Справа № 761/51840/25
Провадження № 2/761/6650/2026
27 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Анохіна А.М.,
при секретарях судового засідання - Лазуренко А.В.,
за участі представника відповідача - Гибало О.В.,
розглянувши в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про розірвання договору та відшкодування шкоди,
Позивач звернулася з позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта» про розірвання договору та відшкодування шкоди в якому просить суд: розірвати договір про надання послуг, укладеним 23.09.2025 між ОСОБА_1 та АТ «Укрпошта», номер платіжного документа RА396012947UА; стягнути з АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 відшкодування за поштове відправлення RА396012947UА 1554,65 грн, стягнути з АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу та судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.09.2025 позивач звернувся до відділення АТ «Укрпошта» за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, просп. Свободи, 18 для відправляння посилки із ліками «Депакін хроно 500 мг» 2 (дві) упаковки із рецептом лікаря до м. Живець, республіка Польща. Посилка адресувалася сину, який там навчається та потребує постійного прийому за призначенням лікаря. Відповідальним в начальному закладі визначена вихователь Тsova Anna, яка і повинна була отримати ліки. Вартість посилки складала 1200 гривень.
Відповідач прийняв вказану посилку, а позивач сплатив відповідні послуги в сумі 354,65 гривень. До листопада місяця 2025 посилку так і не була доставлено адресату.
23.11.2025 позивач письмовою заявою звернувся до АТ «Укрпошта» з метою отримання будь-якої інформації про рух посилки та 20.11.2025 на електронну пошту позивача надійшла відповідь від відповідача по те, що 03.10.2025 поштове відправлення ОСОБА_1 затримане митницею UC Zebrze. Зазначено, що відповідно до положення ст.23 п.3 Всесвітньої поштової конвенції, призначені оператори не несуть відповідальності за рішення, прийняті митними органами.
25.11.2025 представником позивача надіслано адвокатський запит до АТ «Укрпошта» з метою отримання копії підтверджуючих документів стосовно того, що факт затримання посилки митницею дійсно мав місце. Будь-яке майно (власність особи) не може затримуватися, вилучатися просто на словах. Обов'язково митними органами складається відповідний документ і копії вручається поштовому оператору. За відсутності таких документів позивач запропонував компенсувати вартість посилки та кур'єрських послуг, або ж повернути посилку назад.
02.12.2025 АТ «Укрпошта» у відповіді повністю продублював зміст свого повідомлення від 20.11.2025.
Вважає, що без доставки посилки, без її фактичного повернення або ж відшкодування понесених витрат позивача, відповідач перш за все наніс шкоду неповнолітній дитині позивача, що і стало підставою для звернення до суду для відновлення попереднього майнового становища позивача.
З урахуванням наведеного просить задовольнити позовні вимоги.
17 грудня 2025 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22.12.2025, відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи в поряду спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
04 лютого 2026 року до суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
Зазначає, що 23.09.2025 року між АТ «Укрпошта» та ОСОБА_1 укладеного договір про надання послуг з пересилання міжнародного поштового відправлення дрібний пакет пріоритетне RA396012947UA(надалі - відправлення дрібний пакет), яке прямувало до Польщі, що підтверджується доданим до позовної заяви фіскальним чеком. Зазначене відправлення надійшло в місця міжнародного поштового обміну м. Київ 25.09.2025 та після запакування в депешу було направлено для проходження митного контролю та доставки в країну призначення. Відправник 09.11.2025 подав до АТ «Укрпошта» рекламацію на розшук відправлення. АТ «Укрпошта» направила електронний запит до поштового оператора Польщі з ціллю отримання інформації про статус пересилання дрібного пакету RA396012947UA, шляхом обміну повідомленнями у програмі Global Customer ServiceSystem в силу ст. 21-003 Загальний регламент Всесвітнього поштового союзу, Заключний протокол Всесвітньої поштової конвенції Берн 2021 рік за посиланням: https://www.ukrposhta.ua/doc/regulatoryframework/Regulations_of_the_Convention_Final_Protocol_UA_09192023.pdf. (Рекламації з використанням довідково-рекламаційної Інтернет-системи (IBIS)).
