Провадження № 11-сс/803/507/26 Справа № 203/990/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
20 квітня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу представника скаржника Міністерства юстиції України - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 13 лютого 2026 року про відмову у задоволенні скарги Міністерства юстиції України на бездіяльність слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 26 грудня 2025 року, -
04 лютого 2026 року до Центрального районного суду міста Дніпра, в порядку ст.303 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК), надійшла скарга Міністерства юстиції України, яка подана представником ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 26 грудня 2025 року.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 13 лютого 2026 у задоволенні скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі представник скаржника порушує питання про скасування рішення слідчого судді у зв'язку з незаконністю, необґрунтованістю та невмотивованістю.
Вважає, що висновки слідчого судді про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР за заявою Міністерства юстиції України є помилковими, оскільки дійсно Європейський Суд дійсно виносить рішення проти держави, а не конкретних осіб. При цьому, встановлення конкретних службових осіб, які неналежно виконували свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, в результаті чого в даному випадку, було завдало шкоди, як охоронюваним законом правам ОСОБА_7 , так і державним інтересам, у вигляді понесених збитків, - є обов'язком компетентних слідчих органів, які були зобов'язані, після отримання заяви Мін'юсту, прийняти та зареєструвати заяву, внести відомості до ЄРДР за фактом вчинення посадовими особами державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України і направити на адресу заявника відповідний витяг з ЄРДР, чого в даному випадку органом досудового розслідування зроблено не було.
Звертає увагу, що заява Мін'юсту про вчинення кримінального правопорушення повністю відповідає вимогам, встановленим кримінальним процесуальним законодавством, вона не являється анонімною, в ній серед іншого зазначено найменування заявника, вона містить повідомлення, про вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України посадовими особами державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», а також до неї стороною заявника додано усі наявні докази, які підтверджують викладені в ній обставини, в результаті яких порушено права ОСОБА_7 та завдано збитків (істотної шкоди) Державному бюджету України в результаті виплати присудженого ЄСПЛ відшкодування ОСОБА_7 у розмірі 457 168,47 грн (еквівалент 10050 євро).
За таких обставин, апелянт вважає, що після прийняття та реєстрації вказаної заяви Мін'юсту слідчий був зобов'язаний перевірити викладені в заяві дані, дослідивши при цьому всі подані стороною заявника докази, за наслідками чого, прийняти рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР, чого в даному випадку слідчим зроблено не було, тобто було допущено протиправну бездіяльність.
Водночас наголошує, що у даній справі, поза увагою слідчого судді залишилися положення спеціального законодавства, яким встановлено обов'язок Мін'юсту подати таку заяву до правоохоронних органів. При цьому, слідчий суддя проігнорував також і те, що в даному випадку подання Мін'юстом заяви до слідчих органів ДБР щодо внесення відомостей до ЄРДР, передбачено Порядком організації роботи щодо відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.11.2011 №3280, вимогами Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 № 784 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Таким чином, на переконання апелянта, вищенаведені обставини свідчать про те, що як слідчий суддя, так і особа, бездіяльність якої оскаржується, здійснили поверхневий та абсолютно формальний аналіз заяви Міністерства юстиції України без вивчення в повному обсязі доданих матеріалів та доказів у якості додатків.
Поміж іншого в поданій апеляційній скарзі представник скаржника зазначає, що відмовляючи у задоволенні скарги, суд звернув увагу заявника на недотримання ним принципу добросовісності, однак не вказав в тексті ухвали про те, що представником Міністерства юстиції України направлена до суду заява в якій представник скаржника підтримав подану скаргу та просив суд розглянути скаргу без участі представника скаржника. Отже, висновки суду про те, що заявник саме проігнорував судове засідання є безпідставними.
На підставі викладеного представник скаржника просить апеляційний суд скасувати ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 13 лютого 2026 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Одночасно просить поновити їй строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування зазначає, що копія оскаржуваної ухвали була доставлена на електронну адресу Міністерства юстиції України лише 23 лютого 2026 року, а до електронного кабінету системи “Електронний суд» 20 лютого 2026 року. Тому, на переконання апелянта, вказані обставини свідчать про поважність причин пропуску нею строку на апеляційне оскарження рішення суду.
В судове засідання апеляційної інстанції представник скаржника Міністерства юстиції України - ОСОБА_6 не з'явилася, подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, що відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК, не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до п.3 ч.2, абз. 2 ч.3 ст.395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як убачається з матеріалів судового провадження розгляд скарги представника скаржника Міністерства юстиції України - ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 26 грудня 2025 року та ухвалення слідчим суддею оскаржуваного рішення відбулися 13 лютого 2026 року без участі сторін (а.с.52-53).
