Справа № 761/14102/26
Провадження № 1-кс/761/9507/2026
17 квітня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , заявника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що 02 квітня 2026 року він подав до ТУ ДБР, розташованого у м. Києві заяву щодо можливих неправомірних дій працівників ГСУ СБ України, які виразились у незаконному втручанні до телефонів та комп'ютерної техніки адвоката ОСОБА_3 . Оскільки відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені та досудове розслідування не розпочато, заявник просить зобов'язати уповноважену особу ДБР внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою датованою 02 квітня 2026 року.
У судовому засіданні заявник та адвокат ОСОБА_3 підтримали вимоги скарги та просили її задовольнити.
Уповноважена особа ТУ ДБР, розташованого в м. Києві у судове засідання не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива) в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого (детектива), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
За змістом ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя доходить висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана, з одного боку, забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Зі змісту заяви ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 02 квітня 2026 року вбачається, що у ній викладені обставини про ймовірне вчинення кримінального правопорушення правниками ГСУ СБ України. Так, зі змісту заяви вбачається, що 04.02.2026 року працівниками ГСУ СБУ було здійснено фактичне вилучення технічних засобів, що належать адвокату ОСОБА_3 , а саме: комп'ютерну техніку та мобільні телефони, носії інформації тощо. 01 березня 2026 у застосунку WhatsUp ОСОБА_4 прийшло повідомлення, що код доступу із абонентом ОСОБА_3 за номерами: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 змінився. Враховуючи той факт, що адвокат ОСОБА_3 перебувала у ДУ «Київський слідчий ізолятор», а телефони були вилучені, то відбулося незаконне втручання до мобільного пристрою адвоката ОСОБА_3 .
Так, слідчий суддя зауважує, що до матеріалів скарги не долучено інформації про кримінальне провадження у рамках якого працівниками правоохоронних органів вилучене майно. Разом із тим, адвокат ОСОБА_3 має процесуальний статус у кримінальному провадженні, тому самостійно може з'ясувати долю вилученого майна.
На думку слідчого судді, викладені у заяві ОСОБА_4 про злочин обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який, в свою чергу, розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а як вбачається з самої заяви, у ній не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення працівниками ГСУ СБ України кримінальних правопорушень.
При цьому, заявник не наводить у заяві будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували зазначене, а його твердження про можливе вчинення працівниками ГСУ СБ України кримінального правопорушення ґрунтується виключно на суб'єктивному уявленні щодо правомірності їх дій під час здійснення професійної діяльності та власному аналізі і баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність.
За наведених обставин, слідчий суддя дійшов до висновку, що підстави для зобов'язання уповноважених осіб ДБР виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_4 від 02 квітня 2026 року, відсутні, а тому в задоволенні таких його вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 02 квітня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1