19.11.2025 року отримало відповідь від поштового оператора Польщі, відповідно до якої відправлення надійшло до місця проходження митного контролю країни призначення Польщі та було затримано митницею 03.10.2025 року, про що 07.10.2025 року було повідомлено адресата. Для отримання детальної інформації адресат мав звернутися до митниці за електронною адресою: pol.wer.doz.zabrze@poczta-polska.pl. Про вказані обставини ОСОБА_1 та її представник були повідомлені шляхом електронного листування та у відповідь на адвокатський запит від 25.11.2025 року (відповідь АТ «Укрпошта» від 02.12.2025 року № 1.30.002.-41485-25). Адресатом питання з митницею Польщі не було вирішено, тому 26.11.2025 року відправлення, як не затребуване повернуто митною службою Польщі за зворотною адресою та 31.12.2025 року відправлення вручено відправнику ОСОБА_1 .
Зазначає, що міжнародне поштове відправлення дрібний пакет пріоритетне RA396012947UA не було втрачено, викрадено чи пошкоджено, отже підстави для виплати відшкодування відсутні. Відправлення було затримано митницею країни призначення Польщі, про що було повідомлено адресата, однак останній не звернувся до митної служби, у зв'язку з чим його було повернуто за зворотною адресою і вручено відправнику. Зобов'язання АТ «Укрпошта» щодо пересилання відправлення було виконано.
Крім цього, при укладанні усного договору позивач погодився, що ст. 32 Закону України «Про поштовий зв'язок» є спеціальною нормою стосовно відповідальності операторів поштового зв'язку пов'язаної з наданням послуг поштового зв'язку, тому має пріоритет.
Зі змісту ст. 23 Всесвітньої поштової конвенції, всі положення стосовно відповідальності призначених операторів, є беззаперечними, обов'язковими і вичерпними. Призначені оператори за будь-яких обставин не несуть відповідальності навіть у випадку серйозної помилки вище межі, встановленої в Конвенції та Регламентах.
Такі вимоги міжнародного договору та Закону України «Про поштовий зв'язок» обумовлені специфікою послуг, які надають поштові оператори, адже поштовий оператор відповідає тільки за доставку поштивих відправлень і не має відповідати за ризики відправників пошти, що пов'язанні з проходженням відправленнями митного контролю та рішення митних органів. Як вже зазначалось вище, за договором на доставку відправлення дрібний пакет, Відповідач ризиків, що виходять за межі обраної категорії відправлення не несе і не має нести в силу спеціального закону. Отже позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Зі сторони АТ «Укрпошта» не було порушено договір про надання послуг з пересилання міжнародного поштового відправлення дрібний пакет пріоритетне RA396012947UA. Договір виконано відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв'язок» та з врахуванням норм Всесвітньої поштової конвенції. Станом на дату (22.01.2026 року) отримання позовної заяви ОСОБА_1 відповідачем договір закінчився та є повністю виконаним АТ «Укрпошта». Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
27 лютого 2026 року до суду представником позивача подано відповідь на відзив в якому зазначає, що після відкриття провадження відповідачем було повернуто відправлення, а тому позивач має намір зменшити позовні вимоги. Разом з тим, просить задовольнити позовну заяву в новій редакції.
01 березня 2026 року до суду представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог в якій просить суд: розірвати договір про надання послуг, укладеним 23.09.2025 між ОСОБА_1 та АТ «Укрпошта», номер платіжного документа RА396012947UА; стягнути з АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 відшкодування за поштове відправлення RА396012947UА 354,65 грн, стягнути з АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу та судовий збір.
В судове засідання позивач не з'явилась, до суду представником подано заяву про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо позовних вимог та просила відмовити в задоволенні позову.
Суд, заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно положень до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантовано ст. 124 Конституції України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).
