Справа № 761/12732/26
Провадження № 1-кп/761/3611/2026
16 квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
представника потерпілого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва матеріали кримінального провадження №22025000000000538, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Писарівка Кодимського району Одеської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 15, пп. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження №22025000000000538, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 15, пп. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 . Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченої є наявність обґрунтованого обвинувачення, а також наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинувачену обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою.
Представник потерпілого ОСОБА_8 підтримав клопотання прокурора та просив задовольнити на підставі наведених у ньому доводів.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою, зауваживши, що ризики, на які посилається прокурор, недоведені, у зв'язку з чим просила застосувати відносно обвинуваченої більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала думку захисника
Суд, заслухавши клопотання прокурора та думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Судом встановлено, що 02.04.2026 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження №22025000000000538, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 15, пп. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.
Відносно обвинуваченої ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При цьому, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Разом з тим, наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів, а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Як вбачається з матеріалів клопотання прокурора, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була застосована до обвинуваченої ОСОБА_5 з урахуванням тяжкості інкримінованих їй злочинів, з врахуванням даних про її особу та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, при вирішені клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , суд враховує, що остання обвинувачується у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, обставини вчинення кримінальних правопорушень та відомості, що характеризують особу обвинуваченої, та вважає, що з метою дотримання належної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_5 відносно останньої необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
З'ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_5 , на які посилається прокурор, суд враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю обвинувачення та мірою покарання, яка загрожує у разі визнання обвинуваченої винною у вчиненні інкримінованих діянь.
На думку суду, ризик переховування ОСОБА_5 від суду підтверджується тією обставиною, що дане кримінальне провадження знаходиться на розгляді в суді та у випадку доведеності вини у вчинені інкримінованих їй кримінальних правопорушень, останній загрожує покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Так, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слід зазначити, що з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, оскільки в результаті ознайомлення з матеріалами кримінального провадження обвинуваченій стає відомо про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, та зміст наданих ними показань, а тому зберігається ризик незаконного впливу на свідків, які не допитувались судом, шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом.
Сукупність вказаних обставин вказує на наявність ризику вчинення обвинуваченою іншого кримінального правопорушення, оскільки тяжкість настання ймовірного покарання може спонукати останню до вчинення дій чи бездіяльності для його уникнення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 з врахуванням наявності ризиків, передбачених у пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не відпали.
Зокрема, інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_5 , враховуючи ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, високий ступінь ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені судом.
Крім того, будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для застосування стосовно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороною захисту не надано, у зв'язку з чим суд з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої в ході судового розгляду, виконання процесуальних рішень у справі дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне залишити ОСОБА_5 раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Між тим, характеризуючі дані обвинуваченої ОСОБА_5 не нівелюють можливих ризиків її неправомірної поведінки та ризиків переховування від суду, впливу на свідків у кримінальному провадженні та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, слід врахувати наявність об'єктивних підстав вважати, що обвинувачена може переховуватись від суду, що в свою чергу може призвести до порушення розумних строків судового розгляду, а також належного дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків. За таких обставин колегія суддів не може погодитись з доводами сторони захисту щодо відсутності актуальності ризиків, які існували на час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризик це подія, яка ймовірно може настати за наявності певних підстав.
Зважаючи на суспільний інтерес щодо збереження основ національної безпеки України та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, оцінивши у сукупності всі обставини, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, воєнний стан запроваджений у державі, колегія суддів вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 .
При цьому відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК суд вважає за можливе при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 не визначати розмір застави.
Водночас враховуючи стан здоров'я обвинуваченої колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати начальника Державної установи «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в місті Києві та Київській області терміново забезпечити додержання прав обвинуваченої ОСОБА_5 на охорону здоров'я та на отримання необхідного медичного супроводження, шляхом невідкладного проведення медичного обстеження особи, що перебуває під вартою та забезпечення її лікуванням у разі необхідності за результатами вказаного обстеження.
На підставі викладеного та керуючись статтями ст. 177-178, 183, 197, 199, 314-317 КПК, суд -
Клопотання прокурора ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів.
Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор» визначити до 14 червня 2026 року включно.
Зобов'язати начальника Державної установи «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в місті Києві та Київській області терміново забезпечити додержання прав обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на охорону здоров'я та на отримання необхідного медичного супроводження, шляхом невідкладного проведення медичного обстеження особи, що перебуває під вартою та забезпечення її лікуванням у разі необхідності за результатами вказаного обстеження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Судді
_____________ _____________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2