Згідно довідки про отримання документів в електронному суді (ЕС) (а.с.55) копія оскаржуваної ухвали була доставлена представнику скаржника Міністерства юстиції України - ОСОБА_6 в системі “Електронний суд» 20 лютого 2026 року, 24 лютого 2026 року було подано апеляційну скаргу, а тому колегія суддів констатує, що апелянтом процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення слідчого судді не пропущено.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчим суддею дотримано зазначених вимог закону у повному обсязі.
Відповідно ст.55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК.
До повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні (п.18 ч.1 ст.3 КПК), а згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, дізнавач, прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого, дізнавача або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Мотивуючи своє рішення про відмову у задоволенні скарги Міністерства юстиції України на бездіяльність слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 26 грудня 2025 року, слідчий суддя у своєму рішенні, посилаючись на положення ст.ст. 214,306 КПК, зазначив, що заявник, який звернувся до суду зі скаргою, всупереч імперативних вимог ч.3 ст.306 КПК проігнорував судове засідання, що має ознаки недобросовісності.
Водночас, дослідивши подану скаргу слідчий суддя встановив, що підставою для звернення Міністерства юстиції України до Державного бюро розслідувань, із заявою про вчинення кримінального правопорушення послугувало рішення Європейського суду з прав людини у справі «Самедов проти України», згідно якого встановлено порушення Державою Україна прав ОСОБА_7 , яке, зокрема, полягало у неналежних умовах тримання під вартою, тривалість такого тримання й відсутність ефективних засобів юридичного захисту.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя дійшов висновків, що вимоги заявника внести відомості про вчинені кримінальні правопорушення до ЄРДР побудовано на його власному сприйнятті висновків Європейського суду з прав людини, доводи викладені у заяві про вчинення кримінального правопорушення не містять жодної вагомої обставини, що може свідчити про його вчинення, а лише зводяться до констатації фактів порушення з боку Держави України прав ОСОБА_7 .
З такими висновками слідчого судді погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
При цьому зміст ч.1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Як слідує зі змісту матеріалів судового провадження в заяві від 26.12.2025 року поданої Державному бюро розслідувань, Міністерство юстиції України просило внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364,365,367 КК невстановленими особами органів державної влади, в результаті яких Державному бюджету України завдано збитки внаслідок виплати громадянину ОСОБА_7 коштів в сумі 10050 Євро, в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Самедов проти України» (а.с.9-10).
Листом слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, від 09.01.2026 року Міністерство юстиції було повідомлено про відмову у внесенні до ЄРДР відомостей за заявою від 26.12.2025 року (а.с.11-16).
Отже, на переконання апеляційного суду, в поданій заяві не міститься фактів, які б вказували на вчинення будь-якою посадовою особою органів державної влади, органів досудового розслідування, прокуратури або суду протиправних дій, тобто в ній не вказано короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а є лише формальне посилання на рішення Європейського суду з прав людини без розкриття змісту наявних порушень, які кримінальним законом можуть бути віднесені до кримінально-караних діянь.
Такий висновок апеляційного суду узгоджується із правовою позицією Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 року (справа № 556/450/18), згідно якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР. При цьому, виходячи зі змісту ст.214 КПК повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Відтак, на переконання апеляційного суду, висновки слідчого судді про відмову у задоволенні скарги Міністерства юстиції України на бездіяльність слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 26 грудня 2025 року, є належним чином мотивовані.
Водночас, колегія суддів вважає слушними доводи апелянта щодо помилковості висновків слідчого судді щодо недобросовісності представника заявника та ігнорування явки в судове засідання, оскільки 11 лютого 2026 року (а.с.35) представником Міністерства юстиції України - ОСОБА_6 на електронну адресу Центрального районного суду міста Дніпра було подано клопотання про розгляд справи без її участі, в якій вона просила задовольнити скаргу та здійснити розгляд справи без участі представника Міністерства юстиції України. Проте, вказані обставини не є підставою для скасування правильно прийнятого по суті слідчим суддею рішення.
Отже, перевіркою матеріалів даного провадження, судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких порушень слідчим суддею вимог КПК щодо процесуального порядку судового розгляду скарги, які, згідно ст.412 КПК, слід було би визнати істотними та які б тягнули за собою скасування рішення суду першої інстанції.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновків, що апеляційна скарга представника скаржника ОСОБА_6 є безпідставною та задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 13 лютого 2026 року є законною, обґрунтованою, належним чином вмотивованою та відповідає вимогам ст.370 КПК.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 та 418, 419, 422 КПК, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника скаржника Міністерства юстиції України - ОСОБА_6 - залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 13 лютого 2026 року про відмову у задоволенні скарги Міністерства юстиції України на бездіяльність слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 26 грудня 2025 року, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4