Судом встановлено, що 23.09.2025 позивач звернувся до відділення АТ «Укрпошта» за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, просп. Свободи, 18 для відправляння посилки із ліками «Депакін хроно 500 мг» 2 (дві) упаковки із рецептом лікаря до м. Живець, республіка Польща. Посилка адресувалася сину, який там навчається та потребує постійного прийому за призначенням лікаря. Відповідальним в начальному закладі визначена вихователь Тsova Anna, яка і повинна була отримати ліки. Вартість посилки складала 1200 гривень. Дані обставини підтверджуються квитанціями, долученими до позовної заяви.
Відповідач прийняв вказану посилку, а позивач сплатив відповідні послуги в сумі 354,65 гривень. До листопада місяця 2025 посилку так і не була доставлено адресату.
23.11.2025 позивач письмовою заявою звернувся до АТ «Укрпошта» з метою отримання будь-якої інформації про рух посилки, оскільки до листопада місяця 2025 посилку так і не була доставлено адресату.
20.11.2025 на електронну пошту позивача надійшла відповідь від відповідача по те, що 03.10.2025 поштове відправлення ОСОБА_1 затримане митницею UC Zebrze. Зазначено, що відповідно до положення ст.23 п.3 Всесвітньої поштової конвенції, призначені оператори не несуть відповідальності за рішення, прийняті митними органами.
25.11.2025 представником позивача надіслано адвокатський запит до АТ «Укрпошта» з метою отримання копії підтверджуючих документів стосовно того, що факт затримання посилки митницею дійсно мав місце. Будь-яке майно (власність особи) не може затримуватися, вилучатися просто на словах. Обов'язково митними органами складається відповідний документ і копії вручається поштовому оператору. За відсутності таких документів позивач запропонував компенсувати вартість посилки та кур'єрських послуг, або ж повернути посилку назад.
02.12.2025 АТ «Укрпошта» повідомило, що 03.10.2025 поштове відправлення ОСОБА_1 затримане митницею UC Zebrze.
Згідно Статуту АТ «Укрпошта» (надалі по тексту - Статут), затвердженого Наказом №56 Міністерства інфраструктури України від 16 лютого 2017 року, товариство є публічним акціонерним товариством, 100 відсотків акцій якого належать державі.
Згідно п.2.1., 2.2. Статуту, метою діяльності Товариства є одержання прибутку від здійснення господарської діяльності. Товариство здійснює надання послуг поштового зв'язку, зокрема універсальних послуг поштового зв'язку на всій території України, з метою повного задоволення потреб користувачів у послугах поштового зв'язку та забезпечення ефективного розвитку єдиної національної мережі поштового зв'язку України.
Предметом діяльності Товариства, крім того є: забезпечення надання універсальних послуг поштового зв'язку на всій території України, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України; інші послуги поштового зв'язку, зокрема пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень.
АТ «Укрпошта» здійснює свою діяльність згідно з вимогами Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (надалі по тексту - Правила).
Правила надання послуг поштового зв'язку визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними.
Відносини у сфері надання послуг поштового зв'язку регулюються Конституцією України, Законом України «Про поштовий зв'язок», Всесвітньою поштовою конвенцією, Статутом Всесвітнього поштового союзу, Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року, та внутрішніми нормативними актами, складеними та прийнятими відповідно до чинного законодавства.
Закон України «Про поштовий зв'язок», визначає правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку, а також регулює відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв'язку і користувачами їхніх послуг.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про поштовий зв'язок», послуги поштового зв'язку - діяльність оператора поштового зв'язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, у тому числі шляхом надання кур'єрських послуг, визначених цим Законом, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, спрямована на задоволення потреб користувачів.
Користувач послуг поштового зв'язку (користувач) - фізична або юридична особа, яка користується послугами поштового зв'язку як відправник або одержувач.
Оператор поштового зв'язку - суб'єкт господарювання, що здійснює діяльність на території України та у встановленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку.
