д. Ю.
Категорія 305Доповідач Скітневська О.М.
20 квітня 2026 рокум. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 24 лютого 2026 року, якою провадження у справі за ст.173 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП,
Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 24 лютого 2026 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрито у зв'зку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 29.12.2025 близько 09 години 40 хвилин в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.173 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вважає, що суд помилково ототожнив нецензурну лайку в громадському місці з особистою образою, не врахувавши, що ці діяння мають різні об'єкти посягання та різну юридичну природу. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 здійснював лайку в громадському місці, чим був порушений громадський порядок, всі перехожі зупинялись та дивились.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою апеляційну скаргу підтримав, вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав рішення суду першої інстанції, підтвердив, що у нього з ОСОБА_2 на вулиці відбулася суперечка з приводу неправильного паркування автомобіля ОСОБА_2 , під час якої він використовував нецензурну лайку.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників, які з'явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Розглядаючи справи про адміністративне правопорушення, суддя, як це визначено у ст.245 КУпАП, повинен всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати всі обставини справи на основі належно досліджених та оцінених в судовому засіданні доказів та вирішити справу в точній відповідності з законом.
За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, наведені вимоги закону при розгляді справи в суді та винесенні суддею постанови відносно ОСОБА_1 дотримані не в повному обсязі.
Вирішуючи питання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, суд першої обґрунтував свій висновок відсутністю таких обов'язкових ознак суб'єктивної сторони, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, які є основними критеріями, що і відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень, а тому за відсутності інших обов'язкових елементів складу адміністративного правопорушення, може бути розцінена як особиста образа.
Однак, апеляційний суд не може погодитись із таким висновком місцевого суду, оскільки він зроблений судом першої інстанції без всебічного і повного аналізу всіх фактичних обставин справи.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає таке порушення. Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до дестабілізації стану суспільства.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти. Дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися. Обстановка вчинення є складовою об'єктивної сторони в даному правопорушенні і розуміється, як час, місце й інші умови, за яких вони відбуваються.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Обов'язковою ознакою для кваліфікації дій особи, як "дрібне хуліганство" необхідна наявність такого обов'язкового елементу об'єктивної сторони складу ст. 173 КУпАП як "громадське місце".
Опосередковано громадські місця визначаються у статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення: вулиці, закриті спортивні споруді, сквери, парки, всі види громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та інші визначені законом місця, якими є: частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Згідно з п.3 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22 грудня 200 6року «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство -це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №288/1158/16-к підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти. При цьому хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок.
На думку апеляційного суду, суд дійшов помилкового висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, дрібне хуліганство.
Апеляційний суд звертає увагу, що протокол відносно ОСОБА_1 складено за вчинення дрібного хуліганства, у зв'язку із тим, що останній висловлювалась нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 під'їхав і припаркував свій автомобіль на вул.Покровській в районі будинку 18 на проїзній частині. До нього підійшов ОСОБА_1 та почав вимагати перепаркувати авто, хоча місця для виїзду було достатньо, а потім почав ображати ОСОБА_2 словами нецензурної лайки, кидався та агресивно себе поводив.
Апеляційний суд зазначає, що в даному випадку наявний склад правопорушення у зв'язку з тим, що даний конфлікт не може бути розцінений виключно як особиста образа, оскільки вказані особи між собою раніше не були знайомі, конфлікт виник не на підгрунті особистих неприязних відносин, відбувся у громадському місці - на вулиці, де розташовані банк, офіс адвоката, інші установи і заклади. Ініціювання сварки на вулиці з незнайомою людиною з криками та нецензурною лайкою є свідченням прояву неповаги до суспільного порядку та правил співжиття. Те, що нецензурна лайка була направлена на конкретну особу, не виключає наявності дрібного хуліганства, оскільки висловлювалася голосно, в присутності перехожих. За таких обставин, особа, яка використовує нецензурну лайку, байдуже ставиться до того, як такі вислови будуть сприйняті оточенням, фактично ігнорує право інших людей на спокійну обстановку і відносини впорядкованості суспільного життя.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом працівника поліції щодо реєстрації події в ЄО за №36565 від 29.12.2025 за заявою ОСОБА_2 , поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується.
Показання потерпілого та безпосереднього свідка щодо обставин події є послідовними, взаємоузгодженими, об'єктивних даних ставити під сумнів їх показання апеляційним судом не встановлено.
Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення та наданих доказів в підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності слідує, що в діях ОСОБА_4 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову.
Згідно зі ст. 38 КУпАП якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду, то стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Оскільки правопорушення мало місце 29 грудня 2025 року, то на момент розгляду справи в апеляційному суді, яким були встановлені обставини справи після скасування рішення суду першої інстанції - передбачені ч.2 ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення закінчилися, у зв'язку з чим провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП необхідно закрити.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 24 лютого 2026 року скасувати та прийняти нову постанову.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, провадження у справі закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяО. Скітневська