Справа №756/2014/26 2-а/760/1387/26
про залишення позовної заяви без руху
21 квітня 2026 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Сердюк Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції інспектора патрульної поліції Осадчук Аліни Віталіївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
До Солом'янського районного суду міста Києва від Оболонського районного суду міста Києва переданий на розгляд за підсудністю адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Осадчук Аліни Віталіївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Відповідно до частини 2 та 3 статті 30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана. Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.
З огляду на викладене адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Осадчук Аліни Віталіївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі слід прийняти до провадження Солом'янського районного суду міста Києва.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, оскільки така подана з порушенням вимог статті 160 КАС України з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України позивачкою в позовній заяві не вказано повну адресу її місця проживання та поштовий індекс.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 1 статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4 частини 5 статті 160 КАС України).
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Позовні вимоги пред'явлені позивачем до старшого лейтенанта поліції інспектора патрульної поліції Осадчук Аліни Віталіївни.
Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 730 утворено юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, зокрема, Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.
Відповідно до Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України 06 листопада 2025 року № 73 (в редакції наказу Національної поліції України від 05 вересня 2024 року № 947), Департамент патрульної поліції (далі - Департамент) є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішні (п. 1 розділу І Положення).
Департамент складається із структурних підрозділів апарату Департаменту, його територіальних (відокремлених) підрозділів, інших підрозділів патрульної поліції, у тому числі підрозділів поліції особливого призначення (далі - підрозділи Департаменту) (пункт 4 розділу І Положення).
Департамент організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю, надає їм організаційно-методичну і практичну допомогу та здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення (пункт 5 розділу І Положення).
Департамент та його структурні підрозділи становлять єдину систему. Підрозділи Департаменту підзвітні та підконтрольні Департаменту (п. 2 розділу ІV Положення).
Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, має печатку із зображенням Державного Герба України, інші печатки, штампи бланки зі своєю повною та скороченою назвою, необхідні для здійснення його діяльності (пункт 6 розділу V Положення).
Отже, саме Департамент патрульної поліції є органом державної влади, у підрозділі якого проходить службу посадова особа, яка ухвалила оскаржувану постанову, а саме старшого лейтенанта поліції інспектора патрульної поліції Осадчук Аліни Віталіївни, і у відповідності до чинного законодавства контролює дотримання своїми співробітниками норм чинного законодавства при виконанні останніми їх службових обов'язків та несе відповідальність за дії таких співробітників.
Разом з цим, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.09.2020 року у справі №742/2298/17, при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати. Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що інспектор не є належним відповідачем у справі, оскільки відповідачем у даній категорії справ виступає саме орган державної влади - Департамент патрульної поліції.
У зв'язку з чим, позивачу слід визначитися з належним відповідачем по справі до прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись, статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
Прийняти до провадження Солом'янського районного суду міста Києва позовну заяву ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції інспектора патрульної поліції Осадчук Аліни Віталіївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Позовну заяву ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції інспектора патрульної поліції Осадчук Аліни Віталіївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без руху.
Встановити позивачу строк 10 (десять) днів з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, шляхом уточнення кола осіб, які беруть участь у справі та зазначення повної адреси місця проживання позивача та поштового індексу.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Н.В. Сердюк