Згідно ст.15 ЗУ «Про поштовий зв'язок», оператори поштового зв'язку надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавства та можуть провадити іншу господарську діяльність у встановленому законом порядку.
Оператор поштового зв'язку для надання послуг поштового зв'язку може залучати мережу філій та/або відділень поштового зв'язку іншого оператора поштового зв'язку на договірній основі. Оператори поштового зв'язку повинні публічно повідомити умови доступу до власної мережі філій та/або відділень поштового зв'язку, дотримуючись принципів прозорості, об'єктивності та недискримінаційності.
Правовідносини між АТ «Укрпошта» та ОСОБА_1 виникли на підставі усного договору, який підтверджується фіскальним чеком, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
23.09.2025 року між АТ «Укрпошта» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з пересилання міжнародного поштового відправлення дрібний пакет пріоритетне RA396012947UA(надалі - відправлення дрібний пакет), яке прямувало до Польщі, що підтверджується доданим до позовної заяви фіскальним чеком.
При укладанні усного договору позивач погодився, що ст. 32 Закону України «Про поштовий зв'язок» є спеціальною нормою стосовно відповідальності операторів поштового зв'язку пов'язаної з наданням послуг поштового зв'язку, тому має пріоритет.
Надання послуг поштового зв'язку з пересилання міжнародного поштового відправлення категорії "Дрібний пакет" та відповідальність операторів поштового зв'язку визначається відповідно до вимог Всесвітньої поштової конвенції у м. Доха 11 жовтня 2012 року, затвердженої Указом Президента №316/2017 від 10.10.2017 року та Закону України «Про поштовий зв'язок».
Частиною 3 ст. 32 Закону України «Про поштовий зв'язок» визначено, що за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень і посилок оператори поштового зв'язку несуть відповідальність відповідно до актів Всесвітнього поштового союзу та закону.
Зі змісту ст. 23 Всесвітньої поштової конвенції призначені оператори відповідають за втрату, крадіжку чи пошкодження рекомендованих відправлень, простих посилок і відправлень з оголошеною цінністю.
Як вказує в своєму відзиві представник відповідача, зазначене відправлення надійшло в місця міжнародного поштового обміну м. Київ 25.09.2025 та після запакування в депешу було направлено для проходження митного контролю та доставки в країну призначення.
Відправник 09.11.2025 подав до АТ «Укрпошта» рекламацію на розшук відправлення.
АТ «Укрпошта» направила електронний запит до поштового оператора Польщі з ціллю отримання інформації про статус пересилання дрібного пакету RA396012947UA, шляхом обміну повідомленнями у програмі Global Customer ServiceSystem в силу ст. 21-003 Загальний регламент Всесвітнього поштового союзу, Заключний протокол Всесвітньої поштової конвенції Берн 2021 рік запосиланням: https://www.ukrposhta.ua/doc/regulatoryframework/Regulations_of_the_Convention_Final_Protocol_UA_09192023.pdf . (Рекламації з використанням довідково- рекламаційної Інтернет-системи (IBIS))
19.11.2025 року отримало відповідь від поштового оператора Польщі, відповідно до якої відправлення надійшло до місця проходження митного контролю країни призначення Польщі та було затримано митницею 03.10.2025 року, про що 07.10.2025 року було повідомлено адресата. Для отримання детальної інформації адресат мав звернутися до митниці за електронною адресою: pol.wer.doz.zabrze@poczta-polska.pl.
Про вказані обставини ОСОБА_1 та її представник були повідомлені шляхом електронного листування та у відповідь на адвокатський запит від 25.11.2025 року.
Разом з тим, адресатом питання з митницею Польщі не було вирішено, тому 26.11.2025 року відправлення, як не затребуване повернуто митною службою Польщі за зворотною адресою та 31.12.2025 року відправлення вручено відправнику ОСОБА_1 .
Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 вказаної норми заначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України)
В силу ст. ст. 614, 617 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Одночасно, статтею 901 ЦК України закріплено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 ЦК України).
