Справа №760/31565/24
Провадження №2-др/760/108/26
«21» квітня 2026 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Тесленко І.О., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Радченко О.В., про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» про стягнення суми страхового відшкодування,
В провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» про стягнення суми страхового відшкодування.
Заочним Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2026 року у справі № 760/31565/24, позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН», про стягнення суми страхового відшкодування, - задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (місцезнаходження: 03067, місто Київ, вул. Гарматна, буд. 8, прим. 6, код ЄДРПОУ 20080515) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 160 000,00 гривень шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (місцезнаходження: 03067, місто Київ, вул. Гарматна, буд. 8, прим. 6, код ЄДРПОУ 20080515) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 600,00 гривень.
18 лютого 2026 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Радченко О.В., про ухвалення додаткового рішення яка обґрунтована наступним. Позивачем були понесені судові витрати в розмірі 31600,00 грн., в тому числі: судовий збір за стягнення страхового відшкодування 1600,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн. Як вбачається з матеріалів справи професійна правнича допомога Позивачеві у справі надавалась адвокатом Радченко О.В. на підставі Договору про надання правничої допомоги по цивільній справі «01» жовтня 2024 року. Розмір гонорару, який Позивач сплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правничу допомогу, визначено сторонами на підставі п.4.1. Договору та становить 30000,00 грн. На виконання вимог ч.3 ст.137 ЦПК України представником Позивача надається складений 17.02.2026 року Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги від «01» жовтня 2024 р., який містить детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, відповідно до якого загальна кількість витраченого часу на надання правничої допомоги становить 12 годин. З квитанції до прибуткового касового ордера № 9 від 17 лютого 2026 року вбачається, що ОСОБА_1. на виконання умов Договору про надання правничої допомоги по цивільній справі 17 лютого 2026 року сплатила адвокату Радченко О.В. 30 000,00 грн. Таким чином, на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу представник Позивача надає до суду договір про надання правової допомоги, розрахунок наданих послуг та опис робіт згідно Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, документ, що свідчить про оплату гонорару - квитанція до прибуткового касового ордера. Таким чином наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 р. Також, звертала увагу суду на те, що відповідно до положень ст. 14 Податкового кодексу України, адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядок подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Отже, враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. З врахуванням наведеного просила ухвалити додаткове рішення у справі № 760/31565/24 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕТАЛОН" на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.
06 березня 2026 року на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали заяви передані судді Тесленко І.О. Фактично заяву передано судді згідно реєстру передачі справ 12 березня 2026 року.
У період з 30 березня 2026 року по 13 квітня 2026 року суддя перебувала у відпустці, тому питання про прийняття заяви до розгляду суддею не вирішувалось.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 14 квітня 2026 року заяву прийнято до розгляду без виклику учасників справи та надано строк на подання заперечень, міркувань та доказів до початку розгляду заяви.
23 лютого 2026 року від представника відповідача - голови правління Кравченка О.О., надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат і витрат на правову допомогу яке обґрунтоване наступним. Наголошував, що дана сума є неспівмірною зі складністю справи та виконанням адвокатських робіт та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). По-перше, відповідно до Акта приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги від «01» жовтня 2024 р. від 17 лютого 2026 року, представник позивача зазначає, що на підготовку та написання позовної заяви було витрачено 7 годин часу. Однак, позовна заява не є значною за обсягом - вона викладена лише на чотирьох сторінках. Її зміст не містить посилань на судову практику, а також не містить належного та ґрунтовного аналізу норм матеріального чи процесуального права. Таким чином, характер і обсяг позовної заяви свідчать про її стандартність та відсутність складної правової аргументації, що також не може свідчити про значні часові витрати на її підготовку та обґрунтовувати заявлений розмір витрат. По-друге, представник позивача зазначає, що ним нібито було витрачено 2 години 30 хвилин на підготовку типових процесуальних заяв, та визначає вартість таких послуг у розмірі 10 000 гривень. Водночас звертає увагу суду на невідповідність заявлених витрат фактичному обсягу виконаної роботи, а саме: клопотання про відкладення розгляду справи фактично складається з одного абзацу тексту; заява про розгляд справи