Справа № 165/1417/25 Головуючий у 1 інстанції: Антіпова Т. А.
Провадження № 22-з/802/39/26 Доповідач: Карпук А. К.
21 квітня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву представника позивача Найди Ірени Андріївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення режиму окремого проживання подружжя між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,-
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
20 червня 2025 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву про встановлення режиму окремого проживання подружжя.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем міста Рожище, Рожищенського району, Волинської області, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою міста Нововолинськ, Волинської області, зареєстрований 24 жовтня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №1604 - розірвано.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 гривень 96 копійок.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення режиму окремого проживання подружжя, - залишено без задоволення.
Не погоджуючись із рішенням суду представник відповідача ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, у якій покликаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову про розірвання шлюбу відмовити, а зустрічний позов про встановлення режиму окремого проживання подружжя задовольнити.
Постановою Волинського апеляційного суду від 15.04.2026 апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 подану її представником ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 січня 2026 року - залишено без змін.
20.04.2026 через систему Електронний суд представник позивача ОСОБА_4 подала заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8000 витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 246 ЦПК України у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою постановлення ухвали у даній справі є 21.04.2026, тобто, дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити з таких підстав.
За змістом пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1 і 2 статті 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову на відповідача;
2) у разі відмови в позові на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 суд зазначив, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
Таким чином, необхідною обставиною для ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат є неможливість подання стороною доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
З матеріалів справи вбачається, що 17.03.2026 представником позивача Найдою І.А. було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи становить 8000,00 грн. витрати на правничу допомогу.
15 квітня 2026 року у судовому засіданні представник позивача Найда І.А. заявила, що докази на підтвердження судових витрат будуть подані в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, тобто, упродовж 5 днів у разі ухвалення позитивного для позивача судового рішення.
Проте представник позивача в адресованих апеляційному суду відзиві на апеляційну скаргу, заяві про ухвалення додаткового рішення не зазначала про існування будь-яких поважних причин неможливості подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу разом із відзивом на апеляційну скаргу чи до закінчення судових дебатів у суді апеляційної інстанції.
У судовому засіданні 17.03.2026 представник позивача не повідомляла про існування поважних причин неможливості подання цих доказів до судових дебатів.
До заяви про ухвалення додаткового рішення додано копію рахунку - акту №01-12/03/2026, додаткову угоду №2 до договору №01-24/04/2025 про надання правничої допомоги від 12.03.2026, платіжну інструкцію № 1.570004669.1 на суму 8 000,00 гривень - тобто докази, які були складені задовго до судового засідання апеляційного суду, тому могли бути поданий позивачем в судовому засіданні.
Відповідно до п. 2.1. додаткової угоди №2 від 12.03.2026, ціна послуг Об'єднання за надання правової допомоги за цією Додатковою угодою становить: 6000 грн - підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу; 2000 грн - участь адвоката у судовому засіданні (вартість вказана за одне засідання).
З вище викладеного вбачається, що визначення розміру оплати послуг адвоката проведено до закінчення розгляду справи апеляційним судом, що вказує на можливість подання таких доказів до закінчення судових дебатів.
Ураховуючи, що заява про ухвалення додаткового рішення не обґрунтована поважними причинами неможливості подання відповідних доказів до закінчення судових дебатів, такі поважні причини не встановлено і судом апеляційної інстанції, а тому в ухваленні додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 270, 381 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача Найди Ірени Андріївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення режиму окремого проживання подружжя між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя
Судді