В силу ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про поштовий зв'язок» (діючого на час виникнення зобов'язання) адресатом (одержувачем) є юридична або фізична особа, якій адресується поштове відправлення, телеграфне чи інше повідомлення; лист - поштове відправлення у вигляді поштового конверта з вкладенням письмового повідомлення або документа, розміри і масу якого встановлено відповідно до законодавства України; оператор поштового зв'язку (оператор) - суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку; пересилання поштових відправлень (поштових переказів) - сукупність операцій з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень (поштових переказів); послугами поштового зв'язку є продукт діяльності оператора поштового зв'язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів; поштові відправлення - листи, поштові картки, бандеролі, секограми, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України;
Згідно зі ст. 13 вказаного Закону передбачено, що послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. У договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв'язку. Договір про надання послуги поштового зв'язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.
Одночасно, статтею 18 Закону визначено, що за невиконання чи неналежне виконання послуг з пересилання внутрішніх поштових відправлень, доручень користувачів щодо поштових переказів оператори несуть таку матеріальну відповідальність перед користувачами за несвоєчасну доставку усіх видів реєстрованих поштових відправлень - штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку. У разі незгоди користувача з визначеним цією статтею розміром відшкодування питання про відшкодування завданих йому фактичних збитків, моральної шкоди, втраченої вигоди через неналежне виконання операторами своїх зобов'язань, а також інші спори між користувачами та операторами розглядаються у судовому порядку. Однак, Оператор не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення, якщо: поштове відправлення (поштовий переказ) видано (виплачено) адресату під розписку про одержання; заяву про розшук поштового відправлення (поштового переказу) подано до об'єкта поштового зв'язку після шести місяців з дня приймання.
Також, пунктом 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» (діючого на час виникнення зобов'язань), визначено, що повідомленням про вручення поштового відправлення, поштового переказу є повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплату коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.
Пунктом 3 вказаних Правил також передбачено, що на вимогу користувача оператор поштового зв'язку повинен надати інформацію про ціни (тарифи), правила надання послуг поштового зв'язку, строки пересилання поштових відправлень, режим роботи об'єктів поштового зв'язку, вкладення, заборонені до пересилання у поштових відправленнях, та порядок їх вилучення, відповідальність операторів поштового зв'язку перед користувачами у визначений законодавством спосіб, у тому числі у спосіб та формі, що доступні для осіб з інвалідністю.
31.12.2025 року відправлення вручено відправнику ОСОБА_1 , про що не заперечує сама позивач, вказуючи про це в своїй заяві про зменшення позовних вимог.
Міжнародне поштове відправлення дрібний пакет пріоритетне RA396012947UA не було втрачено, викрадено чи пошкоджено, отже підстави для виплати відшкодування відсутні.
Частиною 3 ст. 24 Всесвітньої поштової конвенції визначено, що країни-члени та призначені оператори не несуть жодної відповідальності за митні декларації, у якій би формі вони не були складені, та за рішення, прийняті митними службами під час перевірки відправлень, які підлягають митному огляду.
Відправлення було затримано митницею країни призначення Польщі, про що було повідомлено адресата, однак останній не звернувся до митної служби, у зв'язку з чим його було повернуто за зворотною адресою і вручено відправнику.
Будь-яких доказів, про те, що відправлення не вручене одержувачу, або вручене одержувачу з порушення нормативних строків суду не надано.
Таким чином, позивачем не доведено, що відповідачем неналежно надано послуги з поштового зв'язку.
З урахуванням зазначеного, вимоги ОСОБА_1 в частині розірвання договору про надання послуг не підлягають задоволенню, так як, під час розгляду справи судом встановлено, що зобов'язання АТ «Укрпошта» щодо пересилання відправлення було виконано.
Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування шкоди є похідними вимогами від основних позовних вимог, вони також не підлягають задоволенню.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи судом, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, Закон України ЗУ «Про поштовий зв'язок», суд,
Позовну ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про розірвання договору та відшкодування шкоди - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня його проголошення.
Суддя Андрій АНОХІН