за відсутності позивача містить лише три речення; інша заява про розгляд справи за відсутності позивача викладена у кількох абзацах та має формальний, типовий характер. Таким чином, зміст і обсяг зазначених процесуальних документів свідчать про їх стандартність та мінімальну складність, що не потребувало значних часових витрат і не може обґрунтовувати заявлену суму витрат у розмірі 10 000 гривень. По-третє, згідно з Акта приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги від «01» жовтня 2024 р. від 17 лютого 2026 року на відстеження інформації щодо стану справи, яка розглядається в суді було витрачено 2 години та 30 хвилин та визначає вартість таких послуг у розмірі 15 000 гривень. Наголошував, що моніторинг руху справи полягає у відстеженні інформації в електронному суді або на офіційному веб-порталі судової влади, що не потребує значних часових затрат, спеціальних юридичних досліджень чи підготовки процесуальних документів. Така дія є технічною та допоміжною, а не самостійною складною правничою послугою. Відстеження інформації щодо стану справи є внутрішньою організаційною діяльністю представника. Такі дії спрямовані на забезпечення належного виконання договору з клієнтом та не можуть автоматично покладатися на іншу сторону як судові витрати без доведення їх необхідності та обґрунтованості. Окрім цього, моніторинг справи має допоміжний технічний характер і полягає у періодичному перегляді інформації щодо руху справи. Така дія не може об'єктивно коштувати утричі більше, ніж підготовка повноцінної позовної заяви. По-четверте, звертав увагу суду, що аналізуючи судову практику, яка наявна на сьогодні та є сталою, дана справа є стандартною, жодної специфіки в конкретно цій справі не має. А відтак, остання не є складною та адвокату не потрібно витрачати значної кількості часу для виконання відповідних робіт (надання послуг). Резюмуючи викладене, суд зобов'язаний повно та всебічно надати оцінку співмірності понесених витрат придбаним послугам з точки зору складності справи, витраченого часу, обсягу виконаних робіт, ціни та значення справи для сторони на підставі наявних у матеріалах справи документів. Відповідно до ч.6 ст. 13 Закону України « Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. З урахуванням наведеного вважав, що заявлені витрати на правничу допомогу не відповідають критеріям реальності, необхідності та розумності, а також є неспівмірними зі складністю справи, обсягом виконаних робіт та витраченим часом. Сукупність наведених обставин свідчить про формальний підхід до визначення вартості правничої допомоги та завищення її розміру. З врахуванням наведеного просив в задоволенні вимоги щодо відшкодуванні витрат на правову допомогу відмовити.
23 березня 2026 року до суду від представника позивача - адвоката Радченко О.В., надійшли заперечення на клопотання про зменшення судових витрат і витрат на правову допомогу які обґрунтовані наступним. Повідомляла, що твердження, викладені у клопотанні про зменшення судових витрат і витрат на правову допомогу, є необґрунтованими з наступних підстав. Твердження Відповідача про те, що «сума 30000 грн. є неспівмірною зі складністю справи та виконанням адвокатських робіт та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг)» необґрунтоване та помилкове з наступних підстав. По-перше, в Акті приймання-передачі наданої правничої допомоги від 17.02.2026 детально розписано обсяг наданих адвокатом послуг на стадії судового розгляду. Заявлений розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу також є співмірним із ціною позову. У даному випадку позов містить вимоги матеріального характеру. Дана справа для позивача має велике значення. Водночас зазначала, що враховуючи характер позовних вимог і предмет спору у даній справі, обсяг наданих послуг і час, витрачений адвокатом на надання послуг, складністю справи, та особливої важливості результатів розгляду справи для позивача, вбачається, що вищезазначений та підтверджений доказами фактичний обсяг правничої допомоги, яка надана позивачу у зв'язку з розглядом даної справи, був необхідним та мінімальним для належного захисту його інтересів. Отже, Відповідачем не надано жодного належного аргументу та доказу щодо неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. По-друге, звертала увагу суду на те, що Відповідач прийняв рішення про виплату страхового відшкодування до подання позовної заяви, про що повідомляв Позивача по телефону, однак здійснив виплату тільки після винесення рішення суду. Також, звертала увагу суду на те, що будь-яка особа несе відповідальність за свої дії - це принцип особистої відповідальності, що передбачає усвідомлення наслідків власних вчинків, готовність відповідати за них перед законом. Відповідно ж до доказів, наявних у матеріалах справи (листування, заяви та вимоги до Відповідача) Відповідач усвідомлював свій обов'язок оплатити страхове відшкодування, який не виконував, у зв'язку з чим Позивачу довелося звернутись до адвоката, оскільки Позивач не є фахівцем в області права. Тобто, якщо б Позивач не звернувся до адвоката, то і страхове відшкодування він би так і не отримав. Про подання позовної заяви Відповідачу також було відомо, при цьому ним не було подано відзиву на позовну заяву, що додатково свідчить про згоду з позовними вимогами. Підкреслювала те, що для Позивача сума страхового відшкодування є значною. Крім того, 160 000,00 грн. у 2024 році це не ті 160 000,00 грн. у 2026 році, що також відповідач розумів, але свідомо свій обов'язок страховика не виконував та страхове відшкодування не платив. Таким чином, сумлінно виконуючи свої обов'язки Відповідач міг уникнути негативних наслідків у вигляді стягнення витрат на правничу допомогу, просто виконуючи належним чином свої зобов'язання, але цього не зробив. Тому обов'язок виплатити витрати Позивача на правничу допомогу покладається саме на Відповідача у справі. Таким чином, з аналізу клопотання про зменшення судових витрат і витрат на правову допомогу вбачається його необґрунтованість і безпідставність. Як вказано вище, рішенням від 13 лютого 2026 року Солом'янським районним судом міста Києва позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, стягнено страхове відшкодування з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕТАЛОН" у розмірі 160 000,00 грн. З врахуванням наведеного просила відмовити Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ЕТАЛОН" у задоволенні клопотання про зменшення судових витрат і витрат на правову допомогу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.
Судом встановлено, що Заочним Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2026 року у справі № 760/31565/24, позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН», про стягнення суми страхового відшкодування, - задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (місцезнаходження: 03067, місто Київ, вул. Гарматна, буд. 8, прим. 6, код ЄДРПОУ 20080515) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 160 000,00 гривень шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (місцезнаходження: 03067, місто Київ, вул. Гарматна, буд. 8, прим. 6, код ЄДРПОУ 20080515) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 600,00 гривень.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Слід зазначити, що адвокати, укладаючи із клієнтом договір про надання правової допомоги, мають вказувати перелік послуг, які будуть надаватися під час виконання такого договору.
З приводу цього питання Верховний Суд у постанові по справі № 826/856/19 від 22.12.2018 зазначив, що «з розрахунку наданих адвокатом послуг вбачається, що певні його дії (зробити копії необхідних документів чи друк квитанцій) не потребують професійних навичок, а акт виконаних робіт містить вид послуг, що не були передбачені договором».
Таким чином, для можливості наступного відшкодування судових витрат слід ретельно підготувати договір про надання правової допомоги та передбачити, якими доказами будуть підтверджуватися надані адвокатом послуги.
На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представником позивача надано суду договір про надання правничої допомоги від 01 жовтня 2024 року, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 17 лютого 2026 року до договору про надання правничої допомоги від 01 жовтня 2024 року, квитанцію до прибуткового касового ордера №9 від 17 лютого 2026 року від ОСОБА_1 в сумі 30 000,00 гривень.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Зважаючи на викладені норми, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні в розмірі 30 000,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зробила такі висновки: "... 141. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). 142. Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. 143. Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. 144. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. 145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. 146. Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов'язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті. 147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо...."
За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
Проаналізувавши вартість і обсяг наданих адвокатом позивачу послуг у даній цивільній справі, зважаючи на її складність в контексті пред'явлених вимог та кількість поданих представником процесуальних документів, а також час, який необхідний адвокату на їх підготовку, суд дійшов висновку, що заявлена стороною позивача сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт в інтересах позивача, не відповідає критеріям розумності їхнього розміру та справедливості, за таких обставин суд вважає необхідним зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 10 000,00 грн. Вказаний розмір на думку суду є обґрунтованим та відповідає дійсним і необхідним витратам, які змушена була понести сторона позивача у цій справі.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача - адвоката Радченко О.В., про ухвалення додаткового рішення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 133, 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача - адвоката Радченко О.В., про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» про стягнення суми страхового відшкодування, - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (місцезнаходження: 03067, місто Київ, вул. Гарматна, буд. 8, прим. 6, код ЄДРПОУ 20080515) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.
В іншій частині заяви, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЕТАЛОН», місцезнаходження: 03067, місто Київ, вул. Гарматна, буд. 8, прим. 6, код ЄДРПОУ 20080515.
Суддя І. О. Тесленко